Новини

Змінний графік роботи для матері дитини до трьох років

22.02.2018 / 10:20

Згідно з Положенням про порядок та умови застосування змінного (гнучкого) графіка роботи для жінок, які мають дітей, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 06.06. 84 р. № 170/10-101, змінний (гнучкий) графік роботи є спеціальною формою регламентації трудового розпорядку на підприємстві, в установі, організації, що передбачає особисту участь жінок, які мають дітей (далі — працівниці), у визначенні строків своєї роботи відповідно з їх повсякденними соціально- побутовими та іншими особистими потребами і з урахуванням інтересів виробництва.

Змінний (гнучкий) графік роботи встановлюється за погодженням між адміністрацією та працівницями при прийманні їх на роботу, а також адміністрацією та працівницями, якщо у зв’язку з необхідністю догляду за дітьми вони не можуть працювати за звичайним графіком, установленим на підприємстві, в установі, організації.

Зазначений графік запроваджується наказом адміністрації за погодженням із профспілковим комітетом. При цьому повинні враховуватися особливості виробництва, технологічного процесу, організації та умов праці, а також думка трудового колективу того структурного підрозділу, де виконуватимуться роботи за таким графіком.

Змінний (гнучкий) графік роботи може бути встановлений як без обмеження строку, так і на будь-який зручний для працівниці строк: до досягнення дитиною певного віку, на період навчального року тощо.

Крім того, такий графік роботи повинен забезпечувати працівницям установлену законодавством тривалість щоденного та щотижневого відпочинку.

Залежно від виробничих та місцевих умов змінний (гнучкий) графік роботи може застосовуватися у різних варіантах з різними режимами робочого часу і часу відпочинку. Однак обов’язковою умовою для таких графіків повинно бути дотримання річного балансу робочого часу. Змінний (гнучкий) графік роботи, як правило, повинен складатися з трьох частин:

  • фіксований час — час, коли працівниці зобов’язані перебувати на своєму робочому місці;
  • змінний час — час, у межах якого працівниці мають право розпочинати та закінчувати роботу на свій розсуд;
  • перерви для відпочинку та харчування — не менше ніж 30 хв і не більше ніж 2 год у період змінного часу, які працівниці повинні використати для відпочинку та харчування. Ця перерва до робочого часу не включається.

Крім зазначеного, за угодою з адміністрацією підприємства працівниці може бути встановлений режим неповного робочого часу.

Статтею 56 Кодексу законів про працю передбачено, що на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда, таку, яка перебуває під її опікуванням, або жінки, яка відповідно до медичного висновку доглядає за хворим членом сім’ї, власник зобов’язаний установити їй неповний робочий день чи неповний робочий тиждень. Оплата праці у таких випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Згідно із зазначеною статтею неповний робочий час може встановлюватися за угодою між працівником і власником як при прийнятті на роботу, так і згодом. У разі встановлення неповного робочого часу після укладення трудового договору до останнього мають бути внесені зміни на підставі заяви працівника і наказу власника про встановлення неповного робочого часу.

Неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи одночасно шляхом зменшення кількості годин протягом дня і кількості робочих днів протягом тижня. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень об’єму трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 66 Кодексу законів про працю працівникам надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше 2 год. Час початку і час закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Вимог щодо мінімальної тривалості перерви трудове законодавство не містить. Тривалість має бути такою, щоб перерва виконувала своє призначення (щоб працівники мали змогу поїсти і відпочити протягом перерви). Тож на практиці буває перерва тривалістю 30, 45, 60 хв і більше (до 2 год).

Враховуючи вищенаведене, працівниця має право за власним вибором та погодженням із адміністрацією підприємства перейти на режим роботи за змінним (гнучким) графіком або неповного робочого часу.

Управління Держпраці у Черкаській області