Новини

Мінсоцполітики розвінчує міфи про пенсійну систему

06.07.2018 / 10:20
Мінсоцполітики розвінчує міфи про пенсійну систему

Мізерні пенсії

Абсолютно правильним є твердження про низький рівень пенсій українців, але це, зазвичай, лише вступ до маніпуляції, яка закінчується компрометацією пенсійної системи.

Насправді розмір пенсій повністю відповідає рівню офіційних доходів населення. По-перше, рівень доходів прямо впливає на розмір відрахувань до Пенсійного фонду та виплату пенсій сьогоднішнім пенсіонерам; по-друге, він так само впливає на розмір майбутньої пенсії тих, хто сплачує ці внески сьогодні. Тобто мізерні пенсії є прямим наслідком мізерних офіційних доходів.

Чому саме «офіційних» доходів? Тому що внески до пенсійної системи сплачуються лише з декларованої частини заробітку, а тіньовий ринок не бере участі в пенсійній програмі, разом із тим, він складає близько 30 % економіки України.

Як підвищити пенсії? Відповідь очевидна — збільшити офіційні доходи населення через зростання зарплат та провести детінізацію економіки. Саме такий шлях подолання проблеми визначив та впроваджує уряд.

Тому коли ви чуєте від однієї й тієї самої людини одразу дві тези «пенсії мізерні» та «збільшення зарплат — це негатив, бо є додатковим податковим навантаженням», — перед вами типовий демагог та агітатор тіньової економіки.

На мізерні пенсії неможливо прожити

Так, на мінімальну пенсію без державної підтримки прожити неможливо. Підвищити розмір пенсій можна лише шляхом розвитку та детінізації економіки та збільшенням доходів населення, але це тривалий у часі процес. Тож що робити пенсіонерам сьогодні?

Відповідь одна — повною мірою використовувати усю державну підтримку, на яку мають законне право. Йдеться і про програму субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, і про ту допомогу, що надають місцеві органи влади.

Нагадаємо, що ще зовсім нещодавно мінімальна заробітна плата становила 1 600 грн — саме за такі гроші працювали 67 тисяч керівників приватних підприємств і з таких сум значна кількість людей робили відрахування на пенсійні виплати. «Захисники» такого бізнесу були впевнені, що на ці 1 600 грн цілком реально прожити, та виступали категорично проти збільшення рівня оплати праці, адже це означало збільшення відрахувань, у тому числі на пенсії. В результаті після підвищення мінімальної зарплати зросли надходження до Пенсійного фонду, відбулась часткова детінізація ринку оплати праці, і ніхто в тінь не пішов та масово не збанкрутував. Але то вже інша історія.

Пенсійна система несправедлива

Після проведення пенсійної реформи та скасування спеціальних пенсій для окремих категорій громадян, єдина виявлена несправедливість — це несправедливі умови оплати праці в попередні періоди для сьогоднішніх пенсіонерів, коли люди важко та довго працюючи отримували копійчані зарплати.

Сьогоднішня пенсійна система має страховий характер, відповідно, страховим випадком є досягнення застрахованої особи пенсійного віку. Що мається на увазі, коли йдеться про страховий принцип — за кожного учасника пенсійної системи роботодавець вносить страхові внески до Пенсійного фонду, які й складають майбутню пенсію. Це, до прикладу, абсолютно відповідає принципам страхування життя від нещасних випадків та здоров’я.

Для цього страховий внесок сплачується роботодавцем за працівника щомісячно до Пенсійного фонду, фіксується електронною системою та прив’язується до рівня середньої зарплати на цей конкретний момент часу. Чим вищий внесок за рівень середньої зарплати — тим більшою буде пенсія, і навпаки: чим менше внесок - тим меншою буде пенсія. Погодьтеся, що це цілком справедливо.

Разом із тим тривалість сплати та сума сплачених страхових внесків повністю корелюються з тривалістю та сумою отримуваної пенсії. Йдеться про те, що науковцями визначено актуарний вік (середня тривалість життя людей після досягнення пенсійного віку) та розраховано середню суму необхідних страхових внесків для отримання пенсії відповідного рівня протягом всього актуарного віку.

Так, на жаль, страховий випадок може не настати через раптову смерть людини. Так само може не настати страховий випадок і після страхування здоров’я, у тому випадку, коли людина не захворіє, — але ще ніхто після такого не говорив про несправедливість та не вимагав повернути сплачені внески, які йдуть на страхові виплати іншим. Очевидно, що і тут несправедливості немає.

То де несправедливість? Виключно в маніпулятивних фантазіях популістів, які намагаються повернути ручне керування пенсійними виплатами, та можливість надання преференцій окремим категоріям населення у вигляді подачок для досягнення власних політичних інтересів.

Пенсійний вік збільшили

Пенсійна система є комплексним питанням, складність якого надає можливості певним особам через демагогію та маніпуляції компрометувати позитивні зміни. Спробуймо розібратися з питанням пенсійного віку та тривалістю страхового стажу.

Насамперед різниці між страховим та трудовим стажем при нарахуванні пенсії не існує. Тому можете переглянути відео або особисті сторінки в соцмережах тих «експертів», що пророкували Армагеддон через відсутність страхового стажу до 2000 р., та зробити відповідні висновки щодо цих персонажів.

Така сама ситуація і зі страховим стажем: мінімальна вимога — 15 років стажу для права на пенсію залишилася без змін. Як і раніше, ті, хто не мають 15 років стажу, не отримують пенсію, а замість неї таким людям з 65 років нараховується державна допомога особам, що не мають права на пенсію у розмірі прожиткового мінімуму за кошти платників податків.

Разом із тим змінено вік виходу на пенсію залежно від тривалості страхового стажу. Для тих, хто виконав умови пенсійної програми та має стаж 35 років, пенсійний вік залишився без змін та становить 60 років.

Зміни торкнулися тих, хто має неповний стаж, що зумовлено балансуванням кількості і тривалості сплати внесків з кількістю і тривалістю отримуваної пенсії. Чим меншу кількість часу людина брала участі в пенсійній програмі, тим менше часу вона має право отримувати пенсійні виплати, що є цілком логічно та справедливо стосовно тих людей, які повністю виконали умови програми.

Тож чи можна говорити про підняття пенсійного віку? Для тих людей, що чесно виконують умови пенсійної програми, — однозначно ні. Для тих, хто не виконує пенсійну програму або виконує частково, — передбачено диференційований підхід.

Накопичувальний рівень одразу врятує українців

Насправді накопичувальний рівень може забезпечити певний додатковий відсоток до основної пенсії, що формується солідарним рівнем, але не більше того. По-перше, внески до накопичувальної системи здійснюються не роботодавцем, а самим працівником із зарплати. Та чи значною сумою будуть такі відрахування зважаючи на розмір сьогоднішніх офіційних зарплат — навіть найактивніші прихильники накопичувального рівня вагаються відповісти ствердно. По-друге, сьогоднішні внески створять результат мінімум через двадцять або тридцять років. Тобто тільки через кілька десятиліть сума таких внесків разом із відсотками, які ці гроші ще мають заробити щоб, як мінімум, уникнути знецінення, дасть змогу розраховувати на збільшення пенсійних виплат.

Чи є накопичувальний рівень потрібним? Однозначно так. Але він точно не є панацеєю для сьогоднішніх пенсіонерів та для тих, хто має більше тридцяти п’яти років.

Чи потрібно впроваджувати його якнайшвидше? Виключно після ґрунтовного опрацювання механізму роботи та створення усіх запобіжників від втрати чи знецінювання внесків протягом усього часу до настання пенсійного віку людини.

Демографія ставить хрест на солідарній пенсійній системі

Насправді демографічна ситуація в Україні мало чим відрізняється від тенденцій, наприклад, у Польщі, де рівень пенсій на кілька порядків вище за наш. Чому ж тоді люди вірять у демографічну складову сьогоднішніх проблем пенсійної системи? Тому що прихильники міфу про сьогоднішню демографічну катастрофу пенсійної системи зазвичай використовують маніпуляції зі статистикою, а саме — порівнюють кількість платників внесків та пенсіонерів. Так, кількість платників відрахувань до пенсійної системи і є однією з ключових проблем, але до демографічної ситуації не має жодного стосунку. Адже працездатного населення відповідного віку в Україні у півтора рази більше за платників страхових внесків. Різниця в цифрах враховує і тих, хто працює в тіньовому секторі економіки, і тих, хто працює закордоном не сплачуючи пенсійні внески.Отже, проблема є суто економічною, а не демографічною.

Разом із тим усі ті люди, які сьогодні працюють в тіні не сплачуючи внески, в майбутньому претендуватимуть на виплати особам, що позбавлені права на пенсію, в розмірі прожиткового мінімуму за рахунок майбутніх платників податків. Але чи пов’язана ця проблема з демографічною ситуацією? Очевидно, що ні.

Повертаючись до питання демографії, варто зазначити, що, дійсно, демографічні тенденції є об’єктивно негативними, але значні наслідки від них будуть відчутні у майбутньому, проте аж ніяк не сьогодні чи наступного року. І уряд спільно з науковцями працює над вирішенням цієї проблеми через запровадження спеціальних соціальних та економічних програм і проектів.