Новини

Міфи про солідарну пенсійну систему

04.09.2018 / 15:10

Апокаліптичні прогнози майбутнього солідарної системи пенсійного забезпечення насправді лякають — власне, цього й домагаються автори міфу про приреченість солідарного рівня. Для наведення більшого жаху використовуються відверті маніпулятивні прийоми із цифрами та уривками фактів, подається суміш з правди та обману, не зупиняються і перед використанням відвертої неправди. Давайте разом детально розберемо ці маніпуляції.

«Пенсії в солідарній системі, начебто, зменшуватимуться»

Cтверджують, що з наступного року мінімальна зарплата зростатиме, а пенсія, начебто, залишиться на існуючому рівні. Тут правди рівно половина — правда в тому, що мінімальна зарплата зростатиме, але насправді зростатиме і пенсія.

Нагадуємо, що одним із головних досягнень пенсійної реформи є запуск механізму автоматичного осучаснення пенсій. Кожного року пенсії автоматично перераховуються за єдиною для усіх формулою: 50 % зростання інфляції плюс 50 % зростання середньої заробітної плати. На отриманий за цією формулою відсоток буде підвищено пенсії. Темпи цього зростання дадуть можливість не лише уникнути знецінення пенсійних виплат від інфляційних процесів, але й перекрити їх, збільшивши реальний дохід пенсіонерів.

Щодо зростання мінімальної зарплати. Насамперед варто зазначити, що це рішення уряду сприятиме продовженню механізму детінізації економіки. Адже ні для кого не секрет, і ці дані є відкритими, що більше 60 тис. керівників підприємств декларували свої зарплати на рівні мінімальної. Що вже казати про кількість пересічних працівників, які отримують частину зарплат у конвертах… Таким чином, збільшення мінімального рівня оплати праці дасть можливість хоч і частково, але детінізувати такі доходи. Детінізація доходів прямо вплине на зростання фонду оплати праці, як це відбулося після збільшення мінімальної зарплати вдвічі, та створить ресурс для підвищення пенсій. Крім того, збільшення мінімальних зарплат сприяє зростанню рівня середніх зарплат. А оскільки це збільшення відбуватиметься за рахунок переспрямування ресурсів підприємств на збільшення частки фонду оплати праці, то єдиний вплив на інфляційні процеси відбуватиметься через збільшення купівельної спроможності громадян, що є позитивним ефектом у вигляді додаткового попиту та зростання обсягів виробництва, отже, і зростання економіки.

«Дефіцит Пенсійного фонду — це просто вирок солідарній системі та ще одна причина зменшення пенсій у майбутньому»

Найулюбленіша тема критиків солідарного рівня — дефіцит Пенсійного фонду України. Варто нагадати свідкам дефіциту, що саме після штучного зменшення ставки єдиного соціального внеску з 38  до 22 % дефіцит Пенсійного фонду зріс практично вдвічі — на 65 млрд грн. Тому одного дня усвідомлено знищувати солідарний рівень, а наступного — розповідати про його недієздатність  виглядає дещо цинічним.

Але облишимо замовчування реальних причин дефіциту на совісті маніпуляторів та повернімося до його впливу на розмір сьогоднішніх та майбутніх пенсій. Отже, дефіцит Пенсійного фонду відповідно до параметрів Пенсійної реформи і за домовленістю з МВФ заплановано тримається на фіксованому рівні, що дає змогу спрямувати усі додаткові надходження внаслідок зростання фонду оплати праці на підвищення розміру пенсій. Слід зазначити, що домовленість з МВФ про фіксацію дефіциту є унікальною, оскільки кредитора насамперед непокоїть подолання дефіциту, проте уряд знайшов аргументи для прийняття такого рішення та домігся спрямування усіх ресурсів на збільшення пенсій.

Зменшення дефіціту передбачено пенсійною реформою починаючи з визначеної дати та у визначені строки, у повній відповідності до заздалегідь проведених розрахунків.

«Накопичувальна система сьогодні не працює, оскільки у людей немає зайвих грошей для відкладання на майбутнє»

Абсолютна правда — зайвих грошей дійсно немає. Маніпуляція в іншому — у створенні міфу про те, що після запровадження обов’язкової накопичувальної системи ці кошти, начебто, з’являться. Ці кошти можуть з’явитися лише у разі у збільшення доходів населення, тобто після зростання заробітних плат.

Створення такого потрібного обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи, як додаткове джерело доходів пенсіонерів до основного солідарного рівня, безумовно, на часі. Але для цього не потрібно руйнувати солідарний рівень, який за будь-яких умов є і буде основою пенсійної системи.

«Солідарний рівень не дає можливості забезпечити гідні пенсії»

Один із різновидів маніпуляцій, що спекулює на темі дефіциту Пенсійного фонду України. Давайте розберемося з причиною виникнення дефіциту, тобто негативного сальдо доходів і видатків фонду, й отримаємо відповідь на питання вирішення цієї проблеми.

Отже, дохідна частина Пенсійного фонду складається з надходжень від єдиного соціального внеску, що сплачується роботодавцями за офіційно зайнятих осіб, у розмірі від офіційно декларованих зарплат. Коли цих грошей не вистачає на виплату зароблених людьми пенсій, —виникає дефіцит у відповідному цій нестачі розмірі.

Чому не вистачає грошей? Причина в тому, що в Україні значна частина людей працює не-офіційно. Так само значна частина задекларованих доходів офіційно зайнятих осіб, із яких сплачуються внески до Пенсійного фонду, є меншою від справжніх доходів. Деякі люди таким чином «економлять». Що відбувається далі?

Далі дефіцит фінансується державним бюджетом, тобто коштами платників податків. І виникає парадоксальна ситуація, за якої чесні платники податків сплачують двічі — перший раз за своїх працівників, а другий — за тих, хто уникає оподаткування. Парадоксальна ситуація перетворюється на абсурдну, коли такі чесні платники толерують неплатників і звинувачують у наслідках кого завгодно, окрім тих, хто за їхній кошт наживається.

Вирішення проблеми дуже просте з точки зору розуміння, і водночас дуже складне в реалізації — це детінізація ринку праці та зарплат і нульова толерантність суспільства до неплатників податків.

Хотілося б, аби суспільство швидше зрозуміло, що така «економія», якими б, начебто, правильними та емоційними аргументами вона не прикривалася, відбувається не за рахунок держави чи влади, а за рахунок платників податків, пенсіонерів та чесних працівників.

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42