Новини

«Податки. Валюта. BEPS»: підсумки зовнішньоекономічного форуму

17.12.2018 / 09:42

Сьомого грудня у столиці завершив роботу зовнішньоекономічний форум «Податки. Валюта. BEPS», який зібрав понад 130 учасників з різних регіонів України і став уже традиційною комунікаційною платформою для обміну думками та відкритих дискусій між фахівцями органів державної влади, провідними експертами та бізнесом щодо актуальних питань податкового законодавства.

Ініціатор та організатор заходу —  журнал «Вісник. Офіційно про податки» за підтримки ДФС України, Мінфіну та НБУ спільно з партнерами «Інтерфакс-Україна», «YouControl», «Юридична практика» та «Ліга:Закон».

Форум «Податки. Валюта. BEPS»згуртував провідних фахівців ДФС, Мінфіну, Нацбанку та відомих експертів для обговорення останніх податкових змін і нововведень у сферах оподаткування зовнішньоекономічної діяльності та валютного регулювання.

Відкрив форум начальник Головного управління ДФС у Київській області
Олексій КАВИЛІН. У привітальному слові посадовець підкреслив важливість теми і побажав учасникам плідної роботи та конструктивної дискусії.

До виступу була також запрошена Юлія ДРОГОВОЗ,віце-президент УСПП з питань податкової політики, яка під час відкриття другої половини форуму зробила загальний огляд цьогорічних податкових новацій у законодавстві та роз’яснювальній практиці. Крім того, вона акцентувала увагу на проблемах поточного року, про які детально розповіли інші спікери.

Загалом програма форуму включала чотири сесії:

«План протидії BEPS. Що треба знати платнику податків?»;

«Податок на виведений капітал. Новий принцип оподаткування. До чого готуватися?»;

«ЗЕД-розрахунки. Валютне регулювання. В очікуванні нових правил»;

«Податкові новації: підсумки року та перспективи».

Далі наведено основні меседжі ключових спікерів.

 

Про імплементацію Плану протидії BEPS

Євген КОЗЛОВ, 
старший менеджер Офісу підтримки реформ при МФУ:

«Нещодавно Мінфін і Нацбанк оприлюднили законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

«Це не нові податки; це усунення неконкурентних переваг».

«Законопроект про імплементацію Плану протидії BEPS спрямований на втілення в Україні найбільш критичних для нашої країни кроків: вдосконалення правил трансфертного ціно­утворення; запобігання уникненню від оподаткування за допомогою міжнародних договорів; оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній; обмін інформацією та багато інших.

Так, Крок 13 (COUNTRY-BY-COUNTRY). Нова звітність містить інформацію про розмір міжнародної групи компаній, обсяги внутрішньогрупових операцій, кількість співробітників у розрізі юрисдикцій, функціональний профіль компаній. Є обов’язковою для подання, якщо консолідований оборот групи становить більше 750 млн  євро або більше 50 млн  євро (за умови виконання деяких інших критеріїв). Отримана інформація може бути використана виключно для цілей оцінки ризиків ТЦУ.

Крок 6 (TREATY ABUSE) — PPT (principle purpose test): податкові пільги, передбачені Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, не надаються, якщо однією з головних цілей транзакції було отримання таких переваг. Внесення змін шляхом ратифікації MLI.

Крок 3 (CFC): оподаткування прибутків контрольованих іноземних компаній на рівні бенефіціара-фізичної особи. Іноземна компанія вважається контрольованою, якщо резидент України володіє 50 % і більше корпоративних прав такої компанії.

Крок 4 (INTERESTS DEDUCTION) — вирахування відсотків у розмірі до 30 % EBITDA; застосовується до відсотків за всіма кредитами, позиками та борговими зобов’язаннями.

Крок 7 (PERMANENT ESTABLISHMENT) передбачає: вдосконалення положень щодо агентських угод; виключених видів діяльності; дроблення контрактів. Внесення змін шляхом приєднання до MLI.

Крок 8 — 10 (TRANSFER PRICING): комерційні та фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними умовами здійснення транзакції; запровадження концепції послуг з низькою доданою вартістю.

Крок 14 (DISPUTE RESOLUTION) — запроваджується процедура взаємного узгодження: право звернення до податкових органів будь-якої юрисдикції; протягом трьох років; докладання зусиль щодо досягнення згоди.

Крок 15 (MULTILATERAL INSTRUMENT). Протокол про приєднання до MLI підписаний. Наразі виконуються формальні процедури, необхідні для подання документа на ратифікацію».

 

Про правила оподаткування КІК

Дмитро МИХАЙЛЕНКО,
член громадських рад при Мінфіні і Комітеті ВРУ
з питань податкової та митної політики:

«Одним із важливих кроків Плану протидії BEPS, які Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати, є Крок 3 «Правила про оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК)». За цим правилом резиденти України (фізичні особи) сплачуватимуть в Україні податок з прибутку іноземних компаній, які їм належать або контролюються. Проект закону передбачає критерії для визнання іноземної компанії контрольованою резидентами України».

«Об’єктом оподаткування ПДФО контро­люючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична особа. Скоригованим прибутком контро­льованої іноземної компанії визнається прибуток контрольованої іноземної компанії до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності».

«Правила КІК не застосовуються, якщо:

загальний дохід контрольованої іноземної компанії з усіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 1 млн євро на кінець звітного періоду;

контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;

контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її заснов­ників (учасників)».

«Платник податку — резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації та оподатковується за ставкою 18 %».

 

Про нові підходи до запобігання зловживанням міжнародними договорами

Віталій СМЕРДОВ,
голова Комісії з питань податкової політики Громадської ради
при ГУ ДФС у м. Києві:

«Підписання 23.07.2018 р. Україною Багатосторонньої конвенції щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Багатостороння конвенція MLI) — перший крок на шляху до запровадження Плану протидії BEPS».

«Проект передбачає, що контролюючий орган під час визначення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків, який здійснює контрольовані операції, має право не враховувати для цілей розрахунку податкових зобов’язань такого платника податків фінансові та економічні результати контрольованих операцій у разі наявності одного з таких випадків: відсутня розумна економічна причина (ділова мета) здійснення таких операцій; проведення операції не передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому; головною ціллю або однією із головних цілей контрольованих операцій є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків».

«Країна, де знаходиться нерухомість, може оподатковувати доходи від продажу акцій компаній, основним активом яких є зазначена нерухомість, якщо у будь-який з 365 днів, які передували продажу, вартість нерухомості перевищувала 50 % вартості активу».

«Критерії бенефіціарності будуть розкриті на рівні ПКУ, а саме: бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодо­отримувачем щодо них (фактично розпоряджається доходом).

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує тільки посередницькі функції щодо такого доходу, про що свідчать такі ознаки: зазначена особа не має достатньо повноважень (або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права) користуватися та розпоряджатися таким доходом, та/або зазначена особа передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі, та зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов’язаними з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв’язку із здійсненням операції з такої передачі».

«Вимога бенефіціарності — не для всіх доходів, а лише у разі якщо така умова є у міжнародному договорі (наприклад, стосується бізнес-прибутку, відшкодування витрат третіх осіб)».

 

Про ТЦУ за мотивами законопроекту

Олена ЖУКОВА,
аудитор, адвокат, керівник робочої групи з ТЦУ в Громад­ській раді
при Державній фіскальній службі України:

«Законопроект можливо поділити на чотири основні напрями, а саме: терміни та інструменти; дивіденди; пов’язані особи; послуги з низькою додатковою вартістю».

«Дивіденди прирівнюються до: процентів, роялті, розрахунків за цінні папери (корпоративні права), виплачені на користь нерезидента; вартості придбаних товарів у пов’язаного нерезидента; суми заниження вартості товарів, які реалізовуються пов’язаному нерезиденту».

«Послуги з низькою додатковою вартістю: супутні, сервісні, які не є основним видом діяльності; у яких немає цінних НМА та істотних ризиків; рентабельність 5 % (0 %) та спрощена документація».

«Господарські операції платників єдиного податку четвертої групи з нерезидентами можуть бути контрольованими операціями».

«Контролюючий орган під час визначення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків, який здійснює контрольовані операції, зможе не враховувати для цілей розрахунку податкових зобов’язань такого платника податків фінансові та економічні результати контрольованих операцій у разі відсутності розумної економічної причини (ділової мети) здійснення таких операцій».

«Вносяться зміни в ст. 140 (відносно корегування фінансового результату) щодо витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі витрати не мають ділової мети. Про відсутність ділової мети свідчитимуть, зокрема, такі ознаки:

нерезидент, на користь якого нараховані (сплачені) витрати, фактично не виконує суттєвих функцій, не використовує значних активів та не несе суттєвих ризиків у операції, що розглядається, або

зазначений нерезидент не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо) для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) зазначеним нерезидентом у зв’язку із проведенням відповідних операцій».

 

Про методологію проведення економічних досліджень у рамках ТЦУ

Євгенія СЕРБІН,
головний експерт з питань трансфертного ціноутворення
і міжнародного оподаткування:

«Процес, що застосовується для ідентифікації потенційних зіставних компаній, є одним з найбільш критичних аспектів аналізу порівнянності та повинен бути прозорим, систематичним та таким, що піддається перевірці».

«Одні й ті  самі компанії — при незмінному виду діяльності і коду КВЕД — можуть бути прийняті в одному році та відхилені в іншому.

Вибір критерію відбору має істотний вплив на результат аналізу та повинен відображати найбільш показові характеристики операцій, що порівнюються. Досягнути повного вилучення суб’єктивних суджень з процесу відбору ознак порівнянності неможливо, але слід докласти максимум зусиль для збільшення об’єктивності та забезпечення прозорості під час застосування суб’єктивних суджень».

«Вибір компаній для побудови ринкового діапазону рентабельності здійснюється з урахуванням інформації, наявної в базі даних. На практиці під час проведення аналізу порівнянності використання лише комерційних баз даних може призвести до послаблення надійності аналізу через якість інформації, яка пропонується цими базами даних. Тому поряд із роботою з базами даних слід також використовувати й іншу загальнодоступну інформацію».

«Під час вибору компаній для побудови діапазону, обираються компанії, які здійснюють не тільки діяльність зіставну з контрольованою операцією, а й інші види діяльності. Сегментовані дані забезпечують більш високу порівнянність, аніж несегментована інформація через більшу зосередженість на операціях».

 

Про Закон «Про валюту і валютні операції», валютні новації та нові документи НБУ

Емал БАХТАРІ,
керівник проектів і програм
Департаменту відкритих ринків
НБУ:

«На відміну від заплутаної чинної бази з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання, нова база НПА буде простою, зрозумілою та доступною. Вона складатиметься з семи нових ключових нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання, які визначатимуть:

структуру валютного ринку та правила торгівлі іноземною валютою та банківськими металами;

порядок розрахунків, операцій з купівлі та переказів іноземної валюти на території України та за кордон;

транскордонне переміщення готівкової національної та іноземної валюти, банківських металів, а також цінних паперів у документарній формі банками, юридичними та фізичними особами;

загальний перелік заходів захисту для можливого застосування НБУ, критерії і порядок їх запровадження, умови їх подовження та дострокового припинення;

перелік запроваджених заходів захисту та порядок їх застосування (антикризова постанова, що має тимчасовий характер);

інші інструменти стабілізації грошово-кредитного ринку (резервування за валютними операціями), а також повідомлювальну систему збору інформації про валютні операції;

порядок дотримання граничних строків розрахунків, встановлених НБУ».

«Відповідно до Закону «Про валюту і валютні операції» низку кроків для лібералізації валютного регулювання буде запроваджено одразу після початку дії Закону. Зокрема:

по-перше, граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами буде розширено до 365 днів (наразі він становить 180 днів);

по-друге, буде скасовано валютний нагляд для експортно-імпортних операцій на суму до 150 тис.  грн;

по-третє, індивідуальні валютні ліцензії буде скасовано. Натомість з’явиться система електронних лімітів;

по-четверте, будуть скасовані санкції у вигляді припинення зовнішньо-економічної діяльності за порушення строків розрахунків;

по-п’яте, буде дозволено online купівлю іноземної валюти фізичними особами. При цьому на такі операції розповсюджуватиметься аналогічний ліміт, як і на купівлю готівкової валюти (наразі — до 150 тис.  грн на день в еквіваленті)».

 

Про валютний нагляд у нових умовах

 

 

Олександр СЕМЕНИЩЕ,
начальник відділу контролю
за додержанням податкового законодавства
при здійсненні ЗЕД

Управління фінансового контролю
та операцій у сфері ЗЕД

Департаменту аудиту ГУ ДФС
у м. Києві:

«Деяким статтям нового Закону України «Про валюту і валютні операції» не вистачає чіткості формулювання. Йдеться, зокрема, про граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Тому надалі такі неточності можуть спричинити спори між суб’єктами господарювання та контролюючими органами. До введення в дію Закону звертатимемось до Нацбанку за роз’ясненнями щодо цих питань».

 

Про підсумки року для суб’єктів ЗЕД — платників податку на прибуток

Олексій ЗАДОРОЖНИЙ, 
начальник Управління методології податку на прибуток підприємств 
Департаменту методологічної та нормотворчої роботи Державної фіскальної служби України:

 «Якщо резидент перераховує кошти нерезиденту, то може виникати податок на репатріацію. Виконання функції податкового агента здійснює підприємство на території України. Крім того, це може бути і фізособа. Нещодавно було прийнято зміни до декларації з податку на прибуток і ДФС буде рекомендовано платникам подавати річну декларацію з податку на прибуток підприємств з урахуванням таких змін. Цими змінами, зокрема, передбачено, що на титульній сторінці декларації зазначається індивідуальний податковий номер юрособи (раніше був ЄДРПОУ) або прізвище, ім’я, по батькові фізособи».

«Щодо відносин резидента і постійного представництва нерезидента на території України, то у цьому випадку податок на репатріацію не виникає».

«Оскільки представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку і суми їх прибутків оподатковуються у загальному порядку, то суми коштів, отримані від нерезидента для утримання такого представництва або призначені для перерахування ним на користь резидента за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у загальному порядку».

«Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента, то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається з урахуванням офіційного курсу Нацбанку на дату виплати таких доходів».

«У разі якщо резидент при виплаті штрафів, пені, неустойки нерезиденту застосовує правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування податком на прибуток такої виплати, то такий платник має збільшити фінрезультат до оподаткування на суму сплачених на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки».

«Доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню, незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу. При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги».

«Бенефіціарним отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу».

 «У разі виплати членських внесків на користь нерезидента підлягає утриманню податок в розмірі 15 % їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати».

 

Про позицію Мінфіну щодо запровадження в Україні ПнВК

Роман ГОПЦІЙ,
старший менеджер
Офісу підтримки реформ
при Мінфіні:

«Україна має утриматися від кроків, які призведуть до суттєвого скорочення доходів або збільшення видатків бюджету. Адже податковий фіскальний розрив на фоні пікових виплат за державним боргом у 2019 — 2020 рр. поставить макрофінансову стабільність країни під загрозу. За оцінкою Мінфіну, втрати бюджету у разі запровадження податку на виведений капітал для всіх чинних платників податку на прибуток підприємств з 01.01.2019 р. становитимуть 46,7 млрд грн. Крім того, у Мінфіні очікують, що й у 2020 р. бюджетні втрати будуть значними. Їх можна компенсувати лише шляхом збільшення інших податків або зменшення державних витрат. Видаткова частина бюджету на 2019 р. не містить таких статей, які можна було б швидко та безболісно скоротити, не зачіпаючи соціально важливих сфер, таких як медицина, освіта чи оборона.

Тому реальною можливістю для запровадження податку на виведений капітал без загрози фіскальній стійкості є його запровадження для малого та середнього бізнесу з річним обсягом доходу до 200 млн грн і використання компенсатора у вигляді умовної сплати авансом податку на виведений капітал у розмірі 50 % від суми податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2018 р. лише для цієї групи платників. У такому випадку 98 % компаній перейдуть на сплату податку на виведений капітал і отримають переваги від цього податку. Платниками ж податку на прибуток залишаться близько 4 500 компаній з річним обсягом доходу понад 200 млн грн, які задекларували 85 % загальної суми податку на прибуток.

Така модель оподаткування обговорювалася з МВФ і після важких перемовин була погоджена як можлива».

 

Про трансфертне ціноутворення у 2018 році

Ірина СИВОЛАП,
начальник відділу взаємодії з питань трансфертного ціноутворення
Департаменту податків і зборів з юридичних осіб
Державної фіскальної служби України:

«Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій передбачає: аналіз звітів про КО; первинний аналіз інформації про КО; контроль за поданням звітів про КО та запит про подання документації з ТЦ, контроль».

«Платник податку не має права подавати уточнюючий звіт під час документальних перевірок. Подання уточнюючого звіту не звільняє від відповідальності (пункти 120.3 та 120.4 ПКУ)».

«Фінансовий результат з ТЦУ збільшується за результатами податкового (звітного) року:

експорт (пп. 140.5.1 ст. 140 ПКУ) — перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (конт­рактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг);

імпорт(пп. 140.5.2 ст. 140 ПКУ) — перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».

«У разі подання уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2017 р. з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ пізніше 1 жовтня 2018 р. — СГД сплачує суму недоплати та штраф — 3 %».

«Ключові вимоги для подання Повідомлення про укладання форвардних або ф’ючерсних контрактів платником податку до ДФС:

протягом 10 робочих днів з дня укладання відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту;

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису;

окремо щодо кожного укладеного форвардного або ф’ючерсного контракту».

Межа коригування податкових зобов’я­зань минулих періодів:

 

Про підсумки року для суб’єктів ЗЕД — платників ПДВ

Сергій ТИМОШЕНКО,
заступник директора Департаменту — начальник Управління
вдосконалення непрямого оподаткування
Департаменту методологічної та нормотворчої роботи

Державної фіскальної служби України:

«У разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання (звичайної ціни) такого товару нульова ставка застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною декларацією».

«Фінансування витрат представництва нерезидента в Україні не є компенсацією вартості товарів (послуг, робіт). Такі операції не є постачанням, тому об’єкт оподаткування ПДВ не виникає.

Сума фінансування витрат представництва нерезидента  не враховується представництвом нерезидента в загальному обсязі операцій для цілей обов’язкової реєстрації як платника ПДВ».

«Особливості формування податкового кредиту при імпорті товарів:

формування податкового кредиту здійснюється виключно на підставі митної декларації/аркуша коригування;

сума ПДВ на підставі митної декларації/аркуша коригування включається до складу податкового кредиту в періоді складання таких документів;

при безоплатному отриманні товарів від нерезидента (в тому числі списанні заборгованості) формування податкового кредиту здійснюється на підставі митної декларації в загальному порядку;

на підставі тимчасової митної декларації формування податкового кредиту не відбувається;

при ввезенні товарів за договорами комісії податковий кредит формується у безпосереднього отримувача товарів;

платники, які використовують касовий метод, при імпорті товарів формують податковий кредит у загальному порядку».

 

Про проект нової версії УКТ ЗЕД

Петро ВЕНГЕЛЬ,
заступник начальника Управління —
начальник відділу ведення УКТ ЗЕД
Управління класифікації товарів
Департаменту адміністрування митних платежів

Державної фіскальної служби України:

 

«Ще 17.11.2017 р. у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України «Про Митний тариф України» за № 7306. Законопроектом передбачається набуття чинності УКТ ЗЕД, складеної на основі шостого видання Гармонізованої системи опису та кодування товарів (версія 2017 р.). Натомість зараз суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності все ще декларують товари на митній території України за кодами чинної УКТ ЗЕД версії 2012 р., а майже всі країни світу декларують товари за новими кодами — відповідно до шостого видання Гармонізованої системи версії 2017 р. В умовах митного оформлення товарів за різними товарними номенклатурами можуть виникати складні питання під час декларування товарів, зокрема питання з визначенням країни походження товару та інші. Такі проблеми виникають за умови неврахування та незнання різниці між товарними номенклатурами країн-експортерів та УКТ ЗЕД 2012 р.

Основними інструментами для відстеження та аналізу змін в УКТ ЗЕД є інформація з офіційних сайтів Всесвітньої митної організації та Європейського Союзу, перехідні/кореляційні таблиці та товарні номенклатури».

 

Про справляння митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України на умовах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Володимир СТОРОЖЧУК,
начальник Управління митно-тарифного регулювання
Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання
Державної фіскальної служби України:

«Товари, які імпортуються в Україну на умовах угод про вільну торгівлю з країнами ЄС, ЄАВТ, Чорногорією та Республікою Македонія, звільняються від сплати ввізного мита або для них зменшується рівень ставок ввізного мита за таких умов:

сертифікат із перевезення (походження) товару форми EUR.1, зразок якого наведено в додатках до угод; або 

декларація інвойс, оформлена експортером, текст якої наведено у додатках до угод (за винятком Республіки Македонія);

та виконання правила «пряме транспортування».

Для підтвердження правила «пряме транспортування» митним органам країни імпорту надаються:

єдиний транспортний документ на перевезення з країни-експортера через країну транзиту або 

сертифікат, виданий митними органами країни транзиту, який містить детальний опис продуктів та у якому зазначаються дати вивантаження та перевантаження продуктів і за необхідності — назви суден або інших використаних видів транспорту, а також який засвідчує умови, за яких продукти перебували на території країни транзиту, або 

будь-які підтвердні документи».

«Угода передбачає застосування тарифних квот на імпорт в Україну з ЄС окремих видів м’яса свинини, м’яса птиці та цукру за принципом «хто перший прийшов, той перший і обслуговується». Для реалізації цієї частини Угоди наказом Мінфіну України від 11.12.2014 р. № 1203 затверджено Порядок контролю за розподілом тарифної квоти, яким передбачено, що розподіл тарифних квот для застосування нульової ставки мита здійснюватиметься програмно-інформаційним комплексом «Облік тарифних квот» ДФС в автоматизованому режимі на підставі поданої декларантом митної декларації, яка повинна містити такі відомості:

код товару згідно з УКТ ЗЕД;

відомості про країну походження;

код тарифної преференції;

вагові характеристики товару».

«Підставою для застосування до українських товарів торговельних преференцій є підтвердження їх походження. Документами про походження товару є:

сертифікат з перевезення форми EUR.1;

декларація інвойс, складена схваленим експортером незалежно від вартості партії товару;

декларація інвойс, складена будь-яким експортером, якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6 000 євро».

«На сьогодні митниці ДФС здійснюють видачу сертифікатів з перевезення (походження) форми EUR.1 на товари українського походження до країн ЄС та ЄАВТ (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорії. Строк дії сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та декларації інвойс становить чотири місяці з дати видачі у країні експорту, які повинні бути надані в межах зазначеного періоду митним органам країни імпорту».

«Українські експортери можуть скористатися статусом уповноваженого експортера (для цього мають виконуватися певні умови та необхідно отримати спеціальний дозвіл митниці), який дасть змогу їм самостійно оформлювати декларацію інвойс незалежно від вартості партії товару. У такому разі відсутня необхідність отримання сертифіката EUR.1».

 

«Гарячі лінії»

Дата: 24 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42