Новини

43,5 млрд грн додаткових витрат збережено для бізнесу: звіт ДРС за 2018 рік

27.03.2019 / 11:30

Одним із важливих напрямів роботи ДРС є забезпечення зменшення втручання державних органів у діяльність суб’єктів господарювання, усунення бар’єрів, в тому числі адміністративних, для ведення бізнесу.

У 2018 році ДРС було попереджено впровадження державних регулювань, які передбачали майже 43,5 млрд грн додаткових витрат для суб’єктів господарювання шляхом прийняття рішень про відмову у погодженні відповідних проектів регуляторних актів.

Водночас слід відмітити суттєве зменшення кількості проектів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності та лібералізацію бізнес-клімату.

Так, проведений аналіз встановив, що орієнтовна загальна вигода від дерегуляції у 2018 році становитиме лише 1,6 млрд грн, що майже в 10 разів менше, ніж у 2017 році. На жаль, слід констатувати, що дерегуляційні процеси у 2018 році майже не відбувалися.

З метою спрощення умов ведення бізнесу ДРС, зокрема, було надано допомогу розробникам при підготовці Аналізу регуляторного впливу та доопрацюванні таких проектів регуляторних актів:

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України»

Головний розробник Мінфін.

Проект постанови передбачає можливість для платників податків за їх заявою отримати розстрочення сплати податку на додану вартість на термін не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання, що класифікується більш ніж за 400 товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.

ДРС було проведено нараду з представниками Міністерства фінансів України та Федерації роботодавців України, за результатами якої проект було доопрацьовано з метою усунення бар’єрів для бізнесу, що могли завадити ефективному впровадженню механізму розстрочення ПДВ, а саме:

встановлено однозначний для розуміння перелік документів, необхідний для отримання розстрочення ПДВ;

уточнено, яку саме вартість обладнання (згідно контракту) доцільно використовувати під час прийняття рішення щодо надання розстрочення ПДВ;

звіт про цільове використання обладнання, ввезеного на митну територію України для власного виробництва на території України з наданням розстрочення ПДВ, викладено у формі декларування суб’єктом господарювання наявності зазначених фактів (Так/Ні).

Така процедура дасть змогу суб’єкту господарювання сплачувати ПДВ при ввезенні обладнання рівними частинами впродовж двох років, що вдвічі скоротить його витрати у перший рік дії регулювання. За оцінкою розробника прийняття проекту постанови зменшить бар’єри для інвестицій та фіскального тиску на підприємства реального сектору економіки при модернізації або створенні нових виробництв, а також забезпечить зростання їх рентабельності.

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій»

Головний розробник Мінфін.

Проектом постанови скасовується обов’язок суб’єктам господарювання — користувачам РРО надавати в паперовому вигляді:

до центру сервісного обслуговування (ЦСО) довідку про резервування фіскального номера під час виконання процедури реєстрації РРО;

до контролюючого органу довідку про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО після закінчення робіт з введення в експлуатацію РРО.

Вказані довідки у відповідних випадках направляються засобами електронного зв’язку в електронній формі, що дозволить значно скоротити адміністративні витрати суб’єктів господарювання — користувачів РРО. Так, за оцінкою розробника, на передачу вказаних довідок в паперовому вигляді до ЦСО та контролюючого органу користувач витрачає до 16 год, тоді як в електронному вигляді ця процедура займатиме не більше 5 хв. Вартість адміністративних витрат для одного суб’єкта господарювання у розрахунку на одну довідку скоротиться з 358,6 грн до 1,87 грн. Проектом порядку спрощується для ЦСО процедура застосування Книги обліку розрахункових операцій (КОРО) шляхом зменшення переліку випадків, коли на ЦСО покладається обов’язок робити відмітки в КОРО щодо проведених дій з РРО.

Проект постанови КМУ «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»

Головний розробник Держгеокадастр.

Проект постанови передбачає проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення одночасно на всій території України.

Проте початкова редакція проекту передбачала обов’язкове проведення нормативної грошової оцінки земель, незважаючи на той факт, що таку оцінку частини земель сільськогосподарського призначення вже проведено. Крім того, виконавцем робіт з всеукраїнської нормативної грошової оцінки земель передбачалося визнати одне підприємство, яке знаходиться у підпорядкуванні Мінагрополітики.

За позицією ДРС така редакція проекту значно звужувала права землевласників та землекористувачів, а також могла призвести до зміни розміру плати за землю тих земель, нормативну грошову оцінку яких вже проведено.

ДРС наполягла на необхідності доопрацювання проекту постанови в частині надання права землевласникам вільно вибирати виконавця оцінки, а також права врахування результатів попередньої грошової оцінки земель в автоматичному порядку, якщо термін її дії не добіг кінця. Це дозволить мінімізувати витрати суб’єктів господарювання при проведенні загальнодержавної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів»

Головний розробник Мінфін.

Проект постанови передбачає зменшення адміністративного навантаження у сфері обігу підакцизної продукції алкогольних напоїв і тютюнових виробів в частині надання можливості суб’єктам господарювання замовляти марки акцизного податку в електронному вигляді.

Так, за інформацією Мінфіну, витрати на подання заявок у паперовому вигляді на отримання марок акцизного податку становлять приблизно 9,6 тис. грн на одного суб’єкта господарювання на рік.

Тобто за рік лише на виконання цієї процедури суб’єкти господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері обігу підакцизної продукції, витрачають понад 2,9 млн грн.

За оцінкою розробника, орієнтовна економія за рахунок застосування можливостей електронного документообігу під час подання заявок на отримання марок акцизного податку становитиме майже 2 млн грн на рік.

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»

Головний розробник  Держпродспоживслужба.

Проект постанови підготовлено з метою усунення адміністративних бар’єрів та спрощення процедур, пов’язаних з відновленням реєстрації сільськогосподарських машин, зокрема:

вилучення необхідності опублікування в друкованих ЗМІ оголошення про втрату реєстраційного документа та номерного знака (приблизна вартість одного опублікування 150 грн);

скасування вимоги про проведення тимчасової реєстрації у зв’язку з втратою свідоцтва про реєстрацію (адміністративні витрати на отримання тимчасового свідоцтва становлять 63 грн).

Економічний ефект від прийняття проекту постанови для суб’єктів господарювання за прогнозом розробника становитиме 12,7 млн грн лише за перший рік.

У нашому наступному матеріалі ми проаналізуємо, у яких випадках ДРС було відмовлено в погодженні низки проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади. З метоюнедопущення запровадження регулювань, наслідком прийняття яких могло стати погіршення умов провадження господарської діяльності та створення передумов для зловживань в окремих сферах господарської діяльності, у 2018 році ДРС відмовила у погодженні 19 % проектів регуляторних актів.

Державна регуляторна служба України

«Гарячі лінії»

Дата: 28 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42