Новини

Огляд ІПК (від 06.04.2019 р.)

09.04.2019 / 10:00

Застосування квартального звітного (податкового) періоду

Розглядаючи ситуацію, коли платником податку було подано заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду разом з декларацією з ПДВ за останній звітний період календарного року, але відповідну позначку у цій декларації не проставлено, ДФС України роз’яснила, що такий платник застосовує з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року квартальний звітний (податковий) період.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1360/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

Декілька ПН на передоплату однією сумою

З приводу включення до податкового кредиту сум ПДВ за декількома податковими накладними, складеними на попередню оплату однією сумою ГУ ДФС у Дніпропетровській області зауважено, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає змоги ідентифікувати операції.

У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1340/ІІПК/04-36-12-01-16/

ПН на частину поставленого товару

У разі якщо постачальником складено податкову накладну не на повний обсяг поставленого товару, а лише на його частину, то, як зазначає ДФС України, має місце помилка, допущена при складанні податкової накладної. Вона підлягає виправленню шляхом складання розрахунку коригування, яким податкова накладна з неправильно зазначеним обсягом поставки має бути виведена в «нуль». При цьому постачальник зобов’язаний скласти нову податкову накладну на дату фактичного відвантаження товару на повний обсяг відвантаженого товару.

Покупцем сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, яка була складена з помилкою, зокрема, зазначено неправильну кількість товару, в результаті чого обраховано неправильно обсяг постачання та суму ПДВ, не може бути включена до складу податкового кредиту.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1331/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Збори трудового колективу у ресторанному закладі

Ось, що думає ДФС про можливість включення сум ПДВ, сплачених при здійсненні витрат на організацію звітних зборів трудового колективу з проведенням розважальних заходів до складу податкового кредиту. Дійсно, за датою першої з подій платник ПДВ має визначити податковий кредит з операції з придбання товарів/послуг у закладі ресторанного господарства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Водночас з огляду на пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної на підставі п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, оскільки товари/послуги використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У такій зведеній податковій накладній у графі «Отримувач (покупець)» зазначається власне найменування, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині визначається тип причини «13» — «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих заходів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

/ІПК від 28.03.2019 р. № 1307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Ввезення на митну територію України товарів за п. 197.16 ст. 197 ПКУ

Операції із ввезення на митну територію України зазначених у п. 197.16 ст. 197 ПКУ товарів звільняються від оподаткування ПДВ, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.

Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюється Кабміном.

Отже, як роз’яснює ГУ ДФС у Житомирській області, режим звільнення від оподаткування операцій із ввезення на митну територію України цих товарів застосовується за умови, що такі товари включені до урядового переліку (із зазначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД). До затвердження такого переліку операції з ввезення на митну територію України товарів, зазначених у п. 197.16 ст. 197 ПКУ, оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1343/ІПК/06-30-12-01-19/

Постачання юридичних послуг нерезидентом резиденту на митній території України

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену на підставі п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому у разі якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то такий отримувач послуг (в тому числі суб’єкт господарювання, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ) зобов’язаний подати до контролюючого органу розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

/ІПК від 25.03.2019 р. № 1242/6/99-99-15-02-03-15/ІПК/

Роботи з реконструкції житла, що здійснюються за бюджетні кошти

Застосовувати податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за бюджетні кошти, встановлену п. 197.15 ст. 197 ПКУ, мають право лише ті суб’єкти господарювання — платники ПДВ, які є забудовниками та визначені виконавцями цільової програми будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України і безпосередньо здійснюють будівельно-монтажні роботи. Інші суб’єкти господарювання — платники ПДВ, які виконують роботи для забезпечення будівництва за державні кошти, права на використання пільги з оподаткування не мають.

При цьому слід зазначити, що норми п. 197.15 ст. 197 ПКУ не застосовуються до операції з постачання будівельно-монтажних робіт з реконструкції будівлі під житловий будинок, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

/ІПК від 27.03.2019 р. № 1288/6/99/99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання медичних виробів та складових частин до таких виробів

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 % за умови, що такі медичні вироби:

  • дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
  • відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, а також у випадку якщо зазначені у зверненні вироби не належать до категорії медичних виробів, операції з постачання таких медичних виробів, зазначених у зверненні виробів та їх ввезення на митну територію України, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 25.03.2019 р. № 1228/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Доходи нерезидента за розробку програмного забезпечення

ГУ ДФС в Одеській області повідомлено, що платник єдиного податку не утримує податок з доходів нерезидента за надані резидентом Республіки Польща послуги з розробки програмного забезпечення інформаційної системи для інтернет-магазину у випадку, якщо такий резидент — платник єдиного податку є кінцевим споживачем послуги та дотримано порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, встановлений ст. 103 ПКУ.

/ІПК від 27.03.2019 р. № 1276/ІПК/15-32-12-05-09/

Благодійна допомога «неприбутківцю»

Якщо отримувачем благодійної допомоги виступає суб’єкт сфери фізичної культури і спорту (згідно з переліком, визначеним пп. 140.5.14 ст. 140 ПКУ), внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то платник податку на прибуток, що здійснює перерахування таких коштів, збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму благодійної допомоги, яка перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

У разі якщо отримувач благодійної допомоги є неприбутковою організацією, що внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, але не відноситься до переліку суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, визначеного пп. 140.5.14 ст. 140 ПКУ, то платник податку на прибуток, що здійснює перерахування таких коштів, застосовує положення пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 26.03.2019 р. № 1261/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Коли представництво нерезидента може не реєструватися платником податку на прибуток

ДФС України повідомлено, що якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні, не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у пп. 14.1.193 ст. 14 ПКУ, та не отримує доходи із джерелом походження з України або не виконує агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, то воно не повинно реєструватися платником податку на прибуток.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1353/6/99-99-15-02-01-15/ІПК/

Виплати нерезиденту за договором управління майном

ДФС України вважає, що якщо установник управління є нерезидентом, а управителем майна — резидент, то виплата вигоди від майна є доходом з джерелом походження з України, отриманим таким нерезидентом від провадження господарської діяльності. Резидент утримує податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1350/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Підстави для визнання коштів на поточному рахунку банку безнадійною заборгованістю

ДФС України переконана, що кошти, що знаходяться на поточному рахунку банку, можуть бути визнані безнадійною заборгованістю у разі наявності підтвердних документів про припинення банку — боржника як юридичної особи у зв’язку із його ліквідацією.

/ІПК від 28.03.2019 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Сплата підприємством рахунків за послуги, надані ОСББ

Якщо підприємство як власник нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках сплачує рахунки на управління будинку та послуги, надані ОСББ, які є неприбутковими організаціями, що внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду такого підприємства збільшується на суму 30 % вартості робіт та послуг, придбаних у таких неприбуткових організацій, крім випадків, коли сума вартості робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

/ІПК від 28.03.2019 р. № 1311/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Якщо фіндопомогу на кінець звітного періоду не повернено

ДФС України, розглядаючи питання щодо оподаткування податком на прибуток поворотної фіндопомоги, наданої засновником підприємства — юридичною особою та не поверненої на кінець звітного періоду, зазналила таке.

ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з отримання фіндопомоги на поворотній основі. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінрезультату до оподаткування.

/ІПК від 26.03.2019 р. № 1260/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Розірвання договору добровільного медстрахування

ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що платник податку — страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінрезультат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 % облікової ставки Нацбанку, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1130/ІПК/26-15-12-03-11/

Недоамортизовані витрати на ремонт/поліпшення орендованих ОЗ

ДФС України пояснено, що у разі припинення договору оперативної оренди платник податку — орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінрезультат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до НПБО, та зменшити фінрезультат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1326/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Які суми за кредитами враховуються при визначенні вартісного критерію КО

Сума наданих (отриманих) кредитів не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому сума нарахованих відсотків за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1355/ІПК/26-15-12-03-11/

Організаційно-правові форми резидентів Польщі

Оскільки до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480, не включені резиденти Республіки Польща з організаційно-правовою формою sp. z o.o. sp.k, то операції з такими контрагентами не підпадають під визначення контрольованих відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ за умови, що такі резиденти не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, і платник податку на прибуток при здійсненні вищезазначених операцій не збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1354/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Яка дата для цілей ТЦУ зазначається у Звіті про КО

У графах 14, 15 розділу «Відомості про контрольовані операції» Звіту про контрольовані операції зазначається дата переходу права власності на товар, визначена відповідно до умов договору (контракту) на постачання такого товару та підтверджена первинними документами.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1357/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виплата зарплати фізичним особам — нерезидентам: коли операція вважається контрольованою

Якщо одночасно виконуються умови, визначені пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ (150 та 10 млн грн), операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам — нерезидентам можуть вважатися контрольованими для цілей ст. 39 ПКУ, а отже, відповідно до пп. 39.4.2 ст. 39 ПКУ за такими операціями необхідно подавати Звіт про контрольовані операції.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1358/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Підйомна допомога військовослужбовців

ДФС України зазначила, що дохід у вигляді підйомної допомоги, який виплачується військовослужбовцям, включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується ПДФО (18 %) та військовим збором (1,5 %).

/ІПК від 26.03.2019 р. № 1251/5/99-99-13-02-03-16/ІПК/

Зупинення сплати ЄСВ адвокатом

Особа, яка провадить адвокатську діяльність, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язана визначити базу нарахування ЄСВ та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць. При цьому обов’язок сплати ЄСВ такими платниками зупиняється після припинення права на заняття незалежною професійною діяльністю.

/ІПК від 27.03.2019 р. № 1278/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК/

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Стати «єдинником» можна раз на рік

ДФС України нагадала, що фізична особа — підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 1 квітня (1 липня або 1 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. Така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1064/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Переуступка прав вимоги боргу

ДФС України пояснила, що укладення договору переуступки прав вимоги боргу фізичними особами — платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку за правочином купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі та не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

/ІПК від 18.03.2019 р. № 1091/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Надання майна в оренду

ГУ ДФС у Львівській області нагадало, що не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп фізичні особи — підприємці, які надають в оренду, зокрема, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 м2, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м2. Тому ФОП — платник єдиного податку другої групи має право перебувати на спрощеній системі оподаткування у разі якщо загальна площа майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує зазначені вище норми.

/ІПК від 14.03.2019 р. № 1040/Р/13.1-12/ІПК/

Кому можна надавати послуги

ДФС України нагадала, що фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи може надавати послуги виключно платникам єдиного податку та/або населенню. У разі якщо послуги надаються юридичній особі на загальній системі оподаткування, такий платник єдиного податку не може перебувати на другій групі платника єдиного податку.

/ІПК від 18.03.2019 р. № 1095/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК/

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

Спільна власність

ДФС України вважає, що якщо земельна ділянка, сформована у порядку ст. 791 ЗКУ, та на ній розташована будівля, що перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі, то податкові зобов’язання з плати за землю мають обчислюватися співвласником такої будівлі пропорційно тій частіші площі будівлі, що знаходиться в його користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

/ІПК від 18.03.2019 р. № 1096/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

Рішення прийнято після 15 липня

ДФС України переконана, що якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення ставок земельного податку (або зміни до рішення) прийнято та оприлюднено після 15.07.2018 р., у тому числі рішення, прийняте після 01.01.2019 р. на виконання законів України про внесення змін до ПКУ, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1134/С/99-99-13-02-03-14/ІПК/

Пільга для ЖБК

На питання користування пільгою зі сплати земельного податку на земельну ділянку, що належить кооперативу (неприбутковій організації) та використовується їм для експлуатації житлового будинку згідно з рішенням міської ради, відповіло ГУ ДФС у Харківській області. Так, ДФС зазначила, що житлово-будівельні кооперативи за умови прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій мають право скористатися пільгою зі сплати земельного податку, якщо таке рішення передбачено міською радою.

/ІПК від 14.03.2019 р. № 1041/ІПК/20-40-12-03-20/

ТУРИСТИЧНИЙ ЗБІР

Мінімальна ставка

Підпунктом 268.3.1 ст. 268 ПКУ граничні межі ставок туристичного збору встановлені у розмірі до 0,5 % — для внутрішнього туризму та до 5 % — для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення. Тому ДФС України вважає, що мінімальним розміром ставки туристичного збору є нульова ставка.

/ІПК від 19.03.2019 р. № 1110/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

Підтвердження сплати

Сплата платником туристичного збору здійснюється безпосередньо перед розміщенням у місцях проживання (ночівлі). Тому ДФС України нагадала, що у податкового агента як суб’єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов’язань з туристичного збору має бути підтвердний первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником збору.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1128/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

РРО

Розрахунки із використанням платіжного терміналу

ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі із використанням платіжних карток через платіжний термінал застосування РРО є обов’язковим. При цьому суб’єкт господарювання повинен роздрукувати та видати відповідний розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО), в якому має бути зазначено форму оплати — безготівковий розрахунок. Отримані на рахунок кошти вважатимуться безготівковими.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1330/ІПК/26-15-14-09-01-15/

Товар у кредит

ДФС України роз’яснено, що у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ».

При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/після оплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.

/ІПК від 25.03.2019 р. № 1244/6/99-99-14-05-01-15/ІПК/

«Гарячі лінії»

Дата: 2 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42