Новини

Щотижневий огляд відповідей на ваші запитання від ДФС

10.04.2019 / 11:30

«Вісник» №13(1013), від 6 квітня 2019

 Підготовлено за поточними матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР)

Категорія ЗІР

Питання

Коротка відповідь

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

102.23

Звітність

102.23.02

Заповнення звітності

 

Як у додатку АВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств відображаються дивіденди, виплачені фізичним особам, якщо їх сума перевищує об’єкт оподаткування податком на прибуток за відповідний податковий (звітний) рік?

При виплаті дивідендів фізичним особам авансовий внесок з податку на прибуток не справляється, тому заповнюючи додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі — Декларація) платник податку відображає суму дивідендів, виплачену фізичним особам, у рядку 1.1 та у рядку 1 додатка АВ до Декларації. Інші рядки додатка АВ до Декларації не заповнюються, незалежно від того, перевищує чи ні сума таких дивідендів значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) рік.

Водночас у разі якщо платник податку має здійснити розрахунок авансового внеску з податку на прибуток, сума дивідендів, виплачена фізичним особам, враховується ним при обчисленні показників рядків 4 та 5 додатка АВ до Декларації

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

103.06

Податкова знижка

103.06.09

На орендну плату

 

Чи має право платник податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку)?

Платник податку має право включити до податкової знижки фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи. При цьому податкова знижка надається виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

не отримують передбачених чинним законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року

ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ — СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ)

108.01

Третя група

108.01.01

Умови та порядок переходу на спрощену систему оподаткування

 

Чи може юридична особа подати через Електронний кабінет заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, та яка дата вважатиметься датою подання заяви?

За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету юридична особа має змогу надіслати до органу ДФС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf  (обмеження — 2 МБ).

Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДФС автору електронного листа буде повідомлено вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, надіслані листи — у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи»

108.02

Четверта група

108.02.05

Строки подання декларації та порядок її заповнення

 

Чи може юридична особа — платник єдиного податку четвертої групи подати розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва з уточненими показниками?

Подання уточнюючого розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва окремо від Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи не передбачено.

Юридична особа — платник єдиного податку четвертої групи при виявленні помилки, що міститься у раніше поданому розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, може заповнити та подати уточнюючий розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (у тому числі в електронному форматі) тільки у складі уточнюючого розрахунку платника єдиного податку четвертої групи

ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

109.08

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок

 

Які дії суб’єкта господарювання у разі втрати КОРО або РК?

У разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

Скасування КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі викрадення, втрати тощо.

У разі викрадення КОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування КОРО надає до контролюючого органу копію відповідного документа органу поліції.

Скасування реєстрації РК здійснюється за такою самою процедурою, що й скасування реєстрації КОРО

109.10

Форма і зміст розрахункових документів

 

Чи необхідно суб’єкту господарювання, що здійснює розрахунки через РРО, відображати в касовому чеку суму сплаченого туристичного збору?

У Державному реєстрі РРО наявні моделі РРО, що дають змогу за необхідності враховувати товар (послуги) за декількома податковими ставками, в тому числі з туристичного збору. Отже, при здійсненні розрахунку за надання туристичної послуги суб’єкту господарювання слід проводити розрахунок на повну суму вартості послуги, до якої входить і туристичний збір

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

112.03

Ставки податку

 

Чи застосовуються юридичною особою у 2019 р. ставки земельного податку, встановлені рішенням органу місцевого самоврядування, якщо таке рішення (зміни до рішення) прийнято та оприлюднено після 15.07.2018  р.?

Якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення ставок земельного податку (або зміни до рішення) прийнято та оприлюднено після 15.07.2018 р., в тому числі рішення, прийняте після 01.01.2019 р. на виконання законів України про внесення змін до ПКУ, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами.

Обов’язок щодо застосування ставок земельного податку у платника виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування

112.07

Окремі норми щодо відповідальності платників податку

 

Чи нараховуються штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати податкового зобов’язання з плати за землю, якщо платник податку не сплатив податкове зобов’язання, задеклароване в Податковій декларації з плати за землю, а погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації щодо зменшення суми раніше нарахованих зобов’язань?

Якщо податкове зобов’язання з плати за землю, самостійно визначене в Податковій декларації з плати за землю, не сплачено протягом строків, визначених ПКУ, та платником подана уточнююча декларація з плати за землю щодо зменшення податкових зобов’язань минулих податкових періодів (здійснюється погашення податкового боргу), такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого п. 126.1 ст. 126 ПКУ, з урахуванням загального строку затримки сплати суми податкового боргу.

Також, після спливу 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суму податкового боргу нараховується пеня відповідно до норм ст. 129 ПКУ

ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

119.09

Реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків

 

Ким підписується документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, та якою печаткою скріплюється?

У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Форма картки платника податків передбачає прізвище, ініціали, підпис посадової особи контролюючого органу, яка видала картку платника податків, та скріплення її відповідною печаткою цього органу

ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР

132.05

Порядок сплати (перерахування, повернення) збору

 

До якого бюджету сплачуються (перераховуються) податковим агентом (юрособою, її відокремленим підрозділом) суми військового збору, що нараховуються (утримуються) з доходів за здавання фізособою в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок?

Юридична особа сплачує (перераховує) військовий збір, що нараховується (утримується) з доходів за здавання фізичною особою в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ, до державного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрацією). Суми військового збору, нараховані (утримані) уповноваженим відокремленим підрозділом, сплачуються (перераховуються) до держбюджету за місцезнаходженням (реєстрацією) такого відокремленого підрозділу 

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

135.02

Загальні питання щодо податкової звітності

 

Чи переноситься термін подання Звіту про суми податкових пільг, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день?

Якщо останній день строку подання Звіту про суми податкових пільг припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем

135.07

Права та обов’язки платників податків, що знаходяться на території проведення АТО та ВЕЗ «Крим»

 

Які дії платників податків, що провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, у разі втрати (знищення чи зіпсування) первинних документів, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань?

Дії платників податків, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, у разі втрати (знищення чи зіпсування) первинних документів, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, визначено пп. 38.11 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ  ПКУ

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

137.03

Контрольовані операції

 

Чи підпадають під визначення контрольованих операції з придбання/продажу товарів/послуг, що здійснюються між комітентом-резидентом та резидентом/нерезидентом через комісіонера-нерезидента, та інформація про яку особу відображається у Звіті про контрольовані операції?

Договір комісії є правочином, за яким право власності на товари/послуги переходить безпосередньо від продавця до покупця, а не до комісіонера.

Враховуючи те, що основною вимогою контрольованості господарських операцій, здійснених через комісіонерів-нерезидентів, є їх приналежність до зовнішньоекономічної діяльності, то під визначення контрольованих підпадатимуть всі господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера-нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом, при досягненні вартісних критеріїв пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ. При цьому статус нерезидента щодо його відповідності підпунктам «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ в цьому випадку не розглядається.

Поряд з цим, можуть бути визнані контрольованими операції з виплати комітентом-резидентом комісійної винагороди комісіонеру-нерезиденту за дотримання критеріїв, визначених підпунктами 39.2.1.1 та 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ. У такому випадку стороною контрольованої операції є комісіонер-нерезидент, а предметом контрольованої операції — комісійна винагорода.

У разі визнання операцій контрольованими комітент-резидент зобов’язаний в установлений термін подати Звіт про контрольовані операції

137.10

Окремі норми щодо відповідальності платників податків

 

Чи застосовується штраф при самостійному виправленні у Звіті про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення інформації (код особи, код пов’язаності, код типу предмета операції, код сторони операції тощо) або при виявленні такої невідповідності контролюючим органом, але при цьому інформація щодо найменування особи — сторони контрольованої операції та вартісний показник контрольованих операцій не змінюються?

ПКУ не передбачено застосування штрафних санкцій у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених при складанні Звіту про контрольовані операції, що не призвели до недекларування або несвоєчасного декларування контрольованих операцій у раніше поданому звіті.

Звертаємо увагу на те, що кожний конкретний випадок розглядається окремо, враховуючи фактичні обставини справ, дані про контрольовані операції та виправлені показники.

Що стосується уточнення показників у документації з трансфертного ціноутворення, ПКУ не передбачено окремого порядку її складення, тому інформація має відповідати вимогам, визначеним пп. 39.4.6 ст. 39 ПКУ

ПЕРЕМІЩЕННЯ (ПЕРЕСИЛАННЯ) ТОВАРІВ та ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ГРОМАДЯНАМИ ТА ЇХ МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

214.01

Порядок переміщення (пересилання) товарів громадянами через митний кордон України з метою вільного обігу та місця митного оформлення таких товарів

 

Чи включається до загальної суми готівки, яка не підлягає письмовому декларуванню при переміщенні фізичними особами через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», готівкова валюта держави-окупанта в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 грн, якщо переміщуються валюти різних країн?

Без письмового декларування контролюючому органу фізичні особи мають право переміщувати через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим» готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро (включаючи готівкову валюту держави-окупанта в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 грн)

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, КОНТРОЛЬ ЗА ПРОВЕДЕННЯМ ЯКИХ ЗДІЙСНЮЮТЬ ОРГАНИ ДФС УКРАЇНИ

218.02

Митна брокерська діяльність

 

Який порядок отримання дозволу на провад­ження митної брокерської діяльності та який підрозділ ДФС України уповноважений видавати такі дозволи?

Наказом Мінфіну України від 04.08.2015 р. № 693 «Про діяльність митних брокерів» (далі — наказ № 693) затверджено: Порядок подання та розгляду заяв і надання дозволу на провадження митної брокерської діяльності та контролю за нею (далі — Порядок); форму заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності; форму заяви про анулювання/зупинення дії дозволу на провадження митної брокерської діяльності; форму Витягу з реєстру митних брокерів.

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку, з метою провадження митної брокерської діяльності підприємства мають отримати дозвіл на провадження митної брокерської ­ ­

 

 

діяльності (далі — Дозвіл), що надається ДФС та адміністрацією Держприкордонслужби згідно з поданою заявою про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності за формою, затвердженою наказом № 693.

Пунктом 4 розділу І Порядку встановлено, що підприємство, якому надано Дозвіл, включається до реєстру митних брокерів. Митний брокер може розпочати декларування товарів з моменту включення його до реєстру митних брокерів.

Прийняття рішення про надання, переоформлення Дозволу спільною групою, створеною відповідно до наказу ДФС та адміністрації Держприкордонслужби, та внесення відповідної інформації до реєстру митних брокерів здійснюються протягом 20 робочих днів з дня надходження до ДФС заяви про надання/переоформлення Дозволу.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про надання Дозволу Витяг з реєстру митних брокерів надається підприємству за формою, затвердженою наказом № 693 (п. 7 розділу І Порядку).

З метою отримання та переоформлення Дозволу підприємство надсилає на адресу ДФС (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) заяву про надання/переоформлення Дозволу, яка заповнюється у друкованому вигляді за допомогою друкувального пристрою на аркуші паперу формату А4 засобами поштового або електронного зв’язку.

Наказ № 693 та форми заяв про надання/переоформлення та анулювання/зупинення дії дозволу на провадження митної брокерської діяльності розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Митне оформлення» Суб’єктам ЗЕД/Діяльність митних посередників/Митні брокери. Телефон для довідок: (044) 247 27 72

ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ

220.03

Інші питання

 

Яка відповідальність застосовується до громадян (резидентів чи нерезидентів), які ввезли транспортні засоби особистого користування на митну територію України в режимі транзиту чи тимчасового ввезення і передали їх іншім особам та на дату набрання чинності Законом України від 08.11.2018 р. № 2612-VIII не володіють інформацією щодо їх місцезнаходження в Україні?

Відповідальність за порушення вимог митного законодавства щодо порушення строків транзитних перевезень та тимчасового ввезення несе та особа, яка фактично ввезла транспортний засіб і не вивезла його за межі митної території України у встановлені строки.

На сьогодні ст. 470 МКУ передбачені стягнення: попередження або штраф у розмірі 170 грн (перевищення не більш ніж на 1 добу); штраф у розмірі 3 400 грн (перевищення більше ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб); штраф у розмірі 8 500 грн (перевищення більше ніж на 10 діб, а також втрата товарів, транспортних засобів).

Відповідальність за перевищення строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування встановлено ст. 481 МКУ: не більше ніж на три доби — штраф у розмірі 850 грн; більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб — штраф у розмірі 5 100 грн; більше ніж на десять діб — штраф у розмірі 17 000 грн.

Окрім відповідальності за цими статтями, при встановленні фактів використання автомобілів, які знаходяться у митних режимах транзиту та тимчасового ввезення, митниці розглядають питання щодо складання протоколів про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МКУ, згідно з якою накладається стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів.

З 24.05.2019 р. за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина четверта ст. 469 МКУ).

Втрата транспортних засобів, ввезених громадянином в режимі тимчасового ввезення, в тому числі їх розкомплектування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів (частина шоста ст. 481 МКУ).

Втрата транспортних засобів, поміщених у митний режим транзиту, в тому числі їх розкомплектування, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації таких транспортних засобів (частина шоста ст. 470 МКУ)

«Гарячі лінії»

Дата: 18 липня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42