Статті

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

29.05.2019 / 17:04

Повні тексти індивідуальних податкових консультацій розміщено на сайті журналу «Вісник. Офіційно про податки»
www.visnyk.ua

Коригування фінрезультату при демонтажі ОЗ

ДФС України повідомлено, що у випадку демонтажу майна, що перебувало на балансі платника податку у складі основних засобів та використовувалось у господарській діяльності, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості такого об’єкта основ­них засобів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку та зменшується на суму залишкової вартості такого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ. Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування у разі ліквідації основних засобів, здійснюється у рядках 1.1.2 та 1.2.2 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2136/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Фінансовий кредит за кошти від випуску облігацій

ДФС України зазначила, що застосування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування можливе лише у разі виплати доходу його безпосередньому бенефіціарному власнику.

Оскільки спеціально створене підприємство — нерезидент для надання кредиту залучає кошти шляхом випуску облігацій, таке підприємство не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, що виплачується Компанією, тому Компанія не має права на застосування звільнення від оподаткування доходів (процентів) такого нерезидента.

Безпосередньо сума комісійної винагороди, сплачена Компанією на адресу банківської установи — резидента Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, звільняється від оподаткування податком на доходи нерезидентів на підставі п. 1 ст. 7 Конвенції.

/ІПК від 13.05.2019 р. № 2124/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Винагорода за надання консигнаційних послуг

ДФС України роз’яснено, що доходи нерезидента у вигляді брокерської, комісійної або агентської винагороди, у тому числі винагороди за договором консигнації, отриманої від резидента за виконані брокерські, комісійні, агентські або консигнаційні послуги на користь такого резидента, підлягають оподаткуванню відповідно до вимог пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.

/ІПК від 07.05.2019 р. № 2017/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Витрати на нарахування відсотків за кредитом

Витрати, пов’язані з нарахуванням відсот­ків за кредитом, не підлягають коригуванню при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, незалежно від того використаний кредит за цільовим призначенням чи ні. Головне, щоб кредитором не виступала  пов’язана особа — нерезидент.

Операції з нарахування відсотків за кредитним договором з нерезидентом пов’я­заною особою підлягають оподаткуванню з урахуванням ­особливостей, визначених ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 19.04.2019 р. № 1718/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Яка вартість ОЗ амортизується у виділеного після реорганізації підприємства

Податковій амортизації у підприємства, яке виділилось, підлягає залишкова вартість переданих йому по розподільчому балансу основних засобів, визначена за вимогами пп. 14.1.9 ст. 14 ПКУ, за умови їх використання в господарській діяльності.

/ІПК від 26.04.2019 р. № 1853/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виплата страхового відшкодування постійному представництву нерезидента

ДФС України повідомлено, що у разі виплати страхового відшкодування, що здійснюється страховиком за договорами обов’язкового та/або добровільного страхування на користь постійного представництва нерезидента в Україні, така виплата підлягає оподаткуванню у порядку, встановленому пп. 141.4.5 ст. 141 ПКУ.

/ІПК від 24.04.2019 р. № 1773/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виправлення помилок в уточнюючій декларації з прибутку

ДФС України повідомлено, що у разі виправлення помилок в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств платник податку може повторно не подавати додатки до такої уточнюючої декларації та фінансову звітність за умови, що показники відповідних рядків декларації та фінансової звітності, які були подані з декларацією за відповідні звітні (податкові) періоди, що уточнюються, не підлягають виправленню.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1731/6/99-99-15-02-01-15/ІПК/

Виплати за колективним договором

ДФС України роз’яснено, що виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором, зокрема, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію, а також одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до виплат, пов’язаних з оплатою праці. Фінансовий результат до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств не підлягає коригуванню на суми таких виплат за правилами підпунктів 139.1.1 та 139.1.2 ст. 139 ПКУ.

/ІПК від 12.04.2019 р. № 1592/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Зміна справедливої вартості інвестиційної нерухомості

У разі здійснення операцій із зміни справедливої вартості інвестиційної нерухомості, яка в бухгалтерському обліку відображається за справедливою вартістю за правилами МСБО 40 (амортизація не нараховується), при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток різниці (до збільшення/зменшення), визначені ст. 138 ПКУ, не виникають.

/ІПК від 12.04.2019 р. № 1593/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Перехід на МСФЗ: коли уточнюється декларація

Офіс ВПП ДФС, розглядаючи питання щодо уточнення декларації з податку на прибуток підприємств у зв’язку із переходом на МСФЗ, зазначив таке.

Уточнення за звітні податкові періоди, що передують переходу на МСФЗ, здійснюється платником у разі виявлення помилок, зокрема у фінансовій звітності, що призвели до заниження/завищення податкових зобов’язань з податку на прибуток.

/ІПК від 12.04.2019 р. № 1574/ІПК/28-10-27-01-11/

Амортизація вартості нерухомого майна

ДФС України повідомлено, що у разі якщо нерухоме майно підпадає під визначення основних засобів, використовується у господарській діяльності і його вартість амортизується за правилами бухгалтерського обліку, то коригування фінансового результату до оподаткування по таких основних засобах здійснюється за ст. 138 ПКУ.

/ІПК від 10.04.2019 р. № 1539/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Коригування фінрезультату у разі зміни системи оподаткування

ДФС України, розглядаючи питання щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств при здійсненні перехідних операцій юридичною особою — суб’єктом господарювання, яка перейшла зі спрощеної на загальну систему оподаткування, дійшла такого висновку.

Платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

При цьому положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат у вигляді собівартості таких товарів (робіт, послуг).

/ІПК від 10.04.2019 р. № 1538/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Прискорена амортизація

Платник податку має право застосувати у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації (два роки) для основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) незалежно від строку корисного використання таких основних засобів з метою їх амортизації у бухгалтерському обліку за умови, що виконуються вимоги, передбачені п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

/ІПК від 10.04.2019 р. № 1534/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Будівництво житла кооперативом-«неприбутківцем»

ДФС України, розглядаючи питання щодо правомірності будівництва житла обслуговуючим кооперативом в статусі неприбуткової організації, зазначила таке.

Кооператив має право перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій лише до початку будівництва або після закінчення будівництва (або придбання) і здачі такого об’єкта (багатоквартирного житлового будинку) в експлуатацію. При цьому такий кооператив позбавляється статусу неприбуткової організації у разі здійснення будівництва таких об’єктів (багатоквартирних житлових будинків).

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1454/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Іноземні інвестиції до статутного капіталу

ДФС України, розглядаючи питання щодо подання документів до органів фіскальної служби при здійсненні іноземної інвестиції шляхом внесення до статутного капіталу юридичної особи вантажних автомобілів і оподаткування цієї господарської операції, зазначила таке.

На сьогодні немає норм чинного законодавства, які б визначали порядок інформування в будь-який спосіб органів ДФС щодо здійснення іноземних інвестицій шляхом внесення до статутного капіталу основних фондів.

У разі якщо операції із збільшення статутного капіталу шляхом внесення іноземних інвестицій у вигляді основних засобів підпадають під визначення контрольованих, то за такими операціями може виникати різниця, визначена у пп. 140.5.2 ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1452/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Надання платних освітніх послуг «неприбутківцями»

ДФС України пояснила, що внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій громадська організація не сплачує податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності відповідно до закону, у тому числі від надання, зокрема, платних освітніх послуг, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено пп. 133.4.2 ст. 133 ПКУ, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 ст. 133 ПКУ.

/ІПК від 02.04.2019 р. № 1385/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Доходи нерезидента за розробку програмного забезпечення

ГУ ДФС в Одеській області повідомлено, що платник єдиного податку не утримує податок з доходів нерезидента за надані резидентом Респуб­ліки Польща послуги з розробки програмного забезпечення інформаційної системи для інтернет-магазину у випадку, якщо такий резидент — платник єдиного податку є кінцевим споживачем послуги та дотримано порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, встановлений ст. 103 ПКУ.

/ІПК від 27.03.2019 р. № 1276/ІПК/15-32-12-05-09/

Благодійна допомога «неприбутківцю»

Якщо отримувачем благодійної допомоги виступає суб’єкт сфери фізичної культури і спорту (згідно з переліком, визначеним пп. 140.5.14 ст. 140 ПКУ), внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то платник податку на прибуток, що здійснює перерахування таких коштів, збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму благодійної допомоги, яка перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

У разі якщо отримувач благодійної допомоги є неприбутковою організацією, що внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, але не відноситься до переліку суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, визначеного пп. 140.5.14 ст. 140 ПКУ, то платник податку на прибуток, що здійснює перерахування таких коштів, застосовує положення пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 26.03.2019 р. № 1261/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Коли представництво нерезидента може не реєструватися платником податку на прибуток

ДФС України повідомлено, що якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні, не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у пп. 14.1.193 ст. 14 ПКУ, та не отримує доходи із джерелом походження з України або не виконує агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, то воно не повинно реєструватися платником податку на прибуток.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1353/6/99-99-15-02-01-15/ІПК/

Виплати нерезиденту за договором управління майном

ДФС України вважає, що якщо установник управління є нерезидентом, а управителем майна — резидент, то виплата вигоди від майна є доходом з джерелом походження з України, отриманим таким нерезидентом від провадження господарської діяльності. Резидент утримує податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1350/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Підстави для визнання коштів на поточному рахунку банку безнадійною заборгованістю

ДФС України переконана, що кошти, що знаходяться на поточному рахунку банку, можуть бути визнані безнадійною заборгованістю у разі наявності підтвердних документів про припинення банку — боржника як юридичної особи у зв’язку із його ліквідацією.

/ІПК від 28.03.2019 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Сплата підприємством рахунків за послуги, надані ОСББ

Якщо підприємство як власник нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках сплачує рахунки на управління будинку та послуги, надані ОСББ, які є неприбутковими організаціями, що внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду такого підприємства збільшується на суму 30 % вартості робіт та послуг, придбаних у таких неприбуткових організацій, крім випадків, коли сума вартості робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

/ІПК від 28.03.2019 р. № 1311/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Якщо фіндопомогу на кінець звітного періоду не повернено

ДФС України, розглядаючи питання щодо оподаткування податком на прибуток поворотної фіндопомоги, наданої засновником підприємства — юридичною особою та не поверненої на кінець звітного періоду, зазналила таке.

ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з отримання фіндопомоги на поворотній основі. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінрезультату до оподаткування.

/ІПК від 26.03.2019 р. № 1260/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Розірвання договору добровільного медстрахування

ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що платник податку — страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінрезультат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 % облікової ставки Нацбанку, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1130/ІПК/26-15-12-03-11/

Умови, за яких доходи резидента Австрії не оподатковуються

ДФС України повідомлено, що доходи за договором транспортного експедирування з надання послуг з міжнародних перевезень автомобільним транспортом, які отримує резидент Респуб­ліки Австрія, що не має постійного представництва в Україні (експедитор), звільняються від оподаткування в Україні за умови надання резидентом Республіки Австрія довідки, яка підтверджує його резиденцію.

/ІПК від 13.03.2019 р. № 1022/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Оподаткування виплат нерезиденту у формі упущеної вигоди

ДФС України роз’яснено, що якщо платник податку на прибуток за порушення виконання умов зовнішньоекономічного договору несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій (не­устойки), що сплачуються на корись нерезидента, такий платник збільшує фінрезультат до оподаткування на суму понесених витрат від визнання таких штрафних санкцій (­неустойки).

Якщо відшкодування упущеної вигоди на підставі зовнішньоекономічного договору не відноситься до штрафної санкції (неустойки), то для цілей визначення різниці, на яку збільшується фінрезультат до оподаткування, зазначені суми упущеної вигоди, сплачені за зовнішньоекономічним договором на користь нерезидента, не враховуються.

Оскільки суми упущеної вигоди за зовнішньоекономічним договором не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України.

Резидент під час виплати на користь нерезидента сум упущеної вигоди має утримати податок за ставкою 15 % або за меншою ставкою згідно з положеннями діючого міжнародного договору від їх суми.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Реінвестиція дивідендів у збільшення статутного капіталу

Господарська операція, яка передбачає збільшення статутного капіталу (зокрема, шляхом емісії акцій) за рахунок отриманого від інвестиційних операцій прибутку, який мав бути розподілений між власниками корпоративних прав, є реінвестицією дивідендів.

У разі здійснення реінвестиції дивідендів шляхом їх внесення до статутного капіталу емітент нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.11 ст. 57 ПКУ. Поряд з цим доходи нерезидента — юридичної особи із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів оподатковуються згідно з положеннями п. 141.4 ст. 141 ПКУ незалежно від способу використання такого доходу, у тому числі такого як реінвестиція.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1053/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виплати на користь нерезидента у вигляді штрафів та пені

ДФС України повідомлено, що резидент під час виплати на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки має утримати податок за ставкою 15 % або за меншою ставкою згідно з положеннями діючого міжнародного договору від їх суми.

/ІПК від 21.03.2019 р. № 1137/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Довідка від нерезидента за попередній звітний рік

ДФС України, розглядаючи питання застосування правила міжнародного договору України при звільненні від оподаткування у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року, зазначила таке.

Довідку за попередній звітний податковий період (рік) можна використовувати як підставу для звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році за умови подання нерезидентом довідки за цей звітний податковий період (рік) після закінчення цього звітного (податкового) року.

У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1115/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Орендна плата за обладнання від резидента Білорусії

Платежі за оренду обладнання, які одержуються резидентом України — орендодавцем від резидента Республіки Білорусь — орендаря, підпадають під термін «роялті», визначений п. 3 ст. 12 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків стосовно податків на доходи і майно, при виплаті яких застосовується ставка податку, передбачена п. 2 ст. 12 Угоди.  Сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом року за кордоном таким платником, яка зараховується під час сплати ним податку в Україні, не може перевищувати суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік.

При цьому сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов’язання за такий звітний період не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних періодах.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1010/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Оподаткування доходів нерезидента у вигляді роялті

ДФС України повідомлено, що резидент, який здійснює на користь нерезидента — юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України, визначених пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, у тому числі роялті, зобов’язаний відповідно до пп. 141.4.2 ст. 141 ПКУ утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

/ІПК від 11.03.2019 р. № 964/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Переведення боргу за отриманим кредитом в інвалюті

ДФС України, розглядаючи питання оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з переведення боргу у нового боржника (позичальника) за отриманим кредитом першим боржником (позичальником) в іноземній валюті у банку, за умови, що всі учасники є юридичними особами — резидентами, зазначила таке.

Якщо сплата відсотків за користування кредитом новим позичальником здійснюється без отримання компенсації від першого позичальника при здійсненні операції з переведення боргу, то відповідні послуги нового позичальника є безоплатно наданими на користь першого позичальника.

Водночас якщо операція з переведення боргу здійснюється безоплатно, то залежно від категорії першого позичальника новому боржнику (позичальнику) слід враховувати таке.

Фінрезультат до оподаткування податкового (звітного) періоду нового позичальника збільшується на суму наданих послуг з оплати відсотків за користування кредитом, щодо яких відсутня компенсація з боку першого позичальника, у випадках та на умовах, встановлених пп. 140.5.9 та пп. 140.5.10 ст. 140 ПКУ.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств такі різниці відображаються у рядках 3.1.9 та 3.1.10 додатка РІ до рядка 03 РІ такої декларації відповідно.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 944/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Коригування фінрезультату у разі порушення господарського зобов’язання

Кошти у вигляді неустойки, інфляційних сум та 3 % річних за порушення господарського зобов’язання збільшують фінансовий результат до оподаткування, якщо такі кошти нараховані на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 %.

/ІПК від 06.03.2019 р. № 923/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів за позиками

Однією з умов оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, за ставкою 5 % у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів є отримання нерезидентом коштів, що надаються ним у кредит або позику, шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого постановою Кабміну від 06.09.2017 р. № 675.

Доходи нерезидента у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам за рахунок коштів, отриманих нерезидентом внаслідок розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що не входить до вказаного переліку, оподатковуються у загальному порядку в розмірі 15 % їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких доходів, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

/ІПК від 01.03.2019 р. № 838/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виробництво/розповсюдження реклами резидентами Молдови або Азербайджану

Резидент України, який здійснює виплату резиденту Молдови або Азербайджану за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати повинен сплачувати податок за ставкою 20 % суми такої виплати за власний рахунок.

/ІПК від 01.03.2019 р. № 837/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Членські внески «неприбутківців» на користь міжнародної організації

Як резидент, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, неприбуткова організація не звільняється від обов’язку утримувати податок з такого доходу на умовах і в порядку, визначеному пп. 141.4.2 ст. 141 ПКУ, у разі виплати членських внесків міжнародній організації.

Якщо неприбуткова організація визначає податок при виплаті доходу нерезиденту, то така неприбуткова організація подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств із заповненням рядка 23 декларації та «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до декларації. При цьому інші показники декларації заповненню не підлягають.

/ІПК від 01.03.2019 р. № 836/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Підстава для зарахування сум сплаченого податку за кордоном при виплаті дивідендів

У разі якщо юридична особа — платник податку на прибуток підприємств отримує дохід у вигляді дивідендів з іноземних джерел, то підставою для зарахування сум сплаченого податку на території Грузії при виплаті дивідендів є довідка про суми сплаченого податку та базу або об’єкт оподаткування (дивіденди), легалізована у встановленому порядку.

/ІПК від 01.03.2019 р. № 828/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Створення забезпечення (резерву) на оплату відпусток

Якщо забезпечення (резерв) створюється для відшкодування майбутніх витрат, пов’язаних з оплатою відпусток, то фінансовий результат до оподаткування, сформований у бухобліку, не коригується на суму витрат на створення такого забезпечення (резерву) та на суму витрат, які відшкодовані за рахунок цього резерву (забезпечення).

/ІПК від 25.02.2019 р. № 717/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Від’ємне значення приєднаного платника: чи впливає на фінрезультат правонаступника

ДФС України зазначено, що враховуючи те, що ПКУ не передбачено різниць, що надають право платнику при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток від’ємного значення об’єкта оподаткування приєднаного платника податку, фінрезультат до оподаткування платника податку — правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акта.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 596/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Валютні дивіденди іноземному інвестору

Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України), то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу Нацбанку на дату виплати таких доходів нерезиденту.

/ІПК від 15.02.2019 р. № 556/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

За яких умов дохід резидента США, отриманий в Україні, не оподатковується

Якщо комерційна діяльність резидента в Україні не утворює «постійне представництво» у розумінні Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, доходи від такої діяльності звільняються від оподаткування в Україні за умови надання резидентом США оригіналу довідки про резиденцію.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 445/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Зміна системи оподаткування у середині року: як звітувати

У разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середи­ні року, такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Водночас, враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток разом з такою декларацією платник податку повинен подати фінансову звітність, у тому числі, за період перебування на спрощеній системі оподаткування.

/ІПК від 11.02.2019 р. № 482/ІПК/26-15-12-03-11/

Перехідні операції при зміні системи оподаткування

Якщо платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему, не приймає рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, то такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за послуги, надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Отже, починаючи з дати переходу на загальну систему оподаткування (01.01.2019 р.) формування доходів та витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з НПБО або МСФЗ.

/ІПК від 13.02.2019 р. № 509/ІПК/26-15-12-03-11/

Оподаткування доходів, отриманих в Україні постійним представництвом

При розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток постійного представництва резидента Словенії в Україні приймають участь тільки ті доходи, які отримані у зв’язку із діяльністю цього постійного представництва в Україні, і витрати лише в тій частині, яка відноситься до такого постійного представництва. При цьому зазначені витрати, у тому числі управлінські та загальноадміністративні витрати, понесені головною компанією — резидентом Словенії, повинні бути безпосередньо і виключно пов’язані з діяльністю постійного представництва цієї компанії в Україні, та, відповідно, доходами постійного представництва, отриманими від такої діяльності.

Оскільки постійне представництво компанії Словенії в Україні є платником податку на прибуток, який оподатковується в загальному порядку і прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від нерезидента, що заснував це представництво, то податкові взаємовідносини головної компанії — резидента Словенії і його постійного представництва в Україні слід розглядати як взаємовідносини між окремими і самостійними платниками податків, які здійснюють свою діяльність в повній незалежності один від одного.

/ІПК від 15.02.2019 р. № 560/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Амортизація витрат на поліпшення банками орендованих ОЗ

Витрати лізингоодержувача на поліпшення об’єкта оперативного лізингу (оренди) (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються лізингоодержувачем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Отже, вартість поліпшення орендованих основних засобів для цілей розрахунку податкової амортизації зараховується як новий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років, визначеної у пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

/ІПК від 07.02.2019 р. № 436/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Оподаткування роялті на користь резидента Італії

Роялті, що сплачуються резидентом України на користь резидента Італійської Республіки за ліцензійним договором, підлягають оподаткуванню в Україні у розмірі, що не може перевищувати 7 % валової суми «роялті» за умови, що фактичний власник роялті, який є резидентом Італійської Республіки, не проводить підприємницьку діяльність в Україні через розташоване в ній постійне представництво.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПКУ доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

/ІПК від 07.02.2019 р. № 434/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виплата дивідендів за акціями КІФ резиденту Кіпру

ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що якщо право на отримання дивідендів за акціями корпоративного інвестиційного фонду (далі — КІФ) (резидента України) має компанія, яка є резидентом Республіки Кіпр, фактичним власником таких дивідендів, володіє 20 % капіталу в такому КІФ, та/або інвестувала в придбання акцій такого КІФ не менше 100 000 євро та не має постійного представництва в України, то така виплата підлягає оподаткуванню в Україні за ставкою 5 % від загальної суми дивідендів відповідно до положення пп. а) п. 2 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки ­Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (чинна з 07.08.2013 р.). Доходи, отримані компанією — податковим резидентом Кіпру з України від викупу акцій КІФ (резидента України), підлягають оподаткуванню в Республіці Кіпр.

/ІПК від 07.02.2019 р. № 433/ІПК/26-15-12-03-11/

Повернення ОСББ невикористаних цільових коштів співвласникам

Повернення ОСББ співвласникам невикористаних цільових коштів, попередньо внесених ними на утеплення фасаду будинку за програмою співфінансування з міською радою, у зв’язку з припиненням фінансування цієї програми не є підставою для виключення ОСББ з Реєстру неприбуткових установ та організацій за умови дотримання вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

ОСББ, яке має статус неприбуткової організації, не сплачує податок на прибуток підприємств з доходів у вигляді процентів від розміщення коштів у депозит за умови, що такі доходи використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 ст. 133 ПКУ.

/ІПК від 07.02.2019 р. № 432/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Визначення строку корисного використання активу для розрахунку амортизації

Офісом ВПП ДФС зазначено, що у разі якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів) менше ніж мінімально допустимі строки амортизації, встановлені у податковому обліку для групи, до якої належить такий основний засіб або окремий компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів) в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ для групи, до якої включено такий основний засіб або компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухгалтерському обліку.

У свою чергу, пп. 138.3.4 ст. 138 ПКУ встановлено, що якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

/ІПК від 06.02.2019 р. № 422/ІПК/28-10-27-01-11/

Оподаткування виплат у вигляді роялті на користь резидента Кіпру

Роялті, що сплачуються на користь резидента Кіпру за право користування комп’ютерною програмою, підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 10 % від загальної суми роялті у рамках значення п. 2 ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Право на застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтвер­д­жує статус податкового резидента.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 337/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Декларування доходу пайового фонду КУА

ДФС України пояснила, що компанії з управління активами (КУА) повинні подавати до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому КУА подають до контролюючого органу одну декларацію, складену на підставі даних бухгалтерського обліку діяльності КУА і пайового фонду, активами якого така компанія управляє. В цій декларації зазначаються, зокрема, доходи, що звільняються від оподаткування.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 327/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Коригування фінрезультату на суму членських внесків

ДФС України повідомлено, що якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, членські внески на безповоротній основі, то такий платник повинен збільшити фінрезультат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

/ІПК від 28.01.2019 р. № 288/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виплати за рахунок підприємства

Виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором, зокрема на народження дитини, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з чинним законодавством та колективним договором, видатки підприємства на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, а також матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам, зокрема на поховання, відносяться до виплат, пов’язаних з оплатою праці.

Фінансовий результат до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств не підлягає коригуванню згідно з підпунктами 139.1.1 та 139.1.2  ст. 139 ПКУ на суми таких виплат.

/ІПК від 17.01.2019 р. № 195/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Вплив переоцінки фінансових інструментів на фінрезультат

Нормами ПКУ передбачено коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств за операціями з переоцінки інструментів власного капіталу, перекласифікованих у фінансові зобов’язання відповідно до національних ПБО або МСФЗ, у порядку, встановленому пп. 140.4.3 п. 140.4 та пп. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та за операціями з переоцінки цінних паперів відповідно до абзацу третього пп. 141.2.1 ст. 141 ПКУ.

Операції з переоцінки інших фінансових інструментів, зокрема деривативів, у тому числі форвардних контрактів, здійснюються за правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 171/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Виправлення самостійно виявлених помилок

У разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до декларації з податку на прибуток, платник податків повинен подати разом з уточнюючою декларацією виправлену фінансову звітність. При поданні уточнюючої декларації у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка про подання додатка ФЗ до декларації та зазначаються відомості про форми фінансової звітності, які подаються до органу ДФС. Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності визначено ПБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Мінфіну від 28.05.99 р. № 137. Якщо платник податку на прибуток самостійно виявив помилки, що містяться у податковій звітності під час його перебування на спрощеній системі оподаткування, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової звітності за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

/ІПК від 18.01.2019 р. № 209/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Перевищення суми доходів, що дає право на незастосування коригувань фінрезультату

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), у будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн грн, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

/ІПК від 25.01.2019 р. № 278/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

«Гарячі лінії»

Дата: 26 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42