Статті

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

03.06.2019 / 17:15

Повні тексти індивідуальних податкових консультацій розміщено на сайті журналу «Вісник. Офіційно про податки» 
www.visnyk.ua

Блокування ПН/РК: посилення ризиків

З 11.05.2019 р. набрала чинності урядова постанова від 24.04.2019 р. № 391. Нею внесено зміни до постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

ПН/РК, що не підлягають моніторингу. Змін зазнали дві з трьох ознак, наведених у п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Порядок № 117), за умови відповідності одній з яких ПН/РК не підлягають моніторингу та реєструються в ЄРПН. 

Для ознаки, визначеної у пп. 2 п. 3 Порядку № 117, раніше вимагалося дотримання таких умов:

  • обсяг постачання товарів/послуг за поточний місяць до 500 тис. грн, а на одного покупця — не перевищувати 50 тис. грн;
  • виключення з обсягу постачання РК, зареєстрованих в іншому місяці, ніж їх складено;
  • керівник платника податку може займати аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

Наразі до вже існуючих додано ще одну умову — сума сплаченого у попередньому місяці ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) має перевищувати 20 тис. грн.

Також внесено зміни до пп. 3 п. 3 Порядка № 117. За новими правилами для цієї ознаки одночасно мають виконуватися такі умови:

  • загальна сума сплаченого ПДВ (крім суми ПДВ, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, має становити більше 400 тис. грн;
  • як і раніше, одночасно значення показників D та P мають відповідати таким розмірам: D > 0,05, P < Pм × 1,4.

Повноваження комісій. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації тільки щодо платників податку, у яких обсяг постачання за зареєстрованими у поточному місяці ПН/РК менше 30 млн грн та які не відповідають критеріям ризиковості платника податку. Рішення щодо платників, у яких такий обсяг постачання перевищує 30 млн грн та/або які відповідають критеріям ризиковості платника податку, не є остаточними та можуть бути змінені комісією центрального рівня. Відповідні зміни внесено до п. 23 Порядку № 117.

Крім того, цей Порядок доповнено новими додатками:

  • рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 4). Ця форма призначена для прийняття рішення комісією регіонального рівня, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті;
  • рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 5). Ця форма використовується комісіями контролюючих органів за наявності податкової інформації, що свідчить про надання платником недостовірної інформації в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі.

Можливість адміністративного оскарження. Оновленою редак­цією п. 27 Порядку № 117 встановлено, що оскаржити в адміністративному порядку можна тільки рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Рішення комісії центрального рівня підлягають оскарженню тільки у суді.

Порядок роботи комісій. Змін зазнав також Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. Зокрема, передбачено, що комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня щодо реєстрації ПН/РК або відмови у ній.

Розгляд скарг. У Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, уточнено його назву та викладено у новій редакції п. 1, яким передбачено, що розгляд скарг на рішення комісій регіонального рівня здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Крім того, зазначений Порядок доповнено формою скарги на рішення комісії регіонального рівня. ЇЇ можна подати в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС (додаток 1 до Порядку). З’явилася також форма рішення щодо скарги за результатами її розгляду. Воно надсилається платнику податку в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (додаток 2 до Порядку).

Послуги нерезидента в Україні

ДФС України нагадала, що отримувач послуг, у тому числі консультаційних, від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема, відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією. При цьому податкова накладна, складена і зареєстрована в ЄРПН отримувачем таких послуг (платником ПДВ), є підставою для такого отримувача на включення сум податку до складу податкового кредиту.

/ІПК від 07.05.2019 р. № 2002/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Отримання комісійних послуг від нерезидента

Якщо предметом договору комісії є надання комісіонером посередницької послуги постачальнику товарів (комітенту) — резиденту, то місце постачання такої послуги розташоване на митній території України. Отже, послуги комісіонера-нерезидента для комітента є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 07.05.2019 р. № 2017/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Включення до податкового кредиту сум «ввізного» ПДВ

Як зазначила ДФС України, тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України. При здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації. За тимчасовою митною декларацією формування податкового кредиту не відбувається.

/ІПК від 07.05.2019 р.  № 2005/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Зміна суми компенсації через зміну валютного курсу

ДФС України пояснила, що зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — постачальника таких товарів/послуг виникає обов’язок щодо здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування за п. 192.1 ст. 192 ПКУ і реєстрації його в ЄРПН.

/ІПК від 11.05.2019 р. № 2094/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Посередницькі послуги нерезиденту з проведення семінарів

Посередницькі послуги з укладання угоди з нерезидентом на проведення навчальних семінарів за межами митної території України не підпадають під перелік послуг, які зазначені у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, а тому місце постачання цих послуг визначається за п. 186.4 цієї статті та є місцем реєстрації їх постачальника, тобто митна територія України.

Отже, операції с постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 08.05.2019 р. № 2026/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Оренда майна, що перебуває у спільній власності

ДФС України дослідила податкові наслідки з ПДВ при придбанні послуг з оренди майна у випадках, коли орендується майно, що перебуває у спільній власності — платника ПДВ та неплатника ПДВ. За таких обставин орендар-платник ПДВ повинен сплачувати орендну плату двома частинами: перша — орендодавцеві — платнику ПДВ; друга — орендодавцеві — неплатнику ПДВ.

Крім цього, до складу податкового кредиту орендар має право віднести лише суму ПДВ, сплачену орендодавцеві — платнику ПДВ. Обсяги придбання товарів/послуг без ПДВ відображаються покупцем у рядку 10.3 (колонка А) податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому вони були придбані.

/ІПК від 08.05.2019 р. № 2027/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання втрат ТМЦ від технологічного браку

Якщо вартість втрат ТМЦ від технологічного браку та падежу молодняку на етапі вирощування включається до вартості продажу іншої готової продукції (товарів/послуг), яка використовується в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі цінності призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ за п. 185.1 ст. 185 та п. 198.5 ст. 198 ПКУ під час здійснення операцій з їх списання не нараховуються.

У разі недотримання цієї умови за такими цінностями платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, оскільки такі ТМЦ не можуть бути використані в господарській діяльності платника податку.

/ІПК від 10.05.2019 р. № 2064/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Складання РК у разі визнання судом недійсним договору з контрагентом

У разі виникнення підстав для коригування податкових зобов’язань, визначених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, постачальник складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією. У графі 2.1 розділу Б такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування, який відповідає причині, з якої здійснюється таке коригування (у разі якщо коригування здійснюється на підставі судового рішення, графа 2.1 заповнюється виходячи з того, у зв’язку з чим суд прийняв таке рішення, та виходячи із суті господарських операцій, які здійснюються у зв’язку з його виконанням, підтверджених відповідними бухгалтерськими документами).

/ІПК від 08.05.2019 р. № 2038/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Мотиваційні виплати

При виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (мотиваційних виплат) покупцю за досягнення певних економічних показників об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (мотиваційні виплати), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг. Водночас у платника податків (покупця) при отриманні від виробника (продавця) винагороди в грошовій формі (мотиваційних виплат) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди.

Базою оподаткування ПДВ у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума мотиваційних виплат).

/ІПК від 11.05.2019 р. № 2086/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Складання ПН на постачання товарів у роздріб кінцевим споживачам

ГУ ДФС у Полтавській області пояснило, що операція платника ПДВ з постачання товарів/послуг за готівкові кошти кінцевому споживачеві (не зареєстрованому як платник ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), зокрема реалізація товарів у магазинах роздрібної торгівлі такому кінцевому споживачеві, не може розцінюватись як постачання товарів, що має безперервний або ритмічний характер.

Отже, за такими операціями фізична особа — підприємець — платник ПДВ, яка є постачальником товарів, зобов’язана складати податкову накладну за щоденними підсумками операцій, як це передбачено нормами п. 201.4 ст. 201 ПКУ (якщо податкова накладна не була складена на ці операції).

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1844/ФОП/М/16-31-13-02-16/ІПК/

Визначення бази оподаткування ПДВ при списанні самостійно виготовленої продукції

У разі списання самостійно виготовленої готової продукції у зв’язку з неможливістю її використання у господарській діяльності платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за п. 198.5 ст. 198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, а саме виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних з ПДВ і частково або повністю використаних для виробництва такої продукції.

У випадках, коли особливості обліку та/або специфіка діяльності платника податку не дають можливості визначити таку вартість, донарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ст. 198 ПКУ здійснюється виходячи із звичайної ціни самостійно виготовленої продукції, у зв’язку із списанням якої здійснюється таке донарахування.

/ІПК від 26.04.2019 р. № 1858/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Дата виникнення зобов’язань з ПДВ не залежить від умов договору

З метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товар від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Тобто дата виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів не залежить від дати переходу права власності на товар.

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, яка визначає фізичне переміщення товару зі складу (або будь-якого місця зберігання) продавця з метою доставки зазначеного товару покупцеві, в тому числі дата, зазначена у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які за ст. 307 ГКУ оформляються в установленій формі з складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення. За вимогами п. 201.10 ст. 201 ПКУ постачальник за першою з подій — даті відвантаження товару зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

При цьому слід врахувати, що за ст. 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються виключно нормами ПКУ, а тому врегулювання в рамках договору питань, що віднесені до податкового законодавства, є некоректним. Тому перенесення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на підставі умов договору на інший строк, ніж визначений ПКУ, не відповідає нормам ПКУ.

/ІПК від 26.04.2019 р. № 1874/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Перевищення суми оплати над вартістю поставлених товарів при ритмічних постачаннях

У разі якщо при здійсненні платником податку операції з постачання товарів/послуг, постачання яких має ритмічний характер, на дату складення зведеної податкової накладної сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом). На її суму платник податку зобов’язаний скласти не пізніше останнього дня такого місяця (у тому числі на дату складення зведеної податкової накладної) податкову накладну у загальновстановленому порядку та зареєструвати її в ЄРПН. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

/ІПК від 26.04.2019 р. № 1878/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПН складено на частину відвантаженого товару

ДФС України роз’яснено, що податкова накладна, складена на дату відвантаження товару, але не на всю суму операції, а також розрахунок коригування до неї, складений на дату виявлення помилки, яким суму податкових зобов’язань приведено у відповідність до суми, на яку здійснено постачання товару, є такими, що складені з порушенням норм ПКУ, а тому обидва документи не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.

У такому випадку помилка, допущена постачальником при складанні податкової накладної, виправляється шляхом:

складання на дату виявлення помилки розрахунку коригування до такої податкової накладної, складеної не на всю суму операції з постачання товару. У такому розрахунку коригування мають бути виведені в нуль показники цієї податкової накладної;

складання датою виникнення податкових зобов’язань (у цій ситуації — датою відвантаження товару) нової податкової накладної на усю суму операції.

/ІПК від 07.05.2019 р. № 1999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Придбання обладнання для передачі у фінлізинг

ДФС України дійшла висновку, що у разі коли придбання обладнання здійснюється виключно для передачі у фінансовий лізинг, тобто для використання в операціях, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %, то, відповідно, норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ не застосовуються та податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями згідно із зазначеними нормами не нараховуються.

/ІПК від 07.05.2019 р. № 1996/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/.

ПДВ за договором купівлі-продажу з відстроченням платежу

За договором купівлі-продажу з відстроченням платежу нерухоме майно передається постачальником покупцю на підставі акта прий­мання-передачі в день підписання такого договору, сплата за умовами договору здійснюватиметься рівними частинами щомісяця протягом року, а перехід права власності виникає після повного розрахунку покупця за договором та державної реєстрації цього права.

У цій ситуації, як пояснила ДФС України, платник ПДВ — постачальник за операцією з постачання нерухомого майна зобов’я­заний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 187.1 ст. 187 ПКУ, а саме, на дату фактичної передачі нерухомого майна згідно з актом прий­мання — передачі.

/ІПК від 06.05.2019 р. № 1968/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Продовження використання орендарем поліпшень приміщення за новим договором оренди

При передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену у п. 187.1 ст. 187 ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. База оподаткування ПДВ з такої операції визначається за п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з договірної (контрактної) вартості постачання (суми компенсації поліпшень), але така база не повинна бути нижчою ціни придбання поліпшень, а якщо такі поліпшення здійснювалися орендарем самостійно, то не нижче звичайних цін.

При цьому оскільки за договором оренди операції з передачі орендарем таких поліпшень орендодавцю не відбувається та окремі додаткові угоди на операції з передачі не складалися, то у такому випадку не виникає підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1744/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Безоплатна передача невід’ємних поліпшень ОФ комунальної форми власності

ДФС України пояснила, що при здійсненні невід’ємних поліпшень орендованого майна підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ до передачі таких поліпшень орендодавцю не виникає. При передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену у п. 187.1 ст. 187 ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Водночас за умови дотримання вимог пп. 197.1.16 ст. 197 ПКУ операція з безоплатної передачі згідно з рішенням державної виконавчої влади поліпшень основних фондів комунальної форми власності звільняється від оподаткування ПДВ.

За вказаними операціями підприємству необхідно враховувати положення п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 24.04.2019 р. № 1788/5/99-99-15-03-02-16/ІПК/

Зарахування авансу за один товар у рахунок оплати іншого, вже поставленого

Якщо постачальником — платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за товар № 1 були визначені зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін зобов’язання з поставка такого товару припиняється та попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товару № 2 (без повернення коштів на поточний рахунок покупця), то, як пояснила ДФС України, постачальник — платник ПДВ на дату досягнення такої домовленості має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за товар № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товару № 2. У графі 2 такого розрахунку коригування в даному випадку зазначається код причини коригування 102, який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань.

При цьому якщо за договором № 2 товар уже був поставлений та на дату такої поставки («першої події») постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 податкова накладна постачальником не складається.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1761/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання телекомунікаційних послуг нерезиденту

Для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання телекомунікаційних послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. У зазначеному випадку отримувачем послуг є нерезидент, що зареєстрований за межами митної території України, а отже, операція резидента — постачальника з постачання телекомунікаційних послуг нерезиденту-отримувачу не є об’єктом оподаткування ПДВ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховуються.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1746/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Умови звільнення від ПДВ послуг автошкіл із навчання водіїв

Як роз’яснила ДФС України, операції автошкіл та спортивно-технічних клубів з постачання послуг із усіх видів освітньої діяльності (у тому числі послуг із навчання водіїв) звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. «г» пп. 197.1.2 ст. 197 ПКУ за умови, що такі автошколи та спортивно-технічні клуби мають офіційний статус професійно-технічних навчальних закладів та відповідну ліцензію на постачанні таких послуг.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1759/Т/99-99-15-03-02-14/ІПК/

Безоплатне надання працівникам форменого одягу

Операція з безоплатного постачання форменого одягу працівникам платника податку є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується виходячи з бази оподаткування за правилами п. 188.1 ст. 188 ПКУ. За такою опера­цією платником податку складається дві податкові накладні.

При цьому утримання з доходу працівника, якому надано формений одяг, коштів у розмірі ПДВ, що включається до складу вартості такого форменого одягу, є компенса­цією частини вартості такого форменого одягу, операція з постачання якого є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1762/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання медвиробів та складових частин до них

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 % за умови, що такі медичні вироби:

  • дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
  • відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, а також у випадку якщо зазначені вироби не належать до категорії медичних виробів, операції з постачання таких медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

При цьому дія технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою КМУ від 02.10.2013 р. № 753, поширюється на медичні вироби та допоміжні засоби до них. Для цілей Технічного регламенту допоміжні засоби розглядаються як медичні вироби.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1767/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Безкоштовне розповсюдження газет

Операції з постачання (передплати), у тому числі на безоплатній основі, періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, зокрема друкованих газет, звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.25 ст. 197 ПКУ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховуються.

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1821/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/ 

Транспортно-експедиторські послуги на території України

Базою оподаткування транспортно-експедиторських послуг є винагорода експедитора. Вона оподатковується за ставкою 20 %. При цьому у плату експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування.

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг. Це правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника — платника ПДВ. Експедитор на дату виникнення податкових зобов’язань складає податкову накладну замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

У разі якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор складає податкову накладну лише на вартість винагороди.

Послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги), якщо такі послуги фактично надаються на митній території України.

У разі якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності, надаються не платником ПДВ, то вартість наданих таким платником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, при цьому при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності на території України базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора).

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1807/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Реорганізація підприємства шляхом виділу

Платник ПДВ, який реорганізується, зокрема шляхом виділу, при передачі частини майна за розподільчим балансом до іншої юридичної особи не здійснює нарахування податкових зобов’язань виходячи з вартості товарів/послуг, необоротних активів, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку.

Реєстрація платника ПДВ, що здійснює реорганізацію шляхом виділу із свого складу нового підприємства, не підлягає анулюванню.

Також ДФС України зазначено, що операція із внесення резидентом до статутного капіталу зобов’язань за договором позики (отриманої від нерезидента) в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного господарського і цивільного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1816/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Перенесення залишку від’ємного значення з ПДВ при реорганізації

ГУ ДФС у Донецькій області повідомило, що перенести залишок суми від’ємного значення та включити його до складу податкового кредиту, правонаступник реорганізованого платника податків може тільки після проведення документальної перевірки.

/ІПК від 24.04.2019 р. № 1778/ІПК/05-99-14-08-20/

Списання втрат понад норми природного убутку

Якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання товарів, такі товари не можуть бути використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому якщо під час придбання таких товарів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство з огляду на п. 198.5 ст. 198 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання таких товарів.

У разі списання втрат, що виникли у процесі закупівлі, транспортування та зберігання товарів у межах норм їх природного убутку та якщо під час придбання таких товарів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості інших товарів (продукції), що реалізуються підприємством. У разі недотримання цієї умови за такою продукцією визначаються податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1841/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання автомобілів на умовах товарного кредиту

З приводу ситуації, коли між двома платниками ПДВ укладено договір купівлі-продажу автомобілів з розстроченням платежу на умовах товарного кредиту, при цьому автомобілі передаються покупцю до проведення оплати та переходу права власності, ДФС України роз’яснено, що оскільки у зазначеному випадку при постачанні автомобілів першою подією є передача автомобілів, тому саме на дату їх передачі у постачальника виникатиме податкове зобов’язання з ПДВ. На зазначену дату постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в установлені ПКУ терміни в ЄРПН. Відповідно, для покупця автомобілів така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

/ІПК від 15.04.2019 р. № 1603/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

База оподаткування при постачанні продукції власного виробництва

При визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції. У розумінні норм ПКУ звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, у свою чергу, повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

/ІПК від 06.04.2019 р. № 1620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПН складено без факту здійснення господарських операцій

У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної.

Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

При цьому сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховується у відповідних обсягах під час обчислення суми, визначеної п. 2001.З ст. 2001 ПКУ, для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН.

/ІПК від 16.04.2019 р. № 1622/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Зворотна тара

Тара, яка не повернута більше ніж 12 календарних місяців, визнається товаром, операція з постачання якого відбулась з першого дня, що настає за сплином вказаного терміну. Виходячи з вартості такої тари визначаються податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 %, складається податкова накладна, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН у встановлені терміни.

/ІПК від 18.04.2019 р. № 1681/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ТТН для підтвердження реальності господарської операції

ДФС України пояснила, що складена у випадках, передбачених законодавством, товарно-транспортна накладна:

  • підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів;
  • є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з поставки товарів.

У разі отримання товару в інший спосіб, для підтвердження факту реальності здійснення господарської операції у платника податків мають бути наявні інші первинні документи, що свідчать про транспортування товару до місця призначення.

/ІПК від 17.04.2019 р. № 1637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Придбання товарів/послуг для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор, печиво, консерви, квіти тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), такі товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

/ІПК від 18.04.2019 р. № 1673/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Внесення до статутного капіталу ввезених в Україну необоротних активів

Операція із ввезення основних фондів на митну територію України з метою подальшого внесення їх до статутного фонду юридичної особи — резидента є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню за основною ставкою.

При ввезенні основних фондів на митну територію України особа, що здійснила таке ввезення, зобов’язана сплатити податкові зобов’язання з ПДВ, визначені за такою операцією на підставі п. 187.8 ст. 187 та п. 190.1 ст. 190 ПКУ.

Суми ПДВ, які були сплачені до бюджету при розмитненні ввезених на митну територію України необоротних активів, у тому числі тих, що ввозяться як внесок до статутного фонду, платник податку з огляду на ст. 198 ПКУ має право включити до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1452/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Постачання нерухомості, набутої банком у власність внаслідок стягнення

ДФС України роз’яснено, що при здійсненні банком операції з постачання нерухомого майна, набутого ним у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, такий банк зобов’язаний:

  • до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п. 197.12 ст. 197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені терміни податкову накладну за такою операцією;
  • нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені терміни податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ незалежно від того, включив банк під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні;
  • у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

При цьому якщо банк — платник податку нараховував ПДВ при здійсненні операції, яка звільняється від оподаткування ПДВ, та відобразив у складі податкової декларації з ПДВ зазначені операції як оподатковувані, то він має право подати уточнюючий розрахунок та відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані за звільненою від оподаткування ПДВ операцією, навіть якщо в договорі купівлі-продажу було помилково вказано суму ПДВ за такою операцією.

/ІПК від 11.04.2019 р. № 1547/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Передача права користування землею за договором про спільну діяльність

Як зазначила ГУ ДФС у м. Києві, при здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести  облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).

Отже, операції з передачі товарів/послуг (у тому числі права користування орендованою земельною ділянкою) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, а також їх повернення є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 11.04.2019 р. №1554/ІПК/26-15-12-01-18/

Несвоєчасна реєстрація ПН за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою

ДФС України роз’яснено, що штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПКУ, не застосовуються у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

/ІПК від 11.04.2019 р. № 1552/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

Продаж корпоративних прав

З приводу визначення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операції з продажу частки корпоративних прав ДФС України зауважила, що операція з продажу за грошові кошти корпоративних прав, які виражені в інших, ніж цінні папери, формах, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 11.04.2019 р. № 1551/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Капітальний ремонт і подальший продаж житла

Якщо замовник (власник житла) здійснює капітальний ремонт житла (об’єкта житлового фонду) силами підрядної організації, то операція такої підрядної організації (надавача послуг) з постачання послуг із капітального ремонту житла (об’єкта житлового фонду) є першим постачанням житла (пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ). Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

Операції з подальшого продажу капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцям звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1483/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання активів, знищених під час пожежі

Якщо у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (пожежею), що підтверджується відповідно до законодавства, платником податку здійснюються операції зі списання основних виробничих засобів або невиробничих засобів, які були знищені внаслідок пожежі, то податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються за умови надання платником контролюючому органу відповідного підтвердного документа про виникнення таких обставин, наданого компетентним органом.

Втім щодо операції зі списання товарно-матеріальних цінностей, то ДФС України вважає, що при здійсненні таких операцій платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, оскільки на зазначену категорію норми п. 189.9 ст. 189 ПКУ не поширюються.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1459/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Подання документів та пояснень при зупиненні реєстрації ПН/РК

ДФС України переконана, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117, платник податку має право подати до контролю­ючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому Порядком не передбачено процедури зупинення/продовження законодавчо встановленого строку надання письмових пояснень та копій документів, зазначених у цьому пункті.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача — платника податку за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів за УКТ ЗЕД або кодами послуг за ДКПП).

Також податківці звернули увагу на те, що Закон України від 22.05.2013 р. № 852-VІ «Про електронний цифровий підпис» втратив чинність 07.11.2018 р., тому при поданні письмових пояснень та копій документів до ДФС доцільно керуватися Законом України від 05.10.2017 р. № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги».

/ІПК від 08.04.2019 р. № 1504/6/99-99-29-02-02-15/ІПК/

Проведення профілактичних медоглядів

ДФС України зазначила, що у разі віднесення попередніх (при зарахуванні на роботу) та періодичних медичних оглядів, які проводяться, до обов’язкових, операції з проведення таких медичних оглядів звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.5 ст. 197 ПКУ, оскільки не підпадають під виключення, зазначені в даному підпункті.

/ІПК від 11.04.2019 р. № 1150/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Від’ємне значення суми ПДВ внаслідок повернення передоплати

Як зазначає ДФС України, при заповненні додатка 2 до декларації з ПДВ доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.

Водночас при поверненні постачальником передоплати за товар та коригуванні податкових зобов’язань з ПДВ у бік зменшення від’ємне значення ПДВ виникає за рахунок від’ємного значення податкових зобов’язань, а не за рахунок перевищення податкового кредиту над значенням податкових зобов’язань, тому підстав для декларування такого від’ємного значення на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, у платника податку немає.

Таке від’ємне значення може бути задеклароване платником податку у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену за п. 2001.З ст. 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу — до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

/ІПК від 25.03.2019 р. № 1247/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

База оподаткування при постачанні та/або експорті товарів

Для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту, ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари набуті у власність, тобто ціна, зазначена у цивільно-правовому договорі на придбання товару (контрактна вартість).

База оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів (у тому числі палива) та/або вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, але не нижче ціни придбання (ввезення) таких товарів у постачальника (резидента або нерезидента).

/ІПК від 03.04.2019 р. № 1422/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Надання в оренду/суборенду земель комунальної власності

Операція орендаря (суборендодавця) з постачання послуг із надання в суборенду земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності міської ради, звільняється від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.21 ст. 197 ПКУ за умови, що кошти за послуги з надання орендодавцем (міською радою) в оренду такої земельної ділянки орендарю (суборендодавцю) сплачені у повному обсязі суборендарем до бюджету (на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів).

При цьому за такою операцією орендар (суборендодавець) зобов’язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни податкову накладну на суборендаря, в якій зробити запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт (підпункт), статті, підрозділу, розділу ПКУ, яким передбачено звільнення від оподаткування ПДВ.

/ІПК від 01.04.2019 р. №/1365/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПН, складена на частину отриманих від покупця коштів

Податкова накладна, складена на дату отримання коштів, але не на всю суму таких коштів, та розрахунок коригування до неї, складений на дату виявлення помилки, але з датою складання, що відповідає даті отримання таких коштів, є такими, що складені з порушенням норм ПКУ, та не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.

/ІПК від 04.04.2019 р. № 1440/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання товарів/послуг за рахунок бюджетих коштів

ГУ ДФС у м. Києві нагадало, що визначальною підставою для формування податкових зобов’язань за фактом зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, як зазначено у п. 187.7 ст. 187 ПКУ, є постачання ним товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Підтвердження того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунку Державного казначейства України.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1478/ІПК/26-15-12-01-18/

Призупинення дії «вугільної» пільги

При здійсненні операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 за УКТ ЗЕД платник ПДВ на підставі п. 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ застосовує тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ та має можливість відмовитися від нього чи призупинити його застосування на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви.

При цьому у період, на який платник податку призупинив застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (відмовився від такого режиму), такий платник застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ. Після закінчення терміну, на який було призупинено застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (на останній день звітного періоду застосування касового методу податкового обліку), такий платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання/сформувати податковий кредит (за операціями, що були здійснені у період застосування ним касового методу), які були не нараховані/не сформовані у зв’язку із застосуванням касового методу.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1479/ІПК/05-99-12-01-13/

Медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій

ДФС України роз’яснила, що зарахування комунальним некомерційним підприємством коштів відповідно до договору з Національною службою охорони здоров’я України про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій розцінюються як компенсація вартості послуг з медичного обслуговування населення, які звільняються від оподаткування ПДВ.

При цьому до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 %, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Тобто якщо підприємство здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування згідно з розділом V ПКУ (включаючи і звільнені від оподаткування ПДВ операції), загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така установа згідно з вимогами ПКУ повинна подати до контролюючого органу за своїм місце­знаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

/ІПК від 04.04.2019 р. № 1443/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання заборгованості перед нерезидентом

При списанні безнадійної кредиторської заборгованості за отримані та неоплачені послуги від нерезидента на митній території України податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані отримувачем таких послуг на підставі п. 187.8 ст. 187 ПКУ і включені до податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний період, та податковий кредит, сформований на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, складеної платником податку — отримувачем таких послуг за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене на митній території України, не підлягають коригуванню.

/ІПК від 28.03.2019 р. № 1304/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Дата виникнення зобов’язань з ПДВ при експорті

У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої з урахуванням вимог МКУ та Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабміну від 21.05.2012 р. № 4501.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1464/6/99/99-15-03-02-15/ІПК/

Застосування квартального звітного (податкового) періоду

Розглядаючи ситуацію, коли платником податку було подано заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду разом з декларацією з ПДВ за останній звітний період календарного року, але відповідну позначку у цій декларації не проставлено, ДФС України роз’яснила, що такий платник застосовує з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року квартальний звітний (податковий) період.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1360/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

Декілька ПН на передоплату однією сумою

З приводу включення до податкового кредиту сум ПДВ за декількома податковими накладними, складеними на попередню оплату однією сумою ГУ ДФС у Дніпропетровській області зауважено, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг од­нією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає змоги ідентифікувати операції.

У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1340/ІІПК/04-36-12-01-16/

Збори трудового колективу у ресторанному закладі

Ось, що думає ДФС про можливість включення сум ПДВ, сплачених при здійсненні витрат на організацію звітних зборів трудового колективу з проведенням розважальних заходів до складу податкового кредиту. Дійсно, за датою першої з подій платник ПДВ має визначити податковий кредит з операції з придбання товарів/послуг у закладі ресторанного господарства за умови наявності відповідного документального підтверд­ження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Водночас з огляду на пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної на підставі п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, оскільки товари/послуги використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У такій зведеній податковій накладній у графі «Отримувач (покупець)» зазначається власне найменування, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині визначається тип причини «13» — «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих заходів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

/ІПК від 28.03.2019 р. № 1307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Ввезення на митну територію України товарів за п. 197.16 ст. 197 ПКУ

Операції із ввезення на митну територію України зазначених у п. 197.16 ст. 197 ПКУ товарів звільняються від оподаткування ПДВ, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.

Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюється Кабміном.

Отже, як роз’яснює ГУ ДФС у Житомирській області, режим звільнення від оподаткування операцій із ввезення на митну територію України цих товарів застосовується за умови, що такі товари включені до урядового переліку (із зазначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД). До затвердження такого переліку операції з ввезення на митну територію України товарів, зазначених у п. 197.16 ст. 197 ПКУ, оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1343/ІПК/06-30-12-01-19/

Постачання юридичних послуг нерезидентом резиденту на митній території України

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену на підставі п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому у разі якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то такий отримувач послуг (в тому числі суб’єкт господарювання, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ) зобов’язаний подати до контролюючого органу розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

/ІПК від 25.03.2019 р. № 1242/6/99-99-15-02-03-15/ІПК/

Роботи з реконструкції житла, що здійснюються за бюджетні кошти

Застосовувати податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за бюджетні кошти, встановлену п. 197.15 ст. 197 ПКУ, мають право лише ті суб’єкти господарювання — платники ПДВ, які є забудовниками та визначені виконавцями цільової програми будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України і безпосередньо здійснюють будівельно-монтажні роботи. Інші суб’єкти господарювання — платники ПДВ, які виконують роботи для забезпечення будівництва за державні кошти, права на використання пільги з оподаткування не мають.

При цьому слід зазначити, що норми п. 197.15 ст. 197 ПКУ не застосовуються до операції з постачання будівельно-монтажних робіт з реконструкції будівлі під житловий будинок, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

/ІПК від 27.03.2019 р. № 1288/6/99/99-15-03-02-15/ІПК/

Несвоєчасна реєстрація ПН/РК, складених у зв’язку з нарахуванням «компенсуючих» зобов’язань

ДФС України зазначила, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за  п. 198.5 ст. 198 ПКУ та/або ст. 199 ПКУ, є підставою для застосування до такого платника штрафу.

Така позиція ДФС узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 04.09.2018 р. № К/9901/152/17.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Дата коригування податкового кредиту у разі зменшення митної вартості товарів

У випадку якщо після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості таких товарів (за рішенням суду, яке набрало законної сили, або контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на дату оформлення аркуша коригування, у тому числі, якщо фактичне повернення коштів відбувалося у попередньому (звітному) періоді.

/ІПК від 12.03.2019 р. №998/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання викрадених ТМЦ під час транспортування

ДФС України розглянуто ситуацію, коли при здійсненні операцій з постачання ТМЦ на загальну суму їх відвантаження постачальником були складені і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, а покупцем на підставі таких накладних був сформований податковий кредит. У ході транспортування частина ТМЦ була визнана викраденою (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності). Тому, як зазначають податківці, покупець на підставі пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ у звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, на таку частину повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. Якщо у ході слідства, проведеного правоохоронними органами, відбуватиметься повернення винними особами викрадених ТМЦ або відшкодування збитків за викрадені цінності, то платник податку з метою зменшення суми податкових зобов’язань має право скласти розрахунки коригування до такої зведеної податкової накладної, складеної на вимогу пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, в яких зі знаком «–» в тих графах, заповнення яких передбачено, зазначити показники щодо товарів/послуг, які виправляються.

При цьому оскільки суми коштів, повернуті винними особами як відшкодування збитків за викрадені ТМЦ (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості таких цінностей та включаються до бази оподаткування ПДВ, то на дату отримання таких коштів платник повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну.

/ІПК від 15.03.2019 р.  № 1070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Податковий кредит на підставі ПН, в якій на початку ІПН покупця не зазначено нулів

Якщо податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, то ІПН такого платника є актуальним. Наявність або відсутність у податковій накладній нулів, з яких починається ІПН платника податку, не заважає ідентифікувати здійснену операцію.

При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

/ІПК від 13.03.2019 р. № 1030/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Реєстрація РК на зменшення суми компенсації вартості товарів

ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Тому з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у СЕА ПДВ суми перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ), ГУ ДФС у Донецькій області рекомендує реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених абзацами 15 — 16 п. 201.10 ст. 201 ПКУ. А саме:

  • для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.

/ІПК від 12.03.2019 р. №1015/ІПК/05-99-12-01-13, 
від 12.03.2019 р. № 1014/ІПК/05-99-12-01-13/

ПДВ-наслідки у разі реорганізації шляхом перетворення підприємства

Платник ПДВ, що реорганізується шляхом перетворення, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуг, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту за операціями з їх придбання.

/ІПК від 14.03.2019 р. № 1044/6/99-99-15-01-01-15/ІПК/

Придбання «неприбутківцем» комунальних послуг за бюджетні кошти та компенсації від орендарів

ДФС України з приводу включення платником податку — неприбутковою організацією до складу податкового кредиту сум ПДВ за сплачені комунальні послуги та енергоносії за рахунок бюджетних коштів (код економічної класифікації видатків бюджету 2610) та за рахунок компенсації вартості таких послуг від орендарів роз’яснила, що якщо субсидії і трансфертні платежі, що видаються платнику податку — одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ.

Втім, якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених ним товарів/послуг, основних фондів, то на дату зарахування цих коштів на банківський рахунок платника він зобов’язаний визначити податкові зобов’я­зання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

Відшкодування (компенсація) витрат від орендарів, передбачене договорами оренди, зокрема за комунальні послуги та постачання електричної енергії, за своєю суттю є складовою вартості послуги з оренди майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ, та включається до бази оподаткування ПДВ за відповідний звітний період.

Суми ПДВ, сплачені при придбанні комунальних послуг та електричної енергії платником податку — неприбутковою організа­цією як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок компенсації вартості таких послуг від орендарів, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

При цьому будь-яких виключень щодо формування податкового кредиту для платників ПДВ, які є неприбутковими організаціями та фінансуються з державного бюджету ПКУ, не передбачено.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1116/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Засвідчення факту постачання послуг

ДФС України роз’яснила, що акт виконаних робіт (наданих послуг) набуває статусу первинного документа, який засвідчує факт здійснення господарської операції, після належним чином його оформлення.

Отже, при здійсненні платником податку операції з постачання послуг датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання податкової накладної за такою операцією буде вважатися дата належним чином оформленого первинного документу, що засвідчує факт постачання послуг, у тому числі акта виконаних робіт (наданих послуг).

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1068/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

База оподаткування ПДВ при постанні послуг з паркування

При здійсненні операцій з постачання послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів база оподаткування ПДВ буде визначатися виходячи з тарифу на такі послуги, до складу якого включено збір за місця для паркування автотранспортних засобів.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1062/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Внесок засновника у вигляді грошових вимог за договором безвідсоткової фінансової допомоги

ДФС України розглянула ситуацію, коли одноосібним учасником заявлено про наміри щодо внесення до статутного капіталу додаткового вкладу у негрошовій формі, а саме у вигляді його дебіторської заборгованості до підприємства за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Тобто за наслідками отримання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у товариства виникає кредиторська заборгованість перед учасником підприємства.

Операція з внесення одноосібним учасником товариства до статутного капіталу прав вимоги заборгованості товариства в обмін на корпоративні права (частки в статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1047/6/99-99-15-01-01-15/ІПК/

Виплата нерезиденту упущеної вигоди

Розглядаючи питання визначення об’єкта оподаткування ПДВ у разі виплати платником ПДВ — отримувачем послуг з розробки програмного продукту упущеної вигоди нерезиденту-постачальнику таких послуг у зв’язку з достроковим розірванням ліцензійної угоди, ДФС України нагадала, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену на підставі п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Цим пунктом установлено, що для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства.

При цьому конкретні операції, за результатами яких кошти, що надходять платнику податків як компенсація упущеної вигоди, потребують аналізу документів, що дозволять ідентифікувати предмет запиту та природу виплати більш детально і визначити/встановити наявність/відсутність об’єкта оподаткування ПДВ.

Оскільки у разі виплати платником ПДВ — отримувачем послуг упущеної вигоди нерезиденту-постачальнику за змістом розірваної угоди така виплата з метою оподаткування ПДВ може розглядатись як компенсація вартості таких послуг, а відтак підлягати оподаткуванню в порядку, визначеному ст. 208 ПКУ.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Постачання нерезиденту послуг з надання персоналу

У разі якщо платником ПДВ постачаються нерезиденту послуги з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1009/ІПК/26-15-12-01-18/

Дата виникнення зобов’язань з ПДВ при наданні послуг з оренди

На дату першої події за операцією з постачання послуг з оренди постачальник таких послуг зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної на підставі п. 188.1 ст. 188 ПКУ, тобто виходячи з договірної вартості.

На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Надання послуг з оренди оформляється актом виконаних робіт (наданих послуг), який підписується обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 994/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Повернуто частину оплати за непоставлені послуги після спливу 1095 днів з дати складання ПН

З 03.12.2017 р. суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.

З огляду на зазначене ГУ ДФС у м. Києві роз’яснено, що у цьому випадку зменшення податкового кредиту слід здійснити на дату повернення передплати шляхом складання бухгалтерської довідки.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1007/ІПК/26-15-12-01-18/

Перегляд ціни раніше поставленого товару

Якщо після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, відбувається зміна (зменшення/збільшення) ціни постачання, внаслідок чого відбувається зміна розміру перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання, платник має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН у загальновстановленому порядку

/ІПК від 12.03.2019 р. № 992/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відшкодування працівниками вартості особистих телефонних розмов

Якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ він зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. При цьому при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 979/6/99-95-42-03-15/ІПК/

Наслідки отримання помилково перерахованих коштів

ДФС України при розгляді питання щодо податкових наслідків з ПДВ у випадку отримання платником податку помилково перерахованих грошових коштів пояснила, що повернення коштів, що були помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, є обов’язком такого неналежного отримувача.

При цьому у разі відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та повернення платником податку таких грошових коштів особі, що їх перерахувала, у встановлений чинним законодавством термін, грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1069/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Збільшення ціни після попередньої оплати та постачання товару

У випадку коли перегляд (збільшення) ціни відбувається після здійснення попередньої оплати та постачання товару, постачальник має скласти розрахунок коригування до податкової накладної. В такому розрахунку коригування кожен з рядків податкової накладної, який відповідає товарній позиції, ціна на яку збільшилась, зазначається зі знаком «–», одночасно окремим рядком вказуються показники щодо цієї ж товарної позиції з правильною ціною (при цьому кількість не змінюється) та відповідно збільшеною вартістю. Обом рядкам присвоюється один і той же номер групи коригування, який зазначається в графі 2.2. розрахунку коригування.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 980/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Компенсація новому позичальнику витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків за кредит

ДФС України розглянула ситуацію, коли після підписання додаткової угоди до кредитного договору між банком, підприємством 1 (позичальником) та підприємством 2 (новим позичальником) всі зобов’язання по розрахунках із банком перейшли до нового позичальника, і зазначила, що така операція за своєю сутністю є операцією з переведення боргу. А отже, не є об’єктом оподаткування згідно з пп. 196.1.5 ст. 196 ПКУ.

При цьому у разі якщо умовами договору буде визначена компенсація позичальником новому позичальнику витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом, то така плата є складовою частиною операції з переведення боргу, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже, операція з надання позичальником компенсації новому позичальнику витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 944/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Дата складання РК у разі зміни кількості товару після передоплати

Якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товару, постачальник (продавець) на дату постачання товару складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 948/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Реєстрація платником ПДВ у разі продажу нерухомого майна

Операція з продажу товариством нерухомого майна є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Отже, у разі здійснення операції продажу нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, обсяг якої перевищує 1 млн грн, товариство згідно з вимогами ПКУ повинно подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву за формою № 1-ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, що настає за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн. При цьому у разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то такий обов’язок виникає з наступного робочого дня за вихідним, святковим або неробочим днем.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 946/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Одночасне повернення коштів і товару після сплину 1095 днів

ДФС України з приводу питання коригування податкового кредиту покупцем товару при поверненні йому постачальником коштів, сплачених за такий товар, з одночасним поверненням товару постачальнику у разі, якщо з моменту його придбання минуло більше 1095 днів зазначила, що після сплину 1095 днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкової накладної за операцією з постачання товару, розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН.

У такій ситуації операція з повернення товару постачальнику визнається для платника податку — покупця операцією з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 950/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Складання зведених ПН у разі застосування касового методу

ДФС України роз’яснено, що протягом звітного (податкового) періоду платники ПДВ, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов’язань відповідно до п. 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, мають право складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні:

на кожного платника податку, з яким постачання має безперервний або ритмічний характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

на постачання особам, не зареєстрованим платниками податку, з урахуванням усієї суми отриманих коштів, отриманих від таких осіб протягом місяця.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 698/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Зміна ціни після сплину з дати складання ПН 1095 календарних днів

Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку зі сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ, та відповідно не дає підстав для зменшення податкових зобов’язань постачальником, який склав таку податкову накладну, при зменшенні компенсації вартості товарів/пос­луг. При цьому покупець у випадку зменшення компенсації вартості товарів/послуг зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму такого зменшення, використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг у випадку, якщо з дати складання податкової накладної минуло 1095 календарних днів, постачальник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою опера­цією. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту покупця.

/ІПК від 05.03.2019 р. № 898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Кредиторська заборгованість як внесок до статутного капіталу

ДФС України з приводу внесення нерезидентом-учасником до статутного капіталу резидента додаткового внеску у розмірі кредиторської заборгованості резидента перед таким нерезидентом за поставлені товари зазначила, що така операція не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.

/ІПК від 05.03.2019 р. № 894/6/99/99-15-03-02-15/ІПК/

Послуги з технічної підтримки програмної продукції

Якщо послуги із технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) є складовою частиною постачання програмної продукції та їх вартість включається до складу вартості програмної продукції, то операції з постачання програмної продукції звільняються від оподаткування ПДВ.

У разі якщо послуги із технічної підтримки не є складовою частиною постачання програмної продукції та їх вартість не включається до складу вартості програмної продукції, то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

Крім того, у разі якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ю­терних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання програмної продукції (окремих її елементів та/або компонентів) та не підлягають оподаткуванню ПДВ на підставі пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ або п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (залежно від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

/ІПК від 04.03.2019 р. № 862/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Збільшення ціни на передоплачену колишньому «спецрежимнику» сільгосппродукцію

ДФС України з приводу ситуації, коли платником податку у 2013 р. було укладено угоду та надано попередню оплату за сільгосппродукцію сільгосптоваровиробнику — суб’єкту спеціального режиму оподаткування, а у грудні 2018 р. між контрагентами укладено додаткову угоду про збільшення ціни на частину непоставленого товару, зазначила, що починаючи з 16.01.2017 р. у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання сільгосп­продукції у межах спеціального режиму оподаткування, що визначався ст. 209 ПКУ.

При цьому якщо за результатами виконання додаткової угоди виникають додаткові податкові зобов’язання, необхідно скласти податкову накладну, яка підлягає реєстрації в ЄРПН та відображається в податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

/ІПК від 05.03.2019 р. № 901/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Погашення зобов’язань з ПДВ за результатами звітного періоду

З приводу можливості використання переплати з ПДВ, яка обліковується в інтегрованій картці платника податку, для погашення поточних податкових зобов’язань з ПДВ за результатами звітного періоду без поповнення рахунку платника у СЕА ПДВ, ДФС України пояснила, що суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за підсумками звітного (податкового) періоду та задекларовані у податкових деклараціях з ПДВ, сплачуються до бюджету безпосередньо з електрон­ного рахунку платника податку. При цьому повернення надміру сплачених до бюджету сум ПДВ здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

/ІПК від 04.03.2019 р. № 855/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Повернення авансу правонаступнику замовника робіт

Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реє­струватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Отже, оскільки повернення авансового платежу здійснюється не тій особі, від якої були отримані грошові кошти, підстави для складання розрахунку коригування з метою зменшення податкових зобов’язань відсутні.

Крім того, оскільки в результаті повернення авансового платежу правонаступнику контрагента не передбачається здійснення операції з постачання ним товарів/послуг, підстави для складання податкової накладної таким правонаступником на дату отримання зазначених грошових коштів також відсутні.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 610/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Компенсація орендарем земельного податку та податку на нерухомість

У випадку якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 615/ІПК/28-10-27-01-11/

Відшкодування за товар, втрачений при перевезенні

Кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

При цьому на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

/ІПК від 19.01.2019 р. № 611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Авансові платежі при розрахунку сум бюджетного відшкодування

Суми ПДВ, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг, беруть участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Аналогічну позицію викладено у листі Мінфіну від 21.07.2017 р. № 11310-09-10/19633.

/ІПК від 18.02.2019 р.  № 592/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

Компенсація втрат від курсових різниць

ДФС України стверджує, що до бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг включаються будь-які суми коштів, які сплачуються покупцем постачальнику товару у зв’язку з компенсацією його вартості, включаючи і суми компенсації втрат від курсових різниць, пов’язаних з постачанням такого товару.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 684/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Порушення граничних строків реєстрації ПН, які не надаються отримувачу

Штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН або відсутність реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН не застосовуються виключно у випадку з податковими накладними, що не видаються отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та оподатковуються за нульовою ставкою.

/ІПК від 21.02.2019 р. № 662/6/99-95-42-03-15/ІПК/

Заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у ПН

Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в ме­жах їх повноважень, є обов’язковими для застосування на усій території України (п. 2 ст. 11 Закону від 02.12.97 р. № 671/97-ВР) і є достатньою підставою для зазначення коду УКТ ЗЕД при складанні податкових накладних. Підприємство не має права самостійно змінювати коди УКТ ЗЕД, встановлені торгово-промисловими палатами, та зобов’язане зазначати при складанні податкових накладних код УКТ ЗЕД, визначений торгово-промисловою палатою.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 682/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Несвоєчасна реєстрація ПН, повторно надісланих через технічні проблеми

ДФС України нагадала, що п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ визначено, що порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН  тягне за собою накладання на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

При цьому ст. 1201 ПКУ не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, крім випадків зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ, та випадків, визначених пп. 42 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 678/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Реєстрація РК до «спецрежимних» ПН

ДФС України вкотре нагадала, що розрахунки коригування, складені як до 01.01.2017 р., так і після цієї дати, до податкових накладних, складених платниками — сільськогосподарськими підприємствами, що до 01.01.2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до ст. 209 ПКУ, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених п. 209.7 ст. 209 ПКУ, реєструються в ЄРПН не пізніше 15.01.2017 р.

Реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням вказаного терміну.

Починаючи з 16.01.2017 р. у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування за операціями з постачання сільськогосподарської продукції у межах спеціального режиму оподаткування, що визначався ст. 209 ПКУ.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 612/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Повернення об’єкта оренди з поліпшенням

Якщо платником-орендарем понесено витрати на поліпшення об’єкта оренди та такі витрати не компенсовано орендодавцем, то при поверненні об’єкта оренди таке поліпшення вважається безоплатно наданою послугою, яка підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, що розглядається як окремий об’єкт оподаткування та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

При цьому база оподаткування ПДВ при поверненні об’єкта оренди визначається виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

/ІПК від 13.02.2019 р. № 521/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання кредиторської заборгованості, що виникла до 01.07.2015 р.

Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р., сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг. Зменшення податкового кредиту у цьому випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо платник при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 459/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Застосування касового методу при постачанні послуг із водопостачання і водовідведення

Платник податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, перелічені у пунктах 187.10 ст. 187 та 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, визначає дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом виключно за такими операціями. За операціями, які не передбачені зазначеними пунктами, платник податку повинен застосовувати загальні правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту, встановлені відповідно до п. 187.1 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 460/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Зазначення нового найменування при складанні ПН/РК

Як роз’яснив Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, платник ПДВ до дати перереєстрації використовує попередні реквізити податкової реєстрації.

Від дня внесення даних щодо нового найменування юридичної особи до Єдиного державного реєстру і до дня перереєстрації у зв’язку із зміною найменування, такий платник ПДВ при складанні податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних повинен зазначати одночасно як старе, так і нове найменування. З дати перереєстрації —  тільки нове.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 453/ІПК/28-10-27-01-11/

Постачання комплектного карткового видання

У разі якщо видання відносяться до тих, що визначені у пп. 197.1.25 ст. 197 ПКУ (у тому числі дитячих книжкових видань), то операція з постачання таких видань звільняється від оподаткування ПДВ. Якщо ні, то операція з постачання таких видань оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 456/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Компенсація витрат зі сплати орендної плати за землю

Отримання коштів платником податку від нового власника нерухомості як компенсації понесених витрат зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, на якій розташована така нерухомість, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 440/6/99-99-15-03-02-15/ІІІК/

Постачання послуг управителем багатоквартирного будинку

У випадку встановлення управителем багатоквартирного будинку для власників жилих і нежилих приміщень окремої плати за послуги з перерахунку отриманих від таких власників коштів підприємствам, організаціям, що постачають воду, теплову енергію, природний газ та електричну енергію, у управителя багатоквартирного будинку виникає об’єкт оподаткування ПДВ виходячи з вартості поставлених послуг.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 457/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відшкодування пайового внеску у розвиток інфраструктури міста

Сума відшкодування (в грошовій формі) пайового внеску у розвиток інфраструктури міста, сплачена однією стороною договору про комплексну забудову (забудовника) другій стороні зазначеного договору, не визначається як товари/послуги і не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 447/ІПК/12.1-10/

Списання «кредиторки» за імпортними товарами

ДФС України, зважаючи на те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які проведено не в повному обсязі, об’єкта оподаткування в розумінні п. 185.1 ст. 185 ПКУ та підстав для нарахування податкових зобов’язань, визначених п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не виникає, дійшла висновку, що у такій ситуації податкові зобов’язання з ПДВ платником податку не нараховуються (як не підлягають коригуванню і суми податкового кредиту, сформовані при імпорті таких товарів).

/ІПК від 15.02.2019 р. № 538/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Послуги нерезиденту з пошуку виконавців в ІТ-сфері за договором комісії

У разі якщо суб’єкт господарювання здійснює операції з постачання послуг з розроблення, тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації та посередницькі до них послуги, зазначені у підпунктах «в» та «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, комітентові, що не є резидентом (зареєстрований як суб’єкт господарювання за межами митної території України), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно, вони не враховуються при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Пільговий режим оподаткування для продукції оборонного призначення

Пільговий режим оподаткування ПДВ, визначений п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється виключно на операції з постачання товарів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними вказаним пунктом, та при виконанні інших вимог, визначених цим же пунктом. При цьому, як зазначає ДФС України, зазначений пільговий режим оподаткування ПДВ не поширюється на операції з постачання робіт з виготовлення комплектуючих із давальницької сировини, в тому числі якщо такі комплектуючі класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

/ІПК від 21.01.2019 р. № 222/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Терміни реєстрації ПН сільгоспвиробника-«спецрежимника»

ДФС України нагадала, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, складених платниками — сільськогосподарськими підприємствами, які до 01.01.2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування, передбачений ст. 209 ПКУ, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПКУ, мала бути здійснена не пізніше 15.01.2017 р.

Реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням вказаного терміну.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 325/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Одиниця вимірювання товарів/послуг в ПН

У разі якщо вартість товару/послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське) та у графі 5 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку.

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 податкової накладної зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а графа 5 не заповнюється. Отже, зазначення платником податку при заповненні граф 4 та/або 5 податкової накладної одиниці виміру товарів/послуг здійснюється з урахуванням первинних документів.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 335/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Номенклатура послуг в ПН

ДФС наполягає, що у графі 2 податкової накладної відображається номенклатура послуг, яка має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких послуг, та не повинна містити інших даних.

/ІПК від 01.02.2019 р. № 357/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Послуги з міжнародного перевезення вантажних транспортних засобів

Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (пп. «а» пп. 195.1.3 ст. 195 ПКУ). При цьому для цілей застосування цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Отже, якщо перевезення (у тому числі міжнародне) вантажу (у тому числі транспортного засобу) здійснюється без фактичного використання (залучення) відповідних видів транспорту (залізничного, автомобільного, морського, річкового, авіаційного) для такого перевезення, зокрема «своїм ходом», то операція з постачання таких послуг не підпадає під категорію операцій, визначених пп. «а» пп. 195.1.3 ст. 195 ПКУ, та відповідно оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 % (якщо місцем постачання таких послуг визначено митну територію України відповідно до ст. 186 ПКУ).

/ІПК від 05.02.2019 р. № 402/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Складання ПН за операцією з постачання товарів/послуг дипмісії в Україні

За заявою дипломатичної місії відомості про таку дипломатичну місію вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб, про що контролю­ючий орган інформує дипломатичну місію та одночасно розміщує відповідну інформацію в реєстрі платників, взятих на облік в ДФС України, який відкрито для перегляду на офіційному веб-порталі ДФС. Таким чином, інформацію щодо податкового номера, який присвоєно дипломатичній місії, можна отримати як на офіційному веб-порталі ДФС, так і безпосередньо від дипломатичної місії.

У разі якщо та чи інша дипломатична місія не має податкового номера, то відповідно така місія не зверталась до ДФС із заявою про отримання податкового номера, а тому не включена до Єдиного банку даних юридичних осіб. Звернення щодо отримання дипломатичною місією податкового номера є виключно самостійним рішенням такої дипломатичної місії.

/ІПК від 01.02.2019 р. № 359/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПН складенобез факту здійснення господарської операції

ГУ ДФС у Запорізькій області повідомило, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

У такому розрахунку коригування:

  • у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
  • у заголовній частині розрахунку коригування — дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
  • у розділі Б — зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

/ІПК від 29.01.2019 р. № 299 /ІПК/08-01-12-01-06/

Якщо ціна постачання у ПН містить після коми більше ніж два знаки

Пунктами 4 та 16 Порядку № 1307 передбачено, що всі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками (крім показника графи 7, у разі якщо для нього інше передбачено чинним законодавством, та показника графи 11, який заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг, за якими допускається зазначення в графі 11 показника з урахуванням арифметичного округлення до шести знаків включно після коми). При цьому у кількісному показнику податкової накладної необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної.

Отже, зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги (графа 7 ПН, яка містить після коми більше ніж два знаки), є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ.

/ІПК від 28.01.2019 р. № 290/6/99-95-42-03-15/ІПК/

Помилка у коді УКТ ЗЕД

Податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД (у тому числі, якщо помилка наявна хоч в одній цифрі коду товару згідно з УКТ ЗЕД та незалежно від того, яку кількість цифр такого коду зазначено платником ПДВ у відповідному рядку податкової накладної: 4 чи 10), не дає змоги повною мірою ідентифікувати здійснену операцію, а отже, не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту. Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальником товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Отже, якщо при складанні податкової накладної було допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 318 /6/99-99-15-03-02- 15/ІПК/

Документальне підтвердження ліквідації ОЗ

Офісом великих платників податків ДФС роз’яснено, що у випадку ліквідації ОЗ у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ (у тому числі відповідно до норм п. 198.5 ст. 198 ПКУ) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання ОЗ за формою, встановленою наказом Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

При цьому ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролю­ючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електрон­ного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електрон­ного документообігу та електронного цифрового підпису).

/ІПК від 29.01.2019 р. № 300/ІПК/28-10-27-01-11/

Оподаткування операцій з постачання послуг нерезиденту

ДФС України повідомлено, що порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом нерезиденту послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

У разі якщо резидент — платник ПДВ надає послуги нерезиденту, зазначені у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (нерезидент) зареєстрований як суб’єкт господарювання (у нашому випадку територія, що знаходиться за ме­жами митної території України). Втім якщо резидент надає послуги нерезиденту, що не зазначені у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому постачальник послуг (резидент) зареєстрований як суб’єкт господарювання (у зазначеному випадку на митній території України), та відповідно постачальник послуг (резидент) є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.

У випадку коли резидент не був платником ПДВ на момент надання послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, то податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не виникають і податкова накладна в такому випадку не складається.

/ІПК від 29.01.2019 р. № 302/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відсутність в ПН позначки ознаки імпортованого товару

ДФС України повідомила, що оскільки позначка ознаки імпортованого товару не включена до переліку обов’язкових реквізитів податкової накладної, який встановлено п. 201.1 ст. 201 ПКУ, а її наявність не створює перешкод для ідентифікації здійсненної операції, то заповнення (або незаповнення) графи 3.2 розділу Б податкової накладної не впливатимуть на право відображення податкового кредиту з ПДВ у покупця таких товарів (за умови правильного заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної, її реєстрації в ЄРПН та дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).

/ІПК від 30.01.2019 р. № 319 /6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Безоплатна передача об’єкта ОЗ у комунальну власність

ГУ ДФС у Донецькій області повідомлено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабміну, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень (пп. 197.1.16 ст. 197 ПКУ).

При цьому норми пп. 197.1.16 ст. 197 ПКУ поширюються також на операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту незалежно від того, чи є суб’єкти операції платниками податку.

/ІПК від 29.01.2019 р. № 301 ІПК/05-99-12-03-08/

Документальна перевірка при бюджетному відшкодуванні ПДВ

Документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ, та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис грн.

Тобто документальна позапланова перевірка податкових декларацій з ПДВ, в яких платником податку задекларовано суму ПДВ до бюджетного відшкодування, проводиться з підстав, визначених п. 200.11 ст. 200 та ст. 78 ПКУ. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження (пп. 200.7.2 ст. 200 ПКУ).

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

/ІПК від 22.01.2019 р. № 248/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

Послуги від нерезидента: хто відповідальний за нарахування та сплату ПДВ

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180, 208 розділу V ПКУ та розділі VII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п. 180.2 ст. 180 ПКУ).

/ІПК від 22.01.2019 р. № 240/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відшкодування замовником витрат виконавцю

Витрати постачальника (телекомунікаційні, поштові, транспортні, нотаріальні, на відрядження тощо), здійснені ним у межах договору про надання послуг, є витратами по забезпеченню виконання складових частин загального обсягу послуги, а тому є складовою частиною вартості послуги, операція з постачання якої є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ. При отриманні постачальником оплати частини вартості послуг у розмірі понесених ним витрат такий постачальник послуг згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така зареєстрована у ЄРПН податкова накладна для замовника послуг є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

/ІПК від 24.01.2019 р. № 261/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Послуги із реєстрації заяви на участь у приватизації

У разі якщо послуги із реєстрації заяви на участь у приватизації потенційного покупця об’єкта малої приватизації відносяться до категорії державних платних послуг, то за умови дотримання вимог, встановлених пп. 197.1.18 ст. 197 ПКУ, операція з постачання таких послуг звільняється від оподаткування ПДВ та, відповідно, сума ПДВ не нараховується на суму реєстраційного внеску.

Втім якщо послуги із реєстрації заяви на участь у приватизації потенційного покупця об’єкта малої приватизації не відносяться до категорії державних платних послуг з урахуванням вимог, встановлених пп. 197.1.18 ст. 197 ПКУ,  операція з постачання таких послуг оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ та, відповідно, сума реєстраційного внеску є оплатою вартості послуг і включається до бази оподаткування ПДВ за такою операцією. При цьому податкові зобов’я­зання з ПДВ виникають при здійсненні операції з постачання послуг із реєстрації заяви на участь у приватизації потенційного покупця об’єкта малої приватизації у безпосереднього постачальника таких послуг за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ.

/ІПК від 25.01.2019 р. № 271/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання нерухомості для диппредставництва

Операції, пов’язані з постачанням нерухомого майна (приміщення) для дипломатичного представництва, звільняються від оподаткування ПДВ виходячи з принципу взаємності та за умови, що контракти (договори) на таке постачання укладено від імені дипломатичного представництва або держави, яка її направила.

У разі недотримання таких умов постачальник при здійсненні операції з постачання нерухомого майна для дипломатичного представництва зобов’язаний нарахувати ПДВ.

/ІПК від 25.01.2019 р. № 274/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Придбання товарів за рахунок грантів: умови звільнення постачальника від оподаткування

Звільнення від оподаткування, передбачене п. 26 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, застосовується постачальником виключно до операцій з постачання тих товарів/послуг, які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду — за умови подальшого підтвердження таких операцій документами, — визначеними у Порядку, затвердженому постановою КМУ від 17.04.2013 р. № 284.

Товари/послуги, придбані постачальником у третіх осіб за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду, вважаються придбаними безпосередньо таким постачальником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН. При цьому у разі здійснення придбання товарів/послуг для їх подальшого використання в операціях з постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено п. 26 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, правила щодо нарахування податкових зобов’язань та перерахунку податкового кредиту, встановлені п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ, до таких операцій не застосовуються.

/ІПК від 22.01.2019 р. № 239/6/99-99-15-03-02-15ІПК/

Використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях або у негосподарській діяльності

ДФС роз’яснено, що ПКУ не встановлено залежність нарахування податкових зобов’язань за нормами п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі використання придбаних товарів/послуг в неоподатковуваних операціях або у негосподарській діяльності від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (крім товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р.).

Отже, за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними після 01.07.2015 р., призначеними для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку, податкові зобов’язання за п. 198.5 ст. 198 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, тобто у тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту.

/ІПК від 17.01.2019 р. № 199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відповідальність за порушення термінів реєстрації РК за результатами річного перерахунку

ДФС нагадала, що п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ за порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) передбачено накладення на платника ПДВ, на якого покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.

При цьому, як зазначають податківці, норми п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ не передбачають виключень щодо необхідності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених за  ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 175/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання кредиторської заборгованості за імпортованими товарами

Оскільки при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які проведено не в повному обсязі, не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів та зазначених в митній декларації, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 145/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Гарантійний ремонт за дорученням нерезидента з використанням безоплатно отриманих імпортних запчастин

ДФС роз’яснено, що сума ПДВ, сплачена за імпортні запчастини та комплектуючі, що підтверджена митною декларацією, може бути віднесена до податкового кредиту платника податку, який за дорученням нерезидента виконує роботи з гарантійного обслуговування, за умови виконання вимог, встановлених ст. 198 ПКУ.

Операції з надання послуг з гарантійного ремонту, джерелом оплати яких є кошти нерезидента, за дорученням якого платник податку виконує ці послуги на митній території України, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Базою оподаткування таких послуг є їх договірна (контрактна) вартість, зазначена в договорі на їх виконання, укладеному з нерезидентом.

При цьому оскільки ввезені на митну територію України запчастини та комплектуючі використовуються в оподатковуваних операціях (надання послуг з гарантійного обслуговування споживачам за дорученням і за рахунок нерезидента), норми п. 198.5 ПКУ до сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту, не застосовуються.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Складання ПН на ритмічні постачання

Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Визначення ритмічного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснене.

Періодичність складання податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця, у тому числі зведених податкових накладних за операціями з постачання, які мають ритмічний характер, може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Дата виникнення податкових зобов’язань при здійсненні операцій з постачання платником товарів визначається за правилом «першої події» незалежно від того, в рамках одного чи кількох цивільно-правових договорів відбувається перша подія.

У разі здійснення постачання товарів одному покупцю два та більше разів на місяць за одним або за різними договорами можливе складання не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведеної податкової накладної на такого покупця платника податку на загальну суму постачання, здійсненого протягом такого місяця.

Якщо постачальник не складає зведені податкові накладні та покупець одного і того самого дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах одного або кількох цивільно-правових договорів, також не вважатиметься помилкою, якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання кредиторської заборгованості за отриманими авансами

Нараховану на дату отримання авансового платежу суму податкового зобов’язання з ПДВ постачальник має право відкоригувати виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст. 257 ЦКУ та ст. 102 ПКУ.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 149/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Повернення засновнику його внеску акціями інших суб’єктів

Операції з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді коштів або корпоративних прав та акцій інших суб’єктів, що належать такому товариству, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Водночас операція з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді майна підпадає під визначення постачання товару і є об’єктом оподаткування ПДВ та має оподатковуватись ПДВ на загальних підставах.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 138/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Виправлення помилок, допущених при попередньому коригуванні показників ПН

ДФС доопрацьовано електронний сервіс, за допомогою якого здійснюється візуалізація повної інформації щодо показників податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування, зокрема надано можливість експорту інформації у формат хls після здійснення пошуку за заданими параметрами податкової накладної та відображення остаточного розрахунку з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування.

Доступ до зазначеної інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН».

У розрахунку коригування, що складається з метою коригування показників податкової накладної, при попередньому коригуванні показників якої були допущені помилки (неоднозначності), необхідно відкоригувати всі рядки податкової накладної, які на дату коригування є неправильними. Для цього необхідно використовувати інформацію щодо показників податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування, отриману за допомогою вищезазначеного електронного сервісу.

При цьому кожному рядку ПН, який коригується, мають відповідати два рядки розрахунку коригування:

  • у першому з них «обнуляється» (сторнується) рядок податкової накладної, в якому містяться помилки, що підлягають виправленню (з урахуванням коригувань такого рядка, які мали місце раніше). При заповнен­ні графи 1.2 необхідно правильно зазначити порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
  • у другому рядку зазначаються правильні показники. У такому рядку у графі 1.2 зазначається новий номер рядка, якого немає в податковій накладній, до якої складається даний розрахунок коригування.

У графі 2.1 в обох рядках розрахунку коригування зазначається умовний код 302, що відповідає причині коригування «Усунення неоднозначностей».

/ІПК від 15.01.2019 р. № 144/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання металобрухту, що утворився в процесі виробництва

У разі якщо придбані/отримані з ПДВ платником податку товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково у звільнених від оподаткування ПДВ операціях з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у такого платника податку внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними ст. 199 ПКУ, у такого платника податку відсутній.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 142/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Передача легкових автомобілів на відповідальне зберігання дилеру

Операція з передачі дилеру легкових автомобілів на відповідальне зберігання для підприємства не є об’єктом оподаткування ПДВ на підставі пп. 196.1.2 ст. 196 ПКУ. Податкові зобов’язання у підприємства та податковий кредит у дилера при такій передачі не визначаються. Водночас операція з надання послуг зі зберігання майна, переданого на відповідальне зберігання, для дилера є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 140/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Заповнення графи 11 розділу Б податкової накладної

Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) «Сума податку на додану вартість» є обов’язковою до заповнення в усіх випадках, коли за здійсненою операцією нараховується сума ПДВ за ставкою 20 або 7 % (наказ Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763).

Значення графи 11 розділу Б податкової накладної (графи 14 розділу Б розрахунку коригування) обчислюється шляхом множення значення графи 10 розділу Б податкової накладної (графи 13 розділу Б розрахунку коригування) на відповідне значення ставки податку, код якої зазначено у графі 8 розділу Б податкової накладної (графі 11 розділу Б розрахунку коригування).

Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до шести знаків включно після коми.

/ІПК від 14.01.2019 р. № 117/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відображення в декларації з ПДВ результатів перевірок

Нормами податкового законодавства не передбачено відображення в податкових деклараціях з ПДВ таких наслідків перевірок, як донарахування штрафних санкцій та пені.

Якщо за результатами перевірки, проведеної контролюючими органами, встановлено факт завищення платником податку від’ємного значення сум ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ, формується податкове повідомлення-рішення за формою «В4» (далі — ППР за формою «В4»).

Сума від’ємного значення, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи, відображається в податковій декларації з ПДВ в рядку 16.3 з обов’язковим відображенням такої суми в таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

У податковій декларації з ПДВ сума зменшеного від’ємного значення з ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до ППР за формою «В4», відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого податкового повідомлення-рішення.

При цьому узгодженим, з огляду на ст. 56 ПКУ, вважається податкове повідом­лення-рішення, за яким закінчились всі адміністративні або судові оскарження.

Виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за окремими податковими накладними при проведенні документальної перевірки не є підставою для подання уточнюючого розрахунку до звітності з ПДВ за відповідні звітні періоди.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Заповнення додатків 2 та 3 до декларації з ПДВ

ПКУ та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (далі — Порядок № 21) не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 (Д2) та додатку 3 (Д3).

Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення.

Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2). При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати «найновішу» щодо звітного періоду подання декларації з ПДВ суму від’ємного значення ПДВ.

Водночас, зважаючи на те, що ПКУ та Порядком № 21 не визначено особливостей відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 (Д2) та додатку 3 (Д3), платник має право самостійно визначати при заповнен­ні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до податкової декларації з ПДВ послідовність відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум та послідовність погашення за рахунок такого від’ємного значення податкових зобов’язань відповідного звітного періоду.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 58/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Нарахування ПДВ при передачі об’єкта у лізинг

Лізингодавець на дату фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу лізингоотримувачу зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості об’єкта фінансового лізингу та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

/ІПК від 14.01.2019 р. № 118/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Зміна величини митної вартості товарів

У випадку коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості таких товарів (за рішенням суду, яке набрало законної сили, або контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на дату оформлення аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 66/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Складання ПН при постачанні набору (комплекту) товарів

Визначення коду УКТ ЗЕД набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, здійснюється з урахуванням правила 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Операція з постачання набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, в податковій накладній відображається одним рядком.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 65/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42