Новини

Оскарження безпідставного відкриття кримінального провадження: чи є перспективи?

01.07.2019 / 16:30

Микита Задорожний, адвокат ID Legal Group


Чинний КПК України свого часу приніс дуже багато новел в діяльність учасників кримінального процесу як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту.

Однією з них стала можливість «продавлювати» через раніше не відомий інститут слідчих суддів питання відкриття кримінального провадження в разі, якщо слідчий не забажає зробити це з власної ініціативи.

Ця новела набула такої «популярності» і стала настільки часто використовуватись заявниками для боротьби з безпідставними відмовами у відкритті кримінальних проваджень, що за цим перестала бути помітною інша — діаметрально протилежна — проблема: безпідставне відкриття кримінального провадження і таке саме безпідставне подальше кримінальне переслідування.

Втім цю «сторону медалі» аж ніяк не можна назвати незначною, другорядною.

Особливо гостро вплив цієї проблеми відчувають на собі представники вітчизняного бізнес середовища, які дедалі частіше опиняються втягнутими у вирій подій, пов’язаних з кримінальним провадженням, не тільки проти своєї волі (хто ж хоче туди добровільно?), а й без будь-яких належних для цього підстав.

Наприклад, коли провадження за ст. 212 КК України відкривається на підставі рапорту оперативного співробітника податкової міліції, який не тільки не є документом, в якому може фіксуватися узгоджене податкове зобов’язання, а й замість хоча б необґрунтованих тверджень про «ненадходження коштів до бюджету» містить лише припущення аналогічного змісту.

Водночас для підприємців це є больовою точкою, адже заходи забезпечення податкового кримінального провадження (арешт коштів, вилучення документації та інше) можуть не тільки суттєво ускладнити ведення бізнесу, а й взагалі призвести до його ліквідації.

Здавалося б, яка в цьому проблема: склад злочину, передбачений ст. 212 КК України, є матеріальним, а тому припущення щодо настання передбачених нею наслідків не можуть стати підставою для відкриття кримінального провадження. Отже, вважаєш, що посадові особи органу державної влади діяли безпідставно? Оскаржуй їх дії.

Здебільшого саме так все і відбувається. Більше того, судова практика оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних органів демонструє досить великий відрив скаржників у цьому протистоянні. Втім «здебільшого» — це не «завжди».

Чомусь окреме місце посідає ситуація саме з оскарженням безпідставного відкриття кримінального провадження.

З одного боку, вказані дії не можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому КПК України. Чому? Тому що таке оскарження не передбачене цим Кодексом.

Що ж… Матимемо це на увазі.

Втім не варто випускати з виду і тієї обставини, що деякі заходи кримінального провадження полягають в обмеженні прав не тільки учасників кримінального провадження, а й, так би мовити, сторонніх осіб. Відтак оскарження безпідставного відкриття кримінального провадження постає адекватним та необхідним запобіжником для безпідставного обмеження (а отже, порушення) прав осіб у ході такого провадження.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, і на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а не поширюється — лише на справи (в розрізі обговорюваної проблеми), що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Як ми з’ясували вище, для оскарження дій, що полягають у безпідставному відкритті кримінального провадження, КПК України ані можливості, ані порядку не передбачено. Отже, здається, нічого не заважає звернутися з цього приводу до адміністративного суду.

Але, на жаль, так лише здається, оскільки своєю постановою від 05.12.2018 р. у справі № 826/2253/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що в порядку адміністративного судочинства такий спір вирішуватися не може через те, що реєстратор ЄРДР під час внесення до цього реєстру відомостей за заявою про вчинене кримінальне правопорушення «діє не як суб’єкт владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС, а як сторона кримінального провадження у розумінні КПК, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства».

Вважаємо твердження дуже спірним, оскільки статус «сторона кримінального провадження» виникає лише після внесення відповідних відомостей до ЄРДР, тобто на стадії їх внесення прокурор та слідчий є посадовими особами органів державної влади, суб’єктами владних повноважень.

Але ж спір фактично і полягає в оскарженні дій, наслідком яких є безпідставне привласнення слідчим чи прокурором собі цього статусу та притаманних йому повноважень. Без вчинення цих дій вони не набувають вказаного статусу.

Крім того, ВП ВС зазначила, що, на її думку, вказані дії слідчого, прокурора «можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у порядку КПК».

Також доволі суперечливе твердження, оскільки проблема безпідставного внесення відомостей до ЄРДР потребує не так розгляду, як вирішення і захисту порушених прав.

Натомість ст. 314 КПК України, яка встановлює вичерпний перелік рішень, що можуть бути прийняті за результатами підготовчого засідання, не передбачає жодного рішення, яким би міг завершитись розгляд скарги на безпідставне відкриття кримінального провадження.

З цього можна дійти обґрунтованого висновку про те, що у підготовчому провадженні за нормами КПК України це проблемне питання також розв’язане бути не може, відтак, на нашу думку, Велика Палата надто поспішила критично поставитись до твердження заявника про те, що оскарження цих дій в порядку адміністративного судочинства — справді єдина доступна для нього можливість захистити свої права та відновити справедливість.

Наприкінці хотілося б висловити сподівання на те, що вказане рішення ВП ВС не стане остаточною крапкою і що своє слово ще скаже ЄСПЛ.

«Гарячі лінії»

Дата: 1 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42