Новини

Доходи фізичної особи підприємця на єдиному податку: чи включити витрати на комісію банку

04.07.2019 / 09:00
Доходи фізичної особи підприємця на єдиному податку: чи включити витрати на комісію банку

Тетяна Савчук, аудитор
керівник департаменту обліку та аудиту юридичного об’єднання ID Legal Group


Питання визначення доходу фізичної особи підприємця — платника єдиного податку досить часто викликає запитання або змушує вдаватись до отримання тих чи інших роз’яснень з боку ДФС чи консультацій з боку аудиторів-консультантів. А все через те, що відсутні чіткі правила. Чинне законодавство передбачає, що ФОП на спрощеній системі оподаткування не зобов’язаний вести повноцінний облік доходів та витрат, а обмежується лише записами в книзі обліку доходів, з яких, власне, і справляється єдиний податок за обраною ставкою (5% чи 3%). І якщо питання ідентифікації доходів, які є об’єктом оподаткування єдиним податком, та дати їх виникнення ще регламентується ст. 292 ПКУ, то питання обсягу доходу за наслідками тих чи інших господарських операцій залишається або предметом дискусії, або тлумачиться ДФС в їх індивідуальних податкових консультаціях. При цьому оприлюднені роз’яснення не завжди містять однозначні трактування.

Так, в індивідуальній податковій консультації № 1665/Х/26-15-13-06-12-ІПК ДФС роз’яснила, яким чином необхідно визначати обсяг продажу у  випадку, якщо виручка зараховується на розрахунковий рахунок через еквайринг (із використанням платіжних терміналів). При цьому із суми виручки банк утримує власну комісію та зарахування на розрахунковий рахунок відбувається за мінусом банківської комісії. У визначеному випадку сумою виручки вважатиметься уся вартість реалізованого товару, яка списується з картки покупця, в тому числі із врахуванням комісії банку.

При цьому варто зазначити, що на сайті ДФС в ЗІР в категорії 107.04 «Порядок визначення доходу та його склад» розміщена консультація з приводу аналогічного запитання. І у якості відповіді зазначено, що «у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом фізичної особи – платника – єдиного податку вважається вся сума, що надійшла на розрахунковий рахунок». Як ми розуміємо, на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця сума надходить за мінусом комісії банку. Тобто зазначене роз’яснення прямо протирічить  висновкам, викладеним в ІПК №1665/Х/26-15-13-06-12-ІПК.

Вважаємо, більш коректним є висновок, викладений в ІПК. Зазначене твердження випливає із принципу ведення обліку на загальних підставах, коли  платник податків визначає окремо суму доходів (вартість реалізованого товару), окремо суму витрат (витрати на розрахунково-касове обслуговування), а об’єктом оподаткування визначається різниця між сумою отриманих доходів та понесених витрат. При застосуванні ж спрощеної системи оподаткування, як відомо, будь-які понесені платником єдиного податку витрати не враховуються, а оподаткуванню підлягає уся сума отриманих доходів, визначених у ст. 292 ПКУ.

Якщо подивитись глибше у суть господарських операцій, що мають місце між суб’єктом господарювання та банківсько установою, то сума розрахунково-касового обслуговування – це витрати, які несе користувач банківських послуг у зв’язку з  користуванням послугами банку. І якщо платник єдиного податку не коригує суму свого доходу на витрати з розрахунково-касового обслуговування, що сплачуються банку щомісячно або на інших умовах згідно з договором обслуговування розрахункового рахунку, то на яких підставах комісія, що утримується банком при проведенні еквайрингу, має зменшувати обсяги виручки від продажу товарів (робіт, послуг), адже за своєю сутністю утримана комісія за підтримку послуги еквайрингу є тією ж платою за банківську послугу як і при обслуговуванні розрахункового рахунку.

Скажімо у випадку, якщо платник єдиного податку в силу законодавчих вимог, або ж за власним бажанням здійснює продаж товарів (робіт, послуг) із використанням ЕККА, у нього взагалі питання обсягу отриманого доходу не повинне виникати, оскільки загальну суму продажу фіксує ЕККА і ця сума, звісно, не скоригована на суму комісії, що утримується банком на шляху до розрахункового рахунку ФОПа.

Отож варто побажати усім суб’єктам господарювання бути уважнішими при формуванні звітності за результатами підприємницької діяльності, оскільки ймовірні розбіжності при використанні фіскальних ЕККА можуть бути виявлені навіть без проведення виїзної перевірки співробітниками ДФС – усі щоденні звіти за результатами роботи із застосуванням фіскального ЕККА надходять до податкового органу і співставити обороти за щоденними Z-звітами та відомості, наведені у декларації з єдиного податку, не складатиме труднощів. В іншому випадку виявити розбіжності контролерам також буде досить легко, проте вже в ході перевірки - за результатами аналізу банківської виписки. І хоч сума донарахувань і не буде досить суттєвою, проте, визначення штрафу з донарахованої суми єдиного податку потягне за собою також і застосування адміністративної відповідальності, що є не досить приємною процедурою.

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42