Новини

Акцизний склад: при його реєстрації подання повідомлення за формою № 20-ОПП обов’язкове

19.07.2019 / 09:00
Акцизний склад: при його реєстрації подання повідомлення за формою № 20-ОПП обов’язкове

Тетяна САВЧУК, сертифікований аудитор, канд. екон. наук,
керівник Департаменту обліку та аудиту юридичного об’єднання ID Legal Group


Уже майже півроку бізнес, який здійснює діяльність, пов’язану з операціями з пальним (купівля/продаж або споживання), стурбований нововведеннями Закону України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон № 2628) з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.05.2019 р. № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Однією з ключових новацій Закону № 2628 є розширення державного контролю за обігом підакцизних товарів — спирту етилового та пального, в тому числі: встановлення визначення поняття «акцизний склад», ідентифікація, хто є розпорядником акцизного складу, встановлення вимог до держаної реєстрації акцизного складу, чималої відповідальності за відсутність такої реєстрації та розширення переліку господарських операцій із підакцизним товаром, які потребують реєстрації акцизної накладної та встановлення відповідальності за нездійснення такої реєстрації.

Втім якщо для операторів ринку алкоголю зазначені новації не видаються чимось надзвичайним насамперед тому, що ринок обігу спиртовмісної продукції від початку був під жорстким контролем, то на ринку обігу пального запроваджені зміни створюють незручності для чималої кількості суб’єктів господарювання, зокрема для споживачів пального.

Нагадаємо, що з 01.07.2019 р. набрали чинності зміни щодо акцизного податку з реалізації пального, за якими платники податку зобов’язані зареєструвати в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі — СЕАРП та СЕ) всі свої акцизні склади.

До акцизного складу за новою редакцією ПКУ належить приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

При цьому:

  • не є акцизним складом для суб’єкта господарювання — платника єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) приміщення або територія, якщо такий суб’єкт протягом календарного року отримує не більше 10 000 м3 пального та використовує його виключно для потреб власного споживання і не реалізує пальне іншим особам;
  • не є акцизним складом для суб’єкта господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) приміщення або територія, на якій розташовані ємності загальним обсягом не більш як 200 м3, а якщо такий суб’єкт протягом календарного року отримує не більше 1 000 м3 пального та використовує його виключно для потреб власного споживання і не реалізує пальне іншим особам.

Слід також звернути увагу на визначення, що таке реалізація пального у розумінні пп. 14.1.212 ст. 14 ПКУ, який передбачає, що це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої платина митній території Україниз акцизного складу/акцизного складу пересувного, у тому числі до іншого акцизного складу/акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки та будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, та при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Це означає, що у разі якщо умови здійснення господарської діяльності (обсяги тари зберігання та закупівлі пального) підпадають під визначення акцизного складу, будь-яка передача пального для цілей використання у власній діяльності розцінюватиметься за ПКУ як його реалізація, що потребуватиме реєстрації акцизних накладних.

Зауважимо також, що особливу увагу суб’єкти господарювання, які визначаються як розпорядники акцизних складів, звертають на відповідальність, яка застосовується за відсутність реєстрації акцизного складу, у розмірі 1 млн грн та 2 млн грн — за порушення, вчинене повторно протягом року (застосування цих штрафів відтерміновано до 01.10.2019 р.).

Водночас не варто забувати і про необхідність протягом 10 робочих днів подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, оскільки ПКУ передбачено застосування до платників податків штрафних санкцій за неподання, подання з помилками чи у неповному обсязі у визначені строки такого повідомлення за кожен об’єкт оподаткування для самозайнятих осіб у розмірі 170 грн, для юридичних осіб — 510 грн, а при повторному виявленні порушень протягом року розмір штрафних санкцій збільшується вдвічі.

При реєстрації акцизних складів здійснюється звірка з даними Єдиного банку даних про об'єкти оподаткування. Відсутність об'єкта оподаткування або наявність у ньому неповної або помилкової інформації (наприклад, не зазначено код за КОАТУУ місцезнаходження об'єкта) перешкоджає процедурі реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ.

Крім того, в Електронному кабінеті на офіційному порталі ДФС України платник податків може переглянути інформацію про всі свої об'єкти оподаткування.

«Гарячі лінії»

Дата: 5 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42