Новини

Актуальні питання щодо справляння ПДФО та військового збору у 2019 році

23.08.2019 / 15:00

Наталія ГОНЧАРОВА,
заступник начальника відділу розгляду звернень платників податків управління адміністрування єдиного внеску,
методології та розгляду звернень платників податків Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС України


Дізнайтеся, як оподатковуються:

  • «пакунок малюка»
  • путівки від роботодавця
  • компенсація послуги «муніципальна няня»
  • відшкодування працівнику за придбані ним товари за готівку
  • відшкодовані витрати відрядженого
  • дивіденди від нерезидента
  • подарунки  тощо

Як оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми компенсації послуги «муніципальна няня»?

Механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» визначено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 68 (далі — Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі – компенсація послуги «муніципальна няня»).

Згідно з п. 5 Порядку право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі — договір) з муніципальною нянею.

Компенсація послуги «муніципальна няня» не призначається батькам, які є батьками — вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

При цьому п. 18 Порядку передбачено, що компенсація послуги «муніципальна няня» здійснюється у межах видатків, передбачених на відповідний рік, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю першої  чи другої групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю першої групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.

Фінансування компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюється відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі — Кодекс), відповідно до пп. 163.1.1
п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

При цьому пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Враховуючи викладене, сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею, за рахунок субвенцій з державного бюджету, відноситься до категорії доходів, визначених пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб дохід фізичної особи у вигляді одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка», що надається згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 20.06.2018 р. № 512 при народженні дитини?

Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 512 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» затверджено Порядок надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (далі — Порядок).

Згідно з п. 3 Порядку надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» є одноразовою безповоротною адресною соціальною допомогою сім’ям, в яких народилася дитина, а в разі відсутності матері/батька — родичам, патронатним вихователям новонародженої дитини.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що право на отримання допомоги «пакунок малюка» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.

Надання допомоги «пакунок малюка», її доставка до пологових будинків здійснюється згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Урядом України та Управлінням Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проектів і Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй у сфері соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства та проектних угод, укладених між обласними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення та Управлінням Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проектів, на умовах співфінансування в межах реалізації проекту міжнародної технічної допомоги «Забезпечення соціального захисту та відповідального батьківства в Україні» (п. 6 Порядку).

Відповідно до пп. 14, 15 Порядку контроль за цільовим та адресним наданням допомоги «пакунок малюка» здійснюють обласні та Київська міська держадміністрації. При цьому отримання допомоги «пакунок малюка» не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини та не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене вище, сума одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» сім’ям, в яких народилася дитина, яку отримує платник податку за рахунок субвенцій з державного бюджету, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором сума доходу, виплаченого роботодавцем працівнику за товари (роботи, послуги), що були придбані таким працівником за рахунок власних готівкових коштів?

Відповідно до п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
(далі — Кодекс) працівник — це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю (далі — КЗпП).

Згідно зі ст. 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний, зокрема роз’яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці
(ст. 29 КЗпП).

При цьому працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 30 КЗпП).

Водночас ст. 31 КЗпП передбачено, що власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Отже, у разі якщо придбання товарів (робіт, послуг) здійснюється в рамках трудових обов’язків працівника, то незалежно від того, чи видані кошти під звіт, чи витрачені з такою метою власні кошти працівника, які потім відшкодовуються роботодавцем, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу (пп. 165.1.11
п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.11 п. 164.2
ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк визначено п. 170.9 ст. 170 Кодексу, відповідно до пп. «б» пп. 170.9.1 якого податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу терміну, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, — у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 %, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору 1,5 %, встановлену пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Враховуючи викладене, якщо придбання товарів (робіт, послуг) на користь роботодавця здійснюється працівником за рахунок власних коштів у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), то дохід у вигляді компенсації за придбані товари (роботи, послуги) не є доходом для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, за умови підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених таким працівником витрат.

Водночас якщо придбання товарів (робіт, послуг), яке здійснюється працівником на користь роботодавця за рахунок власних коштів, не пов’язано з виконання трудової функції таким працівником, то дохід, виплачений цьому працівнику за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги) включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід у вигляді основної суми боргу, прощеного (анульованого) кредитором, якщо отриманий кредит спрямовувався на придбання єдиного житла?

Згідно з п. 8 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України
(далі — Кодекс) не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Тобто, не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована цим кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу.

Разом з тим згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує
25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу, слід розглядати окремо.

Водночас Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016, п. 165.1 ст. 165 Кодексу доповнено
пп. 165.1.59, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), тобто,  норми зазначеного підпункту поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016, за умови набрання чинності законом про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті.

Як оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми відшкодованих юридичною особою (роботодавцем) витрат, понесених фізичною особою (працівником) на проїзд під час відрядження?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі — Кодекс), згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

При цьому пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з
розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Відповідно до пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов'язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Враховуючи викладене, суми відшкодованих витрат на проїзд не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема у вигляді електронного квитка на проїзд повітряним транспортом за умови надання посадкового талона, у тому числі електронного посадкового талона, отриманого під час он-лайн реєстрації, та розрахункового документа про його придбання.

         Механізм обліку розрахункових операцій при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, а також вимоги до форм бланків проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті визначено Порядком оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженим спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2013 № 331/137 (далі — Порядок № 331).

Відповідно до п. 1.4 Порядку № 331 посадочний документ — це візуальна форма електронного проїзного документа або його частини на паперовому або електронному носії інформації (мобільний телефон, смартфон, планшет, компактний персональний комп'ютер, чип-карта тощо), що містить унікальний код та унікальний номер електронного проїзного документа, інформація з якого зчитується відповідним пристроєм або заноситься до відповідної відомості за встановленою формою.

Проїзний документ — це розрахунковий документ установленої форми, оформлений на відповідному бланку проїзного документа чи сформований в електронному вигляді відповідно до вимог цього Порядку та чинного законодавства, що засвідчує укладення договору між залізницею і пасажиром на проїзд й видається пасажиру після оплати ним вартості цієї послуги.

Пунктом 5.6 Порядку № 331 передбачено, що, зокрема, посадочний документ, перевізний документ, документ на повернення та документ на послуги, роздруковані на паперовому носії, є розрахунковими документами (транспортними квитками).

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Поряду № 331 електронний проїзний документ містить таку обов'язкову інформацію в електронній базі як прізвище та ім'я пасажира.

Враховуючи викладене, підставою для не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків суми відшкодованих йому витрат на проїзд є транспортний квиток, який містить усі реквізити, встановлені Порядком № 331, зокрема прізвище та ім’я працівника юридичної особи.

При цьому, окрім зазначених вимог, мають бути виконані усі інші встановлені п. 170.9 ст. 170 Кодексу вимоги.

Як оподатковується дохід, отриманий платником податку та/або членами його сім'ї першого ступеня споріднення, у вигляді вартості путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування, наданої його роботодавцем?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі — Кодекс), згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1
ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Водночас ст. 165 Кодексу визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Крім того, згідно з пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з
розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Отже, дохід, отриманий платником податку та/або членами його сім'ї першого ступеня споріднення, у вигляді вартості путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування, наданої їм роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у разі дотримання вимог пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. При цьому нормами п.п.165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не встановлено обмеження щодо кількості платників податків та/або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яким роботодавець – платник податку на прибуток підприємств надає путівки.

Тобто у разі надання роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств путівок на оздоровлення працівнику та членам його сім’ї  (дружині та двом дітям) один раз на календарний рік, знижка розповсюджується на кожну особу, незалежно від періоду коли вони будуть використані.

У разі якщо розмір знижки на путівку, яку роботодавець надає своєму працівнику та членам його сім'ї (дружині та двом дітям), перевищує встановлений граничний розмір доходу, то податковий агент під час нарахування (виплати) такого доходу зобов'язаний, за рахунок платника податку утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із загальної суми наданої такої знижки на кожну путівку.

Чи оподатковується військовим збором дохід у вигляді процентів та інвестиційного прибутку, отриманий фізичною особо від операцій з короткостроковими облігаціями внутрішніх державних позик?

Відносини, які виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, регулює Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок», відповідно до ст. 10 якого облігації внутрішніх державних позик України — це державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішніх державних позик України може бути визначена в іноземній валюті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 80 «Про випуски облігацій внутрішніх державних позик» затверджено основні умови випуску та порядок розміщення короткострокових державних облігацій, відповідно до яких короткострокові державні облігації реалізуються фізичним та юридичним особам на добровільних засадах за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Дохід за короткостроковою державною облігацією становить різницю між номінальною вартістю, що відшкодовується власнику короткострокової державної облігації під час її погашення, та ціною її придбання.

Короткострокові державні облігації, номіновані в іноземній валюті, реалізуються фізичним та юридичним особам на добровільних засадах за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Дохід за короткостроковою державною облігацією, номінованою в іноземній валюті, становить різницю між номінальною вартістю, що відшкодовується власнику короткострокової державної облігації, номінованої в іноземній валюті, під час її погашення, та ціною її придбання, встановленою за рішенням Мінфіну.

Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик, затверджено постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 248.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі — Кодекс), згідно з пп. 1.2
п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ якого доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема:

інвестиційний прибуток від операцій з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць (пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пп. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому проценти — це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу, зокрема облігацій, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу (пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу, зокрема, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходу, зазначеного у
пп. 165.1.2 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Порядок оподаткування процентів визначено п. 170.4 ст. 170 Кодексу, згідно з пп. 170.4.3 якого оподаткування процентів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у пп. 170.4.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено
п. 170.2 ст. 170 Кодексу, згідно з пп. 170.2.9 якого податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.

Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (пп. 1.4
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Одночасно слід зазначити, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Враховуючи викладене, сума доходів, отриманих платниками податку у вигляді процентів, що нараховані на облігації внутрішніх державних позик, емітовані Міністерством фінансів України, та інвестиційного прибутку від операцій з цими паперами, є об’єктом оподаткування військовим збором.

При цьому дохід у вигляді процентів виникає у фізичної особи, кошти якої були залучені депозитарною установою при розміщення облігацій у разі їх погашення. Разом з тим якщо депозитарною установою погашаються облігації, які були придбані фізичною особою у іншої фізичної особи або юридичної особи, то такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий від операцій з інвестиційними активами.

Разом з тим юридична особа – депозитарна установа, під час нарахування  доходу у вигляді процентів, нарахованих на облігації внутрішніх державних позик, емітованих Міністерством фінансів України, або доходу від операцій з інвестиційними активамизобов’язана виконати встановлені Кодексом функції податкового агента щодо нарахування, утримання, сплати військового збору до бюджету та подання податкового розрахунку за ф. № 1ДФ у строки встановлені Кодексом.

Чи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором суми компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання, які нараховуються юридичними особами на користь фізичних осіб — споживачів?

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12 червня 2018 року № 375 затверджено Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання (далі — Порядок).

Відповідно до п. 1.3 глави 1 Порядку компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання — це грошова сума, що надається споживачу у разі недотримання оператором системи розподілу
(далі — ОСР) або електропостачальником гарантованих стандартів якості електропостачання шляхом зменшення рахунку споживача у розмірах, встановлених Порядком.

При цьому споживач – це фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п. 84 частини першої ст. 1 Закону України 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з п. 2.4 глави 2 Порядку у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, зазначених у п. 2.3 глави 2 Порядку, ОСР надає споживачу (замовнику - у разі недотримання гарантованих стандартів якості при наданні послуги з приєднання до електричних мереж електроустановок, призначених для споживання) компенсацію у розмірах, наведених у додатку 1 до Порядку (за вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються), та відповідно до процедур, визначених главою 5 Порядку.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
(далі — Кодекс) дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20
п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 цієї статті).

Крім того, вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором
(пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 % об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX Кодексу.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, який нараховується юридичною особою на користь споживача — фізичної особи, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Одночасно слід зазначити, що юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Як оподатковуються дивіденди, отримані фізичною особою — резидентом від юридичної особи — нерезидента іноземної держави, яка не має постійних представництв, філій або інших відокремлених підрозділів на території України?

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Податкового кодексу України (далі — Кодекс), згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1
ст. 162 якого платником податку є фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди
(пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 %, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених, зокрема,
пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (пп. 170.11.1 п. 170.11
ст. 170 Кодексу).о

Згідно з пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставка податку на доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлюється у половинному розмірі ставки, визначеної у
п. 167.1 цієї статті, тобто 9 відсотків.

Відповідно  до пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором                   (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 % об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі отримання платником податку — фізичною особою — резидентом за межами митної території України доходу у вигляді дивідендів від юридичної особи – нерезидента, яка не має постійних представництв, філій або інших відокремлених підрозділів на території України, такий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9 % та військовим збором — 1,5 %.

При цьому платник податку, що отримує іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Як оподатковується дохід, отриманий фізичною особою внаслідок відступлення такою особою права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва?

Правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю визначено Законом України від 19 червня 2003 року № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі — Закон № 978).

Відповідно до ст. 14 Закону № 978 фізична особа стає довірителем фонду фінансування будівництва (далі — ФФБ) за умови передачі коштів в управління управителю ФФБ та укладання з управителем ФФБ договору про участь у ФФБ на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

При цьому у договорі про участь у ФФБ обов'язково має міститися, зокрема порядок передачі довірителем коштів в управління управителю ФФБ та окремо розмір та форму винагороди управителя ФФБ.

Згідно зі ст. 21 Закону № 978 управитель ФФБ до запланованої дати введення об'єкта будівництва в експлуатацію на умовах Правил ФФБ, в межах діяльності з управління активами (коштами ФФБ), може надати довірителю послуги щодо уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам.

За здійснення такої послуги довіритель сплачує управителю ФФБ винагороду в порядку, визначеному у договорі про участь у ФФБ.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі — Кодекс), згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих таким платником від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 цієї статті)
(п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (військового збору) до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.

Так, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Статтею 179 Кодексу визначено порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Відповідно до пп. 179.7 ст. 179 Кодексу фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо внаслідок відступлення права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва виникає позитивна різниця між сумою коштів, отриманих платником податку від такого відступлення та сумою коштів внесених таким платником до цього фонду, то сума вказаної різниці включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому сума винагороди, яка сплачується довірителем на користь управителя ФФБ за послугу з оформлення уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам не враховується при визначенні позитивної різниці.

До якого бюджету юридична особа перераховує податок на доходи фізичних осіб з доходів у вигляді заробітної плати, яка виплачується найманим працівникам, що працюють  у різних регіонах (районах) України?

Згідно з п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс).

Статтею 64 Бюджетного кодексу визначено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.

Суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням
неуповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачують (перераховують) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Згідно з п. 63.3 ст. 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі — Порядок).

Так, пп. 7.1 п. 7 Порядку визначено: якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Пунктом 8.1 Порядку визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIII Порядку.

Відповідно до п. 8.4 розділу VIII Порядку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Повідомлення за формою  № 20-ОПП повинні подавати всі платники  податків – як юридичні, так і фізичні особи — підприємці  в разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування. Основною метою запровадження форми № 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об’єкти майна, їх  місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають: використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються.

Отже, якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором дохід у вигляді стипендії, який нараховується (виплачується) юридичною особою на користь студентів?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі — Кодекс), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набрав чинності з 01.01.2019, внесено зміни, зокрема, до підпункту 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Так, з 01.01.2019 до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад'юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу. Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою 18 % визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (пп. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Враховуючи викладене, з 01.01.2019 сума стипендії, яка виплачується юридичною особою – резидентом на користь фізичних осіб – резидентів (студентів), не включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у розмірі, що не вище ніж сума, визначена в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Водночас якщо зазначена сума стипендії перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума судових витрат, яка компенсуються йому юридичною особою на підставі рішення суду?

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 0

8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», відповідно до ст. 1 якого судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас згідно зі ст. 133 глави 8 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного  доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу та військовий збір за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою на підставі рішення суду відшкодовуються платнику податку — фізичній особі судові витрати (судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи), то сума таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Як оподатковується дохід у вигляді вартості дарунків, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі юридичною особою?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі — Кодекс), відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) — у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з
розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52
п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Водночас доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

  • дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2
    ст. 164 Кодексу);
  • дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (пп. «е»
    пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К — коефіцієнт; Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. Тобто саме збільшення вартості доходу, наданого у негрошовій формі, дає змогу податковому агенту сплатити податок на доходи фізичних осіб виключно з цього доходу.

Крім того, згідно з п. 174.6 ст. 174 Кодексу доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку, зокрема юридичною особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV Кодексу для оподаткування додаткового блага.

Також, вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором
(пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

При цьому нормами п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного
п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Зауважуємо, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу. При цьому вказана сума перевищення також є об’єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі — Порядок), відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ якого у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» розділу I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» податкового розрахунку № 1ДФ відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

Оскільки отримувачем доходу у вигляді вартості подарунку є фізична особа (працівник), то юридичною особою у податковому розрахунку ф. № 1ДФ зазначається реєстраційний номер облікової картки працівника або серія та номер паспорта цього працівника.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «160».

Якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «126».

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід у вигляді відшкодування частини суми кредиту, отриманого фізичними особам – позичальниками від Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження?

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2011 року
№ 1056 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження (далі – Порядок), яким визначено механізм використання передбачених у спеціальному фонді державного бюджету коштів, що отримані від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування програми «Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії».

Пунктом 3 Порядку встановлено, що бюджетні кошти використовуються за програмою «Реалізація цільової економічної програми енергоефективності» з урахуванням положень Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі від 1 грудня 2005 року і спрямовуються на здійснення заходів, що передбачені Державною цільовою економічною програмою енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010 – 2020 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 року № 243.

Відповідно до п. 5 Порядку для здійснення заходів, передбачених підпунктами 3, 4 і 4¹ п. 3 Порядку, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження (далі – Держенергоефективності) щомісяця до 25 числа на підставі договорів про взаємодію, укладених з державними банками або банками, у статутному капіталі яких 75 і більше відсотків акцій належить державі (далі – уповноважені банки), та зведеного реєстру позичальників, які мають право на отримання відшкодування, передбаченого підпунктами 3, 4 і 4¹ п. 3 Порядку, перераховує бюджетні кошти, що підлягають відшкодуванню позичальникам, на рахунки відповідних уповноважених банків для погашення частини суми кредиту. Уповноважені банки здійснюють перерахування коштів позичальникам протягом двох робочих днів з дня їх зарахування на рахунки уповноважених банків.

У разі повного або часткового дострокового повернення позичальником кредиту відшкодування частини суми кредиту, що надійшло від Держенергоефективності, спрямовується уповноваженим банком для погашення частини суми кредиту в розмірі суми заборгованості за кредитним договором, а сума залишку відшкодування частини суми кредиту – на поточний рахунок позичальника, відкритий в уповноваженому банку.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до пп. 165.1.58
п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума коштів, яка надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, платнику податку іншою, ніж зазначена у пп. 165.1.57 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, фінансовою організацією чи фондом, що займається фінансуванням програм розвитку, у зв’язку із здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження в рамках реалізації в Україні проектів такої організації чи фонду (як безпосередньо, так і через уповноважені банки або іншим способом, передбаченим відповідним проектом такої організації чи фонду).

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу встановлено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, сума коштів, яка надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, платнику податку іншою, ніж зазначена у пп. 165.1.57 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, фінансовою організацією чи фондом, що займається фінансуванням програм розвитку, у зв’язку зі здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження в рамках реалізації в Україні проектів такої організації чи фонду (як безпосередньо, так і через уповноважені банки або іншим способом, передбаченим відповідним проектом такої організації чи фонду) відображається під ознакою доходу «192».

Враховуючи викладене, оскільки відшкодування частини суми кредиту, отриманого фізичними особам – позичальниками, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, то сума такого відшкодування не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на підставі пп. 165.1.58 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. 

Разом з тим уповноважений банк, який у межах компетенції здійснює перерахування коштів позичальникам, зобов’язаний виконати встановлені Кодексом функції податкового агента, зокрема в частині подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ у строки, визначені Кодексом

«Гарячі лінії»

Дата: 19 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42