Новини

ПКУ: огляд очікуваних змін

12.12.2019 / 16:00
ПКУ: огляд очікуваних змін

3 грудня 2019 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (реєстр. № 1210 від 30 серпня 2019 року).

1. Адміністрування податків

  • До загальних засад оподаткування додано пункт, згідно з яким операції повинні обліковуватись, зважаючи на реальні (фактичні) умови та обставини та/або поведінку платника податків. Документи, які не відображають реальні умови та обставини та/або поведінку платника податків, не приймаються як первинні документи для цілей податкового обліку.
  • Пропонується закріпити в ПКУ право на внесення змін до плану-графіка (не частіше, ніж раз на квартал).
  • Для оскарження рішень контролюючих органів передбачається створення Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків при Мінфіні, якщо сума донарахування чи зменшення бюджетного відшкодування/від’ємного значення ≥1 000 прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового року (2,102 тис. грн для 2020 року).
  • Доповнено підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме: (1) отримання інформації, що дає контролюючому органу обґрунтовані підстави вважати, що нерезидент веде господарську діяльність через постійне представництво на території України без реєстрації; (2) якщо контролюючим органом після проведення планової або позапланової перевірки отримано інформацію від іноземних державних органів чи матеріали експертиз, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

2. Зміни в застосуванні штрафних санкцій

  • Пропонується змінити порядок та розміри штрафних санкцій, які застосовуються контролюючим органом у разі визначення суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, зменшення бюджетного відшкодування та несплати/неутримання податковим агентом, і встановити залежність від умисності/неумисності вчинення порушення (неумисне – 10 %; умисне: а) вперше – 25 %; б) вдруге або що призвели до ненадходження податкових зобов’язань на суму, що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат – 50 %; в) втретє – 75 % (застосовується лише для порушень податкового агента).
  • Пропонується запровадити фіксовані штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які складені на «умовні» зобов’язання з ПДВ (складені на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання та які пов’язані з необ’єктними операціями чи операціями, звільненими від оподаткування).
  • Додатково пропонується встановити відповідальність за використання податкової пільги не за призначенням у розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг (у разі умисного діяння – в подвійному розмірі).

3. Податок на прибуток підприємств

Зміни до правил застосування податкових різниць, що збільшують/зменшують фінансовий результат до оподаткування, серед яких:

  • змінено порядок розрахунку процентів, що збільшують фінансовий результат до оподаткування: (1) під обмеження тепер підпадають усі проценти, незалежно від того, від кого саме отримані кредитні кошти (резидент/нерезидент), та незалежно від пов’язаності з платником податків; (2) до розрахунку не беруться лише проценти, що підлягають капіталізації, відповідно до положень міжнародних та/або національних стандартів бухгалтерського обліку, до моменту запровадження відповідного активу в експлуатацію; (3) змінено формулу розрахунку ліміту; (4) виключено право на перенесення неврахованих процентних витрат на майбутні податкові періоди;
  • нові коригування на суму визнаних доходів/витрат від курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу;
  • врегульовано питання щодо права правонаступника переносити від’ємне значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується через приєднання, злиття, перетворення, поділ, виділ;
  • суми штрафів, пені, нараховані контролюючими органами за порушення податкового та іншого законодавства, не враховуються в податковому обліку;
  • витрати, понесені платником податків в операціях з нерезидентами, які не мають ділової мети, не враховуються в податковому обліку;
  • фінансовий результат до оподаткування збільшується не лише на 30% придбання, але й на 30% від реалізації товарів/робіт/послуг резидентам «низькоподаткових» юрисдикцій та спеціальних організаційно-правових форм;
  • витрати у вигляді роялті, нараховані на користь інститутів спільного інвестування, не враховуються в податковому обліку;
  • пропонується врегулювати питання щодо амортизації основних засобів у податковому обліку: на період проведення поточного або капітального ремонту, модернізації, реконструкції, добудови, дообладнання та консервації основних засобів амортизація не нараховується.

4. Трансфертне ціноутворення (ТЦУ)

  • Впроваджується трирівнева структура звітності з ТЦУ відповідно до плану BEPS (перший звітний період – 2020 рік; вартісні критерії для подання звітності: майстер-файл (МФ) – 50 млн євро, звіт у розрізі країн (CbCR) – 750 млн євро):

МФ – подається державною мовою протягом 90 днів з дня отримання запиту, який може надійти не раніше, ніж через 12 місяців після закінчення фінансового року групи; штраф за неподання – до 300 прожиткових мінімумів (631 тис. грн для цілей 2020 року);

CbCR – подається протягом 12 місяців після закінчення фінансового року групи; штраф за неподання – до 3 000 прожиткових мінімумів (6 306 тис. грн для 2020 року);

Повідомлення про участь – подається до 1 жовтня року, що наступає за звітним; штраф за неподання – до 100 прожиткових мінімумів (210 тис. грн для 2020 року).

  • Запроваджується оподаткування 15%-м податком на доходи нерезидентів виплат, прирівняних до дивідендів (так звані «конструктивні» дивіденди), серед яких - суми коригування за методологією ТЦУ щодо операцій з придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) та щодо доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права).
  • Впроваджуються зміни щодо сировинних товарів - встановлено поняття «котирувальні ціни», що включає не лише ціни на біржі, але й інформацію агентств з «прозорою звітністю», яка повинна включати ціни за операціями з декількома контрагентами і мати регулярний характер; визначено джерела інформації (рекомендовані).
  • Доповнені критерії пов‘язаності: (1) критерій змінюється з 20% до 25%; (2) пов’язаність встановлюється також якщо кредиторська заборгованість, а не лише кредити та поворотна фінансова допомога, перевищує власний капітал в 3,5 рази; (3) участь у спільній діяльності на 25% і більше визначається в якості додаткової ознаки пов’язаності;
  • До переліку контрольованих операцій додаються операції платників єдиного податку 4 групи з (1) пов’язаними нерезидентами, (2) через комісіонерів, (3) з резидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій та (4) з нерезидентами зі спеціальними організаційно-правовими формами (ОПФ);
  • Встановлюється, що операції з передачі функцій з ризиками та активами, в результаті яких зменшився обсяг діяльності/фінансовий результат, будуть визнаватись господарськими операціями, що підпадають під контроль з ТЦУ;
  • Під контроль з ТЦУ підпадатимуть операції КІК з пов’язаними нерезидентами, резидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій та з переліку ОПФ;
  • Впроваджуються додаткові вимоги щодо змісту документацій з ТЦУ, зокрема, потрібно вказувати інформацію про бенефіціарів, про ланцюг створення вартості, а також обґрунтовувати економічну доцільність здійснення операцій;
  • Змінами впроваджуються необхідність проведення коригувань з ТЦУ, якщо умови операцій не відповідають розумній економічній причині (діловій меті);
  • Запроваджуються можливість та деталізується відповідний механізм проведення пропорційного коригування.

5. Контрольовані іноземні компанії (КІК)

  • Запровадження правил оподаткування КІК для фізичних та юридичних осіб – резидентів України, які є власниками або контролерами іноземних компаній. Нерозподілений прибуток КІК може підлягати оподаткуванню на рівні бенефіціара бізнесу – фізичної або юридичної особи (ПДФО або податком на прибуток відповідно). Прибуток КІК може підлягати оподаткуванню за ставкою 18%/5%/9%, залежно від того, чи розподіляє КІК прибуток на користь українського контролера та від низки інших умов. Законопроект передбачає випадки, в яких прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні (залежно від розміру доходу КІК, країни реєстрації та виду діяльності КІК, а також інших умов).
  • З’явиться вимога щодо декларування резидентами-контролерами своїх часток у КІК та подання платниками податків звітності щодо доходів контрольованих ними КІК, а також відповідальність за недотримання таких вимог. Так, наприклад, за неподання (несвоєчасне подання) звіту про КІК передбачено штраф у розмірі 1 000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, за кожен такий факт порушення (4,723 тис. грн для 2020 року).

6. Зовнішньоекономічна діяльність (зміни, що стосуються операцій українських платників податків з нерезидентами)

  • Розширюється визначення дивідендів. До дивідендів прирівнюються окремі види виплат на користь нерезидентів:

різниця між ціною операції і сумою, визначеною за принципом «витягнутої руки»;

повернення коштів нерезиденту у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, зворотнім викупом акцій емітентом та виходом учасника з господарського товариства, а також в аналогічних операціях – якщо зменшується нерозподілений прибуток платника податків – юридичної особи.

  • Виплати, прирівняні до дивідендів, можуть оподатковуватись авансовим внеском з податку на прибуток підприємств та 15%-м податком на доходи нерезидентів.
  • Оподаткування в Україні операцій з акціями та корпоративними правами іноземних компаній, вартість яких складається переважно з нерухомого майна в Україні, включно з орендованим. Передбачається, що податок у такому випадку повинні будуть платити нерезиденти (продавець, а якщо у продавця немає представництва в Україні, то покупець). Водночас нерезидент – покупець активу повинен буде зареєструватися для цих цілей в українських контролюючих органах.
  • Розширення та уточнення визначення постійного представництва, нові правила проведення перевірок з метою виявлення нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність без реєстрації постійного представництва.
  • Уточнення умов застосування податкових конвенцій та запровадження тесту основної мети: конвенція не застосовується, якщо основною метою операції або структури є отримання податкових переваг за конвенцією.
  • Тест бенефіціарного власника може не застосовуватись, якщо відповідну умову не передбачено податковою конвенцією.

7. Акциз

  • Пропонується врегулювати статус тютюнових виробів для електричного нагрівання (електронних сигарет), а також визначити ставку акцизного податку для таких «стіків», зважаючи на тисячі шт., а не кг.

8. ПДВ

  • Пропонується доповнити визначення бази оподаткування. Продаж товару, у разі вивезення його за межі митної території України, для цілей ПДВ має відбуватись за ціною не нижчою, ніж вартість придбання такого товару (або за звичайну ціну для самостійно виготовлених товарів). Недотримання норми призводить до необхідності донарахування ПДВ-зобов’язань на різницю.
  • Уточнено, що сума відшкодування упущеної вигоди включається до складу бази оподаткування для цілей ПДВ.

9. Інші нововведення

  • Додано прив’язку визначення фактичної ціни реалізації товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) до рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», але лише у разі здійснення контрольованих операцій. А на ті операції, що не підпадають під «контрольовані», поширюються «звичайні ціни».
  • Внесено зміни до об’єктів нерухомості, на які не поширюється податок на майно, а саме: уточнено, що тепер податком на майно серед об’єктів нерухомості не оподатковуються лише ті, які використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються власниками в оренду, лізинг, позичку.
  • Також, суттєво розширюється база оподаткування рентною платою для виробників руди.

Звертаємо увагу, що перехідні положення законопроекту № 1210 передбачають графік набуття чинності для окремих блоків змін до Податкового кодексу. У разі ухвалення закону загалом частина змін може застосовуватись з дня наступного за днем опублікування закону, в той час як окремі правила можуть набути чинності з 1 січня або з 1 липня 2020 року.

Наразі законопроект готується до другого читання, тому його текст може змінитись. Зокрема, згідно з інформацією зі стенограми засідання Верховної Ради, до законопроекту можуть вноситись зміни в частині застосування обмежено до процентних витрат, правил КІК, застосування штрафних санкцій тощо.

Ми слідкуємо за розвитком подій та будемо повідомляти про новини в податковому законодавстві та про їхній вплив на український і міжнародний бізнес.

За матеріалами  Deloitte

«Гарячі лінії»

Дата: 23 січня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42