Новини

ОЕСР оприлюднила пропозиції щодо оподаткування прибутку цифрового бізнесу

13.12.2019 / 14:40

Передісторія

Вирішення викликів міжнародного оподаткування високотехнологічного (цифрового) бізнесу є одним із завдань Дії 1 Плану протидії BEPS. Після опублікування звіту щодо Дії 1 у жовтні 2015 року, який не запропонував узгодженого підходу для вирішення поставлених пиань, ОЕСР продовжила працю з дослідження особливостей роботи високотехнологічних бізнес-моделей, які надають змогу бізнес-групам вести діяльність та продавати продукти й послуги в різних країнах без створення там юридичної чи фізичної присутності (наприклад, пошукові системи, соціальні мережі, інтернет-маркетплейси тощо). Прибуток такого бізнесу здебільшого генерується від наявності локальної бази споживачів/користувачів у тій чи іншій країні та їхньої обізнаності з брендом. Чим більша база споживачів, тим більший прибуток.

Згідно з чинними міжнародними правилами оподаткування країна, де розміщені споживачі, має обмежені права щодо оподаткування прибутку від дистанційної діяльності іноземної компанії, у якої немає присутності в цій країні.

Результатом роботи ОЕСР стало затвердження Програми з розробки узгоджених рішень для вирішення викликів, пов’язаних з діджиталізацією економіки, в травні 2019 року. Програма передбачає досягнення міжнародного консенсусу з питань оподаткування за двома основними напрямами:

  1. Блок 1 (Pillar 1): зміна підходу стосовно розподілу між державами прав щодо оподаткування прибутку міжнародного бізнесу та новий підхід до визначення наявності тісного зв’язку (nexus) бізнесу з країною, з якої отримується дохід. Ці пропозиції можуть суттєво змінити принципи застосування правил трансфертного ціноутворення та стосуються насамперед інтернет-бізнесу.
  2. Блок 2 (Pillar 2): надання країнам права «дооподатковувати» доходи, що були переміщені в низькоподаткові юрисдикції та не підлягали оподаткуванню або оподатковувались за низькою ефективною ставкою. Ці пропозиції стосуються всіх бізнес-моделей, а не лише інтернет-бізнесу.

Огляд пропозицій ОЕСР

9 жовтня 2019 року секретаріат ОЕСР оприлюднив для обговорення пропозиції Блоку 1, а 8 листопада 2019 року — пропозиції щодо Блоку 2 (GLoBE — global anti-base erosion proposal), огляд яких наведено нижче.

Блок 1 – перерозподіл податкових прав держав на прибуток міжнародних груп

Пропозиції істотно змінюють підхід до розподілу прав на оподаткування доходів між країною джерела доходу та країною резидентства особи, яка їх отримує. Зокрема, право оподаткувати суттєву частку доходу передається юрисдикції, де розташовані споживачі або користувачі продукту (так звана «юрисдикція ринку споживання» або market jurisdiction) за умови, що основна додана вартість продукту створюється бізнесом завдяки контактам (зокрема дистанційним) зі споживачем.

Отже, бізнес, який працює дистанційно та зараз не сплачує податки в країні споживача товару чи послуги, за новими правилами може підлягати оподаткуванню в цій країні, оскільки буде вважатися таким, що має тісний зв’язок з юрисдикцією ринку споживання.

Якщо у бізнесу є локальна бізнес-одиниця в країні ринку споживання (дочірня компанія-дистриб’ютор чи представництво), то частина чистого прибутку групи може вважатись (бути алокована) прибутком цієї одиниці, навіть якщо функції одиниці в країні ринку споживання обмежені. Іншими словами, якщо бізнес має тісний зв’язок з юрисдикцією через наявність там значної бази споживачів, то юрисдикція отримує право оподатковувати не лише прибуток, пов’язаний з виконанням рутинних функцій локальної бізнес-одиниці, а й частину групового прибутку, пов’язаного з виконанням суттєвих для бізнесу (нерутинних) функцій.

Блок 2 – GLoBE – оподаткування доходів, які підлягали оподаткуванню за низькою ефективною ставкою

Ключова ціль GloBE — зменшити можливість транснаціональним корпораціям виводити прибутки в юрисдикції, де вони взагалі не підлягають оподаткуванню або оподатковуються за низькою ставкою. Зокрема, в консультативному документі наведено такі ключові пропозиції:

  • «правило включення доходу», згідно з яким дохід іноземного представництва або контрольованої іноземної компанії суб’єкта господарювання включається до його податкової бази, якщо цей дохід оподатковується в іншій країні за ефективною ставкою, нижчою за узгоджену мінімальну ставку оподаткування;
  • «правило дооподаткування виплат», згідно з яким країна джерела доходу може відмовляти компанії-резиденту у визнанні податкових витрат або стягувати податок на доходи нерезидентів з виплат на користь пов’язаних осіб платника податку, якщо відповідні виплати підлягали оподаткуванню в країні отримувача за ставкою меншою, ніж узгоджена мінімальна ставка оподаткування;
  • «правило «переключення» доходу», згідно з яким прибуток іноземного постійного представництва компанії може підлягати оподаткуванню на рівні цієї компанії у такій ситуації: у країні постійного представництва прибуток представництва оподатковується за низькою ставкою оподаткування та одночасно не включається в базу оподаткування компанії, відповідно до податкової конвенції;
  • «правило subject to tax», згідно з яким податкові переваги за міжнародною конвенцією можуть не надаватись щодо виплат на користь нерезидентів, які оподатковуються в країні отримувача доходу за ставкою, яка є нижчою за узгоджену мінімальну ставку оподаткування.

Пропозиції з Блоку 2 можуть стосуватись широкого кола бізнес-груп, а не лише представників інтернет-бізнесу.

Наступні кроки

Пропозиції з обох блоків перебувають на стадії обговорення серед країн-учасників Програми розширеного співробітництва щодо імплементації заходів BEPS (OECD/G20 Inclusive Framework on BEPS).

Очікується, що фінальні пропозиції щодо обох блоків будуть надані на розгляд OECD/G20 Inclusive Framework on BEPS у першій половині 2020 року, а восени 2020 року ОЕСР опублікує відповідний звіт з узгодженими модельними правилами оподаткування/пропозиціями.

Наслідки для України та українського бізнесу

З 2017 року Україна є учасником Inclusive Framework on BEPS. Це означає, що Україна взяла на себе обов’язок імплементувати мінімальні стандарти Плану протидії BEPS та має право брати участь у розробленні та обговоренні інших ініціатив, що стосуються протидії тих чи інших проявів BEPS.

Як зазначалось, зміни, що пропонуються у документах з Блоків 1 та 2 і стосуються викликів цифрової економіки, ще не узгоджені державами-членами Inclusive Framework on BEPS та не набули статусу нового стандарту чи модельного законодавства ОЕСР, які є обов’язковими для застосування. Тому, незважаючи на суттєвість цих пропозицій, вони наразі не мають прямого впливу на податкове законодавство України або на міжнародні зобов’язання України.

Попри це, США та інші розвинені країни вже або імплементували, або обговорюють імплементацію окремих ініціатив, що потрапили в пропозиції ОЕСР, про які зазначено вище. Наприклад, більшість пропозицій з Блоку 2 були розроблені ОЕСР з використанням досвіду США.

Ми рекомендуємо міжнародним бізнес-групам, які ведуть діяльність за межами України, стежити  за ініціативами з впровадження законодавства, що стосується оподаткування цифрового бізнесу, в усіх відповідних іноземних країнах, адже нові правила можуть суттєво вплинути на податкове навантаження групи. Радимо також перевіряти вимоги щодо реєстрації та подання звітності в країнах, де група веде діяльність, задля уникнення фінансових санкцій та інших негативних наслідків.

Надалі ми стежитемемо за оновленням документів та рекомендацій ОЕСР і надаватимемо пояснення щодо їхнього можливого впливу на український бізнес.

«Гарячі лінії»

Дата: 9 квітня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42