Аналітика

ПДВ

08.01.2020 / 14:34

Використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях або у негосподарській діяльності

ДФС роз’яснено, що ПКУ не встановлено залежність нарахування податкових зобов’язань за нормами п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі використання придбаних товарів/послуг в неоподатковуваних операціях або у негосподарській діяльності від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (крім товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р.).

Отже, за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними після 01.07.2015 р., призначеними для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку, податкові зобов’язання за п. 198.5 ст. 198 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, тобто у тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту.

/ІПК від 17.01.2019 р. № 199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Відповідальність за порушення термінів реєстрації РК за результатами річного перерахунку

ДФС нагадала, що п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ за порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) передбачено накладення на платника ПДВ, на якого покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.

При цьому, як зазначають податківці, норми п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ не передбачають виключень щодо необхідності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених за  ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 175/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Дата виникнення податкового зобов’язання з ПДВ при експорті товару

ДФС пояснила, що з метою визначення згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі здійснення операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення такої операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електрон­ним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

У разі якщо дата оформлення митної декларації та дата фактичного перетину товарами митного кордону України припадають на різні податкові періоди, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту є дата оформлення митної декларації.

При цьому на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник податку зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни податкову накладну в електронній формі, враховуючи вимоги Порядку № 1307.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів

ДФС роз’яснено, що визначальною підставою для формування податкових зобов’язань за фактом зарахування коштів на банківський рахунок платника податку за  п. 187.7 ПКУ є постачання ним товарів/послу з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюються з відповідного рахунку Держказначейства.

/ІПК від 17.01.2019 р. № 202/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

База оподаткування при постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг

При визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції.

При цьому у розумінні норм ПКУ звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

/ІПК від 16.01.2019 р. № 177/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання кредиторської заборгованості за імпортованими товарами

Оскільки при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які проведено не в повному обсязі, не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів та зазначених в митній декларації, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 145/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Гарантійний ремонт за дорученням нерезидента з використанням безоплатно отриманих імпортних запчастин

ДФС роз’яснено, що сума ПДВ, сплачена за імпортні запчастини та комплектуючі, що підтверджена митною декларацією, може бути віднесена до податкового кредиту платника податку, який за дорученням нерезидента виконує роботи з гарантійного обслуговування, за умови виконання вимог, встановлених ст. 198 ПКУ.

Операції з надання послуг з гарантійного ремонту, джерелом оплати яких є кошти нерезидента, за дорученням якого платник податку виконує ці послуги на митній території України, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Базою оподаткування таких послуг є їх договірна (контрактна) вартість, зазначена в договорі на їх виконання, укладеному з нерезидентом.

При цьому оскільки ввезені на митну територію України запчастини та комплектуючі використовуються в оподатковуваних операціях (надання послуг з гарантійного обслуговування споживачам за дорученням і за рахунок нерезидента), норми п. 198.5 ПКУ до сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту, не застосовуються.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Складання ПН на ритмічні постачання

Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Визначення ритмічного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснене.

Періодичність складання податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця, у тому числі зведених податкових накладних за операціями з постачання, які мають ритмічний характер, може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Дата виникнення податкових зобов’язань при здійсненні операцій з постачання платником товарів визначається за правилом «першої події» незалежно від того, в рамках одного чи кількох цивільно-правових договорів відбувається перша подія.

У разі здійснення постачання товарів одному покупцю два та більше разів на місяць за одним або за різними договорами можливе складання не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведеної податкової накладної на такого покупця платника податку на загальну суму постачання, здійсненого протягом такого місяця.

Якщо постачальник не складає зведені податкові накладні та покупець одного і того самого дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах одного або кількох цивільно-правових договорів, також не вважатиметься помилкою, якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання кредиторської заборгованості за отриманими авансами

Нараховану на дату отримання авансового платежу суму податкового зобов’язання з ПДВ постачальник має право відкоригувати виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст. 257 ЦКУ та ст. 102 ПКУ.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 149/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Повернення засновнику його внеску акціями інших суб’єктів

Операції з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді коштів або корпоративних прав та акцій інших суб’єктів, що належать такому товариству, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Водночас операція з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді майна підпадає під визначення постачання товару і є об’єктом оподаткування ПДВ та має оподатковуватись ПДВ на загальних підставах.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 138/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Виправлення помилок, допущених при попередньому коригуванні показників ПН

ДФС доопрацьовано електронний сервіс, за допомогою якого здійснюється візуалізація повної інформації щодо показників податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування, зокрема надано можливість експорту інформації у формат хls після здійснення пошуку за заданими параметрами податкової накладної та відображення остаточного розрахунку з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування.

Доступ до зазначеної інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН».

У розрахунку коригування, що складається з метою коригування показників податкової накладної, при попередньому коригуванні показників якої були допущені помилки (неоднозначності), необхідно відкоригувати всі рядки податкової накладної, які на дату коригування є неправильними. Для цього необхідно використовувати інформацію щодо показників податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування, отриману за допомогою вищезазначеного електронного сервісу.

При цьому кожному рядку ПН, який коригується, мають відповідати два рядки розрахунку коригування:

у першому з них «обнуляється» (сторнується) рядок податкової накладної, в якому містяться помилки, що підлягають виправленню (з урахуванням коригувань такого рядка, які мали місце раніше). При заповненні графи 1.2 необхідно правильно зазначити порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;

у другому рядку зазначаються правильні показники. У такому рядку у графі 1.2 зазначається новий номер рядка, якого немає в податковій накладній, до якої складається даний розрахунок коригування.

У графі 2.1 в обох рядках розрахунку коригування зазначається умовний код 302, що відповідає причині коригування «Усунення неоднозначностей».

/ІПК від 15.01.2019 р. № 144/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання металобрухту, що утворився в процесі виробництва

У разі якщо придбані/отримані з ПДВ платником податку товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково у звільнених від оподаткування ПДВ операціях з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у такого платника податку внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними ст. 199 ПКУ, у такого платника податку відсутній.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 142/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Передача легкових автомобілів на відповідальне зберігання дилеру

Операція з передачі дилеру легкових автомобілів на відповідальне зберігання для підприємства не є об’єктом оподаткування ПДВ на підставі пп. 196.1.2 ст. 196 ПКУ. Податкові зобов’язання у підприємства та податковий кредит у дилера при такій передачі не визначаються. Водночас операція з надання послуг зі зберігання майна, переданого на відповідальне зберігання, для дилера є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 140/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Заповнення графи 11 розділу Б податкової накладної

Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) «Сума податку на додану вартість» є обов’язковою до заповнення в усіх випадках, коли за здійсненою операцією нараховується сума ПДВ за ставкою 20 або 7 % (наказ Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763).

Значення графи 11 розділу Б податкової накладної (графи 14 розділу Б розрахунку коригування) обчислюється шляхом множення значення графи 10 розділу Б податкової накладної (графи 13 розділу Б розрахунку коригування) на відповідне значення ставки податку, код якої зазначено у графі 8 розділу Б податкової накладної (графі 11 розділу Б розрахунку коригування).

Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до шести знаків включно після коми.

/ІПК від 14.01.2019 р. № 117/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Відображення в декларації з ПДВ результатів перевірок

Нормами податкового законодавства не передбачено відображення в податкових деклараціях з ПДВ таких наслідків перевірок, як донарахування штрафних санкцій та пені.

Якщо за результатами перевірки, проведеної контролюючими органами, встановлено факт завищення платником податку від’ємного значення сум ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ, формується податкове повідомлення-рішення за формою «В4» (далі — ППР за формою «В4»).

Сума від’ємного значення, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи, відображається в податковій декларації з ПДВ в рядку 16.3 з обов’язковим відображенням такої суми в таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

У податковій декларації з ПДВ сума зменшеного від’ємного значення з ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до ППР за формою «В4», відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого податкового повідомлення-рішення.

При цьому узгодженим, з огляду на ст. 56 ПКУ, вважається податкове повідом­лення-рішення, за яким закінчились всі адміністративні або судові оскарження.

Виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за окремими податковими накладними при проведенні документальної перевірки не є підставою для подання уточнюючого розрахунку до звітності з ПДВ за відповідні звітні періоди.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Заповнення додатків 2 та 3 до декларації з ПДВ

ПКУ та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (далі — Порядок № 21) не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 (Д2) та додатку 3 (Д3).

Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення.

Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2). При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати «найновішу» щодо звітного періоду подання декларації з ПДВ суму від’ємного значення ПДВ.

Водночас, зважаючи на те, що ПКУ та Порядком № 21 не визначено особливостей відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 (Д2) та додатку 3 (Д3), платник має право самостійно визначати при заповнен­ні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до податкової декларації з ПДВ послідовність відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум та послідовність погашення за рахунок такого від’ємного значення податкових зобов’язань відповідного звітного періоду.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 58/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Нарахування ПДВ при передачі об’єкта у лізинг

Лізингодавець на дату фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу лізингоотримувачу зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості об’єкта фінансового лізингу та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

/ІПК від 14.01.2019 р. № 118/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Зміна величини митної вартості товарів

У випадку коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості таких товарів (за рішенням суду, яке набрало законної сили, або контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на дату оформлення аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 66/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Складання ПН при постачанні набору (комплекту) товарів

Визначення коду УКТ ЗЕД набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, здійснюється з урахуванням правила 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Операція з постачання набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, в податковій накладній відображається одним рядком.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 65/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Документальна перевірка при бюджетному відшкодуванні ПДВ

Документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ, та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис грн.

Тобто документальна позапланова перевірка податкових декларацій з ПДВ, в яких платником податку задекларовано суму ПДВ до бюджетного відшкодування, проводиться з підстав, визначених п. 200.11 ст. 200 та ст. 78 ПКУ. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження (пп. 200.7.2 ст. 200 ПКУ).

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

/ІПК від 22.01.2019 р. № 248/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

  

Послуги від нерезидента: хто відповідальний за нарахування та сплату ПДВ

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180, 208 розділу V ПКУ та розділі VII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п. 180.2 ст. 180 ПКУ).

/ІПК від 22.01.2019 р. № 240/6/99-99-15-03 -02-15/ІПК/

 

Придбання товарів за рахунок державних коштів

Товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку, вважаються придбаними безпосередньо платником, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

/ІПК від 22.01.2019 р. № 238/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Заповнення ПН при постачанні послуг дипмісії

При здійсненні операції з постачання послуг дипломатичній місії (у тому числі її окремим структурним підрозділам) та складанні податкової накладної у полі такої накладної «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» отримувача (покупця) проставляється податковий номер дипломатичної місії, наданий (присвоєний) їй в обов’язковому порядку контролюючим органом при взятті її на облік.

/ІПК від 22.01.2019 р. № 236/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Відшкодування замовником витрат виконавцю

Витрати постачальника (телекомунікаційні, поштові, транспортні, нотаріальні, на відрядження тощо), здійснені ним у межах договору про надання послуг, є витратами по забезпеченню виконання складових частин загального обсягу послуги, а тому є складовою частиною вартості послуги, операція з постачання якої є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ. При отриманні постачальником оплати частини вартості послуг у розмірі понесених ним витрат такий постачальник послуг згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така зареєстрована у ЄРПН податкова накладна для замовника послуг є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

/ІПК від 24.01.2019 р. № 261/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Послуги із реєстрації заяви на участь у приватизації

У разі якщо послуги із реєстрації заяви на участь у приватизації потенційного покупця об’єкта малої приватизації відносяться до категорії державних платних послуг, то за умови дотримання вимог, встановлених пп. 197.1.18 ст. 197 ПКУ, операція з постачання таких послуг звільняється від оподаткування ПДВ та, відповідно, сума ПДВ не нараховується на суму реєстраційного внеску.

Втім якщо послуги із реєстрації заяви на участь у приватизації потенційного покупця об’єкта малої приватизації не відносяться до категорії державних платних послуг з урахуванням вимог, встановлених пп. 197.1.18 ст. 197 ПКУ,  операція з постачання таких послуг оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ та, відповідно, сума реєстраційного внеску є оплатою вартості послуг і включається до бази оподаткування ПДВ за такою операцією. При цьому податкові зобов’я­зання з ПДВ виникають при здійсненні операції з постачання послуг із реєстрації заяви на участь у приватизації потенційного покупця об’єкта малої приватизації у безпосереднього постачальника таких послуг за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ.

/ІПК від 25.01.2019 р. № 271/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання нерухомості для диппредставництва

Операції, пов’язані з постачанням нерухомого майна (приміщення) для дипломатичного представництва, звільняються від оподаткування ПДВ виходячи з принципу взаємності та за умови, що контракти (договори) на таке постачання укладено від імені дипломатичного представництва або держави, яка її направила.

У разі недотримання таких умов постачальник при здійсненні операції з постачання нерухомого майна для дипломатичного представництва зобов’язаний нарахувати ПДВ.

/ІПК від 25.01.2019 р. № 274/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Придбання товарів за рахунок грантів: умови звільнення постачальника від оподаткування

Звільнення від оподаткування, передбачене п. 26підрозділу 2 розділу XX ПКУ, застосовується постачальником виключно до операцій з постачання тих товарів/послуг, які оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду — за умови подальшого підтвердження таких операцій документами, — визначеними у Порядку, затвердженому постановою КМУ від 17.04.2013 р. № 284.

Товари/послуги, придбані постачальником у третіх осіб за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду, вважаються придбаними безпосередньо таким постачальником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН. При цьому у разі здійснення придбання товарів/послуг для їх подальшого використання в операціях з постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено п. 26 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, правила щодо нарахування податкових зобов’язань та перерахунку податкового кредиту, встановлені п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ, до таких операцій не застосовуються.

/ІПК від 22.01.2019 р. № 239/6/99-99-15-03-02-15ІПК/

 

ПН складено без факту здійснення господарської операції

ГУ ДФС у Запорізькій області повідомило, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

У такому розрахунку коригування:

  • у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
  • у заголовній частині розрахунку коригування — дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
  • у розділі Б — зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

/ІПК від 29.01.2019 р. № 299 /ІПК/08-01-12-01-06/

 

Якщо ціна постачання у ПН містить після коми більше ніж два знаки

Пунктами 4 та 16 Порядку № 1307 передбачено, що всі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками (крім показника графи 7, у разі якщо для нього інше передбачено чинним законодавством, та показника графи 11, який заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг, за якими допускається зазначення в графі 11 показника з урахуванням арифметичного округлення до шести знаків включно після коми). При цьому у кількісному показнику податкової накладної необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної.

Отже, зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги (графа 7 ПН, яка містить після коми більше ніж два знаки), є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ.

/ІПК від 28.01.2019 р. № 290/6/99-95-42-03-15/ІПК/

 

Помилка у коді УКТ ЗЕД

Податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД (у тому числі, якщо помилка наявна хоч в одній цифрі коду товару згідно з УКТ ЗЕД та незалежно від того, яку кількість цифр такого коду зазначено платником ПДВ у відповідному рядку податкової накладної: 4 чи 10), не дає змоги повною мірою ідентифікувати здійснену операцію, а отже, не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту. Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальником товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Отже, якщо при складанні податкової накладної було допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 318 /6/99-99-15-03-02- 15/ІПК/

 

Документальне підтвердження ліквідації ОЗ

Офісом великих платників податків ДФС роз’яснено, що у випадку ліквідації ОЗ у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ (у тому числі відповідно до норм п. 198.5 ст. 198 ПКУ) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання ОЗ за формою, встановленою наказом Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 р. № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

При цьому ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролю­ючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електрон­ного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електрон­ного документообігу та електронного цифрового підпису).

/ІПК від 29.01.2019 р. № 300/ІПК/28-10-27-01-11/

 

Оподаткування операцій з постачання послуг нерезиденту

ДФС України повідомлено, що порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом нерезиденту послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

У разі якщо резидент — платник ПДВ надає послуги нерезиденту, зазначені у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (нерезидент) зареєстрований як суб’єкт господарювання (у нашому випадку територія, що знаходиться за ме­жами митної території України). Втім якщо резидент надає послуги нерезиденту, що не зазначені у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому постачальник послуг (резидент) зареєстрований як суб’єкт господарювання (у зазначеному випадку на митній території України), та відповідно постачальник послуг (резидент) є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.

У випадку коли резидент не був платником ПДВ на момент надання послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, то податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не виникають і податкова накладна в такому випадку не складається.

/ІПК від 29.01.2019 р. № 302/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Граничні строки реєстрації РК до ПН, складених на неплатника ПДВ

ДФС України, розглядаючи питання щодо терміну реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до ПН, складених на кінцевого споживача — неплатника ПДВ у зв’язку зі зменшенням суми компенсації вартості товарів/послуг, пояснила що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 ПКУ: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача — платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, — протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)

Отже, розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг покупцям, які не є платниками ПДВ, реєструються в ЄРПН у терміни, визначені абзацами 15 — 16 п. 201.10 ст. 201 ПКУ (тобто у терміни, передбачені для перших двох ситуацій).

/ІПК від 24.01.2019 р. № 260/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Відсутність в ПН позначки ознаки імпортованого товару

ДФС України повідомила, що оскільки позначка ознаки імпортованого товару не включена до переліку обов’язкових реквізитів податкової накладної, який встановлено п. 201.1 ст. 201 ПКУ, а її наявність не створює перешкод для ідентифікації здійсненної операції, то заповнення (або незаповнення) графи 3.2 розділу Б податкової накладної не впливатимуть на право відображення податкового кредиту з ПДВ у покупця таких товарів (за умови правильного заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної, її реєстрації в ЄРПН та дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).

/ІПК від 30.01.2019 р. № 319 /6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Безоплатна передача об’єкта ОЗ у комунальну власність

ГУ ДФС у Донецькій області повідомлено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабміну, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень (пп. 197.1.16 ст. 197 ПКУ).

При цьому норми пп. 197.1.16 ст. 197 ПКУ поширюються також на операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту незалежно від того, чи є суб’єкти операції платниками податку.

/ІПК від 29.01.2019 р. № 301 ІПК/05-99-12-03-08/

  

Зарахування авансу за один товар в рахунок оплати іншого

ДФС України пояснила, що у разі якщо постачальником на дату отримання попередньої (авансової) оплати за товар № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін зобов’язання з поставки такого товару припиняється та попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товару № 2 (без повернення такої оплати на поточний рахунок покупця), то постачальник на дату досягнення такої домовленості має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

У графі 2.1 «Причина коригування/код причини» такого розрахунку коригування зазначається код причини: «103», який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів», — у разі якщо попередня оплата за товар № 1 зараховується у повному обсязі в оплату вартості товару № 2; «102», який відповідає причині коригування «Зміна кількості», — у разі якщо товар № 1 частково було поставлено, а залишок попередньої оплати за нього зараховується в оплату вартості товару № 2 (тобто зараховується частина суми попередньої оплати).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань.

При цьому якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 такий товар № 2 поставлений не був та відповідно податкова накладна на операцію з його постачання не складалася, то на дату підписання такого документа постачальник — платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на суму попередньої оплати за товар № 2 («перша подія») і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Якщо ж за договором № 2 товар уже був поставлений та на дату такої поставки («першої події») постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 податкова накладна постачальником не складається. Такий порядок коригування податкових зобов’язань при зарахуванні попередньої оплати за один товар у рахунок оплати вартості іншого поставленого, але не оплаченого покупцем товару, застосовується незалежно від того, одним чи різними договорами передбачено постачання таких товарів.

/ІПК від 05.02.2019 р. № 401/6/99-99-15-03-02-15/ІПК,

№ 403/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Послуги нерезиденту з пошуку виконавців в ІТ-сфері за договором комісії

У разі якщо суб’єкт господарювання здійснює операції з постачання послуг з розроблення, тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації та посередницькі до них послуги, зазначені у підпунктах «в» та «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, комітентові, що не є резидентом (зареєстрований як суб’єкт господарювання за межами митної території України), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно, вони не враховуються при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Пільговий режим оподаткування для продукції оборонного призначення

Пільговий режим оподаткування ПДВ, визначений п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється виключно на операції з постачання товарів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними вказаним пунктом, та при виконанні інших вимог, визначених цим же пунктом. При цьому, як зазначає ДФС України, зазначений пільговий режим оподаткування ПДВ не поширюється на операції з постачання робіт з виготовлення комплектуючих із давальницької сировини, в тому числі якщо такі комплектуючі класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

/ІПК від 21.01.2019 р. № 222/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Терміни реєстрації ПН сільгоспвиробника-«спецрежимника»

ДФС України нагадала, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, складених платниками — сільськогосподарськими підприємствами, які до 01.01.2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування, передбачений ст. 209 ПКУ, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПКУ, мала бути здійснена не пізніше 15.01.2017 р.

Реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням вказаного терміну.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 325/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Одиниця вимірювання товарів/послуг в ПН

У разі якщо вартість товару/послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське) та у графі 5 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку.

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 податкової накладної зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а графа 5 не заповнюється. Отже, зазначення платником податку при заповненні граф 4 та/або 5 податкової накладної одиниці виміру товарів/послуг здійснюється з урахуванням первинних документів.

/ІПК від 30.01.2019 р. № 335/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Номенклатура послуг в ПН

ДФС наполягає, що у графі 2 податкової накладної відображається номенклатура послуг, яка має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких послуг, та не повинна містити інших даних.

/ІПК від 01.02.2019 р. № 357/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Послуги з міжнародного перевезення вантажних транспортних засобів

Операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (пп. «а» пп. 195.1.3 ст. 195 ПКУ). При цьому для цілей застосування цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Отже, якщо перевезення (у тому числі міжнародне) вантажу (у тому числі транспортного засобу) здійснюється без фактичного використання (залучення) відповідних видів транспорту (залізничного, автомобільного, морського, річкового, авіаційного) для такого перевезення, зокрема «своїм ходом», то операція з постачання таких послуг не підпадає під категорію операцій, визначених пп. «а» пп. 195.1.3 ст. 195 ПКУ, та відповідно оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 % (якщо місцем постачання таких послуг визначено митну територію України відповідно до ст. 186 ПКУ).

/ІПК від 05.02.2019 р. № 402/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Складання ПН за операцією з постачання товарів/послуг дипмісії в Україні

За заявою дипломатичної місії відомості про таку дипломатичну місію вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб, про що контролюючий орган інформує дипломатичну місію та одночасно розміщує відповідну інформацію в реєстрі платників, взятих на облік в ДФС України, який відкрито для перегляду на офіційному веб-порталі ДФС. Таким чином, інформацію щодо податкового номера, який присвоєно дипломатичній місії, можна отримати як на офіційному веб-порталі ДФС, так і безпосередньо від дипломатичної місії.

У разі якщо та чи інша дипломатична місія не має податкового номера, то відповідно така місія не зверталась до ДФС із заявою про отримання податкового номера, а тому не включена до Єдиного банку даних юридичних осіб. Звернення щодо отримання дипломатичною місією податкового номера є виключно самостійним рішенням такої дипломатичної місії.

/ІПК від 01.02.2019 р. № 359/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Повернення об’єкта оренди з поліпшенням

Якщо платником-орендарем понесено витрати на поліпшення об’єкта оренди та такі витрати не компенсовано орендодавцем, то при поверненні об’єкта оренди таке поліпшення вважається безоплатно наданою послугою, яка підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, що розглядається як окремий об’єкт оподаткування та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

При цьому база оподаткування ПДВ при поверненні об’єкта оренди визначається виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

/ІПК від 13.02.2019 р. № 521/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання кредиторської заборгованості, що виникла до 01.07.2015 р.

Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р., сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг. Зменшення податкового кредиту у цьому випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо платник при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 459/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Застосування касового методу при постачанні послуг із водопостачання і водовідведення

Платник податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, перелічені у пунктах 187.10 ст. 187 та 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, визначає дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом виключно за такими операціями. За операціями, які не передбачені зазначеними пунктами, платник податку повинен застосовувати загальні правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту, встановлені відповідно до п. 187.1 ст. 187 та п. 198.2 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 460/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Зазначення нового найменування при складанні ПН/РК

Як роз’яснив Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, платник ПДВ до дати перереєстрації використовує попередні реквізити податкової реєстрації.

Від дня внесення даних щодо нового найменування юридичної особи до Єдиного державного реєстру і до дня перереєстрації у зв’язку із зміною найменування, такий платник ПДВ при складанні податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних повинен зазначати одночасно як старе, так і нове найменування. З дати перереєстрації тільки нове.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 453/ІПК/28-10-27-01-11/

 

Постачання комплектного карткового видання

У разі якщо видання відносяться до тих, що визначені у пп. 197.1.25 ст. 197 ПКУ (у тому числі дитячих книжкових видань), то операція з постачання таких видань звільняється від оподаткування ПДВ. Якщо ні, то операція з постачання таких видань оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 456/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Компенсація витрат зі сплати орендної плати за землю

Отримання коштів платником податку від нового власника нерухомості як компенсації понесених витрат зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, на якій розташована така нерухомість, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 440/6/99-99-15-03-02-15/ІІІК/

 

Постачання послуг управителем багатоквартирного будинку

У випадку встановлення управителем багатоквартирного будинку для власників жилих і нежилих приміщень окремої плати за послуги з перерахунку отриманих від таких власників коштів підприємствам, організаціям, що постачають воду, теплову енергію, природний газ та електричну енергію, у управителя багатоквартирного будинку виникає об’єкт оподаткування ПДВ виходячи з вартості поставлених послуг.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 457/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Відшкодування пайового внеску у розвиток інфраструктури міста

Сума відшкодування (в грошовій формі) пайового внеску у розвиток інфраструктури міста, сплачена однією стороною договору про комплексну забудову (забудовника) другій стороні зазначеного договору, не визначається як товари/послуги і не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 08.02.2019 р. № 447/ІПК/12.1-10/

 

Списання «кредиторки» за імпортними товарами

ДФС України, зважаючи на те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які проведено не в повному обсязі, об’єкта оподаткування в розумінні п. 185.1 ст. 185 ПКУ та підстав для нарахування податкових зобов’язань, визначених п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не виникає, дійшла висновку, що у такій ситуації податкові зобов’язання з ПДВ платником податку не нараховуються (як не підлягають коригуванню і суми податкового кредиту, сформовані при імпорті таких товарів).

/ІПК від 15.02.2019 р. № 538/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Відмова від «вугільної» пільги

При здійсненні операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення платник ПДВ має змогу відмовитися від передбаченого звільнення від ПДВ чи призупинити його застосування на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви.

/ІПК від 12.02.2019 р. № 499/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання втрат, пов’язаних з природним убутком продукції

У разі списання втрат, що виникли в процесі транспортування та зберігання продукції, якщо під час придбання такої продукції суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ за правилами п. 198.5 ст. 198 ПКУ не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість такої продукції включається до вартості іншої продукції, що реалізується підприємством.

/ІПК від 15.02.2019 р. № 561/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Повернення авансу правонаступнику замовника робіт

Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реє­струватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Отже, оскільки повернення авансового платежу здійснюється не тій особі, від якої були отримані грошові кошти, підстави для складання розрахунку коригування з метою зменшення податкових зобов’язань відсутні.

Крім того, оскільки в результаті повернення авансового платежу правонаступнику контрагента не передбачається здійснення операції з постачання ним товарів/послуг, підстави для складання податкової накладної таким правонаступником на дату отримання зазначених грошових коштів також відсутні.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 610/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Компенсація орендарем земельного податку та податку на нерухомість

У випадку якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 615/ІПК/28-10-27-01-11/

 

Відшкодування за товар, втрачений при перевезенні

Кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

При цьому на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

/ІПК від 19.01.2019 р. № 611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Авансові платежі при розрахунку сум бюджетного відшкодування

Суми ПДВ, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг, беруть участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Аналогічну позицію викладено у листі Мінфіну від 21.07.2017 р. № 11310-09-10/19633.

/ІПК від 18.02.2019 р.  № 592/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

 

Використання поліпшень орендованого приміщення за новим договором

З приводу необхідності визначення податкових зобов’язань з ПДВ при поверненні об’єкта оренди після закінчення дії договору оренди за умови, що орендарем було здійснено поліпшення цього об’єкта, ДФС України зазначила, що у разі коли після закінчення дії договору оренди поліпшення, які здійснені орендарем, орендодавцю не передаються, а продовжують використовуватися орендарем у рамках нового договору оренди, то у такому випадку не виникає підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 605/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Компенсація втрат від курсових різниць

ДФС України стверджує, що до бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг включаються будь-які суми коштів, які сплачуються покупцем постачальнику товару у зв’язку з компенсацією його вартості, включаючи і суми компенсації втрат від курсових різниць, пов’язаних з постачанням такого товару.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 684/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

У податковій накладній в ІПН покупця не зазначено нулів, з яких він починається

Якщо податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, то ІПН такого платника є актуальним. Наявність або відсутність у податковій накладній нулів, з яких починається ІПН платника податку, не заважає ідентифікувати здійснену операцію.

При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

/ІПК від 22.02.2019 р. № 701/6/99/99-15-03-02-15/ІПК/

 

Порушення граничних строків реєстрації ПН, які не надаються отримувачу

Штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН або відсутність реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН не застосовуються виключно у випадку з податковими накладними, що не видаються отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та оподатковуються за нульовою ставкою.

/ІПК від 21.02.2019 р. № 662/6/99-95-42-03-15/ІПК/

 

Заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у ПН

Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в ме­жах їх повноважень, є обов’язковими для застосування на усій території України (п. 2 ст. 11 Закону від 02.12.97 р. № 671/97-ВР) і є достатньою підставою для зазначення коду УКТ ЗЕД при складанні податкових накладних. Підприємство не має права самостійно змінювати коди УКТ ЗЕД, встановлені торгово-промисловими палатами, та зобов’язане зазначати при складанні податкових накладних код УКТ ЗЕД, визначений торгово-промисловою палатою.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 682/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Несвоєчасна реєстрація ПН, повторно надісланих через технічні проблеми

ДФС України нагадала, що п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ визначено, що порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН  тягне за собою накладання на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

При цьому ст. 1201 ПКУ не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, крім випадків зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ, та випадків, визначених пп. 42 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 678/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Реєстрація РК до «спецрежимних» ПН

ДФС України вкотре нагадала, що розрахунки коригування, складені як до 01.01.2017 р., так і після цієї дати, до податкових накладних, складених платниками — сільськогосподарськими підприємствами, що до 01.01.2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до ст. 209 ПКУ, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених п. 209.7 ст. 209 ПКУ, реєструються в ЄРПН не пізніше 15.01.2017 р.

Реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням вказаного терміну.

Починаючи з 16.01.2017 р. у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування за операціями з постачання сільськогосподарської продукції у межах спеціального режиму оподаткування, що визначався ст. 209 ПКУ.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 612/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Повернення авансу правонаступнику замовника робіт

Податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реє­струватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Отже, оскільки повернення авансового платежу здійснюється не тій особі, від якої були отримані грошові кошти, підстави для складання розрахунку коригування з метою зменшення податкових зобов’язань відсутні.

Крім того, оскільки в результаті повернення авансового платежу правонаступнику контрагента не передбачається здійснення операції з постачання ним товарів/послуг, підстави для складання податкової накладної таким правонаступником на дату отримання зазначених грошових коштів також відсутні.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 610/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

  

Компенсація орендарем земельного податку та податку на нерухомість

У випадку якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 615/ІПК/28-10-27-01-11/

 

Відшкодування за товар, втрачений при перевезенні

Кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

При цьому на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

/ІПК від 19.01.2019 р. № 611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Авансові платежі при розрахунку сум бюджетного відшкодування

Суми ПДВ, які сплачені авансом у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг, беруть участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Аналогічну позицію викладено у листі Мінфіну від 21.07.2017 р. № 11310-09-10/19633.

/ІПК від 18.02.2019 р.  № 592/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

 

Використання поліпшень орендованого приміщення за новим договором

З приводу необхідності визначення податкових зобов’язань з ПДВ при поверненні об’єкта оренди після закінчення дії договору оренди за умови, що орендарем було здійснено поліпшення цього об’єкта, ДФС України зазначила, що у разі коли після закінчення дії договору оренди поліпшення, які здійснені орендарем, орендодавцю не передаються, а продовжують використовуватися орендарем у рамках нового договору оренди, то у такому випадку не виникає підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 605/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Компенсація втрат від курсових різниць

ДФС України стверджує, що до бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг включаються будь-які суми коштів, які сплачуються покупцем постачальнику товару у зв’язку з компенсацією його вартості, включаючи і суми компенсації втрат від курсових різниць, пов’язаних з постачанням такого товару.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 684/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

У податковій накладній в ІПН покупця не зазначено нулів, з яких він починається

Якщо податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, то ІПН такого платника є актуальним. Наявність або відсутність у податковій накладній нулів, з яких починається ІПН платника податку, не заважає ідентифікувати здійснену операцію.

При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

/ІПК від 22.02.2019 р. № 701/6/99/99-15-03-02-15/ІПК/

 

Порушення граничних строків реєстрації ПН, які не надаються отримувачу

Штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН або відсутність реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування в ЄРПН не застосовуються виключно у випадку з податковими накладними, що не видаються отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та оподатковуються за нульовою ставкою.

/ІПК від 21.02.2019 р. № 662/6/99-95-42-03-15/ІПК/

 

Заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у ПН

Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в ме­жах їх повноважень, є обов’язковими для застосування на усій території України (п. 2 ст. 11 Закону від 02.12.97 р. № 671/97-ВР) і є достатньою підставою для зазначення коду УКТ ЗЕД при складанні податкових накладних. Підприємство не має права самостійно змінювати коди УКТ ЗЕД, встановлені торгово-промисловими палатами, та зобов’язане зазначати при складанні податкових накладних код УКТ ЗЕД, визначений торгово-промисловою палатою.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 682/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Несвоєчасна реєстрація ПН, повторно надісланих через технічні проблеми

ДФС України нагадала, що п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ визначено, що порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН  тягне за собою накладання на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

При цьому ст. 1201 ПКУ не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, крім випадків зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ, та випадків, визначених пп. 42 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 678/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Реєстрація РК до «спецрежимних» ПН

ДФС України вкотре нагадала, що розрахунки коригування, складені як до 01.01.2017 р., так і після цієї дати, до податкових накладних, складених платниками — сільськогосподарськими підприємствами, що до 01.01.2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до ст. 209 ПКУ, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених п. 209.7 ст. 209 ПКУ, реєструються в ЄРПН не пізніше 15.01.2017 р.

Реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням вказаного терміну.

Починаючи з 16.01.2017 р. у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування за операціями з постачання сільськогосподарської продукції у межах спеціального режиму оподаткування, що визначався ст. 209 ПКУ.

/ІПК від 19.02.2019 р. № 612/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Складання зведених ПН у разі застосування касового методу

ДФС України роз’яснено, що протягом звітного (податкового) періоду платники ПДВ, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов’язань відповідно до п. 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, мають право складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні:

  • на кожного платника податку, з яким постачання має безперервний або ритмічний характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;
  • на постачання особам, не зареєстрованим платниками податку, з урахуванням усієї суми отриманих коштів, отриманих від таких осіб протягом місяця.

/ІПК від 22.02.2019 р. № 698/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Зміна ціни після сплину з дати складання ПН 1095 календарних днів

Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку зі сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ, та відповідно не дає підстав для зменшення податкових зобов’язань постачальником, який склав таку податкову накладну, при зменшенні компенсації вартості товарів/пос­луг. При цьому покупець у випадку зменшення компенсації вартості товарів/послуг зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму такого зменшення, використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг у випадку, якщо з дати складання податкової накладної минуло 1095 календарних днів, постачальник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту покупця.

/ІПК від 05.03.2019 р. № 898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Кредиторська заборгованість як внесок до статутного капіталу

ДФС України з приводу внесення нерезидентом-учасником до статутного капіталу резидента додаткового внеску у розмірі кредиторської заборгованості резидента перед таким нерезидентом за поставлені товари зазначила, що така операція не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.

/ІПК від 05.03.2019 р. № 894/6/99/99-15-03-02-15/ІПК/

 

Послуги з технічної підтримки програмної продукції

Якщо послуги із технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) є складовою частиною постачання програмної продукції та їх вартість включається до складу вартості програмної продукції, то операції з постачання програмної продукції звільняються від оподаткування ПДВ.

У разі якщо послуги із технічної підтримки не є складовою частиною постачання програмної продукції та їх вартість не включається до складу вартості програмної продукції, то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

Крім того, у разі якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, відбуваються будь-які зміни у програмній продукції (у тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ю­терних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання програмної продукції (окремих її елементів та/або компонентів) та не підлягають оподаткуванню ПДВ на підставі пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ або п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (залежно від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

/ІПК від 04.03.2019 р. № 862/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Збільшення ціни на передоплачену колишньому «спецрежимнику» сільгосппродукцію

ДФС України з приводу ситуації, коли платником податку у 2013 р. було укладено угоду та надано попередню оплату за сільгосппродукцію сільгосптоваровиробнику — суб’єкту спеціального режиму оподаткування, а у грудні 2018 р. між контрагентами укладено додаткову угоду про збільшення ціни на частину непоставленого товару, зазначила, що починаючи з 16.01.2017 р. у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання сільгосп­продукції у межах спеціального режиму оподаткування, що визначався ст. 209 ПКУ.

При цьому якщо за результатами виконання додаткової угоди виникають додаткові податкові зобов’язання, необхідно скласти податкову накладну, яка підлягає реєстрації в ЄРПН та відображається в податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

/ІПК від 05.03.2019 р. № 901/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Звільнення від ПДВ операцій з надання в оренду (суборенду) земельних ділянок

Для застосовування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, передбаченого пп. 197.1.21 ст. 197 ПКУ, необхідне одночасне виконання таких вимог:

  • земельні ділянки, які надаються в оренду (суборенду), повинні перебувати у власності держави або територіальної громади (у тому числі місцевих рад);
  • кошти за послуги з надання в оренду (суб­оренду) земельних ділянок, що перебувають у власності держави або територіальної громади, повинні сплачуватися у повному обсязі до бюджету (на відповідні рахунки органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів) безпосередньо тією особою, на яку покладено обов’язок щодо сплати обов’язкового платежу за оренду таких земельних ділянок.

/ІПК від 04.03.2019 р. № 859/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Погашення зобов’язань з ПДВ за результатами звітного періоду

З приводу можливості використання переплати з ПДВ, яка обліковується в інтегрованій картці платника податку, для погашення поточних податкових зобов’язань з ПДВ за результатами звітного періоду без поповнення рахунку платника у СЕА ПДВ, ДФС України пояснила, що суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за підсумками звітного (податкового) періоду та задекларовані у податкових деклараціях з ПДВ, сплачуються до бюджету безпосередньо з електрон­ного рахунку платника податку. При цьому повернення надміру сплачених до бюджету сум ПДВ здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

/ІПК від 04.03.2019 р. № 855/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Виплата нерезиденту упущеної вигоди

Розглядаючи питання визначення об’єкта оподаткування ПДВ у разі виплати платником ПДВ — отримувачем послуг з розробки програмного продукту упущеної вигоди нерезиденту-постачальнику таких послуг у зв’язку з достроковим розірванням ліцензійної угоди, ДФС України нагадала, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену на підставі п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Цим пунктом установлено, що для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства.

При цьому конкретні операції, за результатами яких кошти, що надходять платнику податків як компенсація упущеної вигоди, потребують аналізу документів, що дозволять ідентифікувати предмет запиту та природу виплати більш детально і визначити/встановити наявність/відсутність об’єкта оподаткування ПДВ.

Оскільки у разі виплати платником ПДВ — отримувачем послуг упущеної вигоди нерезиденту-постачальнику за змістом розірваної угоди така виплата з метою оподаткування ПДВ може розглядатись як компенсація вартості таких послуг, а відтак підлягати оподаткуванню в порядку, визначеному ст. 208 ПКУ.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

 

Постачання нерезиденту послуг з надання персоналу

У разі якщо платником ПДВ постачаються нерезиденту послуги з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1009/ІПК/26-15-12-01-18/

 

 Дата виникнення зобов’язань з ПДВ при наданні послуг з оренди

На дату першої події за операцією з постачання послуг з оренди постачальник таких послуг зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної на підставі п. 188.1 ст. 188 ПКУ, тобто виходячи з договірної вартості.

На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Надання послуг з оренди оформляється актом виконаних робіт (наданих послуг), який підписується обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 994/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Повернуто частину оплати за непоставлені послуги після спливу 1095 днів з дати складання ПН

З 03.12.2017 р. суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.

З огляду на зазначене ГУ ДФС у м. Києві роз’яснено, що у цьому випадку зменшення податкового кредиту слід здійснити на дату повернення передплати шляхом складання бухгалтерської довідки.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1007/ІПК/26-15-12-01-18/

 

Перегляд ціни раніше поставленого товару

Якщо після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, відбувається зміна (зменшення/збільшення) ціни постачання, внаслідок чого відбувається зміна розміру перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання, платник має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН у загальновстановленому порядку

/ІПК від 12.03.2019 р. №992/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Відшкодування працівниками вартості особистих телефонних розмов

Якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ він зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. При цьому при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 979/6/99-95-42-03-15/ІПК/

 

Наслідки отримання помилково перерахованих коштів

ДФС України при розгляді питання щодо податкових наслідків з ПДВ у випадку отримання платником податку помилково перерахованих грошових коштів пояснила, що повернення коштів, що були помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, є обов’язком такого неналежного отримувача.

При цьому у разі відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та повернення платником податку таких грошових коштів особі, що їх перерахувала, у встановлений чинним законодавством термін, грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1069/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Збільшення ціни після попередньої оплати та постачання товару

У випадку коли перегляд (збільшення) ціни відбувається після здійснення попередньої оплати та постачання товару, постачальник має скласти розрахунок коригування до податкової накладної. В такому розрахунку коригування кожен з рядків податкової накладної, який відповідає товарній позиції, ціна на яку збільшилась, зазначається зі знаком «–», одночасно окремим рядком вказуються показники щодо цієї ж товарної позиції з правильною ціною (при цьому кількість не змінюється) та відповідно збільшеною вартістю. Обом рядкам присвоюється один і той же номер групи коригування, який зазначається в графі 2.2. розрахунку коригування.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 980/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Компенсація новому позичальнику витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків за кредит

ДФС України розглянула ситуацію, коли після підписання додаткової угоди до кредитного договору між банком, підприємством 1 (позичальником) та підприємством 2 (новим позичальником) всі зобов’язання по розрахунках із банком перейшли до нового позичальника, і зазначила, що така операція за своєю сутністю є операцією з переведення боргу. А отже, не є об’єктом оподаткування згідно з пп. 196.1.5 ст. 196 ПКУ.

При цьому у разі якщо умовами договору буде визначена компенсація позичальником новому позичальнику витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом, то така плата є складовою частиною операції з переведення боргу, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже, операція з надання позичальником компенсації новому позичальнику витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 944/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

 

Дата складання РК у разі зміни кількості товару після передоплати

Якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товару, постачальник (продавець) на дату постачання товару складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 948/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Реєстрація платником ПДВ у разі продажу нерухомого майна

Операція з продажу товариством нерухомого майна є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Отже, у разі здійснення операції продажу нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, обсяг якої перевищує 1 млн грн, товариство згідно з вимогами ПКУ повинно подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву за формою № 1-ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, що настає за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн. При цьому у разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то такий обов’язок виникає з наступного робочого дня за вихідним, святковим або неробочим днем.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 946/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Одночасне повернення коштів і товару після сплину 1095 днів

ДФС України з приводу питання коригування податкового кредиту покупцем товару при поверненні йому постачальником коштів, сплачених за такий товар, з одночасним поверненням товару постачальнику у разі, якщо з моменту його придбання минуло більше 1095 днів зазначила, що після сплину 1095 днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкової накладної за операцією з постачання товару, розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН.

У такій ситуації операція з повернення товару постачальнику визнається для платника податку — покупця операцією з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 950/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Несвоєчасна реєстрація ПН/РК, складених у зв’язку з нарахуванням компенсуючих зобов’язань

ДФС України зазначила, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за  п. 198.5 ст. 198 ПКУ та/або ст. 199 ПКУ, є підставою для застосування до такого платника штрафу.

Така позиція ДФС узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 04.09.2018 р. № К/9901/152/17.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1120/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дата коригування податкового кредиту у разі зменшення митної вартості товарів

У випадку якщо після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості таких товарів (за рішенням суду, яке набрало законної сили, або контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на дату оформлення аркуша коригування, у тому числі, якщо фактичне повернення коштів відбувалося у попередньому (звітному) періоді.

/ІПК від 12.03.2019 р. №998/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання викрадених ТМЦ під час транспортування

ДФС України розглянуто ситуацію, коли при здійсненні операцій з постачання ТМЦ на загальну суму їх відвантаження постачальником були складені і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, а покупцем на підставі таких накладних був сформований податковий кредит. У ході транспортування частина ТМЦ була визнана викраденою (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності). Тому, як зазначають податківці, покупець на підставі пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ у звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, на таку частину повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. Якщо у ході слідства, проведеного правоохоронними органами, відбуватиметься повернення винними особами викрадених ТМЦ або відшкодування збитків за викрадені цінності, то платник податку з метою зменшення суми податкових зобов’язань має право скласти розрахунки коригування до такої зведеної податкової накладної, складеної на вимогу пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, в яких зі знаком «–» в тих графах, заповнення яких передбачено, зазначити показники щодо товарів/послуг, які виправляються.

При цьому оскільки суми коштів, повернуті винними особами як відшкодування збитків за викрадені ТМЦ (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості таких цінностей та включаються до бази оподаткування ПДВ, то на дату отримання таких коштів платник повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну.

/ІПК від 15.03.2019 р.  № 1070/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Податковий кредит на підставі ПН, в якій на початку ІПН покупця не зазначено нулів

Якщо податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, то ІПН такого платника є актуальним. Наявність або відсутність у податковій накладній нулів, з яких починається ІПН платника податку, не заважає ідентифікувати здійснену операцію.

При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

/ІПК від 13.03.2019 р. № 1030/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Реєстрація РК на зменшення суми компенсації вартості товарів

ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Тому з метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку у СЕА ПДВ суми перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ), ГУ ДФС у Донецькій області рекомендує реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених абзацами 15 — 16 п. 201.10 ст. 201 ПКУ. А саме:

  • для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, — до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  • для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.

/ІПК від 12.03.2019 р. №1015/ІПК/05-99-12-01-13,
від 
12.03.2019 р. № 1014/ІПК/05-99-12-01-13/

 

ПДВ-наслідки у разі реорганізації шляхом перетворення підприємства

Платник ПДВ, що реорганізується шляхом перетворення, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуг, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту за операціями з їх придбання.

/ІПК від 14.03.2019 р. № 1044/6/99-99-15-01-01-15/ІПК/

 

Придбання «неприбутківцем» комунальних послуг за бюджетні кошти та компенсації від орендарів

ДФС України з приводу включення платником податку — неприбутковою організацією до складу податкового кредиту сум ПДВ за сплачені комунальні послуги та енергоносії за рахунок бюджетних коштів (код економічної класифікації видатків бюджету 2610) та за рахунок компенсації вартості таких послуг від орендарів роз’яснила, що якщо субсидії і трансфертні платежі, що видаються платнику податку — одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ.

Втім, якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених ним товарів/послуг, основних фондів, то на дату зарахування цих коштів на банківський рахунок платника він зобов’язаний визначити податкові зобов’я­зання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

Відшкодування (компенсація) витрат від орендарів, передбачене договорами оренди, зокрема за комунальні послуги та постачання електричної енергії, за своєю суттю є складовою вартості послуги з оренди майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ, та включається до бази оподаткування ПДВ за відповідний звітний період.

Суми ПДВ, сплачені при придбанні комунальних послуг та електричної енергії платником податку — неприбутковою організа­цією як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок компенсації вартості таких послуг від орендарів, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

При цьому будь-яких виключень щодо формування податкового кредиту для платників ПДВ, які є неприбутковими організаціями та фінансуються з державного бюджету ПКУ, не передбачено.

/ІПК від 20.03.2019 р. № 1116/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Засвідчення факту постачання послуг

ДФС України роз’яснила, що акт виконаних робіт (наданих послуг) набуває статусу первинного документа, який засвідчує факт здійснення господарської операції, після належним чином його оформлення.

Отже, при здійсненні платником податку операції з постачання послуг датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та відповідно складання податкової накладної за такою операцією буде вважатися дата належним чином оформленого первинного документу, що засвідчує факт постачання послуг, у тому числі акта виконаних робіт (наданих послуг).

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1068/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

База оподаткування ПДВ при постанні послуг з паркування

При здійсненні операцій з постачання послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів база оподаткування ПДВ буде визначатися виходячи з тарифу на такі послуги, до складу якого включено збір за місця для паркування автотранспортних засобів.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1062/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

  

Внесок засновника у вигляді грошових вимог за договором безвідсоткової фінансової допомоги

ДФС України розглянула ситуацію, коли одноосібним учасником заявлено про наміри щодо внесення до статутного капіталу додаткового вкладу у негрошовій формі, а саме у вигляді його дебіторської заборгованості до підприємства за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Тобто за наслідками отримання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у товариства виникає кредиторська заборгованість перед учасником підприємства.

Операція з внесення одноосібним учасником товариства до статутного капіталу прав вимоги заборгованості товариства в обмін на корпоративні права (частки в статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1047/6/99-99-15-01-01-15/ІПК/

 

Застосування квартального звітного (податкового) періоду

Розглядаючи ситуацію, коли платником податку було подано заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду разом з декларацією з ПДВ за останній звітний період календарного року, але відповідну позначку у цій декларації не проставлено, ДФС України роз’яснила, що такий платник застосовує з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року квартальний звітний (податковий) період.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1360/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

 

Декілька ПН на передоплату однією сумою

З приводу включення до податкового кредиту сум ПДВ за декількома податковими накладними, складеними на попередню оплату однією сумою ГУ ДФС у Дніпропетровській області зауважено, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає змоги ідентифікувати операції.

У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1340/ІІПК/04-36-12-01-16/

 

ПН на частину поставленого товару

У разі якщо постачальником складено податкову накладну не на повний обсяг поставленого товару, а лише на його частину, то, як зазначає ДФС України, має місце помилка, допущена при складанні податкової накладної. Вона підлягає виправленню шляхом складання розрахунку коригування, яким податкова накладна з неправильно зазначеним обсягом поставки має бути виведена в «нуль». При цьому постачальник зобов’язаний скласти нову податкову накладну на дату фактичного відвантаження товару на повний обсяг відвантаженого товару.

Покупцем сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, яка була складена з помилкою, зокрема, зазначено неправильну кількість товару, в результаті чого обраховано неправильно обсяг постачання та суму ПДВ, не може бути включена до складу податкового кредиту.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1331/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Збори трудового колективу у ресторанному закладі

Ось, що думає ДФС про можливість включення сум ПДВ, сплачених при здійсненні витрат на організацію звітних зборів трудового колективу з проведенням розважальних заходів до складу податкового кредиту. Дійсно, за датою першої з подій платник ПДВ має визначити податковий кредит з операції з придбання товарів/послуг у закладі ресторанного господарства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Водночас з огляду на пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної на підставі п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, оскільки товари/послуги використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У такій зведеній податковій накладній у графі «Отримувач (покупець)» зазначається власне найменування, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині визначається тип причини «13» — «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих заходів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

/ІПК від 28.03.2019 р. № 1307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Ввезення на митну територію України товарів за п. 197.16 ст. 197 ПКУ

Операції із ввезення на митну територію України зазначених у п. 197.16 ст. 197 ПКУ товарів звільняються від оподаткування ПДВ, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.

Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюється Кабміном.

Отже, як роз’яснює ГУ ДФС у Житомирській області, режим звільнення від оподаткування операцій із ввезення на митну територію України цих товарів застосовується за умови, що такі товари включені до урядового переліку (із зазначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД). До затвердження такого переліку операції з ввезення на митну територію України товарів, зазначених у п. 197.16 ст. 197 ПКУ, оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

/ІПК від 29.03.2019 р. № 1343/ІПК/06-30-12-01-19/

 

Постачання юридичних послуг нерезидентом резиденту на митній території України

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену на підставі п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому у разі якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то такий отримувач послуг (в тому числі суб’єкт господарювання, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ) зобов’язаний подати до контролюючого органу розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

/ІПК від 25.03.2019 р. № 1242/6/99-99-15-02-03-15/ІПК/

 

Роботи з реконструкції житла, що здійснюються за бюджетні кошти

Застосовувати податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за бюджетні кошти, встановлену п. 197.15 ст. 197 ПКУ, мають право лише ті суб’єкти господарювання — платники ПДВ, які є забудовниками та визначені виконавцями цільової програми будівництва житла для військовослужбовців Збройних Сил України і безпосередньо здійснюють будівельно-монтажні роботи. Інші суб’єкти господарювання — платники ПДВ, які виконують роботи для забезпечення будівництва за державні кошти, права на використання пільги з оподаткування не мають.

При цьому слід зазначити, що норми п. 197.15 ст. 197 ПКУ не застосовуються до операції з постачання будівельно-монтажних робіт з реконструкції будівлі під житловий будинок, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

/ІПК від 27.03.2019 р. № 1288/6/99/99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання медичних виробів та складових частин до таких виробів

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 % за умови, що такі медичні вироби:

  • дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
  • відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, а також у випадку якщо зазначені у зверненні вироби не належать до категорії медичних виробів, операції з постачання таких медичних виробів, зазначених у зверненні виробів та їх ввезення на митну територію України, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 25.03.2019 р. № 1228/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Від’ємне значення суми ПДВ внаслідок повернення передоплати

Як зазначає ДФС України, при заповненні додатка 2 до декларації з ПДВ доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.

Водночас при поверненні постачальником передоплати за товар та коригуванні податкових зобов’язань з ПДВ у бік зменшення від’ємне значення ПДВ виникає за рахунок від’ємного значення податкових зобов’язань, а не за рахунок перевищення податкового кредиту над значенням податкових зобов’язань, тому підстав для декларування такого від’ємного значення на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, у платника податку немає.

Таке від’ємне значення може бути задеклароване платником податку у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену за п. 2001.З ст. 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу — до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

/ІПК від 25.03.2019 р. № 1247/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

 

База оподаткування при постачанні та/або експорті товарів

Для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту, ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари набуті у власність, тобто ціна, зазначена у цивільно-правовому договорі на придбання товару (контрактна вартість).

База оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів (у тому числі палива) та/або вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, але не нижче ціни придбання (ввезення) таких товарів у постачальника (резидента або нерезидента).

/ІПК від 03.04.2019 р. № 1422/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Надання в оренду/суборенду земель комунальної власності

Операція орендаря (суборендодавця) з постачання послуг із надання в суборенду земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності міської ради, звільняється від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.21 ст. 197 ПКУ за умови, що кошти за послуги з надання орендодавцем (міською радою) в оренду такої земельної ділянки орендарю (суборендодавцю) сплачені у повному обсязі суборендарем до бюджету (на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів).

При цьому за такою операцією орендар (суборендодавець) зобов’язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни податкову накладну на суборендаря, в якій зробити запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт (підпункт), статті, підрозділу, розділу ПКУ, яким передбачено звільнення від оподаткування ПДВ.

/ІПК від 01.04.2019 р. №/1365/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ПН, складена на частину отриманих від покупця коштів

Податкова накладна, складена на дату отримання коштів, але не на всю суму таких коштів, та розрахунок коригування до неї, складений на дату виявлення помилки, але з датою складання, що відповідає даті отримання таких коштів, є такими, що складені з порушенням норм ПКУ, та не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.

/ІПК від 04.04.2019 р. № 1440/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання товарів/послуг за рахунок бюджетих коштів

ГУ ДФС у м. Києві нагадало, що визначальною підставою для формування податкових зобов’язань за фактом зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, як зазначено у п. 187.7 ст. 187 ПКУ, є постачання ним товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Підтвердження того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунку Державного казначейства України.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1478/ІПК/26-15-12-01-18/

 

Призупинення дії «вугільної» пільги

При здійсненні операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 за УКТ ЗЕД платник ПДВ на підставі п. 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ застосовує тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ та має можливість відмовитися від нього чи призупинити його застосування на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви.

При цьому у період, на який платник податку призупинив застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (відмовився від такого режиму), такий платник застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ. Після закінчення терміну, на який було призупинено застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (на останній день звітного періоду застосування касового методу податкового обліку), такий платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання/сформувати податковий кредит (за операціями, що були здійснені у період застосування ним касового методу), які були не нараховані/не сформовані у зв’язку із застосуванням касового методу.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1479/ІПК/05-99-12-01-13/

 

Медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій

ДФС України роз’яснила, що зарахування комунальним некомерційним підприємством коштів відповідно до договору з Національною службою охорони здоров’я України про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій розцінюються як компенсація вартості послуг з медичного обслуговування населення, які звільняються від оподаткування ПДВ.

При цьому до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 %, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Тобто якщо підприємство здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування згідно з розділом V ПКУ (включаючи і звільнені від оподаткування ПДВ операції), загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така установа згідно з вимогами ПКУ повинна подати до контролюючого органу за своїм місце­знаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

/ІПК від 04.04.2019 р. № 1443/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання заборгованості перед нерезидентом

При списанні безнадійної кредиторської заборгованості за отримані та неоплачені послуги від нерезидента на митній території України податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані отримувачем таких послуг на підставі п. 187.8 ст. 187 ПКУ і включені до податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний період, та податковий кредит, сформований на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, складеної платником податку — отримувачем таких послуг за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене на митній території України, не підлягають коригуванню.

/ІПК від 28.03.2019 р. № 1304/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Дата виникнення зобов’язань з ПДВ при експорті

У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої з урахуванням вимог МКУ та Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабміну від 21.05.2012 р. № 450.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1464/6/99/99-15-03-02-15/ІПК/

 

Внесення до статутного капіталу ввезених в Україну необоротних активів

Операція із ввезення основних фондів на митну територію України з метою подальшого внесення їх до статутного фонду юридичної особи — резидента є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню за основною ставкою.

При ввезенні основних фондів на митну територію України особа, що здійснила таке ввезення, зобов’язана сплатити податкові зобов’язання з ПДВ, визначені за такою операцією на підставі п. 187.8 ст. 187 та п. 190.1 ст. 190 ПКУ.

Суми ПДВ, які були сплачені до бюджету при розмитненні ввезених на митну територію України необоротних активів, у тому числі тих, що ввозяться як внесок до статутного фонду, платник податку з огляду на ст. 198 ПКУ має право включити до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1452/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

 

Постачання нерухомості, набутої банком у власність внаслідок стягнення

ДФС України роз’яснено, що при здійсненні банком операції з постачання нерухомого майна, набутого ним у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, такий банк зобов’язаний:

  • до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п. 197.12 ст. 197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені терміни податкову накладну за такою операцією;
  • нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені терміни податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ незалежно від того, включив банк під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні;
  • у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

При цьому якщо банк — платник податку нараховував ПДВ при здійсненні операції, яка звільняється від оподаткування ПДВ, та відобразив у складі податкової декларації з ПДВ зазначені операції як оподатковувані, то він має право подати уточнюючий розрахунок та відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані за звільненою від оподаткування ПДВ операцією, навіть якщо в договорі купівлі-продажу було помилково вказано суму ПДВ за такою операцією.

/ІПК від 11.04.2019 р. № 1547/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Передача права користування землею за договором про спільну діяльність

Як зазначила ГУ ДФС у м. Києві, при здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести  облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).

Отже, операції з передачі товарів/послуг (у тому числі права користування орендованою земельною ділянкою) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, а також їх повернення є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 11.04.2019 р. № 1554/ІПК/26-15-12-01-18/

 

Несвоєчасна реєстрація ПН за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою

ДФС України роз’яснено, що штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПКУ, не застосовуються у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

/ІПК від 11.04.2019 р. № 1552/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

 

Продаж корпоративних прав

З приводу визначення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операції з продажу частки корпоративних прав ДФС України зауважила, що операція з продажу за грошові кошти корпоративних прав, які виражені в інших, ніж цінні папери, формах, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 11.04.2019 р. № 1551/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Капітальний ремонт і подальший продаж житла

Якщо замовник (власник житла) здійснює капітальний ремонт житла (об’єкта житлового фонду) силами підрядної організації, то операція такої підрядної організації (надавача послуг) з постачання послуг із капітального ремонту житла (об’єкта житлового фонду) є першим постачанням житла (пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ). Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

Операції з подальшого продажу капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцям звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1483/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання активів, знищених під час пожежі

Якщо у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (пожежею), що підтверджується відповідно до законодавства, платником податку здійснюються операції зі списання основних виробничих засобів або невиробничих засобів, які були знищені внаслідок пожежі, то податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються за умови надання платником контролюючому органу відповідного підтвердного документа про виникнення таких обставин, наданого компетентним органом.

Втім щодо операції зі списання товарно-матеріальних цінностей, то ДФС України вважає, що при здійсненні таких операцій платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, оскільки на зазначену категорію норми п. 189.9 ст. 189 ПКУ не поширюються.

/ІПК від 05.04.2019 р. № 1459/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

 

Подання документів та пояснень при зупиненні реєстрації ПН/РК

ДФС України переконана, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117, платник податку має право подати до контролю­ючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому Порядком не передбачено процедури зупинення/продовження законодавчо встановленого строку надання письмових пояснень та копій документів, зазначених у цьому пункті.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача — платника податку за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів за УКТ ЗЕД або кодами послуг за ДКПП).

Також податківці звернули увагу на те, що Закон України від 22.05.2013 р. № 852-VІ «Про електронний цифровий підпис» втратив чинність 07.11.2018 р., тому при поданні письмових пояснень та копій документів до ДФС доцільно керуватися Законом України від 05.10.2017 р. № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги».

/ІПК від 08.04.2019 р. № 1504/6/99-99-29-02-02-15/ІПК/

 

Проведення профілактичних медоглядів

ДФС України зазначила, що у разі віднесення попередніх (при зарахуванні на роботу) та періодичних медичних оглядів, які проводяться, до обов’язкових, операції з проведення таких медичних оглядів звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.5 ст. 197 ПКУ, оскільки не підпадають під виключення, зазначені в даному підпункті.

/ІПК від 11.04.2019 р. № 1550/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання автомобілів на умовах товарного кредиту

З приводу ситуації, коли між двома платниками ПДВ укладено договір купівлі-продажу автомобілів з розстроченням платежу на умовах товарного кредиту, при цьому автомобілі передаються покупцю до проведення оплати та переходу права власності, ДФС України роз’яснено, що оскільки у зазначеному випадку при постачанні автомобілів першою подією є передача автомобілів, тому саме на дату їх передачі у постачальника виникатиме податкове зобов’язання з ПДВ. На зазначену дату постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в установлені ПКУ терміни в ЄРПН. Відповідно, для покупця автомобілів така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

/ІПК від 15.04.2019 р. № 1603/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

База оподаткування при постачанні продукції власного виробництва

При визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції. У розумінні норм ПКУ звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання продукції власного виробництва є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, у свою чергу, повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

/ІПК від 06.04.2019 р. № 1620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ПН складено без факту здійснення господарських операцій

У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної.

Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

При цьому сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховується у відповідних обсягах під час обчислення суми, визначеної п. 2001.З ст. 2001 ПКУ, для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН.

/ІПК від 16.04.2019 р. № 1622/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Зворотна тара

Тара, яка не повернута більше ніж 12 календарних місяців, визнається товаром, операція з постачання якого відбулась з першого дня, що настає за сплином вказаного терміну. Виходячи з вартості такої тари визначаються податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 %, складається податкова накладна, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН у встановлені терміни.

/ІПК від 18.04.2019 р. № 1681/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ТТН для підтвердження реальності господарської операції

ДФС України пояснила, що складена у випадках, передбачених законодавством, товарно-транспортна накладна:

  • підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів;
  • є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з поставки товарів.

У разі отримання товару в інший спосіб, для підтвердження факту реальності здійснення господарської операції у платника податків мають бути наявні інші первинні документи, що свідчать про транспортування товару до місця призначення.

/ІПК від 17.04.2019 р. № 1637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Придбання товарів/послуг для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор, печиво, консерви, квіти тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), такі товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

/ІПК від 18.04.2019 р. № 1673/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Продовження використання орендарем поліпшень приміщення за новим договором оренди

При передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену у п. 187.1 ст. 187 ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. База оподаткування ПДВ з такої операції визначається за п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з договірної (контрактної) вартості постачання (суми компенсації поліпшень), але така база не повинна бути нижчою ціни придбання поліпшень, а якщо такі поліпшення здійснювалися орендарем самостійно, то не нижче звичайних цін.

При цьому оскільки за договором оренди операції з передачі орендарем таких поліпшень орендодавцю не відбувається та окремі додаткові угоди на операції з передачі не складалися, то у такому випадку не виникає підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1744/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Безоплатна передача невід’ємних поліпшень ОФ комунальної форми власності

ДФС України пояснила, що при здійсненні невід’ємних поліпшень орендованого майна підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ до передачі таких поліпшень орендодавцю не виникає. При передачі орендарем орендодавцю поліпшень об’єкта оренди на дату, визначену у п. 187.1 ст. 187 ПКУ, орендар повинен визначити податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Водночас за умови дотримання вимог пп. 197.1.16 ст. 197 ПКУ операція з безоплатної передачі згідно з рішенням державної виконавчої влади поліпшень основних фондів комунальної форми власності звільняється від оподаткування ПДВ.

За вказаними операціями підприємству необхідно враховувати положення п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 24.04.2019 р. № 1788/5/99-99-15-03-02-16/ІПК/

 

Зарахування авансу за один товар у рахунок оплати іншого, вже поставленого

Якщо постачальником — платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за товар № 1 були визначені зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін зобов’язання з поставка такого товару припиняється та попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товару № 2 (без повернення коштів на поточний рахунок покупця), то, як пояснила ДФС України, постачальник — платник ПДВ на дату досягнення такої домовленості має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за товар № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товару № 2. У графі 2 такого розрахунку коригування в даному випадку зазначається код причини коригування 102, який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань.

При цьому якщо за договором № 2 товар уже був поставлений та на дату такої поставки («першої події») постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 податкова накладна постачальником не складається.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1761/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання телекомунікаційних послуг нерезиденту

Для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання телекомунікаційних послуг є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. У зазначеному випадку отримувачем послуг є нерезидент, що зареєстрований за межами митної території України, а отже, операція резидента — постачальника з постачання телекомунікаційних послуг нерезиденту-отримувачу не є об’єктом оподаткування ПДВ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховуються.

/ІПК від 22.04.2019 р. № 1746/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Умови звільнення від ПДВ послуг автошкіл із навчання водіїв

Як роз’яснила ДФС України, операції автошкіл та спортивно-технічних клубів з постачання послуг із усіх видів освітньої діяльності (у тому числі послуг із навчання водіїв) звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. «г» пп. 197.1.2 ст. 197 ПКУ за умови, що такі автошколи та спортивно-технічні клуби мають офіційний статус професійно-технічних навчальних закладів та відповідну ліцензію на постачанні таких послуг.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1759/Т/99-99-15-03-02-14/ІПК/

 

Знищення (загибель) посівів

У разі якщо у зв’язку із знищенням (загибеллю) посівів здійснюється списання товарів/послуг, придбаних з ПДВ, що були використані для таких посівів, то податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ платником ПДВ:

  • нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;
  • не нараховуються, якщо вартість таких товарів/послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1760/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Безоплатне надання працівникам форменого одягу

Операція з безоплатного постачання форменого одягу працівникам платника податку є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується виходячи з бази оподаткування за правилами п. 188.1 ст. 188 ПКУ. За такою опера­цією платником податку складається дві податкові накладні.

При цьому утримання з доходу працівника, якому надано формений одяг, коштів у розмірі ПДВ, що включається до складу вартості такого форменого одягу, є компенса­цією частини вартості такого форменого одягу, операція з постачання якого є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1762/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання медвиробів та складових частин до них

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 % за умови, що такі медичні вироби:

  • дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
  • відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, а також у випадку якщо зазначені вироби не належать до категорії медичних виробів, операції з постачання таких медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

При цьому дія технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою КМУ від 02.10.2013 р. № 753, поширюється на медичні вироби та допоміжні засоби до них. Для цілей Технічного регламенту допоміжні засоби розглядаються як медичні вироби.

/ІПК від 23.04.2019 р. № 1767/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Безкоштовне розповсюдження газет

Операції з постачання (передплати), у тому числі на безоплатній основі, періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, зокрема друкованих газет, звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.25 ст. 197 ПКУ та відповідно податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховуються.

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1821/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/ 

 

Транспортно-експедиторські послуги на території України

Базою оподаткування транспортно-експедиторських послуг є винагорода експедитора. Вона оподатковується за ставкою 20 %. При цьому у плату експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування.

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг. Це правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, і у випадку, коли експедитор залучає перевізника — платника ПДВ. Експедитор на дату виникнення податкових зобов’язань складає податкову накладну замовнику перевезення, в якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

У разі якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор складає податкову накладну лише на вартість винагороди.

Послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги), якщо такі послуги фактично надаються на митній території України.

У разі якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності, надаються не платником ПДВ, то вартість наданих таким платником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, при цьому при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності на території України базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора).

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1807/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Реорганізація підприємства шляхом виділу

Платник ПДВ, який реорганізується, зокрема шляхом виділу, при передачі частини майна за розподільчим балансом до іншої юридичної особи не здійснює нарахування податкових зобов’язань виходячи з вартості товарів/послуг, необоротних активів, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку.

Реєстрація платника ПДВ, що здійснює реорганізацію шляхом виділу із свого складу нового підприємства, не підлягає анулюванню.

Також ДФС України зазначено, що операція із внесення резидентом до статутного капіталу зобов’язань за договором позики (отриманої від нерезидента) в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі), яка здійснюється у межах чинного господарського і цивільного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1816/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Перенесення залишку від’ємного значення з ПДВ при реорганізації

ГУ ДФС у Донецькій області повідомило, що перенести залишок суми від’ємного значення та включити його до складу податкового кредиту, правонаступник реорганізованого платника податків може тільки після проведення документальної перевірки.

/ІПК від 24.04.2019 р. № 1778/ІПК/05-99-14-08-20/

 

Списання втрат понад норми природного убутку

Якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання товарів, такі товари не можуть бути використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому якщо під час придбання таких товарів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство з огляду на п. 198.5 ст. 198 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання таких товарів.

У разі списання втрат, що виникли у процесі закупівлі, транспортування та зберігання товарів у межах норм їх природного убутку та якщо під час придбання таких товарів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості інших товарів (продукції), що реалізуються підприємством. У разі недотримання цієї умови за такою продукцією визначаються податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1841/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Складання ПН на постачання товарів у роздріб кінцевим споживачам

ГУ ДФС у Полтавській області пояснило, що операція платника ПДВ з постачання товарів/послуг за готівкові кошти кінцевому споживачеві (не зареєстрованому як платник ПДВ), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), зокрема реалізація товарів у магазинах роздрібної торгівлі такому кінцевому споживачеві, не може розцінюватись як постачання товарів, що має безперервний або ритмічний характер.

Отже, за такими операціями фізична особа — підприємець — платник ПДВ, яка є постачальником товарів, зобов’язана складати податкову накладну за щоденними підсумками операцій, як це передбачено нормами п. 201.4 ст. 201 ПКУ (якщо податкова накладна не була складена на ці операції).

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1844/ФОП/М/16-31-13-02-16/ІПК/

 

Визначення бази оподаткування ПДВ при списанні самостійно виготовленої продукції

У разі списання самостійно виготовленої готової продукції у зв’язку з неможливістю її використання у господарській діяльності платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за п. 198.5 ст. 198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, а саме виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних з ПДВ і частково або повністю використаних для виробництва такої продукції.

У випадках, коли особливості обліку та/або специфіка діяльності платника податку не дають можливості визначити таку вартість, донарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ст. 198 ПКУ здійснюється виходячи із звичайної ціни самостійно виготовленої продукції, у зв’язку із списанням якої здійснюється таке донарахування.

/ІПК від 26.04.2019 р. № 1858/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Дата виникнення зобов’язань з ПДВ не залежить від умов договору

З метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товар від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Тобто дата виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів не залежить від дати переходу права власності на товар.

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, яка визначає фізичне переміщення товару зі складу (або будь-якого місця зберігання) продавця з метою доставки зазначеного товару покупцеві, в тому числі дата, зазначена у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які за ст. 307 ГКУ оформляються в установленій формі з складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення. За вимогами п. 201.10 ст. 201 ПКУ постачальник за першою з подій — даті відвантаження товару зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

При цьому слід врахувати, що за ст. 1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються виключно нормами ПКУ, а тому врегулювання в рамках договору питань, що віднесені до податкового законодавства, є некоректним. Тому перенесення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на підставі умов договору на інший строк, ніж визначений ПКУ, не відповідає нормам ПКУ.

/ІПК від 26.04.2019 р. № 1874/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Перевищення суми оплати над вартістю поставлених товарів при ритмічних постачаннях

У разі якщо при здійсненні платником податку операції з постачання товарів/послуг, постачання яких має ритмічний характер, на дату складення зведеної податкової накладної сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом). На її суму платник податку зобов’язаний скласти не пізніше останнього дня такого місяця (у тому числі на дату складення зведеної податкової накладної) податкову накладну у загальновстановленому порядку та зареєструвати її в ЄРПН. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

/ІПК від 26.04.2019 р. № 1878/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ПН складено на частину відвантаженого товару

ДФС України роз’яснено, що податкова накладна, складена на дату відвантаження товару, але не на всю суму операції, а також розрахунок коригування до неї, складений на дату виявлення помилки, яким суму податкових зобов’язань приведено у відповідність до суми, на яку здійснено постачання товару, є такими, що складені з порушенням норм ПКУ, а тому обидва документи не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту.

У такому випадку помилка, допущена постачальником при складанні податкової накладної, виправляється шляхом:

  • складання на дату виявлення помилки розрахунку коригування до такої податкової накладної, складеної не на всю суму операції з постачання товару. У такому розрахунку коригування мають бути виведені в нуль показники цієї податкової накладної;
  • складання датою виникнення податкових зобов’язань (у цій ситуації — датою відвантаження товару) нової податкової накладної на усю суму операції.

/ІПК від 07.05.2019 р. № 1999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Придбання обладнання для передачі у фінлізинг

ДФС України дійшла висновку, що у разі коли придбання обладнання здійснюється виключно для передачі у фінансовий лізинг, тобто для використання в операціях, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %, то, відповідно, норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ не застосовуються та податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями згідно із зазначеними нормами не нараховуються.

/ІПК від 07.05.2019 р. № 1996/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ПДВ за договором купівлі-продажу з відстроченням платежу

За договором купівлі-продажу з відстроченням платежу нерухоме майно передається постачальником покупцю на підставі акта прий­мання-передачі в день підписання такого договору, сплата за умовами договору здійснюватиметься рівними частинами щомісяця протягом року, а перехід права власності виникає після повного розрахунку покупця за договором та державної реєстрації цього права.

У цій ситуації, як пояснила ДФС України, платник ПДВ — постачальник за операцією з постачання нерухомого майна зобов’я­заний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 187.1 ст. 187 ПКУ, а саме, на дату фактичної передачі нерухомого майна згідно з актом прий­мання — передачі.

/ІПК від 06.05.2019 р. № 1968/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

  

Послуги нерезидента в Україні

ДФС України нагадала, що отримувач послуг, у тому числі консультаційних, від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема, відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією. При цьому податкова накладна, складена і зареєстрована в ЄРПН отримувачем таких послуг (платником ПДВ), є підставою для такого отримувача на включення сум податку до складу податкового кредиту.

/ІПК від 07.05.2019 р. № 2002/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Отримання комісійних послуг від нерезидента

Якщо предметом договору комісії є надання комісіонером посередницької послуги постачальнику товарів (комітенту) — резиденту, то місце постачання такої послуги розташоване на митній території України. Отже, послуги комісіонера-нерезидента для комітента є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 07.05.2019 р. № 2017/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

 

Включення до податкового кредиту сум «ввізного» ПДВ

Як зазначила ДФС України, тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України. При здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації. За тимчасовою митною декларацією формування податкового кредиту не відбувається.

/ІПК від 07.05.2019 р.  № 2005/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Зміна суми компенсації через зміну валютного курсу

ДФС України пояснила, що зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти по відношенню до національної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — постачальника таких товарів/послуг виникає обов’язок щодо здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування за п. 192.1 ст. 192 ПКУ і реєстрації його в ЄРПН.

/ІПК від 11.05.2019 р. № 2094/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Посередницькі послуги нерезиденту з проведення семінарів

Посередницькі послуги з укладання угоди з нерезидентом на проведення навчальних семінарів за межами митної території України не підпадають під перелік послуг, які зазначені у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, а тому місце постачання цих послуг визначається за п. 186.4 цієї статті та є місцем реєстрації їх постачальника, тобто митна територія України.

Отже, операції с постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 08.05.2019 р. № 2026/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Оренда майна, що перебуває у спільній власності

ДФС України дослідила податкові наслідки з ПДВ при придбанні послуг з оренди майна у випадках, коли орендується майно, що перебуває у спільній власності — платника ПДВ та неплатника ПДВ. За таких обставин орендар-платник ПДВ повинен сплачувати орендну плату двома частинами: перша — орендодавцеві — платнику ПДВ; друга — орендодавцеві — неплатнику ПДВ.

Крім цього, до складу податкового кредиту орендар має право віднести лише суму ПДВ, сплачену орендодавцеві — платнику ПДВ. Обсяги придбання товарів/послуг без ПДВ відображаються покупцем у рядку 10.3 (колонка А) податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому вони були придбані.

/ІПК від 08.05.2019 р. № 2027/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання втрат ТМЦ від технологічного браку

Якщо вартість втрат ТМЦ від технологічного браку та падежу молодняку на етапі вирощування включається до вартості продажу іншої готової продукції (товарів/послуг), яка використовується в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі цінності призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ за п. 185.1 ст. 185 та п. 198.5 ст. 198 ПКУ під час здійснення операцій з їх списання не нараховуються.

У разі недотримання цієї умови за такими цінностями платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, оскільки такі ТМЦ не можуть бути використані в господарській діяльності платника податку.

/ІПК від 10.05.2019 р. № 2064/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Складання РК у разі визнання судом недійсним договору з контрагентом

У разі виникнення підстав для коригування податкових зобов’язань, визначених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, постачальник складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією. У графі 2.1 розділу Б такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування, який відповідає причині, з якої здійснюється таке коригування (у разі якщо коригування здійснюється на підставі судового рішення, графа 2.1 заповнюється виходячи з того, у зв’язку з чим суд прийняв таке рішення, та виходячи із суті господарських операцій, які здійснюються у зв’язку з його виконанням, підтверджених відповідними бухгалтерськими документами).

/ІПК від 08.05.2019 р. № 2038/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Мотиваційні виплати

При виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (мотиваційних виплат) покупцю за досягнення певних економічних показників об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (мотиваційні виплати), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг. Водночас у платника податків (покупця) при отриманні від виробника (продавця) винагороди в грошовій формі (мотиваційних виплат) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди.

Базою оподаткування ПДВ у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума мотиваційних виплат).

/ІПК від 11.05.2019 р. № 2086/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ПН з трьома і більше знаками після коми

З приводу можливості складання податкових накладних з трьома і більше знаками після коми та права на податковий кредит за такими податковими накладними, ГУ ДФС у Дніпропетровській області пояснила, що зазначення платником податку при заповненні графи 7 податкової накладної ціни постачання одиниці товару/послуги з більше ніж двома знаками після коми не є порушенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, або причиною зупинення чи відмови її реєстрації в ЄРПН.

Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2151/ІПК/04-36-12-01-16/

 

Повернення внеску учаснику ТОВ у вигляді майна

Операція з повернення товариством засновнику частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2166/ІПК/15-32-12-05-09/

 

Дата складання РК при перегляді ціни поставленого товару

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг внаслідок наступного за постачанням перегляду цін з урахуванням норм п. 187.1 ст. 187 ПКУ та Порядку заповнен­ня податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, розрахунок коригування складається на дату доплати коштів.

/ІПК від 15.05.2019 р. № 2184/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання кредиторської заборгованості за імпортованими товарами

Оскільки при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2154/ІПК/26-15-12-01-18/

 

Придбання послуг з водопостачання та водовідведення

Якщо рахунок, що виставляється платнику податку за надані товари/послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, то такий рахунок для покупця є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Втім, ГУ ДФС у Київській області зазначає, що ПКУ не передбачено віднесення до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної суми ПДВ, що міститься у рахунку від постачальника, в якому послуги з водопостачання та водовідведення є розрахунковою величиною та перевищує показники приладів обліку. Право платника податку на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної на підставі документів, визначених пп. «а» п. 201.11 ст. 201 ПКУ, виникає виключно у тому звітному (податковому) періоді, в якому за показниками приладів обліку підтверджено факт постачання (придбання) послуг з водопостачання та водовідведення.

При цьому якщо платник податку застосовує касовий метод, то право на формування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної на підставі документів, визначених пп. «а» п. 201.11 ст. 201 ПКУ, виникає виключно у тому звітному (податковому) періоді, в якому відбулося придбання товарів/послуг, та за умови списання у такому звітному (податковому) періоді коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку в рахунок оплати вартості таких придбаних товарів/послуг.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2152/ІПК/10-36-12-01/

 

Нарахування зобов’язань з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку

Порядок нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку визначено п. 184.7 ст. 184 ПКУ, за яким якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такими товарами/послугаи, необоротними активами виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

У разі якщо платником податку за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними для використання одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, було нараховано податкові зобов’язання за п. 199.1 ст. 199 ПКУ, то при анулюванні реєстрації такого платника податку податкові зобов’язання з ПДВ, передбачені п. 184.7 ст. 184 ПКУ, нараховуються лише виходячи з частини вартості таких товарів/послуг, необоротних активів, за якою не були нараховані податкові зобов’язання за п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2156/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Продаж на аукціоні нерухомого майна, яке перебуває у податковій заставі

При здійсненні операції з продажу на цільовому аукціоні, проведеному товарною біржою, нерухомого майна (нежитлового приміщення), яке перебуває у податковій заставі, товариство, яке є продавцем і власником нерухомого майна (нежитлового приміщення), зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» за п. 187.1 ст. 187 ПКУ та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН на покупця (переможця аукціону).

Операція товарної біржі з постачання послуг із організації продажу на цільовому аукціоні нерухомого майна (нежитлові приміщення), яке перебуває у податковій заставі, є окремою операцією, яка є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 15.05.2019 р. № 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Придбання у рітейлерів послуг, спрямованих на стимулювання збуту продукції

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються виробником (постачальником продукції) на користь дилерів (покупців) за досягнення певних економічних показників, спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг. Суми ПДВ, сплачені платником податку у зв’язку з придбанням послуг рітейлерів, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених послуг включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), такі послуги визнаються такими, що призначаються для використання в господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

/ІПК від 17.05.2019 р. № 2225/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Наслідки передачі заставоутримувачу у власність нерухомості, що є предметом іпотеки

Для заставодавця (іпотекодавця) операція з передачі заставоутримувачу (іпотекодержателю) у власність заставленого майна (нерухомого майна, яке є предметом іпотеки) в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України від 05.06.2003 р. № 898-ІV «Про іпотеку» (далі — Закон № 898), для цілей оподаткування ПДВ ДФС України вважає операцією з постачання такого майна. У разі якщо заставодавець (іпотекодавець) є зареєстрованим платником ПДВ, то такий заставодавець (іпотекодавець) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією та скласти податкову накладну на заставоутримувача (іпотекодержателя), яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Для заставоутримувача (іпотекодержателя) операція з оприбуткування заставленого майна (нерухомого майна, яке є предметом іпотеки) на баланс розглядається як операція з придбання такого майна.

При цьому база оподаткування ПДВ за операцією з передачі заставоутримувачу (іпотекодержателю) у власність заставленого майна (нерухомого майна, яке є предметом іпотеки) в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону № 898, визначається за п. 188.1 ст. 188 ПКУ, тобто виходячи із вартості такого майна, за якою воно передається заставоутримувачу (іпотекодержателю), у тому числі якщо його вартість визначена суб’єктом оціночної діяльності, але не нижче балансової (залишкової) вартості майна за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється така операція (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

/ІПК від 17.05.2019 р. № 2228/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Отримання субсидій та трансфертних платежів

Якщо субсидії та трансфертні платежі, що видаються платнику податку — одержувачу коштів за кодами бюджетної класифікації 2610 та 3210, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ. Такі суми не відображаються в Довідниках податкових пільг та у звіті про суми податкових пільг.

Якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, основних фондів, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання виходячи з вартості таких товарів/послуг. При цьому якщо такі кошти отримані в рахунок оплати вартості товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такими операціями не визначається.

Крім цього, товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

При придбанні товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ нормами ПКУ не передбачено.

При цьому у разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включено до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних ПДВ операціях (звільнених від оподаткування ПДВ операціях) або частково в оподатковуваних ПДВ (надання майна в оренду) і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 17.05.2019 р. № 2232/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Право на використання торгової марки

У разі якщо умовами ліцензійного/субліцензійного договору передбачено надання покупцю права на використання об’єкта права інтелектуальної власності (у тому числі торгової марки) без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання постачальником платежу від покупця як винагороди за надання такого права на використання товарного знаку для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо умовами ліцензійного/субліцензійного договору передбачено надання покупцю права на використання об’єкта права інтелектуальної власності (у тому числі торгової марки) з можливістю його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, отримання постачальником платежу від покупця як винагороди за надання права на використання товарного знаку не вважатиметься роялті та відповідно така операція оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 20.05.2019 р. № 2241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ПН з помилкою у назві покупця

ДФС України пояснила, що податкова накладна, в якій зазначено назву покупця, що на дату складання такої податкової накладної не відповідає формулюванню у його статутних документах, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, заважає ідентифікувати здійснену операцію, а отже, суми ПДВ за такою податковою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

При цьому з приводу відмови продавця скласти розрахунок коригування до податкової накладної, у якій допущено помилку у назві покупця, зауважено, що врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами не належить до сфери компетенції ДФС.

/ІПК від 29.05.2019 р. № 2453/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ПН/РК за щоденними підсумками операцій

Платник податку у податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, згруповує в графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару за УКТ ЗЕД/коду послуги за Державним класифікатором продукції та послуг. При цьому графи 4, 5, 6 та 7 податкової накладної можуть не заповнюватися.

/ІПК від 30.05.2019 р. № 2475/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Безкоштовне розповсюдження товарів в межах рекламних акцій

Якщо вартість безоплатно переданих товарів/готової продукції (придбаних (ввезених) чи виготовлених) та наданих послуг іншим особам для проведення маркетингових/рекламних заходів (у тому числі для безоплатного розповсюдження) безпосередньо платником або через інших осіб включається до складу вартості оподатковуваних операцій, зокрема, до вартості продажу товарів/готової продукції/послуг, які підлягають оподаткуванню та пов’язані з отриманням доходів, то такі товари/готова продукція/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника. Тому їх безкоштовне розповсюдження не розглядається як окрема операція з постачання і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не вимагає.

Отже, податкові зобов’язання з ПДВ за п. 185.1 ст. 185 та п. 198.5 ст. 198 ПКУ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів/готової продукції/послуг в маркетингових/рекламних цілях не нараховуються. Якщо при придбанні товарів/послуг сума ПДВ не нараховувалася та, відповідно, не включалася до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ не нараховуються.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту), не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При нарахуванні платником податку зобов’язань з ПДВ виходячи із бази оподаткування таким податком, визначеної п. 188.1 ст. 188 ПКУ, додаткового нарахування зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ не здійснюється. Водночас якщо безкоштовне розповсюдження придбаних (ввезених) та/або самостійно виготовлених товарів в межах проведення рекламних акцій здійснюється не безпосередньо платником податку, а за його дорученням третіми особами, то їх послуги з розповсюдження зазначених товарів є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку. Базою оподаткування в цьому випадку визначатиметься вартість послуги з розповсюдження, а не вартість товарів, які підлягають розповсюдженню.

/ІПК від 23.05.2019 р. № 2343/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Передача предмета іпотеки іпотекодержателю

Операція з передачі іпотекодавцем предмета іпотеки (нерухомого майна) іпотекодержателю шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором є об’єктом оподаткування за п. 185.3 ст. 185 ПКУ у загальновстановленому порядку. База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається з урахуванням п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

/ІПК від 22.05.2019 р. № 2498/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Продаж стягнутого майна правонаступником банку

ДФС України пояснила, що норми п. 189.15 ст. 189 та  п. 197.12 ст. 197 ПКУ застосовуються виключно банками та іншими фінансовими установами при здійсненні ними операцій з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення, та не можуть бути застосовані до операцій з продажу такого майна, які здійснюються суб’єктами господарювання, які на момент продажу не є банками чи фінансовими установами.

/ІПК від 25.04.2019 р. № 1824/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання ТМЦ знищених під час пожежі

Як зазначила ДФС України, п. 189.9 ст. 189 ПКУ передбачено незастосування правил, встановлених п. 198.5 ст. 198 ПКУ, стосовно випадків, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили.

Щодо операцій зі списання ТМЦ, то при здійсненні таких операцій платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’я­зання з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної з урахуванням п. 189.1 ст. 189 ПКУ, оскільки на зазначену категорію норми п. 189.9 ст. 189 ПКУ не поширюються.

/ІПК від 30.05.2019 р. № 2481/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Послуги з доставки навчальних посібників

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пп. 197.1.25 ст. 197 ПКУ, поширюється на операції з:

  • постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва;
  • підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) та дитячих книжкових видань, вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

При цьому операції з постачання послуг із доставки навчальних посібники не підпадають під дію пп. 197.1.25 ст. 197 ПКУ та відповідно оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою (20 %).

/ІПК від 24.05.2019 р. № 2363/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Заповнення ПН при постачанні товарів у наборах

Визначення коду УКТ ЗЕД набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, здійснюється з урахуванням правила 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Операція з постачання набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, в податковій накладній відображається одним рядком.

Графи 6 та 7 податкової накладної щодо кількості та ціни постачання одиниці товару при постачанні наборів (комплектів) заповнюються у встановленому порядку (ціна одиниці набору (комплекту) товарів та кількість таких наборів (комплектів)).

/ІПК від 22.05.2019 р. № 2305/6/99-99-15-03-02-015/ІПК/

 

Послуги нерезиденту з розробки моделей ювелірних виробів

ДФС України нагадала, що у разі якщо резидент надає послуги нерезиденту, які не зазначені у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому постачальник послуг (резидент) зареєстрований як суб’єкт господарювання (у цьому випадку на митній території України), та відповідно постачальник послуг (резидент) є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.

При цьому послуги з розробки будь-яких видів продукції, в тому числі моделей ювелірних виробів, не зазначені в пунктах 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ, а тому місце їх надання визначається за місцем реєстрації постачальника послуг.

/ІПК від 31.05.2019 р. № 2490/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ПН складено на частину суми за актом виконаних робіт

ДФС України зазначила, що у разі коли постачальником складено податкову накладну не на всю суму згідно з актом виконаних робіт, а лише на їх частину, то має місце помилка, допущена при складанні податкової накладної, що підлягає виправленню шляхом складання розрахунку коригування, яким податкова накладна з неправильно вказаною сумою за виконані роботи має бути виведена в «нуль».

Такий розрахунок коригування складається з урахуванням раніше проведених коригувань цієї податкової накладної. Одночасно постачальник зобов’язаний скласти нову податкову накладну на дату підписання акта виконаних робіт на повний обсяг виконаних робіт. Сума ПДВ, зазначена у правильно складеній податковій накладній, може бути включена до складу податкового кредиту починаючи з дати реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН і до сплину терміну 1095 календарних днів з дати її складання, якщо термін для своєчасної реєстрації податкової накладної вже минув.

/ІПК від 31.05.2019 р. № 2495/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Придбання товарів/послуг для офісу

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі і для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор, вершки, квіти тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), ці товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані у господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

/ІПК від 31.05.2019 р. № 2498/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Компенсація земельного податку від нового власника нерухомості

Якщо державне підприємство отримує компенсацію понесених ним витрат зі сплати земельного податку від нового власника частини нерухомості, що розташована на земельній ділянці, стосовно якої не переоформлено на нового власника договір оренди земельної ділянки з відповідним органом виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями (до дати підписання договору оренди земельної ділянки такого уповноваженого органу безпосередньо з новим власником нерухомості), то така компенсація не є оплатою вартості послуг для цілей оподаткування ПДВ.

Отже, отримання коштів платником податку від нового власника нерухомості як компенсації понесених витрат зі сплати земельного податку за земельні ділянки державної та комунальної власності, на якій розташована така нерухомість, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 31.05.2019 р. № 2499/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Отримання субсидій та трансфертних платежів

Якщо субсидії і трансфертні платежі, що видаються платнику податку — одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 2610, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ.

Якщо зазначені кошти надходять до платника податків у рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, основних фондів, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

При цьому товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

При придбанні товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ нормами ПКУ не передбачено.

/ІПК від 03.06.2019 р. № 2529/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Збільшення ціни поставленого товару

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг внаслідок наступного за постачанням перегляду цін з урахуванням норм п. 187.1 ст. 187 ПКУ та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 розрахунок коригування складається постачальником на дату доплати коштів за поставлений товар. На підставі такого розрахунку коригування покупець має право збільшити податковий кредит звітного (податкового) періоду:

  • у якому складено такий розрахунок коригування — у разі його своєчасної реєстрації в ЄРПН;
  • у якому розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН — у разі його реєстрації в ЄРПН з порушенням встановленого ПКУ терміну.

/ІПК від 06.06.2019 р. № 2566/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання раніше імпортованого товару

Для товарів, придбаних на митній території України або ввезених на митну територію України, ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність, тобто ціна зазначена в договорі на придбання товару (контрактна вартість).

Отже, з метою нарахування податкових зобов’язань при подальшому постачанні раніше імпортованих товарів ціна придбання таких товарів визначається на дату переходу прав власності на такий товар за ціною, зазначеною в договорі на придбання товару (контрактною вартістю).

/ІПК від 03.06.2019 р. № 2533/6/99-95-42-03-15/ІПК/

 

Послуги проведення виставки за межами України

Як пояснила ДФС України, якщо постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, організації, облаштування та обслуговування експозиційних стендів, конференцій, навчальних семінарів та інших таких заходів здійснюється за межами митної території України — операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

/ІПК від 07.06.2019 р. № 2618/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Надання агентських послуг

ДФС України розглянула ситуацію, коли товариство (агент) укладає агентські договори з юридичними та фізичними особами (далі — принципали), за яким зобов’язується від імені та за рахунок принципалів забезпечити приймання від споживачів платежів за товари/послуги, поставлені їм принципалами, перерахування таких платежів принципалам та надання послуг агентської діяльності товариства, та зазначила, що послуга, яку надає товариство (агент) у межах агентського договору споживачам, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку за основною ставкою. База оподаткування за такою операцією визначається виходячи з винагороди товариства (агента), що отримана від принципалів у межах виконання агентського договору.

При цьому кошти, які приймаються товариством у межах виконання агентського договору від споживачів як суми платежів за товари/послуги, поставлені їм принципалами, для подальшого перерахування таких коштів принципалам, до бази оподаткування ПДВ не включаються.

/ІПК від 07.06.2019 р. № 2613/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Продаж ТМЦ, отриманих у рахунок погашення кредиту

При здійсненні операції з постачання (продажу) будівельних матеріалів (у тому числі отриманих у власність в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором) платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну в установлені ПКУ терміни. При цьому база оподаткування ПДВ за такою операцією визначається за нормами п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

/ІПК від 10.06.2019 р. № 2626/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Виконання довгострокових договорів

Якщо договір підряду не відповідає критеріям довгострокового договору (контракту), визначеним у п. 187.9 ст. 187 ПКУ, то платник ПДВ, який здійснює будівельні роботи за таким договором, формує податкові зобов’язання за операціями, здійсненими в рамках такого договору, за правилом «першої події», а замовник будівництва формує податковий кредит за такими операціями на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

/ІПК від 07.06.2019 р. № 2603/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

 

Анулювання реєстрації платника ПДВ

Якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються платником ПДВ, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, анулювання реєстрації платника ПДВ може бути здійснено за заявою такого платника податку (форма № 3-ПДВ).

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2662/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Отримання авансу до реєстрації платником ПДВ

Якщо перша подія — отримання коштів від покупця відбулася до дати реєстрації товариства як платника ПДВ, податкове зобов’язання на дату здійснення другої події — відвантаження товару покупцю — не нараховується, а підстави для складання податкових накладних відсутні.

При цьому оскільки по операції з постачання товару покупцю в цій ситуації не нараховуються податкові зобов’язання, відвантажений покупцю товар не визначається таким, що використаний в оподатковуваних операціях, а тому на дату отримання товару або оплати постачальнику (залежно від того, яка подія відбулася першою) мають бути нараховані податкові зобов’язання за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 13.06.2019 р. № 2716/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання простроченої «кредиторки» за імпортованими товарами

Оскільки при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється митна вартість товарів та сума ПДВ, сплачена при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2663/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Послуги з перевезення пасажирів

Звільнення від оподаткування ПДВ за пп. 197.1.8 ст. 197 ПКУ може застосовуватись до операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у випадку, якщо послуги з перевезення здійснюються у межах населеного пункту, та тарифи на такі перевезення встановлені уповноваженим органом.

Усі інші операції з надання послуг з перевезення пасажирів на митній території України, крім перелічених звільнених від оподаткування операцій, підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2667/ІПК/04-36-12-01-16/

 

Реорганізація шляхом злиття: перенесення суми від’ємного значення з ПДВ до правонаступника

ДФС України зазначила, що сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом злиття, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта. Таке перенесення здійснюється за умови підтвердження суми від’ємного значення документальною перевіркою контролюючого органу.

Для цього платник податку, що реорганізовується, подає заяву шляхом заповнення Таблиці 2 Додатка 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період (далі — Додаток 2).

Водночас, правонаступник такого платника подає заяву шляхом заповнення Таблиці 3 Додатка 2 після узгодження суми від’ємного значення за результатами документальної перевірки контролюючим органом.

При реорганізації платника ПДВ шляхом злиття з іншим платником ПДВ такий платник податку підлягає виключенню з реєстру платників ПДВ на дату затвердження передавального акта відповідно до законодавства та за умови сплати податкових зобов’язань з ПДВ у випадках, визначених розділом V ПКУ.

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.7 ст. 196 ПКУ). При цьому на такі операції не поширюється обов’язок з нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, передбачених п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ. Крім того, на операції з реорганізації шляхом злиття не поширюються вимоги п. 184.7 ст. 184 ПКУ щодо визначення податкових зобов’язань.

Також зазначено, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

/ІПК від 11.06.2019 р. № 2676/6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

  

Послуги з переказу коштів

Операції з постачання послуг з переказу коштів без відкриття рахунків, що надаються учасником платіжної системи, який відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги та уклав договір з платіжною організацією відповідної системи, яка внесена Нацбанком до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури та має відповідне свідоцтво, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 12.06.2019 р. № 2689/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Надання агентських послуг нерезиденту

З приводу питання оподаткування ПДВ операцій платника податку з надання агентських послуг з пошуку потенційних клієнтів на покупку продукції та послуг для нерезидента ГУ ДФС у Сумській області пояснило, що оскільки зазначені агентські послуги, які надаються резидентом нерезиденту в межах укладеної агентської угоди, відсутні в переліку операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ, то місце їх постачання визначається за п. 186.4 цієї статті, а саме: як місце реєстрації постачальника-резидента.

Отже, у платника податку (резидента) операції з постачання послуг з пошуку потенційних клієнтів на покупку продукції нерезидента є об’єктом оподаткування ПДВ, які оподатковуються податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %. Базою оподаткування ПДВ є агентська винагорода, яку отримує резидент за надані нерезиденту послуги з пошуку потенційних клієнтів на покупку продукції.

/ІПК від 12.06.2019 р. № 2690/8/18-28-12-01-40/ІПК/

 

Бюджетна компенсація за придбану сільгосптехніку

Якщо отримання сільськогосподарським товаровиробником бюджетних коштів як часткової компенсації на безповоротній основі за придбану сільськогосподарську техніку не передбачає постачання таким сільськогосподарським товаровиробником товарів/послуг і такі кошти відповідно не є компенсацією вартості поставлених ним товарів/послуг, то об’єкт оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає та відповідно до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються. У такому випадку податкова накладна не складається та обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ не виникає.

/ІПК від 14.06.2019 р. № 2755/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Уникнення зупинення реєстрації ПН/РК

З метою уникнення подальшого зупинення податкових накладних платник має право на відповідне звернення до контролюючого органу, на обліку якого перебуває такий платник, з проханням розгляду питання щодо виключення платника з переліку ризикових суб’єктів господарювання та наданням документів, що підтверджують реальність здійснення господарської діяльності.

За умови виключення платника з переліку ризикових суб’єктів господарювання, дотримання підприємством  нормативних актів та ведення господарської діяльності у спосіб, що не суперечить іншим нормам законодавства, зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не відбуватиметься.

/ІПК від 14.06.2019 р. № 2758/ІПК/10-36-12-01/

 

Порушення строків реєстрації ПН/РК

ДФС України вкотре нагадала, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого за вимогами статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.

При цьому ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, крім тих, що встановлені безпосередньо п. 1201.1 ст. 1201 та пунктами 35 та 42 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Отже, порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за п. 198.5 ст. 198 ПКУ, є підставою для застосування до такого платника штрафу.

/ІПК від 20.06.2019 р. № 2808/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Номенклатура товару в ПН вказана іншою мовою, ніж державна

Опис (номенклатура) товарів/послуг як один із обов’язкових реквізитів податкової накладної повинен відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг.

Таким чином, зазначення у графі 2 податкової накладної назви товару/послуги іншою мовою, ніж державна, можливе у разі, якщо така назва відповідає даним первинних документів та за умови, якщо це не заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань.

/ІПК від 21.06.2019 р. № 2835/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Безкоштовна роздача в рекламних цілях

У разі якщо вартість товарів, придбаних/виготовлених для проведення рекламно-інформаційних заходів (у тому числі для безоплатного розповсюдження) безпосередньо заявником або через інших осіб, включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов’язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів маркетингового/рекламного призначення за п. 185.1 ст. 185 та п. 198.5 ст. 198 ПКУ не нараховуються.

Для підтвердження проведення рекламного заходу та використання при цьому власної продукції і покупних товарів з логотипом компанії варто оформити відповідні документи.

/ІПК від 21.06.2019 р. № 2836/ІПК/04-36-12-01-16/ 

 

Податковий кредит на підставі рахунків за водопостачання

У разі якщо платник застосовує касовий метод, то право на формування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної на підставі документів, визначених пп. «а» п. 201.11 ст. 201 ПКУ, виникає виключно у звітному (податковому) періоді, в якому відбулося придбання послуг, та за умови списання у такому звітному (податковому) періоді коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку в рахунок оплати вартості таких придбаних послуг.

Якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит не були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, які без отримання податкової накладної дають право на податковий кредит, то зазначені суми податку можуть бути включені платником до складу податкового кредиту шляхом подання за звітні періоди, в яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ) за правилами, встановленими ст. 50 ПКУ для самостійного виправлення помилок, допущених у раніше поданій звітності.

/ІПК від 21.06.2019 р. № 2837/ІПК/04-36-12-01-16/

 

Отримання помилково перерахованих коштів

У разі відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та за умови, що в рахунок отриманих коштів платником у подальшому не будуть постачатися товари/послуги, у особи, яка отримала ці кошти, не виникає об’єкт оподаткування ПДВ за такою операцією, а грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

/ІПК від 14.06.2019 р. № 2742/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ПН з помилкою у назві покупця

Податкова накладна, в якій зазначено назву покупця, яка на дату складання такої податкової накладної не відповідає формулюванню у його статутних документах, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, заважає ідентифікувати здійснену операцію, а також суми ПДВ за такою податковою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

З метою виправлення помилки, допущеної у заголовній частині податкової накладної у назві покупця товарів/послуг (при цьому ІПН покупця зазначений правильно), постачальник таких товарів/послуг на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити заголовної частини податкової накладної повторюються, а назва покупця товарів/послуг, в якій допущено помилку, заповнюється без помилки. У цьому випадку графи 1 — 13 розділу Б розрахунку коригування та розділ А, до яких вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) товарів/послуг та після такої реєстрації є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податковій накладній, до якої його складено.

/ІПК від 20.06.2019 р. № 2822/ІПК/28-10-27-01-11/

 

Заповнення звітності у разі бюджетного відшкодування

Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, здійснюється в таблиці 2 додатка 3 до декларації. В таблиці 2 у графі 3 «Від’ємне значення: звітний (податковий) період, у якому виникло значення: місяць» вказується звітний місяць, у якому така сума уперше відображена у податковій звітності з ПДВ (тобто звітний (податковий) період, коли така сума була включена до складу податкового кредиту).

Тобто у графі 3 зазначають місяць за який формується від’ємне значення. У графі 4 зазначають рік, за який формується від’ємне значення.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2881/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Транспортно-експедиторські послуги нерезиденту

Операції з постачання транспортно-експедиторських послуг, що надаються резидентом замовнику-нерезиденту, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. При цьому у разі надання таких послуг в межах договорів міжнародного перевезення:

із залученням до перевезення третьої особи-перевізника, який є резидентом-платником ПДВ — у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на вартість послуг з перевезення за ставкою 0 відсотків,

із залученням до перевезення третьої особи-перевізника, який не є резидентом — платником ПДВ, — податкові зобов’язання у експедитора на вартість послуг з перевезення не виникають.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2887/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Якщо послуги надано до початку реєстрації платником ПДВ

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ (п. 201.8 ст. 201 ПКУ).

Тобто якщо перша подія (надання послуг) відбулася до дати реєстрації особи як платника ПДВ, податкове зобов’язання з ПДВ при отриманні в 2019 р. оплати за послуги, надані у серпні 2018 року, не нараховується.

/ІПК від 02.07.2019 р. № 3041/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Винагорода повіреного за договором доручення

При отриманні повіреним коштів від покупців згідно з договором доручення за надані довірителем послуги у повіреного податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не виникають, оскільки повіреним фактично не здійснювалася операція з постачання таких послуг. Податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання послуг довірителем виникають безпосередньо у довірителя.

При цьому послуги, надані повіреним довірителю згідно з договором доручення, в рахунок оплати вартості яких визначена договором доручення винагорода повіреного, розглядаються як окрема операція з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією визначаються повіреним у загальновстановленому порядку.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2891/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Влаштування міжнародних виставок за межами України

У разі якщо постачання послуг, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних послуг здійснюється за межами митної території України — такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування.

/ІПК від 25.06.2019 р. № 2897/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

 

Складання РК у зв’язку зі зміною курсу валюти

Якщо на дату постачання товару постачальником — платником ПДВ була складена податкова накладна, а потім у зв’язку із збільшенням вартості відвантаженого товару та зміною курсу валюти при незмінному обсязі покупець здійснив доплату, постачальник повинен на дату доплати скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату відвантаження товару, та зареєструвати такий розрахунок коригування в ЄРПН.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2888/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Організація і проведення конференцій в Україні

Операція платника податку з постачання послуг із організації і проведення конференції, місцем постачання яких визначено митну територію України, є об’єктом оподаткування ПДВ. У разі якщо організаційний внесок є компенсацією вартості зазначених послуг, то сума організаційного внеску включається до бази оподаткування ПДВ такої операції.

/ІПК від 25.06.2019 р. № 2906/6/99-99-15-03-02- 15/ІПК/

 

Якщо перед 10-значним ІПН покупця не зазначено нуль

Алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних не дає можливості реєстрації податкових накладних, у яких ІПН платника ПДВ не внесено до реєстру платників ПДВ, а наявність чи відсутність в податковій накладній перед 10-значним ІПН нулів не впливає на її реєстрацію в ЄРПН.

Отже, якщо податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, то ІПН такого платника є актуальним. Наявність або відсутність у податковій накладній нулів, з яких починається ІПН платника податку, не заважає ідентифікувати здійснену операцію.

При цьому податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту (абзац другий п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

/ІПК від 25.06.2019 р. № 2898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Маркетингові послуги нерезиденту

У разі здійснення операції з постачання маркетингових послуг резидентом, місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому резидент зареєстрований як суб’єкт господарювання, або у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 26.06.2019 р. № 2940/6/99-99-15-03-02/ІПК/

Надання нерезидентом в оренду приміщення, яке знаходиться на території України

Операція з постачання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

При цьому оскільки операції з постачання послуг оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ, то у разі надання послуг нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ, буде отримувач таких послуг (у тому числі нерезидент).

/ІПК від 26.06.2019 р. № 2944/3/99-99-15-02-02-14/ІПК/

 

Послуги із спорудження житла кооперативу

Операція будівельної організації (надавача послуг — підрядника) з постачання послуг із спорудження житла (об’єкта житлового фонду) замовнику (кооперативу) є першим постачанням житла (об’єкта житлового фонду) та відповідно оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 % незалежно від того, матеріали замовника (кооперативу) чи будівельної організації (надавача послуг — підрядника) використані для будівництва такого житла (об’єкта житлового фонду).

Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) асоційованим членам кооперативу звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ.

Водночас у разі якщо загальний обсяг операцій кооперативу з постачання товарів/послуг (у тому числі операцій з передачі готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) інвесторам — членам кооперативу, які звільняються від оподаткування ПДВ), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців перевищить 1 млн грн, то такий кооператив повинен буде зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку відповідно до вимог статей 181 і 183 ПКУ.

/ІПК від 27.06.2019 р. № 2965/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Виправлення помилок з ПДВ колишнім «спецрежимником»

Починаючи з податкової звітності за перший звітний (податковий) період 2017 р., сільгоспвиробники подають до ДФС виключно податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (з урахуванням внесених змін), в якій відображаються розрахунки з бюджетом за усіма операціями такого сільгоспвиробника. При цьому перенесення залишку від’ємного значення, сформованого у рамках застосування спецрежиму, що до 01.01.2017 р. визначався статтею 209 ПКУ, здійснювалося виключно з податкової декларації з ПДВ суб’єкта спецрежиму за звітний період грудень 2016 р./IV квартал 2016 р. в податкову декларацію з ПДВ за січень 2017 р./І квартал 2017 р. Перенесення такого від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу нормами ПКУ не передбачено.

/ІПК від 27.06.2019 р. № 2966/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Порушення строків сплати ПДВ та реєстрації ПН/РК внаслідок арешту рахунків

ДФС України визнала, що ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати узгоджених сум грошових зобов’язань та за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування (крім тих, що встановлені безпосередньо п. 1201. 1 ст. 1201 та пунктами 35, 42 та 44 підрозділу 10 розділу XX ПКУ відповідно). Зазначене стосується навіть випадків накладення арештів на підставі ухвал суду на грошові кошти, які перебували на банківських рахунках та на реєстраційну суму в системі електронного адміністрування ПДВ платника податку.

/ІПК від 23.07.2019 р. № 3410 /6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

 

Надання медичними закладами послуг зі стажування інтернів

ДФС України пояснила, що послуги зі стажування інтернів не є послугами з охорони здоров’я, а є освітніми послугами. При цьому операції з постачання освітніх послуг звільняються від оподаткування ПДВ за умови, що такі послуги надаються навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг.

Отже, операції з надання послуг зі стажування інтернів медичними закладами — комунальними некомерційними підприємствами, які не є навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання освітніх послуг, не звільняються від оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

/ІПК від 22.07.2019 р. № 3391/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання товарів нерезиденту за межами митної території України

Якщо операції з постачання товарів нерезиденту здійснюються за межами митної території України, а самі товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за такими операціями у резидента не виникає об’єкта оподаткування ПДВ.

/ІПК від 24.07.2019 р. № 3434/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання кредиторської заборгованості

Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р., сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг. Зменшення податкового кредиту у такому випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо платник при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання лікарських засобів з компенсацією за рахунок бюджетних коштів

У разі якщо грошові кошти, які надходять платнику податку — аптечній установі в рахунок оплати вартості поставлених лікарських засобів кінцевому споживачеві, є бюджетними коштами та надходять на поточний рахунок такого платника податку, то дата виникнення податкових зобов’язань визначається за п. 187.7 ст. 187 ПКУ на дату зарахування бюджетних коштів на такий рахунок.

При цьому у разі постачання аптечною установою — платником ПДВ кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ лікарських засобів, вартість який повністю компенсується за рахунок бюджетних коштів, податкова накладна складається такою аптечною установою (постачальником) — платником ПДВ на отримувача (покупця) — неплатника ПДВ на дату отримання таких бюджетних коштів на поточний рахунок постачальника.

У разі якщо вартість таких лікарських засобів часткової оплачується кінцевим споживачем, а частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, то постачальник — аптечна установа:

  • на частину вартості, що оплачується кінцевим споживачем, складає податкову накладну на неплатника ПДВ на дату такої оплати;
  • на частину вартості, що компенсується за рахунок бюджетних коштів, складає податкову накладну на неплатника ПДВ на дату отримання бюджетних коштів на свій поточний рахунок.

/ІПК від 30.07.2019 р. № 3561/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Отримання помилково перерахованих коштів від осіб, з якими наявні договірні відносини

ДФС України пояснила, що платник податку при отриманні коштів (в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Водночас на дату повернення коштів, з огляду на п. 192.1 ст. 192 ПКУ, підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов’язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів.

/ІПК від 26.07.2019 р. № 3507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Розроблення програмного забезпечення для нерезидентів

Якщо товариство здійснює операції з постачання послуг із розроблення програмного забезпечення, зазначених у пп. «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, нерезидентам (зареєстрованим як суб’єкти господарювання за межами митної території України), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, не враховуються при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ.

/ІПК від 26.07.2019 р. № 3512/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Дата виникнення податкових зобов’язань при постачанні послуг за рахунок бюджетних коштів

ДФС України вважає, що для цілей застосування норм розділу V ПКУ та підрозділу 2 розділу XX ПКУ з метою визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, слід розглядати як банківські рахунки.

Отже, датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання послуг (виконання робіт) з оплатою за рахунок бюджетних коштів, у разі якщо такі бюджетні кошти надходять на небюджетний рахунок платника податку, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України, є дата зарахування бюджетних коштів на такий небюджетний рахунок платника податку.

Втім, з метою визначення однозначної позиції з порушеного питання ДФС звернулася з відповідним запитом до Мінфіну.

/ІПК від 24.07.2019 р. № 3437/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Заокруглення загальних сум у чеках

ДФС України нагадала, що п. 4 постанови НБУ від 15.03.2018 р. № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі — постанова № 25) зобов’язано юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01.07.2018 р.  у разі відсутності монет дрібних номіналів проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару за правилами, встановленими вказаним пунктом.

Суб’єкти господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки зі споживачами із застосуванням РРО, під час проведення готівкових розрахунків зобов’язані зазначати в чеках, актах про видачу коштів та інших документах, що оформляються під час повернення коштів у разі повернення товару, загальні суми до заокруглення та після заокруглення, використовуючи правила, зазначені в п. 4 постанови № 25.

З приводу необхідності складання податкової накладної на суму заокруглення зазначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, за ст. 186 ПКУ (підпункти «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ), отже, сума заокруглення не належить до об’єктів оподаткування ПДВ, а тому податкова накладна на таку суму не складається.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3584/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Сплата зобов’язань з ПДВ третьою особою за договором доручення

На запитання щодо можливості сплати податкових зобов’язань з ПДВ третьою особою на підставі договору доручення Офіс ВПП ДФС зауважив, що поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, не передбачено.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3590/ІПК/28-10-27-01-11/

 

Коригування зобов’язань з ПДВ внаслідок курсових коливань

ДФС України пояснила, що зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу (якщо це передбачено договором) як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — лізингодавця виникає підстава для здійснення коригування зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування за п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

Водночас розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання  якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст. 257 ЦКУ та ст. 107 ПКУ. Тобто якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних при передачі майна у фінансовий лізинг відбувається зменшення його вартості, розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН, а підстави для зменшення податкових зобов’язань у лізингодавця відсутні.

При цьому лізингоодержувач у разі зменшення компенсації вартості майна, переданого у фінансовий лізинг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму такого зменшення, використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну. У разі збільшення суми компенсації вартості майна, переданого у фінансовий лізинг, якщо з дати складання податкової накладної минуло 1095  календарних днів, постачальник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму такого збільшення. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту лізингоодержувача.

/ІПК від 02.08.2019 р. № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Здійснення орендних операцій за договорами доручення

ДФС України розглянула ситуацію, коли повірений — платник ПДВ укладає з довірителями — власниками нежитлових приміщень договори доручення, за якими укладає договори оренди нежитлових приміщень з орендарями та отримує від них орендну плату, яку після утримання винагороди перераховує довірителям, та пояснила, що у повіреного при отриманні коштів від орендарів у сумі, яка підлягатиме перерахуванню довірителям, податкові зобов’язання з ПДВ не виникають. Адже повірений не є власником приміщень та безпосередньо не надає їх третім особам (орендарям) в оренду, а діє від імені та за рахунок орендодавців — довірителів.

При цьому сума утриманої повіреним у складі окремої орендної плати винагороди за виконання повіреним обов’язку за договором доручення є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією визначаються повіреним у загальновстановленому порядку (за правилом першої події за п. 187.1 ст. 187 ПКУ) та складається податкова накладна на орендаря. Водночас у довірителів на суму орендної плати, яка підлягатиме перерахуванню з банківського рахунку повіреного на їх рахунок, виникає обов’язок нарахування за такою операцією податкових зобов’язань з ПДВ (за правилом першої події за п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Заповнення зведених ПН

ДФС України з приводу порядку заповнення податкових накладних при нарахуванні податкових зобов’язань за п. 198.5 ст. 198 ПКУ пояснила, що у верхній лівій частині такої податкової накладної у полі «Зведена податкова накладна» має зазначатися код ознаки 1, у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» — позначка «X» та відповідний тип причини.

Якщо платником податку верхня ліва частина податкової накладної заповнена у порядку, зазначеному вище, та таким платником отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, то така податкова накладна пройшла перевірку, передбачену п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3585/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Надання послуг із захоронення твердих побутових та промислових відходів

У разі якщо платник податку здійснює операції з постачання інших житлово-комунальних послуг, перелік яких визначений законом, в тому числі захоронення побутових відходів, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначає дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом. Для послуг, які надаються іншим категоріям покупців, податкові зобов’язання визначаються у загальновстановленому порядку (за правилом першої події).

/ІПК від 06.08.2019 р. № 3656/ІПК/21-22-12-02-13/

 

Послуги від нерезидента з навчання персоналу

ДФС України нагадала, що місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів, за пп. 186.2.3 ст. 186 ПКУ є місце фактичного надання послуг.

Отже, якщо послуги відносяться до зазначених у цьому підпункті ПКУ та нерезидент надає їх резиденту:

  • за межами митної території України, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце фактичного надання послуг і за такими операціями податкова накладна отримувачем послуг не складається.
  • на митній території України, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ і такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3593/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Розмір літер у назві продавця/покупця, зазначеної в ПН

ДФС України наголосила, що реквізит «повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи», який віднесено до складу обов’язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах та не  містити інших даних. Водночас ПКУ не регламентовано розмір літер (великі/малі), який використовується при складанні податкової накладної.

Отже, якщо обов’язковий реквізит податкової накладної, який стосується повної або скороченої назви продавця/покупця, відповідає назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, а використання певного розміру літер (великі/малі) не обумовлено статутними документами платника податку, то використання розміру літер не визначається як помилка при складанні податкової накладної.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3586/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Отримання помилково перерахованих коштів

У разі відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та за умови, що в рахунок отриманих коштів платником у подальшому не будуть постачатися товари/послуги, у особи, яка отримала ці кошти, не виникає об’єкт оподаткування ПДВ за такою операцією, а грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

/ІПК від 14.06.2019 р. № 2742/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

ПН з помилкою у назві покупця

Податкова накладна, в якій зазначено назву покупця, яка на дату складання такої податкової накладної не відповідає формулюванню у його статутних документах, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, заважає ідентифікувати здійснену операцію, а також суми ПДВ за такою податковою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

З метою виправлення помилки, допущеної у заголовній частині податкової накладної у назві покупця товарів/послуг (при цьому ІПН покупця зазначений правильно), постачальник таких товарів/послуг на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити заголовної частини податкової накладної повторюються, а назва покупця товарів/послуг, в якій допущено помилку, заповнюється без помилки. У цьому випадку графи 1 — 13 розділу Б розрахунку коригування та розділ А, до яких вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) товарів/послуг та після такої реєстрації є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податковій накладній, до якої його складено.

/ІПК від 20.06.2019 р. № 2822/ІПК/28-10-27-01-11/

 

Заповнення звітності у разі бюджетного відшкодування

Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, здійснюється в таблиці 2 додатка 3 до декларації. В таблиці 2 у графі 3 «Від’ємне значення: звітний (податковий) період, у якому виникло значення: місяць» вказується звітний місяць, у якому така сума уперше відображена у податковій звітності з ПДВ (тобто звітний (податковий) період, коли така сума була включена до складу податкового кредиту).

Тобто у графі 3 зазначають місяць за який формується від’ємне значення. У графі 4 зазначають рік, за який формується від’ємне значення.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2881/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Транспортно-експедиторські послуги нерезиденту

Операції з постачання транспортно-експедиторських послуг, що надаються резидентом замовнику-нерезиденту, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. При цьому у разі надання таких послуг в межах договорів міжнародного перевезення:

із залученням до перевезення третьої особи-перевізника, який є резидентом-платником ПДВ — у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на вартість послуг з перевезення за ставкою 0 відсотків,

із залученням до перевезення третьої особи-перевізника, який не є резидентом — платником ПДВ, — податкові зобов’язання у експедитора на вартість послуг з перевезення не виникають.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2887/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Якщо послуги надано до початку реєстрації платником ПДВ

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ (п. 201.8 ст. 201 ПКУ).

Тобто якщо перша подія (надання послуг) відбулася до дати реєстрації особи як платника ПДВ, податкове зобов’язання з ПДВ при отриманні в 2019 р. оплати за послуги, надані у серпні 2018 року, не нараховується.

/ІПК від 02.07.2019 р. № 3041/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Винагорода повіреного за договором доручення

При отриманні повіреним коштів від покупців згідно з договором доручення за надані довірителем послуги у повіреного податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не виникають, оскільки повіреним фактично не здійснювалася операція з постачання таких послуг. Податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання послуг довірителем виникають безпосередньо у довірителя.

При цьому послуги, надані повіреним довірителю згідно з договором доручення, в рахунок оплати вартості яких визначена договором доручення винагорода повіреного, розглядаються як окрема операція з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією визначаються повіреним у загальновстановленому порядку.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2891/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Влаштування міжнародних виставок за межами України

У разі якщо постачання послуг, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних послуг здійснюється за межами митної території України — такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування.

/ІПК від 25.06.2019 р. № 2897/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

 

 

 

Складання РК у зв’язку зі зміною курсу валюти

Якщо на дату постачання товару постачальником — платником ПДВ була складена податкова накладна, а потім у зв’язку із збільшенням вартості відвантаженого товару та зміною курсу валюти при незмінному обсязі покупець здійснив доплату, постачальник повинен на дату доплати скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату відвантаження товару, та зареєструвати такий розрахунок коригування в ЄРПН.

/ІПК від 24.06.2019 р. № 2888/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Організація і проведення конференцій в Україні

Операція платника податку з постачання послуг із організації і проведення конференції, місцем постачання яких визначено митну територію України, є об’єктом оподаткування ПДВ. У разі якщо організаційний внесок є компенсацією вартості зазначених послуг, то сума організаційного внеску включається до бази оподаткування ПДВ такої операції.

/ІПК від 25.06.2019 р. № 2906/6/99-99-15-03-02- 15/ІПК/

 

Якщо перед 10-значним ІПН покупця не зазначено нуль

Алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних не дає можливості реєстрації податкових накладних, у яких ІПН платника ПДВ не внесено до реєстру платників ПДВ, а наявність чи відсутність в податковій накладній перед 10-значним ІПН нулів не впливає на її реєстрацію в ЄРПН.

Отже, якщо податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, то ІПН такого платника є актуальним. Наявність або відсутність у податковій накладній нулів, з яких починається ІПН платника податку, не заважає ідентифікувати здійснену операцію.

При цьому податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту (абзац другий п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

/ІПК від 25.06.2019 р. № 2898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Маркетингові послуги нерезиденту

У разі здійснення операції з постачання маркетингових послуг резидентом, місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому резидент зареєстрований як суб’єкт господарювання, або у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 26.06.2019 р. № 2940/6/99-99-15-03-02/ІПК/

 

 

Надання нерезидентом в оренду приміщення, яке знаходиться на території України

Операція з постачання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

При цьому оскільки операції з постачання послуг оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ, то у разі надання послуг нерезидентом, який не має постійного представництва на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ, буде отримувач таких послуг (у тому числі нерезидент).

/ІПК від 26.06.2019 р. № 2944/3/99-99-15-02-02-14/ІПК/

 

Послуги із спорудження житла кооперативу

Операція будівельної організації (надавача послуг — підрядника) з постачання послуг із спорудження житла (об’єкта житлового фонду) замовнику (кооперативу) є першим постачанням житла (об’єкта житлового фонду) та відповідно оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 % незалежно від того, матеріали замовника (кооперативу) чи будівельної організації (надавача послуг — підрядника) використані для будівництва такого житла (об’єкта житлового фонду).

Операції з подальшої передачі готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) асоційованим членам кооперативу звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ.

Водночас у разі якщо загальний обсяг операцій кооперативу з постачання товарів/послуг (у тому числі операцій з передачі готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) інвесторам — членам кооперативу, які звільняються від оподаткування ПДВ), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців перевищить 1 млн грн, то такий кооператив повинен буде зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку відповідно до вимог статей 181 і 183 ПКУ.

/ІПК від 27.06.2019 р. № 2965/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Виправлення помилок з ПДВ колишнім «спецрежимником»

Починаючи з податкової звітності за перший звітний (податковий) період 2017 р., сільгоспвиробники подають до ДФС виключно податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (з урахуванням внесених змін), в якій відображаються розрахунки з бюджетом за усіма операціями такого сільгоспвиробника. При цьому перенесення залишку від’ємного значення, сформованого у рамках застосування спецрежиму, що до 01.01.2017 р. визначався статтею 209 ПКУ, здійснювалося виключно з податкової декларації з ПДВ суб’єкта спецрежиму за звітний період грудень 2016 р./IV квартал 2016 р. в податкову декларацію з ПДВ за січень 2017 р./І квартал 2017 р. Перенесення такого від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу нормами ПКУ не передбачено.

/ІПК від 27.06.2019 р. № 2966/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Порушення строків сплати ПДВ та реєстрації ПН/РК внаслідок арешту рахунків

ДФС України визнала, що ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати узгоджених сум грошових зобов’язань та за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування (крім тих, що встановлені безпосередньо п. 1201. 1 ст. 1201 та пунктами 35, 42 та 44 підрозділу 10 розділу XX ПКУ відповідно). Зазначене стосується навіть випадків накладення арештів на підставі ухвал суду на грошові кошти, які перебували на банківських рахунках та на реєстраційну суму в системі електронного адміністрування ПДВ платника податку.

/ІПК від 23.07.2019 р. № 3410 /6/99-99-12-02-01-15/ІПК/

 

Надання медичними закладами послуг зі стажування інтернів

ДФС України пояснила, що послуги зі стажування інтернів не є послугами з охорони здоров’я, а є освітніми послугами. При цьому операції з постачання освітніх послуг звільняються від оподаткування ПДВ за умови, що такі послуги надаються навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг.

Отже, операції з надання послуг зі стажування інтернів медичними закладами — комунальними некомерційними підприємствами, які не є навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання освітніх послуг, не звільняються від оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

/ІПК від 22.07.2019 р. № 3391/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання товарів нерезиденту за межами митної території України

Якщо операції з постачання товарів нерезиденту здійснюються за межами митної території України, а самі товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за такими операціями у резидента не виникає об’єкта оподаткування ПДВ.

/ІПК від 24.07.2019 р. № 3434/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Списання кредиторської заборгованості

Якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р., сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг. Зменшення податкового кредиту у такому випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо платник при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Постачання лікарських засобів з компенсацією за рахунок бюджетних коштів

У разі якщо грошові кошти, які надходять платнику податку — аптечній установі в рахунок оплати вартості поставлених лікарських засобів кінцевому споживачеві, є бюджетними коштами та надходять на поточний рахунок такого платника податку, то дата виникнення податкових зобов’язань визначається за п. 187.7 ст. 187 ПКУ на дату зарахування бюджетних коштів на такий рахунок.

При цьому у разі постачання аптечною установою — платником ПДВ кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ лікарських засобів, вартість який повністю компенсується за рахунок бюджетних коштів, податкова накладна складається такою аптечною установою (постачальником) — платником ПДВ на отримувача (покупця) — неплатника ПДВ на дату отримання таких бюджетних коштів на поточний рахунок постачальника.

У разі якщо вартість таких лікарських засобів часткової оплачується кінцевим споживачем, а частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, то постачальник — аптечна установа:

  • на частину вартості, що оплачується кінцевим споживачем, складає податкову накладну на неплатника ПДВ на дату такої оплати;
  • на частину вартості, що компенсується за рахунок бюджетних коштів, складає податкову накладну на неплатника ПДВ на дату отримання бюджетних коштів на свій поточний рахунок.

/ІПК від 30.07.2019 р. № 3561/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Отримання помилково перерахованих коштів від осіб, з якими наявні договірні відносини

ДФС України пояснила, що платник податку при отриманні коштів (в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Водночас на дату повернення коштів, з огляду на п. 192.1 ст. 192 ПКУ, підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов’язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів.

/ІПК від 26.07.2019 р. № 3507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Розроблення програмного забезпечення для нерезидентів

Якщо товариство здійснює операції з постачання послуг із розроблення програмного забезпечення, зазначених у пп. «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, нерезидентам (зареєстрованим як суб’єкти господарювання за межами митної території України), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, не враховуються при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ.

/ІПК від 26.07.2019 р. № 3512/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Дата виникнення податкових зобов’язань при постачанні послуг за рахунок бюджетних коштів

ДФС України вважає, що для цілей застосування норм розділу V ПКУ та підрозділу 2 розділу XX ПКУ з метою визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, слід розглядати як банківські рахунки.

Отже, датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання послуг (виконання робіт) з оплатою за рахунок бюджетних коштів, у разі якщо такі бюджетні кошти надходять на небюджетний рахунок платника податку, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України, є дата зарахування бюджетних коштів на такий небюджетний рахунок платника податку.

Втім, з метою визначення однозначної позиції з порушеного питання ДФС звернулася з відповідним запитом до Мінфіну.

/ІПК від 24.07.2019 р. № 3437/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Заокруглення загальних сум у чеках

ДФС України нагадала, що п. 4 постанови НБУ від 15.03.2018 р. № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі — постанова № 25) зобов’язано юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01.07.2018 р.  у разі відсутності монет дрібних номіналів проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару за правилами, встановленими вказаним пунктом.

Суб’єкти господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки зі споживачами із застосуванням РРО, під час проведення готівкових розрахунків зобов’язані зазначати в чеках, актах про видачу коштів та інших документах, що оформляються під час повернення коштів у разі повернення товару, загальні суми до заокруглення та після заокруглення, використовуючи правила, зазначені в п. 4 постанови № 25.

З приводу необхідності складання податкової накладної на суму заокруглення зазначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, за ст. 186 ПКУ (підпункти «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ), отже, сума заокруглення не належить до об’єктів оподаткування ПДВ, а тому податкова накладна на таку суму не складається.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3584/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Сплата зобов’язань з ПДВ третьою особою за договором доручення

На запитання щодо можливості сплати податкових зобов’язань з ПДВ третьою особою на підставі договору доручення Офіс ВПП ДФС зауважив, що поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, не передбачено.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3590/ІПК/28-10-27-01-11/

 

Коригування зобов’язань з ПДВ внаслідок курсових коливань

ДФС України пояснила, що зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу (якщо це передбачено договором) як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — лізингодавця виникає підстава для здійснення коригування зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування за п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

Водночас розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання  якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст. 257 ЦКУ та ст. 107 ПКУ. Тобто якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних при передачі майна у фінансовий лізинг відбувається зменшення його вартості, розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН, а підстави для зменшення податкових зобов’язань у лізингодавця відсутні.

При цьому лізингоодержувач у разі зменшення компенсації вартості майна, переданого у фінансовий лізинг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму такого зменшення, використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну. У разі збільшення суми компенсації вартості майна, переданого у фінансовий лізинг, якщо з дати складання податкової накладної минуло 1095  календарних днів, постачальник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму такого збільшення. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту лізингоодержувача.

/ІПК від 02.08.2019 р. № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Здійснення орендних операцій за договорами доручення

ДФС України розглянула ситуацію, коли повірений — платник ПДВ укладає з довірителями — власниками нежитлових приміщень договори доручення, за якими укладає договори оренди нежитлових приміщень з орендарями та отримує від них орендну плату, яку після утримання винагороди перераховує довірителям, та пояснила, що у повіреного при отриманні коштів від орендарів у сумі, яка підлягатиме перерахуванню довірителям, податкові зобов’язання з ПДВ не виникають. Адже повірений не є власником приміщень та безпосередньо не надає їх третім особам (орендарям) в оренду, а діє від імені та за рахунок орендодавців — довірителів.

При цьому сума утриманої повіреним у складі окремої орендної плати винагороди за виконання повіреним обов’язку за договором доручення є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією визначаються повіреним у загальновстановленому порядку (за правилом першої події за п. 187.1 ст. 187 ПКУ) та складається податкова накладна на орендаря. Водночас у довірителів на суму орендної плати, яка підлягатиме перерахуванню з банківського рахунку повіреного на їх рахунок, виникає обов’язок нарахування за такою операцією податкових зобов’язань з ПДВ (за правилом першої події за п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Заповнення зведених ПН

ДФС України з приводу порядку заповнення податкових накладних при нарахуванні податкових зобов’язань за п. 198.5 ст. 198 ПКУ пояснила, що у верхній лівій частині такої податкової накладної у полі «Зведена податкова накладна» має зазначатися код ознаки 1, у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» — позначка «X» та відповідний тип причини.

Якщо платником податку верхня ліва частина податкової накладної заповнена у порядку, зазначеному вище, та таким платником отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, то така податкова накладна пройшла перевірку, передбачену п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3585/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Надання послуг із захоронення твердих побутових та промислових відходів

У разі якщо платник податку здійснює операції з постачання інших житлово-комунальних послуг, перелік яких визначений законом, в тому числі захоронення побутових відходів, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначає дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом. Для послуг, які надаються іншим категоріям покупців, податкові зобов’язання визначаються у загальновстановленому порядку (за правилом першої події).

/ІПК від 06.08.2019 р. № 3656/ІПК/21-22-12-02-13/

 

Послуги від нерезидента з навчання персоналу

ДФС України нагадала, що місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів, за пп. 186.2.3 ст. 186 ПКУ є місце фактичного надання послуг.

Отже, якщо послуги відносяться до зазначених у цьому підпункті ПКУ та нерезидент надає їх резиденту:

  • за межами митної території України, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце фактичного надання послуг і за такими операціями податкова накладна отримувачем послуг не складається.
  • на митній території України, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ і такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3593/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Розмір літер у назві продавця/покупця, зазначеної в ПН

ДФС України наголосила, що реквізит «повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи», який віднесено до складу обов’язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах та не  містити інших даних. Водночас ПКУ не регламентовано розмір літер (великі/малі), який використовується при складанні податкової накладної.

Отже, якщо обов’язковий реквізит податкової накладної, який стосується повної або скороченої назви продавця/покупця, відповідає назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, а використання певного розміру літер (великі/малі) не обумовлено статутними документами платника податку, то використання розміру літер не визначається як помилка при складанні податкової накладної.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3586/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Повернення майна з господарського відання

ДФС України пояснила, що при передачі майна з господарського відання дочірнього підприємства на баланс власника майна не здійснюється постачання товарів у розумінні пп. 14.1.191 ст. 14 ПКУ, оскільки не передається право власності на майно. Тому операція з передачі майна з господарського відання дочірнього підприємства на баланс власника майна не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 14.08.2019 р. № 3797/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Попередня оплата однією сумою за декількома рахунками

ГУ ДФС у м. Києві з приводу порядку складання податкових накладних при здійсненні попередньої оплати однією сумою за декількома рахунками-фактурами нагадало, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.

У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

/ІПК від 23.08.2019 р. № 3964/ІПК/26-15-12-01-18/

 

Доставка перевізником неоплаченого товару покупцю

З метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася, і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які за ст. 307 ГКУ оформлюються в установленій формі із складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.

/ІПК від 14.08.2019 р. № 3793/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Повернення частини авансу після 1095 днів

У разі якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, який підлягає постачанню, відбувається повернення частини такого авансового платежу, розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН, та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов’язань у платника податку — продавця відсутні.

При цьому покупець у разі повернення йому постачальником частини авансового платежу, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму зменшення компенсації вартості товару (частини авансового платежу, що повернута постачальником), використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

/ІПК від 09.08.2019 р. № 3720/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Оплата послуг за бюджетні кошти

У разі, якщо грошові кошти, які надходять платнику в рахунок оплати вартості поставлених послуг, є бюджетними коштами відповідно до норм БКУ та надходять на відповідний рахунок товариства, то дата виникнення податкових зобов’язань визначається товариством за п. 187.7 ст. 187 ПКУ на дату зарахування коштів на такий рахунок, незалежно від дати підписання актів виконаних робіт. На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’я­заний скласти податкову накладну в електрон­ній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

/ІПК від 15.08.2019 р. № 3820/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Відсоткові платежі за договором фінансового лізингу

Якщо сплата фінансових відсоткових платежів включається до складу лізингового платежу, то така плата є складовою частиною операції з нарахування та сплати комісій у складі лізингового платежу в межах договору фінансового лізингу, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 28.08.2019 р. № 4029/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Випуск товарів у вільний обіг у спрощеному порядку

У разі випуску товарів у вільний обіг у спрощеному порядку з поданням платником тимчасової митної декларації суми ПДВ відносяться до податкового кредиту на підставі поданої платником та прийнятої митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку з установленим обсягом даних, яка підтверджує завершення декларування ввезеного на митну територію товару (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

При цьому по тимчасовій митній декларації формування податкового кредиту не відбувається.

/ІПК від 27.08.2019 р. № 4002/6/99-99-15-03-02- 15/ІПК/

 

Виправлення у звітності неправильно вказаного ІПН покупця у ПН

В податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковй накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Оскільки у декларації зазначаються дані, визначені на підставі первинних документів, відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені на дату складання податкової накладної з «невірним» ІПН. Розрахунок коригування та друга податкова накладна не впливають на визначене податкове зобов’язання, тому операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню податковій звітності з ПДВ не підлягає. Виправлення неправильно вказаного ІПН покупця необхідно здійснити методом сторно в додатку 5 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ.

/ІПК від 27.08.2019 р. № 3999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Відступлення права вимоги майнових прав на нерухомість

Для цілей оподаткування ПДВ операція з продажу майнових прав на нерухоме майно для продавця є операцією з постачання об’єкта нерухомого майна. При здійсненні такої операції платник ПДВ зобов’язаний на дату фактичної передачі майнових прав на нерухоме майно визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору за пп. 196.1.5 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора за умови, якщо боргові зобов’язання (вимоги) передаються в обмін на грошові кошти або цінні папери. Податкова накладна за такою операцією не складається.

При цьому оскільки майнові права придбані платником податку — резидентом з ПДВ почали використовуватися в неоподатковуваних операціях, у такого платника податку — резидента виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 27.08.2019 р. № 4005/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Послуги для банку з утримання, охорони та організації продажу набутого ним у власність заставного майна

При продажу банком майна, набутого у власність внаслідок звернення на нього стягнення, операція з такого продажу:

  • в частині вартості такого майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), — звільняється від оподаткування ПДВ,
  • в частині позитивної різниці між ціною постачання та ціною придбання такого майна — підлягає оподаткуванню ПДВ.

Операції з постачання послуг з утримання, охорони та організації продажу і передачі в оренду майна, отриманого банком у власність внаслідок звернення на нього стягнення, які надаються суб’єктом господарювання такому банку, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються на загальних підставах. При цьому якщо такі послуги використовуються банком частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях (зокрема, у разі здійснення продажу такого майна, набутого банком у власність внаслідок звернення на нього стягнення), платник податку (банк) повинен нарахувати податкові зобов’язання за п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 22.08.2019 р. № 3936/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Передача майна в лізинг

Передача майна в оперативний лізинг (оренду), а також повернення такого майна його власнику не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При здійсненні платником ПДВ операцій з передачі майна в оперативний лізинг (оренду) об’єктом оподаткування ПДВ є вартість наданих послуг у межах договору лізингу (оренди), тобто сума лізингових (орендних) платежів є оплатою вартості послуг з надання майна в лізинг (оренда), яка підлягає оподаткуванню ПДВ в загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг лізингодавцю, є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування яких визначається за п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При цьому у разі здійснення до 31.12.2022 р. операцій з передачі у фінансовий лізинг майна, зазначеного у п. 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, та повернення такого майна лізингодавцю — такі операції звільняються від оподаткування ПДВ.

У разі здійснення таких операцій після 31.12.2022 р. такі операції| підлягатимуть оподаткуванню ПДВ.

/ІПК від 28.08.2019 р. № 4028/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Оренда нерезидентом кінознімального та освітлювального устаткування

ДФС України пояснила, що місцем постачання послуг з оренди кінознімального та освітлювального устаткування вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. При цьому у разі якщо отримувачем таких послуг є нерезидент, який не має в Україні постійного представництва, місце постачання таких послуг знаходитиметься поза межами митної території України, і обсяг таких послуг не включатиметься до об’єкта оподаткування ПДВ на підставі пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ. Водночас місцем постачання послуг з оренди транспортних засобів є місце реєстрації постачальника таких послуг.

/ІПК від 20.08.2019 р. № 3908/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Мотиваційні виплати у грошовій формі

При виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю за досягнення відповідних показників обсягу придбання об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг. Таким чином, у покупця (платника ПДВ) при отриманні від продавця (платника ПДВ) винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу). Базою оподаткування ПДВ за п. 188.1 ст. 188 ПКУ у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (бонусу).

/ІПК від 04.09.2019 р. № 17/ІПК/04-36-12-01-16/

 

Постачання товарів, придбаних у нерезидента, без фактичного ввезення в Україну

Оскільки операції з придбання і постачання товарів здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за цими операціями не виникає об’єкта оподаткування ПДВ. Операції з придбання товарів у нерезидента за межами митної території резидентом без їх фактичного ввезення на митну територію України та постачання іншому нерезиденту без їх фактичного вивезення відображенню в декларації не підлягають.

/ІПК від 04.09.2019 р. № 19/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Податковий кредит на підставі рахунку за водопостачання

Якщо рахунок, що виставляється платнику податку за надані товари/послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (далі — рахунок), то такий рахунок для покупця/отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.

/ІПК від 04.09.2019 р. № 20/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Забезпечення перевізника смарт-картами для заправки на АЗС

Оскільки в розглянутій ситуації товариство з метою здійснення вантажних перевезень та у межах своєї господарської діяльності забезпечує перевізників вантажів належними такому товариству смарт-картами на пальне, що передбачено умовами договорів перевезення, в яких встановлено норму та мету використання пального, при здійсненні такої операції п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовується, а податковий кредит, сформований платником податку при придбанні таких смарт-карт, що передаються, не коригується.

/ІПК від 10.09.2019 р. №101/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Зазначення коду УКТ ЗЕД у податкових накладних

Код товару УКТ ЗЕД зазначається при складанні податкових накладних на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару: для підакцизних та імпортних товарів — 10 знаків; для інших товарів — не менше 4 знаків.

Тобто платник податку при здійсненні операцій з постачання вітчизняних товарів може зазначати у графі 3.1 податковій накладній як 4, так і 10 знаків.

/ІПК від 06.09.2019 р. № 52/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Списання та утилізація прострочених лікарських засобів

ДПС України вважає, що у разі списання та утилізації лікарських засобів у зв’язку із закінченням терміну їх придатності та набуття статусу «відходів», з огляду на положення пп. 14.1.36 ст. 14 та п. 198.5 ст. 198 ПКУ такі лікарські засоби розцінюються як товари, що починають використовуватися в операції, яка не є господарською діяльністю платника податку. При цьому в такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

При цьому якщо за операцією платника ПДВ з придбання лікарських засобів, що здійснювалася до 01.07.2015 р., суми ПДВ не нараховувалися, то обов’язку щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ у такого платника не виникає. Якщо за операцією платника ПДВ з придбання лікарських засобів, що здійснювалася до 01.07.2015 р., суми ПДВ нараховувалися та були включені до складу податкового кредиту (за ставкою 7 %), то такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ за ставкою 7 %.

/ІПК від 06.09.2019 р. № 63/6/99-00-04-07-03-15/ІПК/

 

Відшкодування суми збитків, завданих у ДТП

Кошти, що надходять платнику ПДВ на банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

При цьому норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ у такому випадку не застосовуються.

/ІПК від 12.09.2019 р. № 158/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Уцінка товарів та їх подальший продаж

Операція з уцінки товарів не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки при її здійсненні не відбувається постачання товарів.

Якщо платник ПДВ здійснив уцінку товарів та у подальшому планує постачання таких товарів, то податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з їх постачання нараховуються виходячи із бази оподаткування ПДВ, встановленої п. 188.1 ст. 188 ПКУ, яка не повинна бути нижче ціни придбання товарів (для раніше придбаних товарів) або нижче звичайних цін (для самостійно виготовлених товарів).

/ІПК від 10.09.2019 р. № 99/6/99-00-07-15-03-02-15/ІПК/

 

Послуги з організації ремонту транспортних засобів за межами митної території України

Оскільки операція резидента України — платника ПДВ з постачання іншому резиденту України послуг, пов’язаних із транспортними засобами (у тому числі послуги з організації ремонту транспортних засобів за межами митної території України), є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується податком за основною ставкою, то обсяг та сума ПДВ за такою операцією відображаються у рядку 1.1 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.

У рядку 5 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ відображаються обсяги операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що надаються за межами митної території України з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ. При цьому для платників податку, які заповнюють рядок 5 розділу І «Податкові зобов’язання» декларації з ПДВ, обов’язковим є подання додатка 6 до декларації з ПДВ (далі — Додаток (Д6)). Додаток (Д6) заповнюється у розрізі операцій, зокрема операцій з постачання послуг за межами митної території України, та послуг, що надаються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ.

/ІПК від 10.09.2019 р. № 99/6/99-00-07-15-03-02-15/ІПК/

 

Відшкодування збитків за пошкодження посівів

Кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ і підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ.

Таким чином, платник податку, який отримав від компанії з видобування корисних копалин, яка здійснила пошкодження посівів сільськогосподарських культур при установці бурового обладнання, оплату за заподіяну шкоду, повинен нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

/ІПК від 11.09.2019 р. № 121/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Списання ТМЦ з подальшою їх переробкою та постачанням як вторсировини

При списанні ТМЦ (пляшок), які не можуть бути використані у межах господарської діяльності платника податку, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються за умови, що їх вартість включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та пов’язані з отриманням доходів.

У разі недотримання цієї умови при списанні таких ТМЦ платник зобов’язаний визначити зобов’язання з ПДВ за основною ставкою за пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну, оскільки такі товари не використовуються в оподатковуваних операціях.

При подальшому постачанні вторинної сировини (склобою), отриманої після переробки ТМЦ (пляшок), податкові зобов’язання з ПДВ визначаються за правилом «першої події» за п. 187.1 ст. 187 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної за правилами п. 188.1 ст. 188 ПКУ (у випадку, описаному у зверненні, виходячи з договірної ціни продажу такої вторинної сировини, яка відповідає її балансовій вартості).

/ІПК від 11.09.2019 р. № 123/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Право на бюджетне відшкодування за несвоєчасно зареєстрованими ПН

Сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, яка була несвоєчасно зареєстрована в ЄРПН, може бути включена до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду в межах 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, та відповідно може брати участь у розрахунку суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, починаючи з періоду відображення такої суми у податковій звітності з ПДВ.

/ІПК від 22.08.2019 р. № 3947/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

 

Віднесення договору до категорії довгострокових

У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору на виконання робіт з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом, укладеного між замовником і виконавцем, передбачено поетапне здавання робіт (здавання черг будівництва) замовнику, що оформлюється згідно з чинним законодавством, то для цілей оподаткування ПДВ такий договір не вважається довгостроковим договором (контрактом). У такому випадку за операціями замовника з придбання робіт у виконавця податковий кредит формується за правилом «першої події» відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ.

У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору на виконання робіт з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом з урахуванням внесених змін до такого договору), укладеного між замовником виконавцем, не передбачено поетапного здавання робіт (здавання черг будівництва) замовнику, то для цілей оподаткування ПДВ такий договір розцінюється як довгостроковий договір (контракт). У такому випадку за операціями замовника з придбання робіт у виконавця податковий кредит формується на дату фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

/ІПК від 12.09.2019 р. № 163/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Операції з передачі майна за договором управління

Операції з передачі установником управління (у тому числі фізичною особою) майна управителю та повернення такого майна управителем у межах договору управління майном ПДВ не оподатковуються, оскільки не відбувається переходу права власності на таке майно.

Операція з надання послуги по управлінню майном, яка здійснюється управителем — платником ПДВ за плату (винагороду) та в інтересах установника управління в межах договору управління майном, є операцією з поставки послуг, що оподатковується ПДВ на загальних підставах (за основною ставкою).

З огляду на те, що відповідно до договору управитель, крім винагороди, має право на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном, то таке відшкодування за своєю суттю є компенсацією окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з управління майном, та включається до бази оподаткування ПДВ.

Таким чином, відображення у податковій звітності з ПДВ операцій по отриманню управителем винагороди в межах договору управління майном, відшкодування витрат, здійснених у зв’язку з управлінням майном, здійснюється відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, як операція з постачання послуг, що оподатковується ПДВ на загальних підставах.

При цьому якщо управителем передаються установнику управління грошові кошти, отримані управителем у результаті здійснення операцій з майном, така операція не є операцією з постачання товарів/послуг та ПДВ не оподатковується і у податковій звітності з ПДВ не відображається.

/ІПК від 16.09.2019 р. № 242/6/99-00-07-01-01-15/ІПК/

 

Факторингові операції, об’єктом яких є дебіторська заборгованість

 У разі якщо за договором факторингу об’єктом факторингових операцій є, зокрема, валютні цінності, цінні папери та операції з відступлення права вимог, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. В іншому випадку, якщо об’єктом факторингових операцій є об’єкти, відмінні від зазначених вище, то факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже, у разі якщо за договором факторингу об’єктом факторингових операцій є дебіторська заборгованість у грошовій валюті України, то факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 16.09.2019 р. № 271/ІПК/04-36-12-01-16/

 

Послуги медзакладів зі стажування інтернів

Послуги зі стажування інтернів не є послугами з охорони здоров’я, а є освітніми послугами. При цьому операції з постачання освітніх послуг звільняються від оподаткування ПДВ за умови, що такі послуги надаються навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг.

Таким чином, операції з надання послуг зі стажування лікарів (провізорів)- інтернів медичними закладами — комунальними некомерційними підприємствами, які не є навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання освітніх послуг, не звільняються від оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

/ІПК від 16.09.2019 р. № 272/ІПК/06-30-04/

 

Списання активів, які використовувалися в звільнених від ПДВ операціях

У разі якщо придбані після 01.07.2015 р. товариством з ПДВ товари та необоротні активи призначалися для використання або почали використовуватися, зокрема, в операціях звільнених від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, то таке товариство зобов’язано було нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти зведену податкову накладну за пп. «б» п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Якщо у подальшому такі товари та необоротні активи не були використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, та списуються з балансу в зв’язку із закінченням строку використання або з їх нестачею, то товариство одночасно зобов’язано: відкоригувати попередньо нараховані податкові зобов’язання з ПДВ за пп. «б» п. 198.5 ст. 198 ПКУ шляхом складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної та відповідно обнулення (сторнування) показників такої накладної; нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ та скласти нову зведену податкову накладну.

/ІПК від 16.09.2019 р. № 273/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Реєстрація в ЄРПН ПН/РК на суму показника ∑Перевищ

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється, зокрема, за умови, що сума показника ∑Накл більше/дорівнює значенню суми ПДВ у таких податкових накладних/розрахунках коригування або на суму позитивного значення показника ∑НаклПеревищ, обрахованого за відповідний звітний період. При цьому в рамках СЕА ПДВ виключена можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, які не забезпечені грошовими коштами або «вхідним» податковим кредитом, що в свою чергу відповідає принципу функціонування СЕА ПДВ, визначеному ст. 2001 ПКУ.

/ІПК від 20.09.2019 р. № 335/6/99-00-04-02-03-15/ІПК/

 

Кілька ПН на попередню оплату, сплачену однією сумою

Податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання поперед­ньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.

У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

/ІПК від 26.09.2019 р. № 390/ІПК/26-15-04-01-18/

 

Придбання послуг у ФОП — неплатника ПДВ

Право на нарахування податкових зобов’язань і складання податкових накладних має лише особа, зареєстрована як платник податку. Таким чином особа, яка не зареєстрована платником ПДВ, здійснює надання послуг (у тому числі і консультаційних) без нарахування податкових зобов’язань. При цьому платники податку, яким така особа надає послуги, не визначають податкових зобов’язань за придбаними послугами, не складають податкову накладну та не формують податкового кредиту.

/ІПК від 26.09.2019 р. № 392/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Безоплатне молоко за шкідливі умови праці

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням спецхарчування (у тому числі молока або інших рівноцінних харчових продуктів) у разі обов’язкового забезпечення працівників спецхарчуванням, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

При цьому у разі якщо вартість зазначеного спецхарчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ та пов’язані з отриманням доходів, ці товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

У разі якщо вартість спецхарчування включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких не оподатковуються ПДВ та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також у випадку якщо частково використовується в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 ПКУ відповідно.

/ІПК від 26.09.2019 р. № 411/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Реєстрація платником ПДВ

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 ПКУ, але яка не подала до контролюючого органу Заяву № 1-ПДВ, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку. У такому випадку обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ в особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви № 1-ПДВ, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн.

/ІПК від 26.09.2019 р. № 393/6/99-00-07-05-02-15/ІПК/

 

Ліквідація товарних запасів унаслідок пожежі

При здійсненні операції з ліквідації (списання) товарних запасів, у тому числі, які містили чорні та кольорові метали, придбаних з ПДВ, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни зведену податкову накладну за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Операції з постачання брухту чорних і кольорових металів (у межах переліків, затверд­жених КМУ), що утворився внаслідок пожежі та відповідно займання вогнем товарних запасів, які після такої пожежі не можуть використовуватися за своїм безпосереднім призначенням, звільняються від оподаткування ПДВ на підставі п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. При цьому правила, встановлені ст. 199 ПКУ, до такої операції не застосовуються.

/ІПК від 26.09.2019 р. № 406/6/99-00-07-3-02-15/ІПК/

 

Придбання ТМЦ за рахунок бюджетних коштів

ДПС України пояснила, що п. 187.7 ст. 187 ПКУ встановлено особливий порядок лише для визначення дати виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, а тому дата виникнення права на податковий кредит у разі придбання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів визначається у загальновстановленому порядку за правилом першої події, визначеним п. 198.2 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 26.09.2019 р. № 398/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Постачання освітніх послуг

Операції навчального центру з постачання послуг із усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними нав­чальними закладами, звільняються від оподаткування ПДВ за пп. 197.1.2 ст. 197 ПКУ за умови, що зазначений навчальний центр має офіційний статус професійно-технічного нав­чального закладу, а також відповідну ліцензію та/або дозвільні документи (якщо постачання таких видів послуг передбачає їх отримання).

/ІПК від 26.09.2019 р. № 400/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Послуги з міжнародного перевезення вантажів

При здійсненні міжнародного перевезення вантажів, яке підтверджується єдиним міжнародним перевізним документом, об’єктом оподаткування ПДВ є операція з постачання послуги з міжнародного перевезення вантажів, отже, при складанні податкової накладної за такою операцією базою оподаткування є вартість такої послуги в цілому (без поділу на відрізки маршруту — за межами митної території України/на митній території України).

/ІПК від 26.09.2019 р. № 414/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Коригування та подання уточнюючої декларації за період, що перевірявся

З приводу порядку реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної та наявності підстав для проведення документальної перевірки у разі подання уточнюючої декларації за період, що перевірений плановою перевіркою, ДПС України зазначила таке:

  • у разі складання платником уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за період, який був охоплений плановою перевіркою, контролюючий орган має право на проведення документальної позапланової перевірки за відповідний період;
  • у випадку наявності підстав, визначених ст. 192 ПКУ, платник податку — постачальник зобов’язаний скласти, а отримувач — зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної (у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, зазначеної у такій податковій накладній), у тому числі якщо за податковий період, у якому була складена така податкова накладна, було проведено документальну перевірку.

/ІПК від 26.10.2019 р. № 412/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Придбання за рахунок бюджетних коштів основних засобів і послуг

Якщо отримання платником ПДВ коштів, які виділяються з бюджету у вигляді капітальних трансфертів за кодом бюджетної класифікації 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» та/або 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», не передбачає постачання товарів/послуг, основних засобів і такі кошти відповідно не є компенсацією вартості товарів/послуг, основних засобів, то об’єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає та відповідно до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються. Якщо зазначені кошти надходять до платника ПДВ у рахунок оплати вартості поставлених ним товарів/послуг, основних засобів, то на дату їх зарахування на банківський рахунок такий платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із вартості товарів/послуг, основних засобів.

Товари/послуги, основні засоби, придбані за рахунок коштів, що надійшли платнику податку у вигляді капітальних трансфертів, субсидій та поточних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником ПДВ і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками таких товарів/послуг. При цьому у разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, основні засоби призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях (у тому числі в операціях, що звільняються від оподаткування ПДВ та/або не є об’єктом оподаткування ПДВ) та/або в операціях, що не є його господарською діяльністю, то такий платник за п. 198.5 ст. 198 ПКУ зобов’язаний буде нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

/ІПК від 26.09.2019 р. № 399/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Передача «Рush-повідомлень» через Інтернет

У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору процедури забезпечення клієнта можливістю передачі «Рush-повідомлень» через мережу Інтернет та/або надання доступу до обладнання (сукупність апаратно-програмних засобів) з метою використання клієнтом особистого кабінету передбачають фактичне постачання такому клієнту програмної продукції або права на використання програмної продукції, то для цілей оподаткування ПДВ такі операції розцінюються як операції з постачання програмної продукції або операції з надання права на використання програмної продукції, та не підлягають оподаткуванню ПДВ за п. 26 підрозділу 2 розділу XX ПКУ або пп. 196.1.6 ст. 196 ПКУ (залежно від умов, визначених у цивільно-правовому договорі).

Якщо умовами цивільно-правового договору процедури забезпечення клієнта можливістю передачі «Рush-повідомлень» через мережу Інтернет та/або надання доступу до обладнання (сукупність апаратно-програмних засобів) з метою використання клієнтом особистого кабінету не передбачають фактичного постачання такому клієнту програмної продукції або надання права на використання програмної продукції, то такі операції розцінюються як операції з надання послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 %.

/ІПК від 26.09.2019 р. № 407/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

У зведеній ПН не проставлено код ознаки

ГУ ДПС у Кіровоградській області пояснило, що код ознаки, який зазначається у верхній лівій табличній частині податкової накладної в полі «Зведена податкова накладна», не є обов’язковим реквізитом податкової накладної, однак свідчить про окремий характер операцій, за результатами здійснення яких складається така податкова накладна та визначаються податкові зобов’язання з ПДВ.

Враховуючи зазначене, у разі якщо платником податку при складанні зведеної податкової накладної у полі «Зведена податкова накладна» не проставлено код ознаки, то така податкова накладна не відповідає суті здійсненої операції, за якою вона складена, та первинним (бухгалтерським) документам.

Для виправлення такої помилки платнику податку — постачальнику товарів/послуг необхідно скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому вивести в нуль її показники, та на дату виникнення податкових зобов’язань скласти правильну податкову накладну із зазначенням відповідного коду ознаки в полі «Зведена податкова накладна» і зареєструвати її в ЄРПН. Така правильно складена податкова накладна після її реєстрації в ЄРПН постачальником є підставою для включення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

/ІПК від 04.10.2019 р. № 590/ІПК/11-28-04-01-13/

 

Право на бюджетне відшкодування ПДВ

Право на отримання відшкодування сум податку з держбюджету має виключно платник ПДВ, який задекларував таку суму в податковій декларації з ПДВ та подав до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

При цьому умовою для декларування платником ПДВ суми податку до бюджетного відшкодування, зокрема, є фактична сплата отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

У разі якщо оплата постачальнику за надані ним товари/послуги здійснюється не отримувачем таких товарів/послуг, а іншою особою, то при виникненні у такого отримувача товарів/послуг від’ємного значення податку за такими операціями у нього відсутнє право на декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування.

Слід зазначити, що до дати реєстрації особи як платника ПДВ право на декларування та відповідно отримання відшкодування сум податку з держбюджету у такої особи відсутнє.

/ІПК від 02.10.2019 р. № 538/6/99-00-04-02-03-15/ІПК/

 

Постачання медвиробів

У випадку якщо медичні вироби дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні та відповідають вимогам технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, то операції з їх постачання на митній території України та/або ввезення їх на митну територію України підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 %.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів недотримано хоча б однієї із зазначених умов, операції з постачання таких медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 26.09.2019 р. № 401/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Послуги нерезидента з міжнародного перевезення

Якщо послуги перевезення надаються перевізником — нерезидентом, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

/ІПК від 08.10.2019 р. № 647/ІПК/26-15-04-01-18/

 

Списання кредиторської заборгованості за отриманим авансом

У разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об’єкт оподаткування ПДВ у постачальника за такою операцією відсутній.

Таким чином, якщо постачальником товарів/послуг на дату отримання авансового платежу від покупця таких товарів/послуг були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та у подальшому виникли обставини, внаслідок яких договір постачання товарів/послуг не виконано, товари/послуги не поставлено протягом терміну позовної давності і постачання інших товарів/послуг, в оплату яких можуть бути зараховані ці кошти, здійснюватися не буде, а кредиторська заборгованість за отриманим авансом списується, об’єкт оподаткування (операція з постачання товарів/послуг) відповідно відсутній. У такому випадку постачальник має право зменшити раніше нараховану суму податкового зобов’язання з ПДВ на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. При цьому такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем.

/ІПК від 08.10.2019 р. № 644/ІПК/20-40-04-01-11/

 

Зарахування попередньої оплати за один товар у рахунок іншого

Якщо продавцем — платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за договором № 1 було визначено податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін дія договору припиняється, а попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за договором № 2, то продавець — платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Зареєстрований розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань, а для отримувача-покупця — підставою для зменшення податкового кредиту.

Разом з тим якщо за договором № 2 товари/послуги вже було поставлено та на дату такої поставки («першої події») постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за договором № 1 в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2 податкова накладна постачальником не складається.

Якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за договором № 1 в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2 такі товари/послуги за договором № 2 поставлені не були, то на дату підписання такого документа продавець — платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на суму попередньої оплати за договором № 2 («перша подія») і зареєструвати ії в ЄРПН у встановлений Кодексом термін. Така податкова накладна є для покупця товарів/послуг підставою для віднесення суми податку, зазначеної у ній, до податкового кредиту.

/ІПК від 08.10.2019 р. № 648/ІПК/26-15-04-01-18/

 

Придбання програмної продукції у нерезидента

Операції з постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України є об’єктом оподаткування ПДВ, які, в свою чергу, відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не оподатковуються ПДВ.

Формою податкової декларації з ПДВ та порядком її заповнення не передбачено відображення в декларації обсягів придбання товарів і необоротних активів, ввезених на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, та обсягів послуг, отриманих від нерезидента, місцем постачання яких за ст. 186 ПКУ визначена митна територія України, і на які поширюється режим звільнення від оподаткування, а тому такі операції в декларації не відображаються.

/ІПК від 08.10.2019 р. № 627/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Округлення вартісних та кількісних показників у ПН

ГУ ДПС у м. Києві нагадала, що за пп. 9 п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі — Порядок № 1307), до графи 11 вноситься сума ПДВ. Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.

При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

Для визначення розрахованих вартісних показників та кількісних показників податкової накладної застосовується правило математичного округлення, яке полягає у збільшенні відповідного знака на «1» (одиницю), якщо наступний за ним знак, який скорочується, дорівнює або перевищує «5» (п’ять).

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків І — IX розділу А податкової накладної.

Враховуючи зазначене та те, що для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносять до податкового кредиту, є податкові накладні, отримані з ЄРПН, платник має право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно зі складеними та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, сформованими на підставі первинних бухгалтерських документів.

/ІПК від 28.10.2019 р. № 649/ІПК/26-15-04-01-18/

 

Умови звільнення від ПДВ операцій боржників

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється на операції платника податку — боржника з постачання товарів (у тому числі самостійно виготовлених товарів) за умови, якщо компенсація (оплата), отримана платником податку — боржником від покупця за такі товари, буде використана виключно для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, погодженого за вимогами Закону України від 14.06.2016 р. № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію», або плану санації, затвердженого відповідно до ст. 6 Закону України від 14.05.92 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому для платників податку, по яких порушено провадження у справі про банкрутство, нормами ПКУ не встановлено обмежень щодо застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного п. 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

/ІПК від 08.10.2019 р. № 657/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Повернення частини авансу, якщо з дати складання ПН минуло 1095 днів

У разі якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, який підлягає постачанню, відбувається повернення частини такого авансового платежу, розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов’язань у платника податку — продавця відсутні.

При цьому покупець у разі повернення йому постачальником частини авансового платежу зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму зменшення компенсації вартості товару (частини авансового платежу, що повернута постачальником), використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну, з урахуванням особливостей, визначених Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну України від 31.12.2015 р. № 1307, для складання податкових накладних відповідно до вказаної норми.

/ІПК від 08.10.2019 р. № 659/99-00-07-03-02-15/ІПК/

Бази оподаткування за операціями, що не є госпдіяльністю платника

Як пояснила ДФС України, податкові зобов’язання з ПДВ та податковий кредит платника податку визначаються виходячи з вартості поставлених та придбаних товарів/послуг. Зазначений принцип застосовується також і при нарахуванні податкових зобов’я­зань з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Виходячи із зазначеного у разі використання придбаних товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (у тому числі у разі списання таких товарів), податкові зобов’язання за п. 198.5 ст. 198 ПКУ нараховуються виходячи з тієї вартості, за якою відбувалося придбання цих товарів.

Наприклад, за товарами, придбаними за ціною 90 грн, такі податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються виходячи з вартості їх придбання (90 грн); за товарами, придбаними за ціною 70 грн, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються виходячи з такої вартості придбання (70 грн), і так далі.

При цьому з метою нарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ст.198 ПКУ у зв’язку з використанням придбаних товарів у негосподарській діяльності платник податку визначає вартість придбання таких товарів на підставі первинних документів, які засвідчують факт їх придбання, та даних бухгалтерського обліку.

/ІПК від 11.10.2019 р. № 730/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Платні послуги закладів охорони здоров’я

Операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, звільняються від оподаткування ПДВ за винятком послуг, перерахованих у підпунктах «а» — «о» пп. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, які підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

З питання правомірності віднесення послуг до категорії послуг з охорони здоров’я рекомендовано звернутися до МОЗ.

/ІПК від 15.10.2019 р. № 762/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Ввезення товарів в Україну у зв’язку з гарантійною заміною

При митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, у тому числі у зв’язку з гарантійною заміною попередньо ввезених товарів, платник податку здійснює сплату ПДВ за податковими зобов’язаннями за п. 187.8 ст. 187 ПКУ та на дату такої сплати відносить суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій незалежно від того, почали такі товари використовуватися в оподатковуваних операціях платника податку чи ні.

Щодо необхідності компенсації покупцями сум ПДВ, які були сплачені платником податку під час митного оформлення товару при їх ввезенні на митну територію України, слід зазначити, що така необхідність нормами ПКУ не передбачена. Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються ГКУ.

/ІПК від 10.10.2019 р. № 704/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Знищення поголів’я тварин у зв’язку з форс-мажорними обставинами

Оскільки поточні біологічні активи та товари не відносяться до основних засобів, то при здійсненні операцій з їх ліквідації, у тому числі у зв’язку з форс-мажорними обставинами, такий платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни зведену податкову накладну за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної за п. 189.1 ст. 189 ПКУ, оскільки такі біологічні активи та товари не будуть у подальшому використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях.

При здійсненні операцій з ліквідації поточних біологічних активів та інших товарів, задіяних у виробництві (вирощуванні) таких біологічних активів, податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначаються виходячи з вартості товарів/послуг, які були придбані з ПДВ та використані для виробництва (вирощування) таких поточних біологічних активів, що ліквідуються, та вартості інших товарів, що підлягають ліквідації, які були придбані з ПДВ.

/ІПК від 09.10.2019 р. № 680/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Оренда житла з наступним викупом

ДПС України пояснила, що оскільки після закінчення договору оренди житла з викупом або достроково за умови повної сплати орендних платежів житло переходить у власність орендаря, то у розумінні пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ така операція є операцією з другого постачання житла і звільняється від оподаткування ПДВ, а тому при отриманні орендодавцем частини орендних платежів, що складаються з періодичних платежів на викуп житла, податкові зобов’язання з ПДВ у орендодавця не виникають.

Водночас орендні платежі, що складаються з винагороди (доходу) товариства, є оплатою вартості послуг із оренди житла, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %, а тому на дату події, що настає раніше (отримання орендодавцем коштів у рахунок оплати вартості послуг з оренди або оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг з оренди), орендодавець-платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості таких послуг.

/ІПК від 17.10.2019 р. № 810/ІПК/15-32-04-01-12/

 

За експортним контрактом оплата здійснюється не отримувачем товару, а іншим нерезидентом

Як пояснила ДПС України, податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/пос­луг, на особу, яка вказана в договорі як покупець та якій здійснюється постачання товарів/послуг, за конкретною господарською операцією з постачання товарів/послуг.

Отже, незалежно від того, що за умовами контракту виконання обов’язку щодо оплати за пиломатеріали покладено на одного нерезидента, податкова накладна складається на нерезидента-покупця (отримувача) товару.

/ІПК від 18.10.2019 р. № 839/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

ПН на компенсацію орендодавцю комунальних послуг

У вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі такої складової, як комунальні послуги. При цьому з урахуванням норм п. 188.1 ст. 188 ПКУ, у випадку якщо орендодавцем є бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, не включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ.

Якщо орендодавцем є інша особа, то кошти, що отримуються від орендаря, відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна.

Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає в себе відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.

У податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, код послуги згідно з ДКПП (підпункти «е» — «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Слід враховувати, що з метою застосування норм п. 201.4 ст. 201 ПКУ постачання послуг з оренди незалежно від умов розрахунків (передоплата або ні) не може розглядатися як постачання, яке має безперервний або ритмічний характер, якщо періодичність оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг за договором оренди, визначається за місяць або за довший період.

/ІПК від 17.10.2019 р. № 815/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Зміна орендодавця: як бути з гарантійними платежами

У разі якщо після закінчення дії договору оренди операції з передачі орендарем поліпшень об’єкта оренди, які здійснені таким орендарем, орендодавцю не відбуваються та окремі додаткові угоди на операції з передачі не складаються, а поліпшення продовжують використовуватися орендарем у рамках нового договору оренди, то у такому випадку підстав для нарахування орендарем податкових зобов’язань з ПДВ не виникає.

При визначенні необхідності збільшення бази оподаткування на суму отриманих гарантійних платежів слід враховувати: якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі використовуються як орендна плата за останній місяць оренди та не підлягають поверненню орендарю, то ця сума гарантійних платежів збільшує базу оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання орендодавцем та податковий кредит орендарем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу визначаються у загальному порядку на підставі складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

У випадку коли до закінчення договору оренди об’єкт оренди переходить у власність іншої особи (до орендодавця 2), то орендодавець 1 може скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при отриманні коштів у рахунок оплати вартості послуг з оренди, та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання з ПДВ лише у випадку повернення орендарю коштів за неотримані ним послуги оренди від орендодавця 1.

Якщо орендодавець 1 перераховує кошти (у розмірі вартості ненаданих послуг оренди) орендодавцю 2, то в такому випадку відсутні підстави для коригування орендодавцем 1 податкових зобов’язань з ПДВ, а орендар втрачає право на податковий кредит за тими послугами оренди, які не були надані орендодавцем 1 (слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ст. 198 ПКУ).

/ІПК від 10.10.2019 р. № 703/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Застосування касового методу при отриманні послуг комунальним підприємством

Платник податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, перелічені у п. 187.10 ст. 187 ПКУ, визначає дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом виключно за такими операціями. Отже, якщо послуги з ремонту і технічного обслуговування електричного і механічного устаткування будівель, про які йдеться у зверненні, не включено до переліку послуг, визначеного у п. 187.10 ст. 187 ПКУ, та плата за них не включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, то за операціями з отримання таких послуг платник податку визначає дату формування податкового кредиту за загальними правилами, встановленими п. 187.1 ст. 187 ПКУ.

/ІПК від 17.10.2019 р. № 812/ІПК/08-01-04-01-10/

 

Постачання електроенергії споживачам товариством, що не є постачальником універсальної послуги

При здійсненні електропостачальником операції з постачання електричної енергії споживачу, у тому числі якщо до складу вартості такої електричної енергії включається також вартість послуг із її розподілу (передачі), електропостачальник зобов’язаний:

  • визначити податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом, а саме на дату перерахування споживачем коштів на банківський рахунок (у касу) електропостачальника як оплату за постачання електричної енергії виходячи із вартості такої електричної енергії, до складу вартості якої також включається вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
  • скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на споживача. При цьому така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є для споживача (платника ПДВ) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

/ІПК від 17.10.2019 р. № 811/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Оподаткування мотиваційних бонусів

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються постачальником продукції на користь покупців за досягнення певних економічних показників (досягнення встановленого обсягу закупівель, придбання повного асортименту продукції тощо), спрямовуються на стимулювання збуту продукції, такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.

Отже, при виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (мотиваційних виплат) покупцю за досягнення певних показників об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (мотиваційні виплати), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг.

Таким чином, у покупця при отриманні від продавця винагороди у грошовій формі (мотиваційних виплат) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди. Дата виникнення таких податкових зобов’язань визначається відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податків зобов’язаний скласти податкову накладну виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ (у даному випадку — виходячи з суми отриманої винагороди (мотиваційних виплат)), та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

/ІПК від 21.10.2019 р. № 909/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Реєстрація платником ПДВ за договором про спільну діяльність

ДПС України пояснила, що для цілей оподаткування платником ПДВ є особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у т. ч. з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

Якщо особа, яка не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

/ІПК від 22.10.2019 р. № 920/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Податковий кредит на підставі рахунку

Якщо договором передбачено постачання послуг, зокрема з водовідведення, вартість яких визначається виключно за показниками приладів обліку, та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної.

При формуванні податкового кредиту на підставі рахунку, що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, дата формування податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПКУ визначається за датою складання такого рахунку.

При формуванні податкового кредиту на підставі податкової накладної дата його формування визначається в загальновстановленому порядку за ст. 198 ПКУ.

У випадку якщо договором передбачено постачання послуг з водовідведення, вартість яких розрахована згідно з розміром площі території підприємства (в тому числі разом з одночасним нарахуванням вартості послуг з водовідведення, розрахованих за показниками обліку), підставою для податкового кредиту отримувачем таких послуг є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання послуг.

/ІПК від 22.10.2019 р. № 929/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Умови звільнення від оподаткування послуг профтехосвіти

Заклади професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов’язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187.

Отже, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пп. «г» пп. 197.1.2 ст. 197 ПКУ, поширюється на операції з постачання навчальними закладами послуг із здобуття, зокрема, професійної освіти за умови, що такі заклади здійснюють освітню діяльність на підставі чинної ліцензії, виданої Міністерством освіти і науки України.

/ІПК від 22.10.2019 р. № 933/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Послуги з пошуку персоналу для нерезидента

ДПС України пояснила, що у разі якщо платником ПДВ послуги з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, надаються нерезиденту, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України. Водночас послуги з пошуку та підбору персоналу не включено до переліку послуг, визначених пунктами 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ, та місце постачання таких послуг визначається відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ за місцем реєстрації постачальника таких послуг.

Таким чином, операції з постачання послуг з пошуку та підбору персоналу, які постачаються резидентом України — платником ПДВ, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 24.10.2019 р. № 987/6/99-00-07-03-02-15ІПК/

 

Виправлення помилок у Розрахунку податкових зобов’язань отримувача послуг від нерезидентів на території України

ДПС України пояснила, що діючою на сьогодні редакцією наказу Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21, якою затверджено форму Розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, не передбачено окремої форми податкової звітності для виправлення самостійно виявлених таким отримувачем послуг помилок у Розрахунку.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах отримувач послуг, не зареєстрований як платник ПДВ, виявить помилку у Розрахунку, він має право її виправити шляхом подання до контролюючого органу Розрахунку з уточненими показниками (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ), у якому необхідно відобразити суму різниці між раніше задекларованими помилковими показниками та правильними (дійсними) показниками.

/ІПК від 28.10.2019 р. № 1047/6/99-00-04-02-03-15/ІПК/

 

Повернення продукції, операції з постачання якої звільнені від ПДВ

У разі повернення покупцем продукції, яка була йому поставлена із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, платник податку — постачальник складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з постачання такої продукції, який підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником.

Розрахунок коригування заповнюється у порядку, передбаченому для податкових накладних. У розділі А табличної частини розрахунку коригування, що складається у зв’язку з поверненням покупцем продукції, яка була поставлена без ПДВ (операції з постачання якої звільнялися від оподаткування ПДВ), заповнюється лише рядок VIII. У розділі Б табличної частини такого розрахунку коригування у графі 2.1 вказується відповідний код причини коригування та заповнюються відповідні графи.

Реквізити заголовної частини розрахунку коригування повинні відповідати аналогічним реквізитам податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування.

/ІПК від 28.10.2019 р. № 1049/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Виплата грошової допомоги виконавцю охоронних послуг

У разі якщо виплати платником ПДВ — замовником послуг з охорони від пожеж сум грошової допомоги виконавцю таких послуг не розглядаються як оплата (компенсація) вартості товарів/послуг, то об’єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає, та, відповідно, до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються, оскільки не відбувається операції з постачання товарів/послуг.

/ІПК від 28.10.2019 р. № 1050/6/99-00-07-03-02-15-ІПК/

 

Постачання послуг із техобслуговування внутрішньобудинкових систем

Платники податку (у тому числі оператори зовнішніх інженерних мереж), які постачають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, зокрема послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем (у тому числі встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання), вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом.

/ІПК від 28.10.2019 р. № 1052/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Орфографічна помилка при зазначенні назви продавця в ПН

Реквізит податкової накладної «назва продавця товарів/послуг», який віднесено до складу обов’язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах.

При цьому покупцю  заборонено включати до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст.

Тому  орфографічна помилка у податковій накладній, про яку йдеться у зверненні, а саме якщо у назві продавця зазначено слово «підприємство» замість «підприємство», не є такою, що заважає ідентифікувати здійснену операцію (її зміст, період, сторони, суму нарахованого податку тощо). Така орфографічна помилка не може бути єдиною підставою для визнання податкової накладної такою, що складена з порушенням норм ПКУ, та відповідно не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту, сформованого за такою податковою накладною покупцем.

/ІПК від 29.10.2019 р. № 1071/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Помилка у даті складання РК, яким «обнулено» ПН

Помилка, допущена у даті складання розрахунку коригування, виправленню не підлягає. Крім того, нормами податкового законодавства передбачено складання розрахунку коригування лише до податкової накладної, а тому розрахунок коригування не може бути складено до податкової накладної, яка виведена в нуль (обнулена).

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише на підставі належним чином складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (пп. 192.1.1 ст. 192 ПКУ).

Розрахунок коригування, який містить помилку у даті його складання, не відповідає первинним документам, на підставі яких платник формує показники податкової звітності, оскільки не дає змоги ідентифікувати операцію.

/ІПК від 24.10.2019 р. № 981/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

У ПН, складеній на передоплату, — помилка в номенклатурі товару

Податкова накладна, в якій неправильно зазначено номенклатуру товарів/послуг (якщо така номенклатура на дату складання податкової накладної не відповідає первинним документам), є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, заважає ідентифікувати здійснену операцію, а отже, суми ПДВ за такою податковою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

У цій ситуації помилка, допущена у номенклатурі товарів/послуг, може бути виправлена шляхом складання постачальником на дату виявлення помилки розрахунку коригування до такої податкової накладної. Після реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування до податкової накладної покупець має право включити суми ПДВ, зазначені у ній, до податкового кредиту (з урахуванням терміну, встановленого п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Якщо платником податку у звітному періоді безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної, складеної з помилками, які заважають ідентифікувати здійснену операцію, то такий платник податку зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за такий звітний період та виключити зі складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній. У подальшому після виправлення помилок у такій податковій накладній платник податку має право включити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, яким виправлені такі помилки.

/ІПК від 29.10.2019 р. № 1073/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Ремонт авто за рахунок страхових виплат

ГУ ДПС у Чернігівській області пояснено, що виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому операція з постачання послуг із ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а отже, платник податку, який виконує такий ремонт, на дату, що сталася раніше (отримання страхового відшкодування в рахунок оплати вартості ремонту транспортного засобу або фактичного надання послуг із ремонту транспортного засобу), визначає податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Власник (платник ПДВ) транспортного засобу при отриманні послуг із ремонту транспортного засобу, оплата за які здійснюється страховою компанією, включає до складу податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному (податковому) періоді зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт транспортного засобу був сплачений не ним, а страховою компанією.

/ІПК від 29.10.2019 р. № 1077/ІПК/25-01-04-01-04/

 

Виконання робіт на різних об’єктах замовника, по яких акти виконаних робіт складено в один день

У випадку надання покупцю податкових накладних при виконанні одних і тих самих видів робіт, що проводитимуться на різних об’єктах, та за якими акти виконаних робіт по кожному з об’єктів було складено в один день, постачальником складається одна податкова накладна з відображенням окремими рядками номенклатури усіх поставлених послуг, але не вважатиметься помилкою складання окремих податкових накладних на кожну з таких послуг.

/ІПК від 30.10.2019 р. № 1097/6/99/00-07-03-02-15/ІПК/

 

Постачання нерезиденту консультаційних послуг

У разі якщо платник ПДВ здійснює операції з постачання консультаційних послуг нерезиденту (зареєстрований як суб’єкт господарювання за межами митної території України), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, не враховуються при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ.

/ІПК від 31.10.2019 р. № 1127/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Право підпису електронних документів

ГУ ДПС у Дніпропетровській області пояснило, що за відсутності на підприємстві посади головного бухгалтера при складанні податкових накладних можливе накладення електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису) безпосередньо власником або керівником підприємства.

Для надання права підпису електронних документів (крім заяви про приєднання до Договору про визнання електронних документів) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну України від 06.06.2017 р. № 557 (за ідентифікатором форми J(F)1391103).

/ІПК від 05.11.2019 р. № 1191/ІПК/04-36-04-01-16/

 

Передоплата при безперервному постачанні

ДПС України пояснила, що складання двох або більше податкових накладних у разі отримання попередньої оплати однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції. Такі податкові накладні не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

З приводу складання на отриману передоплату зведеної ПН за послуги, постачання яких має безперервний характер, ДПС України дала зрозуміти, що зведені податкові накладні не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У такому разі складається податкова накладна.

/ІПК від 05.11.2019 р. № 1187/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

ПН за щоденними підсумками операцій

Платник ПДВ — головне підприємство, до складу якого належать філії та/або структурні підрозділи (зокрема, магазини), які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання податкових накладних, може прийняти рішення щодо:

  • складання окремих податкових накладних за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарата структурного підрозділу (філії);
  • складання однієї податкової накладної за щоденними підсумками операцій за показниками всіх касових апаратів у структурних підрозділах (філіях).

/ІПК від 24.10.2019 р. № 988/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

  

Повернення передоплати, що визнана безпідставно отриманою за рішенням суду

У разі виникнення підстав для коригування податкових зобов’язань, визначених п. 192.1 ст. 192 ПКУ, постачальник складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією. У графі 2.1 розділу Б такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування, який відповідає причині, з якої здійснюється таке коригування (у разі якщо коригування здійснюється на підставі судового рішення, графа 2.1 заповнюється виходячи з того, у зв’язку з чим суд прийняв таке рішення, та виходячи із суті господарських операцій, які здійснюються у зв’язку з його виконанням, підтверджених відповідними бухгалтерськими документами).

Як зазначено у запиті, на рахунок підприємства надійшли кошти від приватного виконавця як часткове погашення заборгованості за судовою справою.

На дату повернення частини коштів постачальник має скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, що була складена постачальником на суму отриманої передоплати. Такий розрахунок коригування має бути складений на суму коштів, що надійшли на рахунок підприємства, та підлягає реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому ст. 192 ПКУ.

/ІПК від 24.10.2019 р. № 978/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Придбання товарів для офісу

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі для господарсько-адміністративних витрат (питна вода, кава, цукор тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), ці товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані у господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

/ІПК від 24.10.2019 р. № 970/ІПК/10-36-04-01/

 

Реорганізація шляхом виділення

Операція з передачі частини майна за розподільчим балансом внаслідок проведення реорганізації шляхом виділення не є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання за такою операцією не нараховуються, податкова накладна не складається. Додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ не здійснюється.

/ІПК від 24.10.2019 р. № 974/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Постачання послуг ліцензованим торговцем ЦП

ДПС України нагадала, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв’язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями.

Отже, операції ліцензованого торговця цінними паперами з постачання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами) не є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому грошові виплати (у тому числі комісійні), що перераховуються ліцензованому торговцю цінними паперами в рахунок оплати вартості таких послуг, до бази оподаткування ПДВ не включаються.

З питання правомірності віднесення зазначених у зверненні послуг до категорії послуг, визначених у пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ, рекомендовано звернутися до НКЦПФР.

/ІПК від 05.11.2019 р. № 1185/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Послуги нерезидента з міжнародного перевезення

При розгляді питання щодо порядку оподаткування ПДВ послуг, що надаються компанією-нерезидентом, представництво якої офіційно зареєстроване на митній території України, є платником ПДВ та здійснює на території України  продаж квитків на такі міжнародні перевезення, ДПС України зазначила, що якщо нерезидент здійснює операції з постачання послуг на митній території України через постійне представництво, яке зареєстровано на території України як платник ПДВ, то обов’язок щодо нарахування і сплати ПДВ до бюджету за операціями з постачання таким нерезидентом послуг, місцем постачання яких визначена митна територія України, покладається на таке постійне представництва нерезидента.

Послуги з перевезення, що надаються перевізником-нерезидентом, який здійснює свою господарську діяльність на території України через постійне представництво, зареєстроване на території України як платник ПДВ, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах. Нарахування податкових зобов’язань за операціями з постачання таких послуг здійснюється таким представництвом — платником ПДВ.

Беручи до уваги, що квиток (проїзний документ) є договором на перевезення, що укладається між пасажиром і відповідним перевізником, то операції нерезидента з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів, які здійснюються на митній території України нерезидентом через його постійне представництво, що зареєстроване на території України як платник ПДВ, за пп. «а» пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (за умови, що такий квиток (проїзний документ) є єдиним міжнародним перевізним документом).

/ІПК від 04.11.2019 р. № 1164/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Повернення передоплати після сплину 1095 днів

У разі якщо після сплину 1095 днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкової накладної за операцією з постачання товару відбувається повернення покупцю коштів, розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН. Утім відсутність факту реєстрації отримувачем товарів/послуг розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача) у ЄРПН, не звільняє його від обов’язку зменшити суму податкового кредиту за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування.

Отже, якщо платник податку при здійсненні попередньої оплати за товари/послуги на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р., сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не поставлені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання заборгованості (повернення коштів), платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при здійсненні попередньої оплати за товари/послуги. Зменшення податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

/ІПК від 15.11.2019 р. № 1334/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Житло у власність в обмін на сплачений пай

ДПС України роз’яснила, що у випадку, коли замовник будівництва самостійно не здійснює будівництво об’єктів житлової нерухомості, а залучає до будівництва підрядника, то для цілей оподаткування ПДВ постачання підрядником замовнику будівництва послуг зі спорудження таких об’єктів житлової нерухомості є операцією з першого постачання житла, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Операція замовника будівництва з постачання асоційованому члену кооперативу прав на одержання у власність нерухомого майна у новозбудованому житловому будинку в обмін на сплачений пай є операцією з другого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка звільняється від оподаткування ПДВ.

/ІПК від 15.11.2019 р. № 1335/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Постачання товару, поміщеного у митний режим митного складу

ДПС України роз’яснила, що іноземні товари, поміщені у митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів. Українські товари, поміщені у митний режим митного складу, втрачають статус українських товарів з моменту відшкодування сум ПДВ. Митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається МКУ, а також у випадках, передбачених частиною третьою ст. 129 МКУ.

/ІПК від 15.11.2019 р. № 1356/ 6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Придбання авто у нерезидента за договором доручення

У разі якщо за договором доручення повірений за рахунок довірителя придбаває товари у нерезидента та при їх розмитненні здійснює оплату ПДВ ввізного мита й акцизного податку до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту виникає лише у довірителя — власника автомобіля на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.

При цьому повірений визначає податкові зобов’язання за операцією з надання комісійної послуги, за яку він отримує плату, виходячи з суми комісійної винагороди, за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на поточний рахунок, або за датою підписання акта наданих послуг.

/ІПК від 15.11.2019 р. № 1337/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Фінансування будівництва дачних будинків

У разі якщо внесення пайових внесків у вигляді коштів членами кооперативу на рахунок ко­оперативу для фінансування будівництва дачних будинків здійснюється в обмін на корпоративні права, які виражені в інших, ніж цінні папери, формах, то згідно з пп. 196.1.1 ст. 196 ПКУ така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, її обсяг не враховується при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, для цілей обов’язкової реєстрації як платника ПДВ.

/ІПК від 15.11.2019 р. № 1357/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Неустойка за постачання бракованої продукції

Виплата постачальником неустойки покупцю за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань (поставка бракованої продукції) відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ не спричиняє підстав для коригування податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих таким постачальником при постачанні продукції, яка повністю або частково виявилась бракованою (за умови, що продукція не повертається постачальнику). Утім при виявленні бракованої продукції, яка не може бути використана в господарській діяльності, при придбанні якої був сформований податковий кредит, платник податку зобов’яз­аний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому виявлено брак, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну виходячи з вартості придбання такої продукції.

/ІПК від 20.11.2019 р. № 1438/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Забезпечувальний (гарантійний) платіж

ДПС України пояснила, що якщо умовами договору передбачено, що забезпечувальний (гарантійний) платіж виконує винятково функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань Замовника та невикористана його частина підлягає поверненню йому щокварталу, то ця сума платежу не збільшує базу оподаткування у Виконавця. Податкові зобов’язання у Виконавця та податковий кредит у Замовника при отриманні/перерахуванні такого платежу не визначаються.

Втім у разі зміни у процесі виконання договору напряму використання такого отриманого раніше забезпечувального (гарантійного) платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань за угодою, а потім спрямовується в рахунок оплати за товари/послуги, що обумовлено договором, на дату зміни напряму використання платежу (дата укладення додаткової угоди) Виконавець повинен нарахувати податкові зобов’я­зання на суму отриманих платежів, а у Замовника виникає право щодо формування податкового кредиту за умови реєстрації податкової накладної в ЄРПН та виконання інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ.

/ІПК від 21.11.2019 р. № 1471/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Бонуси покупцям

ДПС України повідомила, що у разі якщо торговельне підприємство, яке у мережі своїх роздрібних магазинів та/або інтернет-магазинів реалізує товари покупцю (фізичній особі — учаснику бонусної програми), при зарахуванні бонусів у рахунок оплати вартості (частини вартості) товарів, нарахованих такому покупцю, фактично не зменшує вартість таких товарів (у бухгалтерському обліку постачання таких товарів відображається за вартістю, що дорівнює сумі коштів, сплачених безпосередньо покупцем, та сумі бонусів (перерахованих у грошове вираження), зарахованих в оплату вартості (частини вартості) таких товарів), то база оподаткування ПДВ поставлених товарів у такому випадку визначається виходячи з їх договірної вартості, до складу якої включається як сума коштів, сплачених безпосередньо покупцем, так і сума бонусів (перерахованих у грошове вираження), зарахованих в оплату вартості (частина вартості) таких товарів.

У разі якщо при реалізації торговельним підприємством фізичним особам — учасникам бонусної програми товарів договірна вартість таких товарів зменшується на суму бонусів, нарахованих такому покупцю (в бухгалтерському обліку постачання таких товарів відображається за вартістю, що дорівнює сумі коштів, сплачених безпосередньо покупцем), то база оподаткування ПДВ поставлених товарів у такому випадку визначається виходячи з їх договірної вартості, до складу якої включається сума коштів, сплачених покупцем у рахунок оплати вартості таких товарів. При цьому зазначено, що бонуси, які надаються торговельним підприємством фізичним особам — учасникам бонусної програми у зв’язку з постачанням товарів, в окремих рядках податкової накладної не зазначаються, а лише можуть змінювати ціну постачання та базу оподаткування, які вказуються у відповідних графах такої накладної.

/ІПК від 15.11.2019 р. № 1354/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Бюджетні кошти на благоустрій міста

ДПС України повідомила, що якщо бюджетні кошти надходять до платника податків у рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг (зокрема, в рахунок фінансування бюджетних програм), то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ (незалежно від того, в якому статусі платнику податку перераховуються такі бюджетні кошти).

/ІПК від 09.12.2019 р. № 1800/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Постачання товарів, оплата за які не відбулася

ДПС України роз’яснила, що з метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника.

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, вказана у первинних документах, якими в бухгалтерському обліку фіксу­ється факт здійснення господарської операції (у тому числі акт приймання-передачі), оформлених відповідно до законодавства.

/ІПК від 09.12.2019 р. № 1801/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

Внесок до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості

Операція із внесення резидентом/нерезидентом до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі), яка здійснюється у ме­жах чинного господарського і цивільного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 06.12.2019 р. № 1786/6/99-00-07-02-02-15/ІПК/

 

Надання доступу до системи пошуку  в мережі «Інтернет»

ДПС України роз’яснила, що якщо під наданням доступу (дозволу) до інформаційно-аналітичної системи пошуку й обробки інформації у сфері господарської та інших видів діяльності, яка розміщена у мережі «Інтернет», розуміється доступ, скориставшись яким платник податку (покупець) отримує програмну продукцію (її копію) або право на використання програмної продукції, то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання такого доступу розцінюється як операція з постачання програмної продукції або операція з надання права на використання програмної продукції, яка не підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ або пп. 196.1.6 ст. 196 ПКУ (залежно від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

Якщо згідно з умовами цивільно-правового договору розуміється доступ, скориставшись яким платник податку (покупець) отримує виключно право на пошук, обробку й отримання (завантаження) інформації та інші аналогічні дії, що здійснюються за допомогою такої аналітичної системи без фактичного постачання платнику податку (покупцю) програмної продукції (її копії) або без надання права на використання програмної продукції, то операція з надання такого доступу (дозволу) розцінюється як операція з постачання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 %.

/ІПК від 05.12.2019 р. № 1741/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Одночасне використання товарів в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях

ДПС України повідомила, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, не­оборотні активи використовуються частково в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ згідно з п. 63 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) платник податку зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання відповідно до ст. 199 ПКУ виходячи з частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Розрахунок такої частки проводиться за результатами операцій, проведених за попередній календарний рік, та застосовується протягом поточного календарного року.

У разі якщо платник податку протягом попереднього календарного року здійснював лише оподатковувані операції, такий розрахунок здійснюється у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому вперше задекларовані не­оподатковувані операції. Розрахована таким чином частка застосовується для нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199 ПКУ до кінця календарного року, в якому почали здійснюватися одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції. За підсумками такого календарного року проводиться перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року (у січні — грудні) оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

/ІПК від 11.12.2019 р. № 1851/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Податковий кредит на підставі митної декларації

До податкового кредиту на підставі митної декларації включається лише сума ПДВ, сплачена/нарахована у зв’язку з випуском товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України. Сума процентів, нарахованих відповідно до частини сьомої ст. 106 МКУ, не є сумою ПДВ, а тому до податкового кредиту не включається.

/ІПК від 28.11.2019 р. № 1635/ІПК/13-01-04-01-10/

 

Право на податковий кредит за зведеними ПН

За операцією з придбання електроенергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії платник податку (сторона, відповідальна за баланс) має право включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в зведених податкових накладних (одній чи двох та більше), які складені оператором системи передачі з дотриманням норм ПКУ на підставі первинних (бухгалтерських) документів та зареєстровані в ЄРПН (за умови дотримання інших правил, встановлених ПКУ для формування податкового кредиту).

/ІПК від 03.12.2019 р. № 1681/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

Складання РК при зміні коду УКТ ЗЕД

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна (у тому числі часткова) номенклатури товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної.

Отже, на всіх етапах постачання товарів/послуг до кінцевого споживача, у тому числі імпортованих чи підакцизних товарів, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» та графі 3.1 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» податкової накладної продавець повинен зазначати дані, які відповідають документам, що підтверджують їх придбання таким продавцем.

/ІПК від 11.12.2019 р. № 1850/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

 

«Гарячі лінії»

Дата: 12 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42