Новини

Висновки Верховного Суду щодо процесуальних строків для звернення з позовом в адмінсудочинстві

13.02.2020 / 13:15
Висновки Верховного Суду щодо процесуальних строків для звернення з позовом в адмінсудочинстві

Олег НІКІТІН, адвокат
керівник судової практики ID Legal Group


Для кожного платника першим при оскарженні рішень або дій податкових органів постає питання щодо відліку та перебігу строків для подання позову до суду.

Позиції платників та податкових органів щодо строків оскарження рішень або дій податкових органів є різними, оскільки ґрунтуються на застосуванні норм ПКУ та КАСУ, висновки судів з цього приводу теж є неоднозначними.

У ПКУ наявні два протилежні приписи щодо строків оскарження в суді рішень податкових органів:

- у межах строку давності, встановленого ПКУ (1095 днів);

- у місячний строк з наступного дня, коли закінчилася процедура адміноскарження в податкових органах.

КАСУ також встановлює кілька строків, протягом яких платник має право подати позов:

- шестимісячний строк від дня (моменту), коли особа, права якої порушено, дізналась про їх порушення;

- тримісячний строк від дня, коли особі було вручено рішення про результати розгляду його скарги на рішення податкового органу;

- строки, що встановлюються іншими законами, відлік яких починається від дня, коли особа, права якої порушено, дізналась про їх порушення.

Пропуск вказаних строків є підставою для суду:

- надання часу позивачеві для усунення недоліків у позовній заяві і обґрунтування поважності причин пропуску строку та прохання поновити пропущений строк, оскільки за відсутності таких поважних причин (або їх необґрунтованості) для поновлення відповідного строку подана заява підлягає поверненню;

- у разі встановлення пропуску строку після відкриття провадження — залишити позов без розгляду.

Як зазначалося вище, висновки судів щодо визначення строків подання до суду позову також відрізняються.

За результатами аналізу в більшості ухвал судів, розміщених у ЄДРСР, містяться висновки судів про пріоритетне застосування норм КАСУ, однак у деяких ухвалах зустрічаються неоднозначні висновки щодо застосування норм ПКУ стосовно строків давності, встановлених ПКУ (наприклад, ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 р. у справі № П/811/13/17), та норм ПКУ щодо місячного строку з наступного дня, коли закінчилася процедура адміноскарження в податкових органах (наприклад, ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 р. у справі № 813/1797/18).

Крім того, незрозумілим залишалося також питання щодо застосування платниками строків, передбачених в інших законах.

У зв’язку з цим пропонуємо розглянути висновки судів у справі № 640/20468/18.

Суд першої інстанції під час розгляду цієї справи встановлював позивачу строк для усунення недоліків у позовній заяві, для наведення обґрунтування поважності причин пропуску строку, однак за результатами розгляду поданої позивачем заяви вирішив, що вони не можуть вважатися поважними та повернув позовну заяву.

Апеляційний суд підтримав позицію суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.

Під час розгляду справи Верховним Судом здійснено відступлення від правової позиції Верховного Суду у попередньо розглянутих справах, на які посилався скаржник, використовувалися також висновки науковців щодо застосування норм ПКУ та КАСУ з питань визначення подання позову до суду.

Тому Верховний Суд у своїй постанові навів ґрунтовні мотиви і визначив особливості та порядок застосування норм КАСУ (спеціального закону, який визначає порядок здійснення адмінсудочинства в нашій державі) та ПКУ (спеціального закону, який регулює податкові відносини, у тому числі  порядок оскарження рішень податкових органів).

Визначення строків звернення до суду обумовлено не лише встановленими законодавством часовими проміжками, а й видом та характером спірних правовідносин, предметом оскарження (рішення, пов’язані з визначенням грошових зобов’язань, рішення, які не пов’язані з визначенням грошових зобов’язань, дії або бездіяльність) у кожній справі окремо.

Водночас, як зазначив Верховний Суд, норма ПКУ щодо встановленого скороченого терміну на оскарження рішень податкового органу (один місяць), яким визначено грошові зобов’язання за умови застосування, є спеціальною нормою, яка підлягає застосуванню при оскарженні відповідних рішень податкового органу.

Щодо оскарження в суді рішень податкових органів, не пов’язаних із грошовими зобов’язаннями (наприклад, оскарження рішень у відмові в реєстрації ПН), навіть у разі застосування процедури адміноскарження, передбаченої ПКУ, застосовуються норми КАСУ у такому порядку:

- тримісячний строк, якщо податковим органом прийнято рішення за результатами розгляду скарги платника на рішення податкового органу та це рішення вручено (або направлено в установленому порядку) платнику згідно з нормами ПКУ;

- шестимісячний строк, якщо податковим органом не прийнято рішення за результатами розгляду скарги платника на рішення податкового органу та/або не було вручено (або направлено в установленому порядку) платнику згідно з  нормами ПКУ.

З огляду на вищевикладене, найближчим часом можемо очікувати кардинальну зміну судової практики, особливо щодо застосування місячного строку для подання позову до суду про оскарження ППР та інших рішень податкових органів, за якими платникам податків визначаються грошові зобов’язання.

«Гарячі лінії»

Дата: 7 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42