Новини

«Трудові перевірки»: зона ризику роботодавців

18.02.2020 / 11:44
«Трудові перевірки»: зона ризику роботодавців

На сьогодні в Україні гостро визначена проблема легалізації трудових відносин та заробітної плати. На жаль, відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам законодавства. Практично заробітна плата виплачується в межах мінімальної, а решта — «у конверті». Таким способом роботодавці ухиляються від сплати податку. Не поодинокими є випадки, коли працівники взагалі офіційно не оформлені на роботу.
Тому першочерговим завданням органів влади, всіх, хто має відношення до дотримання законодавства про працю, — забезпечити налагоджену результативну співпрацю щодо захисту трудових прав і гарантій працівників, легалізації зайнятості і доходів.
На запитання про так звані трудові перевірки і зону їх ризику, терміни проведення, а також про документи, які здебільшого воліють бачити податківці, що перевіряють роботодавця, відповіла в. о. першого  заступника начальника Офісу великих платників податків ДПС Катерина РИЖЕНКОВА.

— Пані Катерино, поясніть, будь ласка, як обираються підприємства для проведення перевірок, можливо, існують якісь критерії?

— Наразі подібних критеріїв немає (посміхається), та зона ризику таки існує. І в цій зоні найчастіше опиняються підприємства, в яких є ознаки мінімізації кількості працівників та відповідно фонду оплати праці. Такі роботодавці зазвичай встановлюють мінімальну зарплатню та неповний робочий день для працівників. Очевидно, що під сумнів роботи у правовому полі можна також поставити «розумників», технічне оснащення, обороти господарської діяльності яких аж ніяк не порівнюються з кількістю працівників та середньою заробітною платою на аналогічних підприємствах, котрі, до речі, дуже просто перевіряються простим зіставленням фактів.

— Які види контролю мають право застосовувати органи податкової служби, зокрема Офіс великих платників податків, та чим вони керуються при здійсненні перевірок, які спрямовані на виявлення неоформлених працівників? Який період охоплюють ці перевірки?

— Офіс великих платників податків, як і загалом органи податкової служби, мають право на проведення передбачених нормами ПКУ планових, позапланових та фактичних перевірок у разі наявності та/або одержання інформації про використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин і виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Під податкову перевірку підпадають останні 1095 днів, це також визначено Кодексом.

— За якою адресою — юридичною чи фактичною, органи податкової служби можуть проводити перевірки щодо наявності неоформлених працівників?

— Виїзна перевірка може проводиться за адресою реєстрації платників, а також за іншими адресами, які за інформацією органів податкової служби можуть бути пов’язані з об’єктами оподаткування таких платників. Інформація щодо адрес, відмінних від юридичної та фактичної, щодо яких також можлива перевірка, може міститись у наявних у контролерів документах. Це можуть бути, зокрема, форма № 20-ОПП щодо об’єктів оподаткування, адреси розташування точок здійснення діяльності, зазначених у ліцензіях, запити, скарги,  інші письмові документи, інформація з реєстрів та автоматизованих інформаційних систем органів податкової служби, до перегляду яких мають доступ перевіряючі.

— Чи можливе проведення документальної перевірки з питань, відмінних від тих, що стали підставою для проведення такої перевірки?

— Ні. Така перевірка проводиться винятково з питань, що стали підставою для її проведення.

Відповідно до пп. 78.1.13 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у випадку отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами, як передбачено законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

— Які документи перевіряючі можуть запросити, проводячи фактичну перевірку, спрямовану на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення?

— Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства з питань укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) .

Працівники контролюючого органу мають право переглядати різного роду документи, пов’язані з об’єктом перевірки, а у зазначеному випадку це звіти, відомості про зарплату, накази (розпорядження) про прийом на роботу, трудові договори всіх найманих робітників тощо.

— Скільки триває фактична перевірка виявлення неоформлених працівників та чи попереджають платника про намір її проведення податковою службою?

— Перевірка, а саме фактична, здійснюється без попередження платника податків (особи). Триває вона переважно 10 днів, протягом яких перевіряючі у режимі роботи підприємства мають право здійснювати фактичну перевірку законності трудових відносин роботодавця і найманих працівників. За необхідності працівники органів податкової служби мають право продовжити перевірку.

— Які документи здебільшого хочуть бачити податківці, перевіряючи дотримання роботодавцями норм трудового законодавства?

— Коло документів у частині дотримання законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками та укладення трудового договору (в тому числі з тими, для яких установлено випробувальний термін), які можуть запросити у працедавця перевіряючі, чітко визначає п. 80.6 ст. 80 ПКУ.

Контролери перевірять, зокрема, наявність належного оформлення трудових відносин — це переважно наказ, розпорядження, записи в трудових книжках та інше.

Також з’ясують питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці.

Не залишаться поза увагою і відомості про оплату праці працівників.

Для з’ясування факту належного оформлення трудових взаємовідносин з працівником використовуються і документи, що засвідчують особу працівника, або інші документи, які дають змогу його ідентифікувати, наприклад посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо.

До речі, податківці можуть проводити хронометраж господарських операцій. За його результатами складається довідка, яка завіряється підписами осіб, що фактично здійснюють господарські операції.

Цих документів зазвичай більше ніж достатньо, аби виявити наявні у суб’єкта господарювання порушення у сфері праці.

— Чи звертають увагу контролери на договори цивільно-правового характеру та чи можуть їх перевіряти?

— Так, під час перевірки особливу увагу перевіряючі приділяють договорам цивільно-правового характеру, тому що маніпуляції з не­оформленням працівників найчастіше прикривають такими договорами. І хоча закон прямо не забороняє їх укладення, часто роботодавці намагаються замінити фактично трудові відносини на цивільно-правові.

Наприклад, уявіть собі ситуацію, коли на підприємстві громадського харчування або будівництві майже третина працівників працює на умовах цивільно-правових договорів. Погодьтесь, ситуація абсурдна!

Установлення перевіряючим відносини за договорами цивільно-правового характеру, які фактично були трудовими, розцінюється як допуск працівника до роботи без укладання трудового договору з усіма подальшими негативними наслідками для платника податків.

— Які види порушень трудового законодавства тягнуть за собою накладення штрафів у значних розмірах?

— На сьогодні штрафні санкції за порушення трудового законодавства дещо відкориговані, а саме зменшені, але все одно залишаються значними. 

Так, наприклад, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплату зарплати без нарахування та сплати податків та єдиного соціального внеску до порушників застосовують штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а це понад 47 тис. грн. При цьому зазначений штраф застосують за кожного працівника, щодо якого скоєно таке порушення.

«Вагомий» штраф у 16 мінімальних заробітних плат платник податків може отримати за недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю для виявлення неоформлених працівників.

— І насамкінець таке запитання: зарплата «у конвертах» — вигідна трудова пропозиція чи спосіб обкрадання працівників?

— У реаліях сьогодення це запитання — риторичне. Про колосальну шкоду, яку тіньовий ринок праці завдає українській економіці, щороку позбавляючи держбюджет, а отже, і Пенсійний фонд мільйонів коштів, відомо всім. Проте чималої шкоди вона завдає і самим працівникам.

Переконати працівника у тому, що отримувати зарплату «у конвертах» вигідно як для нього, так і для самого роботодавця — не надто складно. Один — економить на податках, інший — має більшу зарплатню. Проте, насправді, така вигода — примарна. Отримуючи «більше» коштів «у конвертах», працівник по факту отримує значно менше. Виплата лікарняних, коштів на оздоровлення, відпуск­них, інших соціальних гарантій та, зрештою, розрахунок пенсії здійснюються відповідно до суми офіційної заробітної плати, яку отримує працівник.

Тому вкотре нагадую — відмовляйтеся від зарплати «у конвертах», адже погоджуючись на таку оплату праці, потерпаєте саме ви, залишаючись незахищеними у разі виникнення незапланованих життєвих ситуацій.

— Можливо, пані Катерино, є якісь дієві поради для роботодавців, які допоможуть підготуватись до візиту податківців з «трудовою перевіркою»?

— Безперечно. Роботодавці мають проаналізувати власний документообіг, що стосується працевлаштування працівників. У разі виявлення потенційних порушень за можливості максимально їх усунути або мінімізувати пов’язані з ними ризики. Ще раз переглянути, чи правомірно встановлено неповний робочий день, а також чи відповідає кількість роботи кількості працівників, які реально зможуть її виконати. Моніторинг ринку праці в аналогічній з діяльністю підприємства сфері, зокрема сайтів, на яких розміщуються оголошення про вакансії, сприятиме виведенню на належний рівень заробітної плати працівників.

«Гарячі лінії»

Дата: 9 квітня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42