Новини

Придбання ОЗ, що був у використанні: як у податковому обліку встановлюється мінімально допустимий строк амортизації?

20.02.2020 / 15:10

ПКУ визначено, що амортизація — це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням такого.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Пунктом 23 ПБО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Таким чином, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки, визначені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

ЗІР, категорія 102.05

«Гарячі лінії»

Дата: 4 червня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42