Новини

Небезпечна податкова мінімізація, або Історія одного штрафу

17.03.2020 / 15:54
Небезпечна  податкова мінімізація, або  Історія одного штрафу

Рустам ВАХІТОВ, керуючий партнер (International Tax Associates, Нідерланди)

«Усе тече, все змінюється» — вираз, що приписують філософові Геракліту, який жив 2500 років тому. І це парадоксально, як і багато чого в нашому житті. З одного боку, ми вважаємо сучасними вирази людей, які жили тисячі років тому, з іншого — зміни законодавства й загальних настроїв у суспільстві роблять морально і юридично безнадійно застарілими практики, що існували як порівняно прийнятні ще 10 — 15 років тому. Тому не дивно, що за відсутності певного контролю деякі частини або рішення наявних нині бізнесів чи структур можуть бути безнадійно застарілими. І тоді починаються проблеми. Причому не тільки в самих компаній, а й їхніх аудиторів і консультантів.

Одна з таких проблем виникла в Нідерландах у досить великої міжнародної аудиторсько-консалтингової мережі, оштрафованої регулятором майже на мільйон євро. За що? Зараз у цьому розбиратимемося.

Почалася історія в далекому 2006 році, коли консультанти порадили своєму клієнтові досить агресивну, але не таку вже й не знайому багатьом українським бізнесам схему, яка приблизно мала такий вигляд: продати торгову марку на Кіпр за 6 250 євро й здавати її назад в обмін на відсоток від обігу. Обіг швидко збільшився до декількох мільйонів євро й роялті становило до 260 тис. євро на рік. І це за крихітної вартості самої торгової марки.

На Кіпрі сплачувалося 10 % податку на прибуток, що, на думку багатьох українських консультантів, — просто марнотратство і тринькання, але клієнта це влаштовувало. Після сплати кіпрського податку прибуток потрапляв у траст бенефіціара.

При цьому здійснювали аудит нідерландської компанії (платника роялті) ті самі консультанти, що  надавали податкову консультацію в 2006 році.

Про незвичайні транзакції свого клієнта вони регулятору не повідомляли, як того вимагало законодавство про боротьбу з відмиванням грошей, хоча за помітної непропорційності отриманого й переданого за угодою (6 250 євро разово проти 260 тис. євро щорічно) транзакція явно підпадала під ознаки незвичайної.

Більше того, як видно із судових актів/актів регулятора й коментарів у пресі, співробітники консалтингової компанії допомагали переробляти клієнтові інвойси за минулі періоди перед перевіркою податкової поліції, що виходить далеко за рамки звичайної консалтингової діяльності й межує із фальсифікацією документів.

Ті самі консультанти готували податкові декларації за 2010, 2011, 2012 роки. На початку 2014 року, коли в принципі повинен закінчуватися (з урахуванням звичайного продовження) строк  подання податкових декларацій за 2012 рік, консультанти усе-таки повідомляють про «серйозне порушення внутрішніх процедур» регулятора. Навіть два. Регулятор починає перевірку, допитує співробітників консалтингово-аудиторської групи. Ті розповідають, що знають. Керівництво їхнього роботодавця потім говорить про право зберігати мовчання й вимагає дезавуювати покази співробітників. Суд відповідає, що пізно «пити Боржомі», показали, то показали, і взагалі право зберігати мовчання — тільки для директорів.

У повітрі запахло серйозним порушенням, до питання підключається прокуратура, проти причетної консалтингової компанії розпочинається дисциплінарне провад­ження, за яким роблять висновок, що — так, винні.

Прокуратура порушила й кримінальну справу проти партнерів, але ця гілка подій розвитку не отримала.

А регулятор подумав-подумав і оштрафував компанію консультанта на 900 тис. євро. Оскільки не вперше вона потрапила у зведення відстаючих за процедурами і якось не особливо активно поліпшувалася.

Ну й взагалі потрібно було когось покарати, щоб іншим не кортіло. Тут важливо зазначити, що історія з роялті на Кіпр у документах про накладення регулятором штрафу не згадується. Там взагалі деталі нечіткі, можливо «так збіглося», але якщо все-таки в консалтерів паралельно спливло кілька підозрілих  історій, то, звичайно, це не на добре.

Висновки

1. Аудиторсько-консалтингова група, що проходила у справі, досить обережна й просунута в частині процедур внутрішнього комплаєнса. Проте офіси в Нідерландах допустили ряд серйозних помилок. А покарали всіх. У підсумку паршива вівця всю отару псує, адже штрафи й карні ризики стосуються всіх.

2. Податкова мінімізація — дуже небезпечна. Особливо «безбашенна» із середини нульових. «Отвєточка» може зачепити й консультантів років так через 15. Причому прямо зазначено, якщо консультанти самі запропонували підозрілу структуру, це не звільняє їх від обов’язку повідомляти регулятору про підозрілі транзакції в такій структурі.

3. «Із часів Ісуса невинних немає». В усіх великих гравців є свої «скелетики». Важливо не стати найнеповороткішою шафою з такими «скелетиками», — коли регулятори вибиратимуть, кого покарати показово. Дуже важливо не залишитися найближчим і зручним для статусу цапа-відбувайла. Процедури, процедури, ще раз процедури.

4. Навчаючи співробітників клієнтів, що казати й що не казати регулятору, є сенс  провести такі тренінги і для своїх, інакше — нова історія про шевців без чобіт.

Ця, здавалося б, суто нідерландська історія має слугувати уроком і для українських компаній. Повідомляти про підозрілі транзакції повинна досить велика кількість осіб. Приналежність до цієї категорії з огляду на правозастосування юристів, консультантів, аудиторів через розширення тлумачення та/або законодавства стане реальністю  найближчими роками, і щоб не потрапити до списку сприятливих відмиванню коштів потрібно завчасно проробляти процедури, тренувати персонал, відсіювати ряд високоризикових клієнтів.

«Гарячі лінії»

Дата: 9 квітня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42