Новини

Виплати відпускних: на які строки орієнтуватися?

28.04.2020 / 11:00

ГУ Держпраці у Донецькій області зазначило, що питання своєчасної виплати заробітної плати за період відпустки в умовах карантину набуло особливої ваги. Це стосується створення умов для існування, дотримання прав людини на життя, оскільки життя можливе лише тоді, коли воно матеріально забезпечене.

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Такий порядок оплати відпусток встановлений ст. 115 КЗпП України та  частиною першою  ст. 21 Закону «Про відпустки».

У разі несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки, відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період.

Вирішення питання своєчасної оплати відпусток особливо актуальне у випадках, коли працівника слід відправити у відпустку за графіком.

Згідно зі ст. 10 Закону «Про відпустки» конкретний перiод надання щорiчних вiдпусток у межах, установлених графiком, узгоджується мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повiдомити працiвника про дату початку вiдпустки не пізніше, як за два тижнi до встановленого графiком термiну.

Такий порядок насамперед вигідний роботодавцю, оскільки дає змогу планувати надання відпусток з урахуванням виробничих потреб, вирішення нагальних, невідкладних питань діяльності суб’єкта господарювання, завчасно врегулювати питання покладання обов’язків відсутнього у зв’язку з відпусткою працівника на інших посадових осіб, забезпечити передачу справ таким особам, організувати у разі потреби їх навчання.

Змiна термiнiв надання вiдпусток, вiдображених у графiку, може бути проведена за узгодженням сторiн трудового договору i за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорiчну вiдпустку. Якщо працiвник просить перенести вiдпустку, наприклад, за сiмейних обставин, на iнший перiод чи надати її в стислi термiни i роботодавець не заперечує щодо змiни у графiку перiоду використання ним вiдпустки, таким чином не  вбачається порушення законодавства про вiдпустки.  Водночас виникає запитання, за які три дні слід виплачувати відпускні: календарні чи робочі?

Триденний строк слід рахувати у календарних днях. При цьому день виплати відпускних не враховується.

Наприклад: якщо перший день відпустки — 27.04.2020 р. (понеділок), відпускні слід виплатити не пізніше 23.07.2020 р. (четвер). При цьому  виплата заробітної плати за період відпустки може бути проведена і раніше, наприклад, у середу (22.04.2020 р.), оскільки норма закону ( ст. 21 Закону України «Про відпустки») говорить, що виплата має бути проведена «не пізніше ніж за три дні до її початку».

Але якщо останній день строку виплати відпускних припадає на вихідний день, відпускні слід виплатити не пізніше останнього робочого дня тижня до початку відпустки.

Наприклад: якщо перший день відпустки — 30.04.2020 р. (четвер),  останній день строку виплати відпускних 26.04.2020 р. (неділя). Оскільки за п’ятиденного робочого тижня субота і   неділя — вихідні дні (частина друга ст. 67 КЗпП), відпускні виплачуються  24.04.2020 р. (п’ятниця). За  шестиденного робочого тижня оплата повинна бути проведена не пізніше 25.04.2020 р. (субота).

Водночас в житті трапляються різні ситуації.

Наприклад, термінова необхідність працівника за сімейними обставинами піти у відпустку буквально наступного дня після подання заяви і складання наказу.

У виняткових випадках у разі настання обставин, які зумовили використання працівником щорічної відпустки чи її частини у терміни, коли неможливо провести її оплату у строки, зазначені у ст. 115 КЗпП та у частині першій ст. 21 Закону «Про відпустки», в заяві працівник має право вказати про отримання зарплати за таку відпустку в терміни, визначені за згодою між працівником та роботодавцем. У таких випадках це не може розглядатися як порушення  вимог законодавства про працю.

Так, згідно з нормами ст. 7 Конвенції про оплачувані відпустки № 132 (переглянута у 1970 році) Міжнародної організації праці (Конвенцію  ратифіковано із заявою Законом України № 2481-III від 29.05.2001 р. «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 132») (далі – Міжнародна Конвенція №132) кожна особа,  яка користується відпусткою,  передбаченою в цій Конвенції,  отримує за повний період цієї відпустки  принаймні свою  нормальну  чи  середню заробітну плату,  нараховану відповідно  до методу,  що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні.

Суми,  що  належать  до виплати згідно з §1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця. 

Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права (ст. 15 Закону України «Про міжнародні договори України). Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства (частина  перша ст. 9 Конституції України). 

Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовують правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст. 8-1 КЗпП).

Таким чином, за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем про надання та строки оплати відпустки, коли у зв’язку зі зверненням працівника про надання такої відпустки у стислі строки, не передбачені графіком відпусток, неможливо провести її оплату відповідно до вимог ст. 115 КЗпП та ст. 21 Закону «Про відпустки», оплата відпустки може бути проведена у строки, визначені окремою угодою, як це передбачено нормами  ст. 7  Міжнародної Конвенції № 132.