Новини

Праця держслужбовців: через призму законодавчих нововведень

28.04.2020 / 12:07

Олег НІКІТІН, адвокат ID Legal Group

Тематика трудових правовідносин в державі не сходить останніх півроку з перших сторінок друкованих та інтернет видань.

Кінець минулого року та початок цього був досить політизований і гучний в результаті обговорення законо­проєкту «Про працю», який був зареєстрований у Парламенті під номером № 2708: експертні висновки щодо його сильних та слабких сторін, обговорення порушення процедури узгодження та нехтування прав профспілок і, як наслідок, відкриття адміністративного провадження в ОАС міста Києва щодо його оскарження.

Однак у зв’язку з відкликанням проєкту № 2708 розглянемо зміни, які набрали чинності.

З вересня 2019 року беруть початок систематичні зміни до Закону України «Про державну службу» та КЗпП, що спрямовані на спрощення процедури звільнення працівників, які мають статус державних службовців.

Законом України від 19.09.2019 р. № 117 Верховна Рада розпочала процес такого спрощення, визначивши за належну підставу припинення державної служби працівника з ініціативи суб’єкта призначення і, як наслідок, звільнення його з посади державного служ­бовця будь-які організаційно-штатні зміни, які призвели до того, що посада із конкретною назвою перестала існувати.

Однак для реалізації такого права суб’єкт призначення все рівно повинен був дотримуватись трудового законодавства та попереджати працівника про наступне вивільнення за два місяці і виконувати обов’язок із переважного залишення його на роботі шляхом пропонування наявних вакантних посад, що було закріплено у ст. 492 КЗпП.

Але Законом України від 12.12.2019 р. № 378 (далі — Закон № 378) разом із пом’якшенням відповідальності роботодавців за порушення трудового законодавства фактично обмежено права державних службовців на працю. Обмеження полягає у встановленні скороченого терміну попередження про наступне вивільнення до 30 календарних днів та виключенні обов’язку суб’єкта призначення із реалізації переважного права працівника щодо залишення його на роботі у випадку змін в організації виробництва і праці.

Таким чином, на сьогодні в результаті внесених змін суб’єкт призначення, попереджаючи державного службовця про наступне вивільнення через скорочення посади державної служби, не зобов’язаний пропонувати такому працівнику не тільки рівнозначної посади (роботи), але і роботи взагалі.

Такий самий висновок викладено у роз’ясненні Національного агентства України з питань державної служби від 20.02.2020 р. за № 86р/з.

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання