Новини

АнтиBEPS у дії: до чого готуватися бізнесу?

26.05.2020 / 08:54

Головною і несподіваною новиною 21 травня для платників податків стало підписання Президентом сумнозвісного Закону України від 16.01.2020 р. № 466-IX, відомого більше в бізнес-колах як законопроєкт № 1210. А от уже 22 травня він з’явився в газеті «Голос України». 

Чому це головна новина? Це антиBEPS-закон, який «озброює» Україну арсеналом глобальної деофшоризації, зокрема:

  • запроваджує інститут контрольованих іноземних компаній;
  • посилює підхід до постійних представництв;
  • посилює правила трансферного ціноутворення;
  • імплементує тест основної ділової мети операції (Principle Purpose Test);
  • визначає «конструктивні» дивіденди;
  • вводить положення Директиви ATAD про тонку капіталізацію.

Це означає, що сьогодні як ніколи 15 кроків Плану BEPS почнуть хвилювати український бізнес. Тому коротко розглянемо, до чого ж готуватися.

Контрольовані іноземні компанії (КІК)

Законодавець підносить ідею імплементації кроку 3 Плану BEPS як ефективну боротьбу з бізнесами, які не сплачують податки. Але якщо згадати ближнього сусіда (РФ) і його досвід із введення правил КІК, то в підсумку більша частина бенефіціарів відмовляються від податкового резидентства, передають активи в трасти на родичів-нерезидентів, і лише мала частина повертається в рідну юрисдикцію зі своїм капіталом.

Звернемося до положень власне Закону. Так, згідно з пп. 392.1.1 ст. 392 ПКУ контрольована іноземна компанія — це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що перебуває під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України. При цьому контролю­ючою особою вважатиметься:

  • власник (акціонер) компанії з пакетом акцій понад 50 %;
  • власник (акціонер) компанії з пакетом понад 10 % і більше, якщо в компанії є ще українські власники (акціонери) і всім їм сумарно належить 50 % і більше акцій компанії;
  • особа, яка самостійно або разом з іншими резидентами України фактично контро­лює закордонну компанію.

Що робити? Декларувати всі свої КІК в українських податкових органах. Декларувати суму скоригованого прибутку таких компаній.

Скоригований прибуток — це прибуток до оподаткування за звітний період. Зазначена частина прибутку КІК для:

  • ПДФО — включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи;
  • податку на прибуток — за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування контролюючої особи.

Звільнення від дотримання правил КІК передбачено, якщо:

  • між Україною та іноземною юрисдикцією КІК є чинний договір про усунення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією;
  • виконується кожна з наведених нижче умов:

КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не менше ставки податку на прибуток підприємств в Україні або ж менше такої не більше ніж на 5 %; або

частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 % загальної суми доходів КІК із усіх джерел.

Незалежно від вищезазначених умов звільнення, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до бази ПДФО і не є об’єктом оподаткування податком на прибуток, якщо:

  • загальний спільний дохід усіх КІК не перевищує 2 млн євро на кінець звітного року;
  • КІК — публічна компанія, акції якої знаходяться в обороті на визнаній КМУ фондовій біржі. Звільнення поширюється на всі КІК, включені до консолідованої звітності такої публічної КІК;
  • КІК за законами країни реєстрації здійснює благодійну діяльність і не розподіляє доходи на користь учасників.

Закон № 446 визначає період для реструктуризації та усунення ризиків щодо КІК — з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. Пізніше стануть актуальними величезні штрафи (п. 120.7 ст. 120 ПКУ), як, наприклад:

  • за неподання звіту про КІК — штраф у 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
  • невідображення у звіті про КІК відомостей про наявні КІК — штраф у розмірі 3 % від суми доходу КІК або 25 % скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, невідображених у звіті, залежно від того, яке із значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний факт невідображення КІК та/або за всі невідображені суми.
Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання