Новини

Податкова революція— 2020: тематичний огляд роз’яснень за мотивами Закону № 466

05.06.2020 / 10:32

Огляд підготувала Вікторія АЛЕКСЄЄВА, консультант з питань оподаткування

З 23 травня діє більша частина Закону України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Майже одразу ДПС України перерахувала ключові податкові новації. Автори журналу «Вісник» також оперативно підключилися до аналізу чергових змін (див., зокрема, тут і тут). Одночасно територіальні підрозділи ДПС взялися за роз’яснення окремих положень Закону № 466. Тому пропонуємо читачам огляд цих роз'яснень (з посиланням на першоджерело). Як з’ясувалося, податківці досить ґрунтовно підійшло до аналізу Закону № 466.

Відповідальність платників податків та контролюючих органів

Нова концепція відповідальності стала об’єктом уваги ГУ ДПС у Тернопільській області. Вона передбачає:

  • обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;
  • притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами — підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);
  • визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);
  • визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
  • зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 % у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;
  • відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;
  • визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо);
  • визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контро­люючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також 23 травня відзначилося:

  • скасуванням штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);
  • скасуванням штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролю­ючим органом;
  • збільшенням у два рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах — до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків — до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків — до 2 040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф) — до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів — до 4 080 грн).

Одночасно встановлено штрафні санкції за неподання контролюючою особою Звіту про КІК у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт, несвоєчасне подання цього звіту — 50 розмірів прожиткового мінімуму за кожний такий факт (п. 120.7 ст. 120 ПКУ).

Водночас усунено неузгодженості та розбіжності у нормах ПКУ щодо нарахування пені за актами перевірок. 

Щодо нових штрафів читай також точку зору Офісу великих платників ДПС.

Стягнення податкового боргу

ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернуло увагу на нові підстави для звільнення майна платника податків — боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:

  • контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) (пп. 93.1.1 ст. 93 ПКУ); 
  • платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (пп. 93.1.6 ст. 93 ПКУ). 

Крім того, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника (п. 95.2 ст. 95 ПКУ). 

З одного несплаченого протягом 90 календарних днів задекларованого боржником грошового зобов’язання на суму, що перевищує 5 млн грн, до кількох несплачених задекларованих грошових зобов’язань на таку ж суму змінено умову, за якою стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому боржнику, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду. 

З двох місяців до одного місяця скорочується строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем (п. 95.12 ст. 95 ПКУ). 

Також збільшено з 1 до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, стосовно яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) ДПС за погодженням з Мінфіном (п. 100.9 ст. 100 ПКУ). 

Функціонування Електронного кабінету

Змін зазнала ст. 42 ПКУ в частині подання податкової звітності в електронній формі, роботі платника через Електронний кабінет, а саме:

  • розширено перелік документів, які можуть бути отримані платником податків за допомогою Електрон­ного кабінету (повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, деякі документи за результатами перевірок, індивідуальні податкові консультації тощо);
  • уточнено порядок доставки документа в електронній формі до платника через Електронний кабінет;
  • надано платникам можливість подавати в електрон­ному вигляді повідомлення (з документальним підтвердженням фактів) для виправлення неточної, неповної або застарілої інформації про себе, доступ до якої надається йому через Електронний кабінет;
  • врегульовано організаційні процеси, пов’язані з формуванням та прийманням звітності, поданої засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Більш докладно про це читай у ГУ ДПС у м. Києві.

Електронний документообіг між платником та податковою службою

Змінами до ПКУ передбачено введення електронного документообігу між платником та податковою службою через Електронний кабінет. Так, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, зможуть листуватися з податковою службою через засоби електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Для цього суб’єкту господарювання необхідно буде подати заяву про бажання отримувати документи від податкової через Електронний кабінет.

Після отримання від платника заяви його переписка з контролюючим органом переходить у електронну площину — до Електронного кабінету йому надходитимуть документи, а на його електронну адресу (адреси) — інформація про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет

У разі якщо платник податків виявить бажання відмовитися від спілкування через Електронний кабінет, йому необхідно буде лише направити до податкової служби заяву в електронній формі. Зробити це можна раз на рік. Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.

Про цю новацію розповіло ГУ ДПС у Харківській області.

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання