Новини

Щотижневий огляд ІПК

05.06.2020 / 12:51
Огляд підготувала Вікторія ГНАТЕНКО, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування

ПДВ

Забезпечувальний платіж за договором оренди

ДПС України вважає, що у разі якщо забезпечувальний платіж зараховується в рахунок орендної плати (тобто за своєю сутністю він не є засобом забезпечення зобов’язань, а спрямовується в рахунок оплати послуг з оренди), та на суму такого платежу за попереднім договором оренди було складено податкову накладну, і надалі він зараховується в рахунок орендної плати за новим договором оренди з тим самим орендодавцем, то на суму такого платежу розрахунок коригування не складається. Адже відсутні підстави для його складання, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ (платіж орендодавцю не повертається, номенклатура послуг, сума платежу, постачальник, покупець не змінюються, а змінюються лише реквізиті договору, які згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ не є обов’язковим реквізитом, що підлягає відображенню у податковій накладній).

/ІПК від 14.05.2020 р. № 2020/6/99-00-07-03-02-06/ІПК/

COVID-19: основні підстави для застосування пільг

ДПС України погоджується, що головний критерій для застосування пільги з оподаткування  включення товару до Переліку № 224. При цьому згідно з примітками до Переліку № 224 коди УКТ ЗЕД наводяться у зазначеному Переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування ПДВ та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в Переліку № 224.

/ІПК від 15.05.2020 р. № 2050/6/99-00-07-03-02-06/ІПК/

Виправлення помилки у зведеній ПН

ДПС України пояснила, що якщо платником податку допущено помилку у зведеній податковій накладній, що складена за п. 199.1 ст. 199 ПКУ, зокрема зазначено зайву податкову накладну, яка не підлягала включенню до зведеної податкової накладної (податкову накладну, за якою податкові зобов’язання відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ не повинні були визначатися), то з метою вилучення такої зайвої податкової накладної платнику податку на дату виявлення помилки складає розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної, в якому виводиться в «0» (обнуляється) відповідний рядок зведеної податкової накладної, в якому зазначено таку зайву податкову накладну (за умови, що у графі 2 в такому рядку не були зазначені інші податкові накладні).

/ІПК від 15.05.2020 р. № 2028/6/99-00-07-03-02-06/ІПК/

Надання в оренду третій особі ОЗ, отриманих у фінлізинг

ДПС України пояснила, що операція з надання в оренду третій особі основних засобів, отриманих платником у фінансовий лізинг, є об’єктом оподаткування. База оподаткування ПДВ для такої операції визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з договірної вартості такої послуги. При визначенні бази оподаткування ПДВ враховується рівень звичайних цін. Якщо така операція не відноситься до контрольованої відповідно до ст. 39 ПКУ, то для встановлення звичайної ціни виходять з ціни, визначеної зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка, у свою чергу, повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку).

/ІПК від 19.05.2020 р. № 2106/6/99-00-07-03-02-06/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Застосування пониженої ставки податку при виплаті доходів нерезиденту

ДПС України роз’яснила, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів (п. 103.3 ст. 103 ПКУ).

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальнім власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).

/ІПК від 15.05.2020 р. № 2026/6/99-00-07-02-02-06/ІПК/

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання