Новини

КІК-законодавство: кінець епохи офшорів?

10.06.2020 / 09:37

Олександр РУБЛЯ, старший юрист, адвокат (Kreston GCG)

Останнім часом дедалі очевиднішим стає той факт, що такий зручний інструмент для зберігання заробленого і приховування його від фіскальних органів, як офшорна компанія, доживає свої останні дні. Всьому виною рішучість урядів західних розвинених країн побороти практику виведення коштів, зароблених у державі, з-під оподаткування цієї держави, внаслідок чого бюджети недоотримують значні частини доходів.

Для досягнення цієї мети вже підписано і виконується низка міжнародних угод, зокрема щодо запровадження плану з запобігання BEPS (розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування), CRS MCAA (угода про обмін податковою інформа­цією), тощо. Прагнучи стати частиною західного світу, Україна не має іншого вибору, як приєднатися до цих зусиль і запроваджувати відповідні зміни у національному законодавстві. Саме з цим пов’язано запровадження в Україні правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), які почнуть працювати з 01.01.2021 р. Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі — Закон № 466) внесено низку змін до ПКУ, зокрема доповнено ст. 392.

Основна ідея щодо КІК полягає у тому, щоб прирівняти прибуток такої компанії до доходу її фактичного власника (контро­лера) та оподаткувати такий дохід у юрисдикції резидентства цього власника. Додайте до цього купу правил щодо звітування про КІК, складання та подання фінансової звітності, аудит — і ідея мати офшорну компанію стає, м’яко кажучи, не такою привабливою. Розберемося детальніше.

Що таке КІК?

КІК — це будь-яка іноземна юридична особа (причому до юридичних осіб прирівнюються також трастові фонди, партнерства та інші подібні утворення), що знаходиться під контролем резидента України — фізичної або юридичної особи. «Знаходиться під контролем» означає, що резидент України або володіє часткою у цій особі розміром більш ніж 50 %, або володіє часткою більш ніж 10 % (протягом 2021 — 2022 звітних років розмір частки при спільному володінні повинен бути не 10, а 25 %), якщо разом з іншими резидентами вони у сукупності володіють більш ніж 50 % або резидент здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Слід зазначити, що володінням часткою визнається не тільки юридично оформлене право власності особи на відповідну частку, а й ті випадки, коли юридично частка належить іншим особам, які діють в інтересах особи — фактичного власника (так зване володіння через номіналів).

Що означає здійснювати фактичний контроль? За ПКУ фактичний контроль є тоді, коли особа:

  • надає зобов’язуючі вказівки органам управління іноземної компанії; та/або
  • веде перемовини про укладення іноземною компанією правочинів, які потім або формально затверджуються або виконуються органами управління без затвердження; та/або
  • має довіреність від іноземної компанії строком більш ніж на 1 рік з правом укладення суттєвих правочинів без їх погодження органами управління; та/або
  • здійснює операції за банківськими рахунками іноземної компанії або може блокувати такі операції; та/або
  • вказана як бенефіціар іноземної компанії при відкритті рахунку у банку (крім трастів, фондів партнерств та інших подібних утворень). Така особа-контролер або власник частки визнається контролюючою особою щодо КІК.

Обов’язок доводити, що особа є контролюючою, а компаніє є КІК, покладається на податкові органи, які здійснюють донарахування податкових зобов’язань або застосовують штрафні санкції. Втім, ґрунтуючись на існуючій практиці судового оскарження рішень податківців, можна стверджувати про певну ступінь декларативності цієї норми. Усім відомо, чиїм головним болем є доведення помилковості висновків контролюючого органу.

Відтак перше, що потрібно зробити бізнесу, який використовує у своїй холдинговій структурі або іншим чином іноземні компанії, — це визначити, чи підпадають вони під ознаки КІК. Причому робити це потрібно вже зараз, не чекаючи, доки відповідні норми ПКУ наберуть чинності, поки ще є можливість відносно безболісно скоригувати податкове планування та позбавитись того, що з 01.01.2021 р. стане проблемою.

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання