Новини

Податкова революція – 2020: третя частина тематичного огляду роз’яснень за мотивами Закону № 466

19.06.2020 / 13:55

Огляд підготувала Вікторія Алексєєва, консультант з питань оподаткування

Територіальні підрозділи ДПС продовжують виявляти і роз’ясняти ключові положення Закону України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ. У поточному номері поговоримо про нові з’ясовані податкові новації. Початок  аналізу читайте тут і тут

Індивідуальні податкові консультації

Закон № 466 вніс зміни до ПКУ в частині порядку надання податковими органами ІПК. Так, зокрема:

  • визначено, що Електронний кабінет надає змогу платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (з 01.07.2020 р.);
  • у свою чергу, податковим органам дозволено надавати ІПК в електронній формі;
  • збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК. Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений ПКУ, обмежений 40 днями.

Примітно, що норми ПКУ щодо звільнення від відповідальності платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020 р. Втім ДПС України одразу заспокоїла — з 01.01.2021 р. ці норми стануть частиною п. 112.8 ст. 112 ПКУ і діятимуть надалі.

Податковий аудит

ГУ ДПС у Миколаївській області звернуло увагу на такі зміни до процедури здійснення податкового аудиту:

  • зупиняються строки давності для визначення органом ДПС грошових зобов’язань у випадках, якщо він не може провести перевірку у зв’язку з відсутністю платників за місцезнаходженням, недопуском платником до перевірки, оскарженням наказів на проведення перевірки протягом тривалого часу, вилученням документів правоохоронними органами, законодавчими заборонами на проведення перевірок (мораторії на проведення перевірок) або рішеннями судів про заборону проведення перевірок;
  • удосконалюється порядок оформлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень, зокрема, в частині наведення в них обґрунтування виявлених порушень та детального розрахунку штрафних санкцій;
  • удосконалюється порядок розгляду заперечень платників податків та винесення ППР шляхом запровадження їх винесення на розгляд комісій з питань розгляду заперечень контролюючого органу, однією з функцій якої буде дослідження питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину платника податків у вчиненні правопорушення;
  • виключаються з переліку підстав для проведення позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді);
  • надається право податковому органу під час перевірки отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення (пп. 20.1.47 ст. 20 ПКУ);
  • надається право податковим органам проводити позапланові перевірки вже перевірених періодів у випадку отримання від іноземних державних органів інформації, яка свідчить про наявність порушень (пп. 78.1.21 ст. 78 ПКУ);
  • передбачається можливість зупинення перевірок всіх категорій платників податків, а не лише великих;
  • обмежується можливість контролюючих органів вносити зміни до плану-графіка проведення документальних планових перевірок (буде допускатися внесення змін не частіше одного разу в І та одного разу в ІІ кварталі відповідного року, крім випадків, коли зміни пов’язані зі змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок);
  • встановлюється, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків;
  • збільшується з 3 до 5 років строк проведення перевірки та винесення ППР щодо сплати ПДФО, військового збору при виплаті заробітної плати.

Погашення податкового боргу

Прийнятими змінами зменшено з 60 до 30 календарних днів термін, протягом якого до платника податків, якому надіслано податкову вимогу, не застосовуються заходи стягнення (п. 1 ст. 95 ПКУ).

Також скорочено терміни з двох до одного місяця, протягом яких платник податків може самостійно здійснити оцінку майна (п. 12 ст. 95 ПКУ).

Крім цього, доповнено підстави звільнення майна платника податків — боржника з податкової застави (ст. 93 ПКУ). Відтепер майно боржника може бути звільнено з податкової застави у разі:

  • отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення не лише суми податкового боргу, а й розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
  • отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання;
  • отримання платником податків згоди контролю­ючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (ст. 92 ПКУ).

За новими правилами у разі наявності у платника податкового боргу до 1 020 грн податкова вимога боржнику не надсилається, але при цьому на заборговану суму нараховуються штрафні санкції. Водночас у суб’єкта господарювання з такою сумою податкового боргу (до 1 020 грн) не виникає право податкової застави.

Але якщо у платника залишається непогашена частина податкового боргу, яка здебільшого становить від 1 до 1 020 грн, майнові активи такого платника перебуватимуть в податковій заставі до повного погашення ним заборгованості, що позбавлятиме його надалі права вільно розпоряджатися цим майном.

Більш докладніше про все це — у матеріалі ГУ ДПС у Чернівецькій області.

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання