Новини

COVID-19 і ТЦУ: що робити зі збитками?

01.07.2020 / 11:58

Прибуток відіграє важливу роль в оцінюванні підприємницької діяльності будь-якої компанії. Він є головною метою господарської діяльності, основним рушійним мотивом бізнесу. Але карантин 2020 р., пов’язаний із запобіганням розповсюдженню COVID-19, вніс певні корективи у діяльність підприємств у всьому світі, в тому числі в Україні. Карантинні заходи призвели до втрати підприємствами доходів, припинення поставок та спричинили втрату актуальності до того успішних напрямів діяльності. Найбільш чутливими до несприятливих економічних умов є компанії з високими фіксованими витратами, до яких належить промислове виробництво. Однак такі умови торкнулися й інших сфер бізнесу, зокрема дистриб’юторів міжнародних компаній, що здійснюють імпорт товарів на територію України з метою їх подальшої реалізації.

На перший погляд тимчасове припинення діяльності підприємства означає скасування поставок, тобто витрат на закупівлю товарів та пов’язаних з ними супутніх послуг з доставкою товарів на склад, митного оформлення тощо. Можна припустити, що втрата доходів супроводжується і скасуванням витрат. Та це твердження помилкове.

Будь-яке підприємство має незмінні постійні витрати, до яких, зокрема, можна віднести такі:

  • заробітна плата працівників та по­в’я­зані з нею відрахування до бюджету;
  • витрати на рекламу та маркетинг;
  • оренда приміщень (складських та торговельних);
  • витрати на утримання будівель;
  • амортизація основних фондів та ін.

Таким чином, на кінець 2020 р. очікується велика кількість підприємств, які матимуть фінансовим результатом не лише зниження прибутковості, а й збитки. Такий результат спричинить певні проблеми під час складання документації з трансфертного ціноутворення (далі — ТЦУ), а точніше — під час проведення аналізу відповідності здійснення контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».

Зрозуміло, що при застосуванні методу порівняльної неконтрольованої ціни предметом дослідження є ціни, а тому фінансові результати підприємства не ма­тимуть впливу на результати аналізу за цим методом.

При застосуванні методів ціни перепродажу та «витрати плюс» порівнюються показники валової рентабельності та валової рентабельності собівартості, що враховують доходи та собівартість лише реалізованих товарів. Постійні витрати, пов’язані з простоями, не матимуть впливу на валову рентабельність підприємств, а отже, ми не очікуємо її суттєвих коливань (крім випадків надання особливих знижок, пов’язаних із загальними економічними умовами та карантином).

Утім є ще метод чистого прибутку, який використовується у випадках, де неможливо застосувати жоден із попередніх. При застосуванні цього методу відповідні фінансові показники платника податків у конт­рольованих операціях порівнюються з аналогічними показниками в зіставних компаніях, що здійснюють свою діяльність у тому самому сегменті, що й платник податків (наприклад, за таким самим кодом КВЕД).

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання