Новини

Податкові злочини: ТОП 5 висновків судів

12.08.2020 / 12:08

Лариса АНТОЩУК, адвокат, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine

За наслідками податкових перевірок бізнес стикається не лише з донарахуваннями податкових зобов’язань та застосуванням штрафних санкцій, а й з ризиком відкриття кримінальних проваджень за фактом податкового правопорушення.

Найчастіше йдеться про ст. 212 «Умисне ухилення від сплати податків»  та нині декриміналізовану ст. 205 «Фіктивне підприємництво» ККУ. Додатково службовим особам інкримінують й інші статті із категорії так званих економічних злочинів (статті 204, 205-1, 209, 212, 212-1, 216, 218-1, 219, 222, 366, 367 ККУ).

Пропонуємо розглянути найважливіші висновки судів щодо податкових правопорушень.

Умисне ухилення від сплати податків (ст. 212 ККУ)

За результатами розслідування лише одна із десяти справ, порушених на підставі ст. 212 ККУ, передається до суду. Із тих, що розглядаються в судах, лише 9 % завершується вироками. Такі дані оприлюднює ДПС та ГПУ. Найважче стороні обвинувачення в цій категорії спорів довести умисел (суб’єктивна сторона складової злочину).

Висновок. Обвинувачення не може будуватися лише на даних податкової перевірки в разі оскарження її результатів платником податків, доки не набрало законної сили рішення в адміністративній справі.

Згідно з фабулою справи, органи досудового розслідування обвинувачували фізичну особу в тому, що вона, будучи співзасновником ТОВ, з метою ухилення від сплати ПДВ, подала до податкового органу заяву про реєстрацію компанії сільськогосподарським підприємством зі спеціальним режимом оподаткування ПДВ (керуючись ст. 209 ПКУ).

На думку сторони обвинувачення, наступне подання декларацій з ПДВ призвело до заниження об’єкта оподаткування шляхом незаконного застосування податкової пільги (спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства). Таким чином, обвинувачений здійснював ухилення від сплати податків (ст. 212 ККУ), шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 ККУ), службове підроблення (ст. 366 ККУ).

Суд першої інстанції виправдав фіз­особу, вказавши, що у її діях відсутній склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок залишений без змін судом апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі прокурор вказував, що підприємство не мало права на використання спеціального режиму оподаткування ПДВ і посилався на висновок експерта, який неправомірно не врахували суди першої та другої інстанцій.

Колегія суддів Верховного Суду (­далі — ВС) врахувала, що у спорі щодо спеціального режиму оподаткування ПДВ адміністративні суди підтримали позицію платника податків. Судові спори з цього питання завершились рішеннями, що набрали законної сили. ВС погодився, що факти, встановлені цими судами, стосуються предмета доказування у цій справі, зокрема встановлення обов’язкових елементів складу злочинів, інкримінованих засудженому. Ці рішення свідчать, на думку колегії ВС, про те, що фізособа надавала державним органам правдиву інформацію щодо здійснюваної товариством діяльності, а спір між підприємством та державними органами стосувався лише тлумачення цієї інформації з погляду податкового законодавства.

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання