Новини

Встановлення неповного робочого часу працівнику: як оформити такі трудові відносини?

19.08.2020 / 14:00

ГУ Держпраці у Кіровоградській області зазначило, що умовно робочий час за тривалістю можна поділити на три види:

1) Нормальний. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень;

2) Неповний. Робочий час становить меншу кількість годин, ніж встановлено нормативно-правовими актами;

3) Скорочений. Час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові функції, але оплата праці такого працівника проводиться в повному розмірі.

У ст. 50 КЗпП встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень як за п’яти, так і шестиденного робочого тижня.

Відповідно до ст. 56 КЗпП за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Неповний робочий час може бути встановлено угодою роботодавця і працівника на певний строк і без зазначення строку. В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Особи, які працюють неповний робочий час, користуються тими самими правами, що і працюючі на умовах нормального робочого часу. Їм надається відпустка тієї самої тривалості, надаються вихідні і святкові дні, час роботи зараховується у трудовий стаж.

Оплата праці у випадках встановлення неповного робочого часу проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Запровадження неповного робочого часу відповідно до ст. 32 КЗпП є зміною істотних умов праці, відповідно його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за два місяці не вимагається, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.

У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити таке:

1) вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень);

2) режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи);

3) період, на який встановлюється неповний робочий час тощо.

Скорочений робочий час встановлюється для таких категорій:

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;

2) для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень;

3) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень;

4) для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) — скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством.