Новини

MONITORING: щотижневий тематичний огляд

09.09.2020 / 14:41
MONITORING: щотижневий тематичний огляд

Катерина Мудровська, помічник адвоката

Поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 внесло значні корективи не лише у буденне життя громадян України, але і у життя законодавців. Так, коронавірус змусив законотворців вносити поспішні зміни у закони та нормативно-правові акти України, аби адаптувати законодавство до потреб сьогодення.

Однак наші законодавці так «старалися» для нас, що вирішили заповнити «дірки» державного бюджету шляхом тимчасового, з 18.04.2020 р. до 01.01.2021 р., зупинення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду Казначейством України.

Так, Законом України від 13.04.2020 р. № 553-IX (абзац 9 п. 2 р. ІІ «Прикінцеві положення») установлено, що тимчасово, з 18.04.2020 р. до 01.01.2021 р., не застосовується частина перша ст. 25 Бюджетного кодексу України.

Що це означає? А те, що, наприклад, якщо суд у своєму рішенні вирішить стягнути з будь-якого державного органу, як то ДПС України, Держпродспоживслужба, Держпраці та інші, наприклад, судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань таких державних органів на вашу користь, то Казначейство України має право не виконати відповідне рішення суду аж до 01.01.2021 р., адже вищезазначеним законом безспірне списання ним коштів з державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду зупинено.

Однак Конституційний Суд України розставив все на свої місця і Рішенням від 28.08.2020 р. № 10-р/2020 у справі № 1-14/2020(230/20) за конституційним поданням Верховного Суду ВИЗНАВ НЕКОНСТИТУЦІЙНИМИ положення абзацу 9 п. 2 р. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 553.

Відповідно до частини першої ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 28.08.2020 р. положення абзацу 9 п. 2 р. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 553 втратило чинність.

Отже, наразі немає обмежень та перешкод у застосуванні частини першої ст. 25 Бюджетного кодексу України, з огляду на що Казначейство України має негайно здійснити безспірне списання коштів за рахунок бюджетних асигнувань державних органів для виконання судових рішень.

 

Єфімов Сергій

Гральний бізнес

З 13 серпня 2020 року гральний бізнес, який більше 10 років був заборонений, повернувся у правове поле України, бо саме з цієї дати набрав чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07. 2020 р. № 768-IX.

Для того щоб займатися гральним бізнесом, потрібно отримати відповідну ліцензію, і така обставина не здається якоюсь диковиною, а радше є цілком очікуваною. Разом з тим ліцензію потрібно отримувати також тим, хто постачає та/або надає програмне забезпечення (ПЗ) для азартних ігор.

Усе було б добре, якби не купа запитань, що виникають на практиці при вирішенні питань щодо отримання ліцензії на ПЗ для азартних ігор. Як відомо, досить часто, майновими правами інтелектуальної власності на ПЗ володіє одна компанія, а постачають ПЗ безпосередньо споживачам на підставі ліцензійного договору інші компанії. Із Закону незрозуміло, чи повинен «правовласник» ПЗ отримувати ліцензію, чи вона потрібна лише тому, хто безпосередньо передає ПЗ «азартникам»?!

Також Закон оперує такими категоріям, як: «постачання та/або надання» ПЗ. У цьому випадку це означає надання права на використання ПЗ чи надання фактичного доступу до ПЗ або і те, і інше?

Отже, питання є, а однозначних відповідей на них немає. Цікаво, це так випадково вийшло, чи все так задумано? Чекаємо, що покаже практика.

Реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ

ДПС повідомила, що ВС сформував правову позицію, згідно з якою коригування реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ здійснюється із застосуванням спеціальної формули, яка не підлягає коригуванню в ручному режимі. Така позиція має вирішальне значення для формування подальшої судової практики такої категорії.

 

Висіцька Ірина

Плата за землю

Раніше у Моніторингу ми повідомляли, що згідно із Законом № 466 пп. 4 п. 297.1 ПКУ з 01.07.2020 р. має такий вигляд: «платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для провадження госпдіяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва».

Водночас відповідно до пп. 14.1.147 ПКУ плата за землю має дві форми: земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У пп. 4 п. 297.1 ПКУ чітко та однозначно вказано про звільнення платників єдиного податку від сплати виключно земельного податку. Тож ГУ ДПС у Тернопільській області цілком резонно зазначає, що пільги, запроваджені вищевказаною нормою, на орендарів державних/комунальних земель не розповсюджуються. А тому платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування чи місцевими державними органами, сплачують плату за землю у формі орендної плати.

Будівництво

2 вересня Верховна Рада прийняла Закон (проєкт № 2698) «Про надання будівельної продукції на ринку». Цей Закон визначає правові та організаційні засади введення в обіг або надання будівельної продукції на ринку шляхом встановлення правил для вираження показників, пов’язаних із суттєвими експлуатаційними характеристиками такої продукції, а також застосування щодо такої продукції знака відповідності технічним регламентам.

За умови підписання Президентом, Закон набирає чинності з 01.01.2023 р., окрім положень щодо органів технічної оцінки та органів оцінки відповідності, а також положень стосовно основних вимог до будівель і споруд, якими доповнюватиметься Закон України «Про будівельні норми», — вони набирають чинності через шість місяців з дати опублікування Закону.

Нерухомість

28.08.2020 р. Мін’юст вніс зміни до Порядку реалізації арештованого майна. Так, ДП «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» визначено як адміністратора електронної торгової системи, а ДП «СЕТАМ» продовжить виконувати функції організатора електронних торгів. Окрім того, удосконалення Порядку реалізації арештованого майна полягає також у покращенні порядку проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною; спрощенні повернення гарантійних внесків учасникам електронних торгів; врегулюванні підстав, порядку та наслідків дискваліфікації учасника електронних торгів (торгів за фіксованою ціною).

Нерухомість

Положення Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальними нормами, які застосовуються у спірних правовідносинах. Тож особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Отже, обраний позивачем спосіб захисту (вимоги про усунення перешкод у користуванні майном) не відповідає змісту порушеного права позивача, тобто не є ефективним (постанова Верховного Суду від 03.02.2020 р. у справі № 910/16236/18).

 

Брожко Наталія

Недобросовісна конкуренція

І знову вас переконаємо, чому слід прискіпливіше ставитися до «творчості» маркетологів чи амбіцій власників бізнесу. На сайті Антимонопольного комітету України з’явилось нове цікаве рішення. І йдеться в ньому ось про що.

Товариство 1 вирішило використати без дозволу Товариства 2 оформлення упаковок колготок «Anita», схожого на оформлення упаковок колготок «Conte» (композиція основних елементів упаковки, кольорова гамма, зовнішній вигляд, розміщення позначень, символів та зображувальних елементів на упаковці, розміщення фото тощо є схожим) виробництва Товариства 2, яке раніше почало використовувати його у своїй господарській діяльності. А це вже є порушенням, передбаченим ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (неправомірне використання позначень), за яке загрожує штраф до 5 % доходу (виручки) за попередній фінрік.

 І це ще не все. Товариство 1 вирішило зазначити на упаковці знак добровільної сертифікації без проходження такої. А це вже поширення інформації, що вводить в оману, за що також передбачається штраф у розмірі 5 %.

То як щодо консультацій з юристами з приводу оформлення упаковок та реклами товарів? Принаймні, вийде дешевше, ніж сплачувати потім штрафи та зупиняти виробництво…

 

Мудровська Катерина

Фермерські господарства

Впевнений рух нашої країни до Європи набирає все більших і більших обертів. Законодавці всіляко намагаються удосконалити наше законодавство та привести його у відповідність до європейського. І хоч процес удосконалення та приведення у відповідність законодавства України триває уже кілька років, до законодавства, що регулює відносини фермерських господарств, черга дійшла лише нещодавно.

Так, 02.09.2020 р. на засіданні Уряду схвалено законопроєкт, спрямований на стимулювання діяльності фермерських господарств. Відповідні зміни враховують процеси імплементації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС, кращих європейських практик та Спільної аграрної політики ЄС щодо підтримки фермерів, утому числі молодих фермерів.

Так, документом передбачається:

унормувати склад земельних ділянок фермерських господарств, у користуванні яких знаходяться земельні ділянки, передані їм на підставі Державних актів на право постійного користування, що дасть змогу фермерським господарствам, які обробляють такі земельні ділянки, мати доступ до державної підтримки;

розширити коло отримувачів державної підтримки через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, зокрема, закріпивши статус сімейних фермерських як отримувачів такої підтримки;

запровадити державну підтримку фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років (включно), що дасть можливість сільській молоді реалізувати свої підприємницькі ініціативи та сприяти зупиненню міграції молоді із сільських територій.

АПК

02.09.2020 р. на черговому засіданні Уряд удосконалив процедури надання держпідтримки АПК та розширив коло її отримувачів, прийнявши відповідні зміни до порядків програм.

Зокрема, прийнято:

надати можливість суб’єктам агропромислового комплексу отримувати здешевлення кредитів у кількох банків;

надати можливість підприємствам, що займаються переробкою сільськогосподарської продукції, скористатися програмою здешевлення кредитів;

відмовитись від нормативів при наданні фінансової підтримки шляхом часткового відшкодування вартості побудованих і реконструйованих об’єктів із зберігання та переробки плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю.

 

Коломієць Микола

Оподаткування дивідендів

Ні для кого не є секретом той факт, що господарська діяльність у переважній більшості випадків здійснюється з метою отримання прибутку. Цілком логічно, що для власників підприємств важливим питанням є, зокрема, оподаткування вказаного прибутку, а також процедурні питання, пов’язані з його легальним виведенням.

Враховуючи вище викладене, актуальним є роз’яснення податківців Запорізької області, які вказали, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (пп. 170.5.2 ст. 170 ПКУ).

Доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % у разі нарахування:

резидентом – платником податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (пп. 167.5.2.ст. 167 ПКУ).

 

Маслов Богдан

Спирт та

тютюн

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);

ввезені (імпортовані) на митну територію України; засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, їх реалізація є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 ст. 213 ПКУ або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).