Новини

Бюро економічної безпеки: як вплине на ділове життя створення нового правоохоронного органу?

24.09.2020 / 10:40
Бюро економічної безпеки: як вплине на ділове життя створення нового правоохоронного органу?

Маргарита ВАСИЛЕВСЬКА, юристка Kreston GCG Legal

На початку вересня Парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт «Про бюро економічної безпеки України» (№ 3087-д). Ним планується створення однойменного органу (далі — Бюро), визначаються його повноваження і вносяться зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.
Бюро стане ще одним правоохоронним органом, який при цьому не буде підпорядкований жодному міністерству і звітуватиме лише Верховній Раді України та Президенту України. Структура Бюро складатиметься з центрального апарату та територіальних управлінь, максимально можлива чисельність штату — чотири тисячі працівників.

Чим займатиметься Бюро?

До підслідності Бюро планується віднести як ті злочини, які раніше розслідувала податкова міліція, так і деякі нові зі сфери бізнесу. Наприклад, очікується, що Бюро розслідуватиме незаконні дії з підакцизними товарами, підроблення документів у сфері державної реєстрації підприємців, протидію законній господарській діяльності, ухилення від сплати податків, розголошення комерційної чи банківської таємниці тощо. Також планується включити до ККУ новий злочин — «шахрайство з податком на додану вартість», що полягає у незаконному отриманні бюджетного відшкодування. Порівняно з «класичним» ухиленням від сплати податків, яке не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, за шахрайство з ПДВ передбачено значно суворішу санкцію, що може доходити до дванадцяти років позбавлення волі залежно від сум зловживань. 

Як призначатиметься керівник Бюро та чи буде воно незалежним?

Аналізуючи проєкт закону, можна виділити ще низку цікавих моментів.

По-перше, явно прослідковується намір встановити контроль за функціонуванням Бюро з боку Президента України, який згідно з законопроєктом має вирішувати питання призначення і звільнення директора Бюро, впливати на формування організаційної структури та ради громадського контролю тощо. Оскільки це суттєво впливає на незалежність Бюро, в цій частині проєкт викликав чимало критики, тож очікуються істотні зміни до цього підходу у другому читанні.

Запропонований порядок призначення директора Бюро схожий на досить сумнівний порядок добору кадрів на державну службу під час дії карантину, що відзначається корупційними ризиками і суб’єк­тивністю оцінювання кандидатів. Тобто можна з сумом стверджувати про відсутність прозорого конкурсу, який би об’єктивно виявляв рівень професійних знань та порядності потенційного керівника, а не просто перевіряв його вміння «підходити» членам комісії, яку формуватиме Президент, Уряд та Верховна Рада.

Окрім того, зазначимо, що за свіжим прикладом НАБУ укази Президента України про створення Бюро, про призначення чи звільнення керівника органу можуть бути визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, оскільки відповідних повноважень Президента України не передбачено ст. 106 Основного закону.

По-друге, допускається можливість за рішенням директора Бюро, погодженим з прокурором, витребовувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження як ті, що стосуються підслідності Бюро, так і інші, що «можуть бути використані з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності».

Аналогічна норма передбачена і ст. 17 Закону «Про Національне антикорупційне бюро України». Однак на практиці НАБУ стикнулось із фактичним її невиконанням з боку Офісу Генерального прокурора з огляду на скасування інституту передачі кримінальних проваджень. Зважаючи на цей досвід, нове Бюро може спіткати ідентична проблема. З іншого боку, якщо така норма все ж діятиме, це може значно посилити вплив та роль Бюро, адже теоретично воно зможе концентрувати в себе матеріали майже будь-яких кримінальних проваджень, пояснюючи це турботою про потенційні економічні інтереси держави.

По-третє, планується на рівні закону зафіксувати прямий доступ Бюро не тільки до баз та напрацювань податкової міліції, а й до інформаційної системи Державної служби фінансового моніторингу України. Це беззаперечно наділить Бюро потужним та впливовим інструментом, який дозволятиме легше відслідковувати грошові транз­акції та зв’язки осіб між собою. 

Цікаві новели законопроєкту

Ще проєкт закону передбачає, що працівник Бюро, який відповідно до цього закону повідомив про протиправні дії чи бездіяльність свого колеги, не може бути звільнений з посади або бути змушений до звільнення, притягнутий до відповідальності чи в інший спосіб переслідуватися за таке повідомлення, крім випадку притягнення до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Впровадження такої норми є цікавою новелою, яка потребує доопрацювань, бо породжує ризики зловживань з боку працівників, які можуть для перешкоджання своєму звільненню реєструвати повідомлення про злочини колег, навіть не маючи ґрунтовних доказів цьому.

Як бачимо, немало питань нового законопроєкту потребує додаткового опрацювання, проте ймовірність створення Бюро у найближчому майбутньому вже майже беззаперечна, отже, бізнесу та його юридичним радникам варто тримати руку на пульсі цих змін.