Новини

Ліквідація іноземних компаній: сім разів відміряй, один раз ліквідуй

06.10.2020 / 12:03

Тетяна СТРЕТОВИЧ, директор департаменту податків та права Baker Tilly

1 січня 2021 року — дедалі ближче, тож підготовка до запровадження законодавства з оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі — КІК) триває повним ходом. І паралельно із вивченням нового порядку оподаткування розглядається також доцільність існування певних іноземних компаній, особливо враховуючи «вікно можливостей» у вигляді пільгового порядку оподаткування доходів, отриманих від ліквідації таких компаній.

Отже, звідки все почалось? Спочатку завдяки Закону України від 16.01.2020 р. № 466-IX з’явилася ст. 170.131 ПКУ «Оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній», згідно з якою не підлягають оподаткуванню доходи, отримані фізичною особою — акціонером (учасником та ін.) при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання одночасно таких умов:

  • по-перше: процедура ліквідації (припинення) розпочата не раніше 01.01.2020 р. та завершена не пізніше 31.12.2020 р. (не пізніше 31.12.2021 р. — у разі якщо рішення про ліквідацію прийнято не пізніше 30.06.2020 р.). Також норма описує певні випадки, коли процедура ліквідації компанії не може бути завершена вчасно, проте залишається можливість не оподатковувати доходи від ліквідації у деяких випадках затримки такої процедури;
  • по друге: платник подав до податкового органу одночасно з податковою декларацією складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна, а також документи, що містять відомості про його вартість відповідно до фінансової звітності, складеної за МСФЗ, на дату прийняття рішення про розподіл майна як виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням).

Одразу запитання щодо ст. 170.131 ПКУ: яким чином стаття, яка набирає чинності з 01.01.2021 р., може регулювати порядок оподаткування доходів, отриманих від ліквідації іноземної компанії у 2020 році?

Після того Законом України від 14.07.2020 р. до Перехідних положень було внесено схожу за змістом норму, яка також передбачає можливість неоподаткування доходів, отриманих фізичною особою від ліквідації (припинення) іноземних компаній або утворень без статусу юридичної особи, але якщо процедуру ліквідації розпочато не раніше 01.01.2020 р. та завершено не пізніше 31.12.2021 р. Процедура повідомлення податківців ідентична, проте жодні «відтермінування» не передбачені.

Зазначена норма Перехідних положень діє вже сьогодні, проте з 01.01.2021 р. до неї приєднується і ст. 170.131 ПКУ, і схожі за ідеєю, проте різні за виконанням норми починають жити паралельним життям відносно одних і тих самих операцій.

Та це ще не все. Чергові зміни до ПКУ передбачено у законопроєкті № 4101 від 15.09.2020 р. Проте ясності вони не додають. Зокрема, змінами, передбаченими до ст. 170.131 ПКУ, загальний період ліквідації ніби вирівнюється (2020 — 2021 роки), водночас залишається можливість відтермінування процедури, але строки для неї змінюються (вочевидь, попередні вже не актуальні).

Якщо ви в цьому місці уже заплутались — це нормально. Як бачимо, законотворчість щодо ліквідації іноземних компаній триває, і це ще не прийнято Закон про податкову амністію…

А тепер по суті. Справді, коли доцільність подальшого існування іноземної компанії під питанням? Наприклад:

  • якщо така компанія не має банківських рахунків і шанси їх відкриття примарні;
  • якщо компанія «спляча» і через неї не здійснюються і не планують здійснюватися жодні транзакції у найближчій перспективі;
  • якщо через компанію проводяться штучні транзакції, які втрачають сенс за умов оподаткування прибутків КІК на рівні контролюючих осіб;
  • якщо історія створення/набуття компанії, її володіння, поповнення статутного капіталу, отримання дивідендів тощо не є прозорою.

Не обов’язково, що ліквідація іноземних компаній призведе до виникнення доходів від такої ліквідації. Але якщо такі доходи з’являються і ніби пільга з ПДФО вже близько, радимо відповісти на такі запитання.

Чи заводяться отримані активи назад у бізнес? Чи реалізуються далі? Чи залишаються вони за кордоном? Яку «зайву» інформацію можуть отримати податківці із фінансової звітності, яку буде подано за підсумками ліквідаційної процедури?

Мисліть на кілька кроків вперед і не обмежуйтесь суто «пільговими» нормами ПКУ, бо існує ще багато інших норм у законодавстві, які, можливо, були або будуть порушені.

Тож автор закликає бути вкрай обачними із ліквідаціями іноземних компаній і прораховувати не тільки економію на податках, а й ризики виникнення проблем, можливо, в рази більших.