Новини

Найпоширеніші схеми зловживання спрощеною системою оподаткування в Україні: які підходи для запобігання?

12.10.2020 / 11:10

7 жовтня у ході організованої KSE експертної дискусії старший дослідник Київської школи економіки Павло Яворський презентував власний огляд міжнародної практики методів попередження зловживання спрощеними системами та режимами оподаткування

«З огляду наявної аналітики та спілкування з експертами ми виокремили чотири найбільш поширені схеми зловживання ССО в Україні. Це оформлення штатного персоналу як фізичних осіб-підприємців, заниження обороту, штучне подрібнення суб’єкту господарської діяльності, та реалізація контрабанди через фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які використовують ССО»,розповів Яворський, зазначивши, що не аналізував схему реалізації контрабанди, адже ця тема виходить за межі ССО.

За його словами, задля попередження оформлення персоналу як ФОПів у світовій практиці застосовують чотири ключові критерії розрізнення справжньої та штучної зайнятості. Зокрема працівника, оформленого як ФОП, вважають штатним, якщо він не надає надавати послуги іншим клієнтам; отримує фіксовану (погодинну/щотижневу/щомісячну) плату; надає послуги, що належать до напрямів економічної діяльності замовника; значна частка доходів працівника надходить від одного замовника. Працівника не вважають самозайнятим, якщо над ним існує фінансовий або поведінковий контроль: наприклад, роботодавець керує та/або контролює, як його працівники виконують завдання, пояснює Яворський.

«Найбільш ємко ці критерії застосовуються в США, де застосовуються два тести: Common Law і ABC, – зауважив дослідник. – Якщо, скажімо, офіціант надає послуги забезпечення публічних заходів, кейтерингу зовнішній організації, такій як університет чи бізнес-організація, то він є незалежним підприємцем. Якщо ж він надає свої послуги в рамках ресторану, клієнтам, які відвідують цей заклад, то він не є незалежним».

Зі свого боку директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський зазначив, що у США актуальним є «питання ухилення від сплати податку на прибуток корпорацій як юридичної особи, але не ухилення від сплати податку як фізичної особи».

Він зазначив, що в Україні схема, коли штатних працівників оформлюють як приватних підприємців, популярна у програмістів.

«Якщо ми визнаємо їх як штатних працівників і зробимо оподаткування їхніх доходів за ставкою ПДФО, а ще гірше – будемо постійно здійснювати перевірки правильності оформлення працівників, як це вже було раніше, то ми втратимо нашу конкурентну перевагу і вони, за відсутності інших переваг ведення бізнесу і проживання в Україні,  змінять країну свою проживання», – додав Несходовський.

Член Координаційної ради з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва Олександр Пліва висловив думку про те, що у представленому дослідженні бракує цифр, які б показували масштаб проблем, зазначивши, що за оцінками Інституту соціально-економічних трансформацій та CASE-Україна, пов’язані зі «спрощенцями» схеми мають найменші значення серед тих, які впливають на бюджет України:

«З точки зору державного управління, чому ми знову повертаємося до питання впливу саме на ці зловживання (які, звичайно, є), але чому хочемо впливати на найменші, не даючи ради найбільшим, та ще й не бажаючи робити відповідні розрахунки вартості такого впливу, аби розуміти його доцільність і адекватність?»

Олег Гетман, координатор груп Економічної експертної платформи, зазначив, що фіскалізацію слід застосовувати там, де є ризик того, що ліміт спрощеної системи буде перевищено (наприклад, для торговців на великих площах), а там, де неможливо перейти ліміт 5 млн грн (ліміт 2 групи ЄН) – вона не потрібна:

«Спрощені системи є майже у всіх країнах Європи та Азії, за рідким виключенням кількох північних країн. Тотальної фіскалізації немає майже ніде, також за рідким виключенням на кшталт Грузії. Занадто широка, тотальна фіскалізація – це непрацюючий механізм, який компенсується необов’язковістю його використання. Це призводить до корупції і не сприяє детінізації. З іншого боку ми не знайшли жодної країни, в якої немає чи майже немає фіскалізації взагалі, окрім кількох країн Латинської Америки, тобто це теж не вихід. Підхід до фіскалізації має бути збалансованим та ризикоорієнтованим».

Аналізувати досвід розвинених країн, коли йдеться про Україну, – методологічно неправильно, переконаний старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський. З його слів, слід розглядати країни, які є референтною групою для України за індикаторами, які дійсно характеризують країну:

«Common Law – це дуже хороший підхід, але суто британський. Якщо його дати нашим “азарівським” податківцям, буде щось страшне. Спрощена система, біля колиски якої я стояв, виникла як спосіб захистити хоча б найдрібніших від свавілля «азарівських» податківців, які досі нікуди не поділися».

Водночас Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, вважає, що ССО є важливою, проте слід знайти баланс, за якого вона “залишиться спрощеною, але припинить бути по-суті пільговою»:

«Компроміси, на які ми йдемо, з точки зору того, що «давайте не фіскалізувати маленьких»і так далі – це все означає створення потоків чорного кешу, що суперечить тому, чого ми тут всі хочемо досягти – зменшення корупції. Якщо в тебе є бізнес, в якому все побудовано на кешу, від закупівлі товарі за кордоном і до оплати праці абсолютно незахищених працівників – у тебе завжди є цей кеш, щоб давати хабарі на митниці, податківцям і всім, хто розуміє, що ти працюєш нелегально».