Новини

Євгеній Єнтіс: звернення до митниці має залишати по собі приємне відчуття від роботи добре налагодженого механізму

15.10.2020 / 12:45

У вересні в керівництво Державної митної служби увійшов Євгеній Єнтіс – новий заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.  Під час бесіди заступник Голови Держмитслужби розповів про філософію IT-реформи, про вже розроблені та заплановані новаторські сервіси, а також про створення власної нейронної мережі для потреб митних інспекторів.


Пане Євгенію, чим викликана необхідність запровадження Вашої посади у керівництві Держмитслужбі? Чи означає Ваше призначення, що технологічний розвиток стає пріоритетом для митниці?

Безсумнівно. Я б сказав, що не стає пріоритетом, а вже є ним певний час. Сьогодні перед нами стоїть мета повномасштабної цифрової трансформації усіх аспектів роботи митниці. Це – дуже амбітне і дуже непросте завдання. Але абсолютно необхідне для розвитку економіки всієї країни. 

Власне, цифровізація є не просто хвилею технологічних змін, вона є новою філософією роботи. І будь-яка сучасна організація, яка претендує на успіх у своїй галузі, впроваджує цифрові інструменти водночас і для власної ефективності, і для того, що називається user experience. Саме цей досвід, цей післясмак від використання послуг митниці ми маємо змінити докорінно. Адже роками наша галузь не реформувалася, не поспішала за змінами навколишнього світу, залишаючись таким собі утаємниченим острівцем зі своїми законами та звичками, мало зрозумілими ззовні. Годі й казати, що чим темніші води, тим більше можливостей для злочинів: корупція побудована, насамперед, на використанні слабких місць непрозорої системи.

Тепер ми взялися за повну зміну цієї парадигми. Будь-яке звернення до митниці  має залишати після себе приємне відчуття від роботи добре налагодженого механізму. Вже сьогодні над цими змінами працюють близько 40 зовнішніх фахівців. Частина фахівців ІТ-департаменту також активно залучені до процесів, це – спеціалісти, які дійсно хочуть та готові до якісних змін. Ще ми співпрацюємо приблизно з 10 підрядниками. У команді багато тих, хто працював у найбільших ІТ-компаніях України та вже запускали національні проєкти реформ. 

Фронт робіт в нас величезний. Тому продовжуємо шукати людей, готових долучитися до нашої команди і до реалізації однієї з найбільш глобальних реформ в історії митниціта України – ІТ-реформи.

Також завжди раді вітати в команді фахівців з досвідом роботи саме в митних органах. Їхні знання і підтримка в запровадженні змін – надзвичайно важливі, зокрема, в розвитку телекомунікацій та телекомунікаціонних сервісів, розбудові цифрової інфраструктури пунктів пропуску, обслуговуванні автоматизованих робочих місць посадових осіб митних органів, забезпеченні технічної підтримки функціонування ІТ-систем та створенні системи протидії кіберзагрозам.

Які цілі стоять перед ІТ-командою Держмитслужби на найближче майбутнє?

Для трансформації митниці в сучасну сервісно-орієнтовану службу ми зараз працюємо над Стратегією здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації у митній справі до 2022 року.

Ця IT-стратегія охопить усі ключові напрямки, включно із тими, що передбачені Угодою про асоціацію України з ЄС. Для гармонізації митних процесів за європейськими стандартами передбачено автоматизацію процедур для захисту прав інтелектуальної власності правовласників під час перетину митного кордону, функціонування автоматизованих економічних операторів, приєднання до електронної транзитної системи (NCTS).

Незважаючи на цілий перелік продуктів, які вже запущені та які закривають поточні потреби Держмитслужби, глобально ми на початку шляху створення нової ІТ-системи. 

Її запровадження має підвищити рівень автоматизації митних процесів (наразі, за даними Організації економічної співпраці та розвитку, в України він один з найнижчих серед пострадянських країн), ліквідувати застарілі технології та методи інтеграції, запровадити уніфіковані підходи до аналізу роботи систем, реєстру профілів ризиків, інструментів моніторингу тощо.

Всі ці ІТ-інструменти мають прискорити та спростити митні процеси, сприяти підвищенню орієнтованості на клієнта врешті-решт. 

Радикальне технологічне оновлення поки існує в планах чи якісь IT-продукти вже доступні для використання?

Ми вже запустили цілий ряд продуктів. Насамперед, оновлений веб-портал Держмитслужби. Дизайн нового порталу врахував користувацькі потреби громадян та бізнесу, численні тестування довели, що він максимально захищений від зовнішніх втручань та відмовостійкий. 

Розробили мапу інфраструктурних об’єктів митниці, де міститься деталізована інформація про 4 типи локацій: пункти пропуску, внутрішні місця митного оформлення, місця міжнародного поштового обміну та сортувальні станції. Частина даних доступна тільки митникам та дає можливість отримати повну інформацію по кожній локації.

Працює BusinessIntellignece (ВІ) – інтерактивний портал аналітики, де можна в декілька кліків отримати статистичні дані по товарообігу України з будь-якою країною та по будь-якому товару.

Є зручний онлайн-калькулятор митної вартості – він підтягує дані щодо мінімальної, середньої та максимальної вартості авто за останні роки на основі реальної інформації митниці про мільйон машин більш ніж 2300 моделей.

І працює онлайн-система скарг, завдяки якій уся комунікація відбувається в електронній формі, а термін розгляду скарг та звернень становить до 5 днів.

При розробці нових продуктів ви враховуєте думки та оцінки усіх учасників галузі: митників, споживачів, бізнесу, посередників тощо?

Звичайно, при розробці будь-якого продукту важливо сформувати карту стейкхолдерів. У нас вона є. Ми завжди попередньо проводимо дослідження: хто наша цільова аудиторія, на кого ми зорієнтовані. Це певний процес бізнес-аналізу.

Зі стейкхолдерами зустрічаються наші спеціалісти, обговорюють проблемні місця, вислуховують зауваження, побажання. Буквально, з’ясовують, який вони мають біль при роботі з митною службою. Отримана інформація збирається, узагальнюється, пропонуються механізми реалізації виходу з проблемної ситуації.

Які з IT-продуктів будуть розраховані на внутрішнього споживача, а які — на зовнішнього? 

Веб-портал, онлайн-калькулятор митної вартості та новий функціонал «єдиного вікна» в частині отримання послуг в електронному вигляді, який буде запущено до кінця року, – продукти для зовнішніх користувачів. Щоби будь-який громадянин міг в електронному вигляді подати документи до митниці і оперативно отримати послугу, не маючи справ з паперами. 

Ми плануємо відкрити знеособлені, деперсоналізовані дані митниці про митне оформлення та експорт/імпорт товарів. Технічно готові це зробити вже завтра. Затримка лише через погодження відповідної нормативно-правової бази, яка теж вже розроблена. 

Відкриті дані – основа прозорості. ВІ є зручним інструментом, проте він дає лише узагальнену статистику, а відкриті дані показують кожну операцію окремо. 

Ці дані зможуть брати будь-які дата-аналітики як в Україні, так і в світі. Це – не секретна інформація, її можна аналізувати, шукати взаємозв’язки. 

До речі, Україна – одна з передовиків у світі з відкриття даних. А доступ до відкритих даних зменшує рівень корупційних ризиків і створює новий ринок аналітичних продуктів та інформаційних послуг.

ВІ, мапа інфраструктурних об’єктів мають функціонал як для зовнішнього, так і для внутрішнього користувача. Ці інструменти використовуються нашими співробітниками безпосередньо в роботі. Внутрішній функціонал ВІ дозволяє ризик-аналітикам та внутрішнім профільним фахівцям вишукувати аномалії на рівні конкретних декларацій, будувати звітність, аналізувати. 

Система скарг – також комбінований інструмент. Працівники митниці вивчають отримані скарги, узагальнюють, по яких напрямках скарг найбільше і що треба покращити.

Що стосується розробок суто для внутрішніх користувачів, то ми працюємо над нейронною мережею, яка дозволить автоматизувати перевірку коду класифікації товару. Сьогодні ця функція повністю «в руках» інспектора, натомість ми хочемо, щоб система самостійно могла аналізувати опис товару і визначати цей код, економлячи час митника і нерви декларанта. Наступним кроком буде  розробка подібної системи для визначення країни походження. Реалізація цих двох завдань доволі складна, адже тут постійно відбуваються «махінації». 

Також ми доопрацьовуємо автоматизовану систему управління ризиками – АСУР 2.0. Вона дозволить автоматизувати і спростити процес виявлення помилок та системний аналіз порушень митних правил, застосовувати складні математичні методології оцінки ризиків, обліку, ведення, тестування та моніторингу ефективності профілів ризиків і ризик-правил. 

Як впровадження всіх цих продуктів полегшить щоденну роботу працівників Держмитслужби?

Ми прагнемо, щоб митник виконував функцію власне митника, а не «набивав» руками документ, який можна отримати в електронному вигляді, або у готовому вигляді – з інших джерел. Необхідна інформація повинна підтягуватися автоматично, щоби митник менше часу витрачав на заповнення чи перевірку заповнення документів, і більше – на їхній аналіз. 

Наприклад, людина зайшла під електронним цифровим підписом, вже є певні дані про неї: ім'я, код ЄДРПО, місце роботи. Логічно ж, що таку інформацію не треба повторно вводити руками, бо вона вже є. Ми керуємось наступним принципом — інформація один раз повинна вводитись в нашу систему, або зовсім не подаватись, якщо вона є в доступних перевірених державних реєстрах.

Якщо необхідно запросити в якоїсь з установ інформацію, щоби звірити зі вже поданою, ми передбачили можливість близько сотні інтеграцій (наприклад, з Податковою службою, з Казначейством, з Мінюстом тощо), щоб по максимуму автоматично збирати всі можливі дані. 

Крім того, автоматизація та спрощення процесів забезпечують не тільки більш фахове виконання обов’язків працівниками митниці – вони суттєво скорочують час митного оформлення. Це і є головним критерієм успішної роботи будь-якої цифрової технології: ефективно, швидко, прозоро, без помилок. І вся робота Держмитслужби направлена на те, щоби цим критеріям відповідати. 

І наостанок хочу зауважити: ми – відкриті до пропозицій та корисних порад. Якщо у вас є цікаві ідеї, що і як варто спростити, автоматизувати або покращити у сервісах митниці, — пишіть в групу «ІТ-спільнота Митниці» https://www.facebook.com/groups/334502891165657/about/.

Буду на зв’язку.