Новини

Екологічний податок: що хочуть змінити в частині його нарахування, сплати, адміністрування і розподілення коштів?

19.10.2020 / 10:30

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики провів круглий стіл з питань удосконалення екологічного оподаткування.

Круглий стіл на тему: «Удосконалення екологічного оподаткування» відбувся 16.10.2020 р. у режимі відеоконференції.

Як зазначив, відкриваючи засідання, голова підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування АПК Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко, питання екологічного оподаткування назріло, оскільки "передбачені ним платежі досить невеликі, в той час як є промислові регіони, де екологія не в дуже хорошому стані".

За його словами, є питання і до самого податку, зокрема, як визначається його розмір і порядок сплати.

«Ми всі разом маємо напрацювати той алгоритм, який зможе зробити екологічний податок ефективним», - сказав народний депутат.

У засіданні взяли участь народні депутати України, представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства енергетики, Міністерства фінансів, Державної податкової служби України, Європейської Бізнес Асоціації, Комітету підприємців з податкових питань Торгово-промислової палати України, промислових підприємств та асоціацій.

Під час засідання голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко підкреслив, що екологічний податок – дуже важливий інструмент, який має дві функції: стимулювання запобігання забрудненню навколишнього природного середовища і зменшення утворення відходів, а також спрямовування надходжень від екологічного податку, штрафних санкцій та інших коштів бюджету, пов’язаних з екологією, на формування та здійснення програм для покращення стану навколишнього природного середовища і врегулювання тієї ситуації, що склалася в Україні.

«На жаль, зараз друга складова за рахунок цього податку здійснюється у вкрай обмеженій кількості», - сказав голова Комітету.

Олег Бондаренко поінформував, що до Верховної Ради було подано кілька законопроєктів, які передбачають збільшення ставки екологічного податку і Комітет з питань екологічної політики та природокористування та профільне міністерство підтримують проєкт, поданий Кабінетом Міністрів України. Він запропонував учасниками круглого столу обговорити пропоновані зміни.

Народний депутат також підкреслив, що у питаннях фінансування екомодернізації великих підприємств Комітет виступає за дотримання підходу: забруднювач платить.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський, звернув увагу на ключові проблемі місця в системі екологічних фінансів, серед яких: відсутність моніторингу ефективності природоохоронних заходів та цілісного підходу до вирішення екологічних проблем, непрозорість розподілу коштів, надходження коштів тільки наприкінці року, що унеможливлює реалізацію ряду програм.

Він поінформував: «Планується комплексна реформа, яка стосується і податків, і нарахування штрафів за порушення законодавства в сфері природокористування і охорони довкілля, і ефективності фондів та цільового їх призначення».

Представниця Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України поінформувала про існуючу систему формування екоподатків, зазначивши, що по більшості викидів в Україні вони нижчі, ніж в інших країнах. Зокрема, за її словами, по викидах СО2 ставка податку в нашій країні найнижча у світі.

Вона зауважила, Міністерство підтримує збільшення розмірів екологічного податку, пропоноване розробленим Урядом проєктом Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (№4101). Зокрема, він передбачає поступове збільшення податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти у 10 разів і збільшення податку за викиди парникових газів.

Міністерство вважає, що збільшення оподаткування у цій сфері стимулює підприємства до модернізації.

Таку думку підтримали ще ряд учасників засідання.

«Викидати бруд в річки, повітря і землю має бути дорого», - сказав перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Що стосується розподілу коштів, то, за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, наразі 45 % екологічного податку спрямовується в бюджет. Також до бюджету надходять 100 % податку за викиди парникових газів. Так, за цей рік до бюджету надійшло понад 2,2 млрд грн, однак, плани на видатки за бюджетною програмою Міністерства становлять лише 1,7 % від цієї суми.

Відповідно, Міністерство пропонує внести зміни, згідно з якими 70 % екологічного податку залишати на місцях, а 30 % - спрямовувати у спеціальний незалежний екологічний фонд, який забезпечуватиме фінансування природоохоронних програм і заходів. Створення фонду також дозволить отримувати грантові кошти і вирішить проблему вчасного надходження коштів.

Учасники засідання підтримали ідею направлення більшої частини коштів на конкретні екологічні заходи і програми. Водночас, представники великих підприємств, які є найбільшими платниками екологічного податку, висловились за те, щоб залишати кошти на підприємствах, спрямовуючи на їх екомодернізацію.

На думку учасників заходу, суттєвого вдосконалення потребує і адміністрування екологічного податку - визначення механізму і бази оподаткування.

Так, заступниця Міністра фінансів Світлана Воробей підкреслила: «Ми можемо піднімати податок, але якщо не буде належного адміністрування, то його будуть обходити і він не буде ефективним».

Більшість учасників наголошували на необхідності комплексного підходу до реформування екологічного оподаткування. Прозвучала пропозиція, не лише застосовувати фінансовий тиск на виробників, а й розробити комплекс податкових стимулів для використання коштів на зменшення загрози довкіллю.

Представник Міністерства економіки України Юрій Хоменко у своєму виступі завернув увагу, що для бізнесу важлива стабільність податкової системи, особливо в період подолання кризи, тому, вносячи зміни до податкового законодавства, необхідно аналізувати, чи не призведе це до скорочення виробництва, зменшення кількості робочих місць.

Учасники дискусії обговорили світовий досвід справляння та використання коштів екологічного податку та висловились за необхідність напрацювання власного підходу.

Олег Бондаренко запевнив, що Комітет з питань екологічної політики та природокористування підтримує реформування екологічного податку і в частині нарахування, і сплати, і розподілення коштів. Він також закликав до подальшого обговорення даного актуального питання.

Підбиваючи підсумки круглого столу, модератор заходу народний депутат Олексій Устенко зауважив, що це не остання нарада, присвячена питанням екологічного оподаткування і закликав учасників надавати свої пропозиції.