Новини

Облік платників та використання РРО: відповіді податківців на запитання з «гарячої лінії»

23.10.2020 / 18:00

В Головному управлінні ДПС у Рівненській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Рівненській області Іриною Клиновою на тему: «Облік платників та використання РРО». 
Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.


Яка передбачена відповідальність у разі використання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації?

У разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Тобто, подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону № 265 та тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265, які з врахуванням п. 11 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 265, тимчасово до 01 січня 2021 року застосовуються в таких розмірах:

  • за порушення, вчинене вперше – 10 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг);
  • за кожне наступне вчинене порушення – 50 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на – осіб, які здійснюють розрахункові операції, та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

Яким чином проводити через РРО та/або ПРРО попередню (авансову) оплату за товар (послугу), реалізацію товару з відстроченням платежу, остаточний розрахунок та повернення готівки?

Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Водночас, в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через програмний РРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу.

 Які дії СГ у разі несправності ПРРО, а саме неможливо закрити зміну та сформувати Z-звіт?

У разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

- якщо несправність у вигляді порушення роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

- якщо несправність пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою
№ 2-ПРРО (J1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок)) (далі – Повідомлення за ф. № 2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;

- якщо пристрій викрадено або втрачено, то слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація ПРРО скасовується

Чи потрібно повторно подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП за раніше поданими об’єктами оподаткування (в т.ч. якщо не застосовувався принцип укрупнення інформації), у зв’язку із змінами внесеними Наказом Міністерства фінансів України від 24.06.2020 № 323 в частині принципу укрупнення інформації?

Платникам податків повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП за раніше поданими об’єктами оподаткування, (в т.ч. якщо не застосовувався принцип укрупнення інформації), у зв’язку із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 24.06.2020 № 323 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, повторно подавати не потрібно.

Чи є дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФОПП, внесені до паспорта громадянина України, підтвердженням достовірності реєстраційного номера?

Відповідно п. 70.10 ст. 70 ПКУ та п. 10 розд. VIІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, будь-яким контролюючим органом на прохання фізичної особи до паспорта у формі книжечки можуть бути внесені (сьома, восьма або дев’ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 4 до Положення № 822.
До паспорта у формі картки інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру.

Таким чином, підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.