Новини

Судова практика: позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з бюджету може бути заявлена протягом 1095 днів

26.10.2020 / 15:30

Зі змісту норм ПКУ Верховний Суд дійшов висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи відповідний комплекс дій, зобов’язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку з урахуванням положень п. 200.23 ст. 200 ПКУ нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов’язку з виплати заборгованості з відшкодування ПДВ протягом строку, визначеного ст. 200 ПКУ.

Нарахування пені пов’язано саме з недотриманням суб’єктами владних повноважень положень цієї статті, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з ПДВ.

Наведений юридичний факт зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором — платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Підпункт 17.1.7 ст. 17 ПКУ передбачає право платника податків оскаржувати у порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб). Таким чином, законодавець надав платнику податків можливість захистити своє право у спосіб оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й дії чи бездіяльність контролюючого органу.

Стаття 102 ПКУ передбачає строк давності у 1095 днів, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов’язань (п. 102.1); стягнення податкового боргу (п. 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування (п. 102.5).

Положення п. 43.3 ст. 43 ПКУ встановлюють, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Системний аналіз цих норм дозволив Суду дійти висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості на підставі закону та не залежить від волевиявлення платника ПДВ.

Визначений законодавцем строк у 1095 днів також свідчить про те, що ПКУ надає можливість захистити своє право на стягнення пені у зв’язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування в результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду потрібно врахувати й те, що контролюючі органи мають право на стягнення податкового боргу протягом 1095 календарних днів, що настають з дня виникнення такого податкового боргу. Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів, то для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності та балансу у відносинах між платниками та державою аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів має бути забезпечене й для платників податків.

Враховуючи викладене, судова палата постановила, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого п. 102.5 ст. 102 ПКУ для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов’язань, тобто протягом 1095 днів.

/постанова ВС від 14.03.2019 р. у справі № 822/553/17/

_____________
За матеріалами
правових позицій Верховного Суду  щодо юрисдикції спорів та порушення норм матеріального права