Новини

Судова практика: при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні

28.10.2020 / 16:50

Судова палата звернула увагу, що спірним питанням, яке стало предметом касаційного розгляду, є правильність визначення ціни позову виходячи з якої має бути сплачено судовий збір за позовними вимогами майнового характеру про оскарження рішень про коригування митної вартості.

Верховний Суд зазначив, що окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна. Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб’єкта владних повноважень є майновими.

На день подання ФОП до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становила 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605 грн).

Виходячи з наведеного для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або навпаки до необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.

З аналізу правових норм МКУ та ПКУ випливає, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування ПДВ та митними платежами. На митні органи з метою виконання та досягнення митних цілей покладено функціональні обов’язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митну вартість визначено неправильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, унаслідок якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та ПДВ.

Тобто визначена в рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього становить той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити проти розміру таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача в цих спорах збігається з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Отже, судова палата визнала за необхідне сформулювати новий правовий висновок: при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні пп. 1 п. 3 частини другої ст. 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Раніше вважалося, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися з урахуванням розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

/постанова ВС від 16.03.2020 р. у справі № 1.380.2019.001962/

________________
За матеріалами
правових позицій Верховного Суду  щодо юрисдикції спорів та порушення норм матеріального права