Новини

Судова практика: під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат необхідно оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності

20.11.2020 / 08:45

Під час судового оскарження ППР платник податків  просив стягнути з відповідача (податкового органу) судові витрати, пов’язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката, — гонорар у розмірі 58 200 грн. Адже гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу на підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, Суд врахував, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто судові інстанції  під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов’язані оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Водночас  позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу. До того ж заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 58 200 грн є неспівмірною з ціною позову, оскільки предметом спору у справі є ППР на суму 25 000 грн. Це свідчить про необґрунтованість заявленої до відшкодування суми.

З урахуванням викладеного Суд підтвердив, що позивачем не надано доказів, на підставі яких визначено обсяг правової допомоги, що повинно було враховуватись під час визначення обґрунтованого розміру гонорару.

/Постанова ВС від 04.08.2020 р. у справі № 810/3213/16/