Новини

До уваги платників єдиного податку четвертої групи: у разі зміни площі сільськогосподарських угідь вони зобов'язані уточнити суму податкових зобов’язань

19.11.2020 / 17:20

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що відповідно до пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Підпунктом 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування:

  • уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
  • подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

До податкової декларації (загальної, нової загальної, уточнюючої загальної та/або звітної, нової звітної, уточнюючої звітної) додається додаток «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – додаток), який є невід’ємною частиною.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Форма Додатка до податкової декларації передбачає заповнення колонки 9 «код регіону», в якій платники самостійно зазначають цифровий код регіону місця розташування відповідної земельної(их) ділянки(ок) — 2 знаки.

Примітка:

Коди регіонів України (областей): 02 — Вінницька, 03 — Волинська, 04 — Дніпропетровська, 05 — Донецька, 06 — Житомирська, 07 — Закарпатська, 08 — Запорізька, 09 — Івано-Франківська, 10 — Київська, 11 — Кіровоградська, 12 — Луганська, 13 — Львівська, 14 — Миколаївська, 15 — Одеська, 16 — Полтавська, 17 — Рівненська, 18 — Сумська, 19 — Тернопільська, 20 — Харківська, 21 — Херсонська, 22 — Хмельницька, 23 — Черкаська, 24 — Чернівецька, 25 — Чернігівська, 26 — м. Київ.

Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі — Закон № 1791) виключено пункт 2921.3 статті 292 1 ПКУ, яким визначалося, що підставою для нарахування єдиного податку платниками четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані державного реєстру речових прав на нерухоме майно (лист ДФС України від 10.02.2017 р. № 223/2/99-99-12-02-03-10 щодо порядку визначення зобов'язань з єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи).

Виключення зазначеної норми з ПКУ не змінює порядок справляння єдиного податку платниками четвертої групи, оскільки порядок подання податкової звітності з єдиного податку передбачає зазначення у додатку до податкової декларації (відомостях про наявність земельних ділянок) інформації про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю) (пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Зауважимо, що сплата єдиного податку платниками четвертої групи здійснюється за сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 2921.1 ст. 2921 ПКУ).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі статтею 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (ст. 211 Земельного кодексу України). При цьому повноваження із здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (п. 1 п. «б» частини першої ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Зазначене стосується також питання віднесення продукції, вирощеної на землях, що взяті у оренду без належного оформлення прав, до власновирощеної продукції сільськогосподарського товаровиробника. Згідно з п. 1.1 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 р. N 772, до розрахунку включаються доходи, отримані від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування, а також від реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті.

Разом з цим зазначаємо, що згідно з п. 2 ст. 189 Цивільного кодексу України продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.