Новини

Працівник приступає до роботи у ФОП: як внести запис до трудової книжки, якщо підприємець є першим роботодавцем?

20.11.2020 / 12:40

Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після початку проходження стажування.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Механізм заповнення трудових книжок визначений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58, зареєстрованого  в Міністерстві  юстиції України 17.08.1993 р. за № 110 (далі – Інструкція).

П. 2.11. Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім’я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки  підписує  особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (п. 2.12. Інструкції).

Відповідно до п. 2.4. Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення,  а  також про нагороди та  заохочення  вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі  звільнення –  у  день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою  запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно вимог п. 2.21-1. Інструкції трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб – суб’єктів  підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму,  та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії та інші), зберігаються безпосередньо у працівників.

ГУ Держпраці у Полтавській області робить висновок, що враховуючи вимоги ст. 48 КЗпП України та роз’яснення, які містяться  в листі Міністерства соціальної політики України від 03.12.2015 р. № 492/06/186-15, працівнику, який приступає до роботи вперше, трудова книжка має бути заведена, в тому числі, фізичною особою – підприємцем. При цьому Міністерство соціальної політики України в даному листі роз’яснило, що у разі відсутності у фізичної особи — підприємця печатки, записи у трудовій книжці завіряються його підписом, тобто норми Інструкції слід застосовувати в частині, що не суперечать нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Крім цього, 19.07.2017 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» від 23.03.2017 р. № 1982-VIII. Зокрема даним Законом було внесено зміни до ст. 58-1 Господарського кодексу України і викладено в такій редакції:

«1. Суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.

2. Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи – підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

3. Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

4. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру».