Новини

Судова практика: наявність чинного контракту на проходження військової служби не на професійній основі є підставою для поширення на працівника гарантій щодо збереження попереднього місця роботи

24.11.2020 / 09:30

З підстав, передбачених п. 3 частини першої ст. 36 КЗпП, трудовий договір може бути припинений у разі призову або вступу працівника або власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу.

Натомість, з огляду на вимоги частини третьої ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Зі змісту цієї правової норми вбачається, що для вирішення питання про наявність права на гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків правове значення мають види військової служби, її підстави, терміни початку та завершення мобілізації, демобілізації та час дії особливого періоду.

Перший Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303 «Про часткову мобілізацію» затверджено Законом України від 17.03.2014 р. № 1126-VІІ й з того часу в Україні діє особливий період. Рішень про його скасування, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймалося.

Таким чином, позивач уклав контракт під час дії особливого періоду, який не скасовано, тому у відповідача не було законних підстав для звільнення позивача з роботи на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП у зв’язку із вступом на військову службу.

Отже, наявність чинного контракту, укладеного позивачем з Міноборони України 30.10.2017 р. на проходження військової служби не на професійній основі строком на три роки, створює підстави для висновку про поширення на позивача гарантій, встановлених частиною третьою ст. 119 КЗпП щодо збереження попереднього місця роботи, посади та середнього заробітку на строк дії контракту та відсутність підстав для припинення трудового договору у зв’язку із вступом позивача на військову службу за п. 3 частини першої ст. 36 КЗпП.

/постанова ВС від 12.09.2019 р. у справі № 537/430/18/