Верховний Суд врахував, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (частина друга ст. 23 КЗпП).
Отже, строковий трудовий договір може бути укладено лише у разі, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк.
Таким чином, умовами укладення строкового трудового договору є: характер виконуваної роботи; умови виконання роботи; інтереси працівника; інші випадки, передбачені законодавчими актами.
Отже, вирішуючи питання про можливість укладення строкового трудового договору, слід враховувати:
Але, замість дослідження цих умов, апеляційний суд формально послався лише на те, що позивач трудовий договір не оспорював, а строк його дії закінчився.
Проте для правильного вирішення справи суду необхідно було встановити: чи справді характер роботи позивача не передбачав укладення безстрокового трудового договору та чи виконувана ним робота не може бути постійною; чи були якісь умови виконання цієї роботи, що передбачали укладення саме строкового трудового договору; чи враховувались інтереси працівника.
