Стаття 32 КЗпП допускає, що у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці можлива зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
Отже, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому разі, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва та праці.
До того ж про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження або зміни (ст. 103 КЗпП).
Таким чином, у межах спеціальності, кваліфікації та посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших — допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що зміни відповідачем істотних умов праці позивача відповідали вимогам КЗпП як такі, що зумовлені змінами в організації виробництва та праці.
