Новини

Судова практика: згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення не означає, що трудовий договір може бути припинено за угодою сторін, якщо сторони не досягли домовленості про припинення трудового договору саме з цієї підстави

02.12.2020 / 09:00

Пунктом 1 частини першої ст. 36 КЗпП передбачено, що однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін. У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 частини першої ст. 36 КЗпП (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу та працівника.

Натомість працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні (ст. 38 КЗпП). Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення не означає, що трудовий договір може бути припинено на підставі п. 1 частини першої ст. 36 КЗпП, якщо сторони не досягли домовленості про припинення трудового договору саме з цієї підстави (за угодою сторін).

Встановлені у справі обставини однозначно свідчать про відсутність у працівника станом на момент винесення оспорюваного наказу волевиявлення на звільнення, а тому звільнення останнього на підставі п. 1 частини першої ст. 36 КЗпП, яке відбулось за односторонньої ініціативи Служби автомобільних доріг, є незаконним.

/постанова ВС від 20.03.2019 р. у справі № 487/5015/16-ц/