Новини

Агропродукція як сировинний товар: які оновлення правил ТЦУ варто врахувати при здійсненні експортних контрольованих операцій?

01.12.2020 / 16:23

Олександр ПАНАДІЙ, податковий консультант Baker Tilly

Останніми роками у відповідь на зростаючі економічні успіхи сільського господарства держава неодноразово запроваджувала та змінювала правила оподаткування для підприємств цієї галузі, спрямовані на збільшення податкових платежів.

ТЦУ при експорті сільськогосподарської  продукції: історія питання

Податківці, заявляючи, що методологія податкового законодавства з ТЦУ повністю відповідає Настановам ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних корпорацій та податкових адміністрацій (наприклад, ІПК ДФС від 15.08.2017 р. № 1615/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) протягом тривалого часу пропонували платникам податків використовувати визначені ними джерела інформації для аналізу відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» на відміну від Настанов ОЕСР, які визначають лише пріоритетність застосування методів ТЦУ.

Йдеться про редакцію пп. 39.2.1.3 ст. 39 ПКУ, яку платники податків використовували для аналізу контрольованих експортних операцій з сільськогосподарською продукцією, що мали місце у 2016 — 2019 рр. Ця норма встановлювала для експортних операцій з окремими видами сільськогосподарської продукції пріоритетність застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни (далі — ПНЦ) із використанням як першочергового джерела аналізу даних світових товарних бірж, що були визначені постановою КМУ  від 16.09.2016 р. № 616.

Тобто платники податків, які здійснювали експортні операції, наприклад, із пшеницею та кукурудзою, зазначеними у цій постанові, у першу чергу мали порівнювати ціни у контрольованих операціях із котируваннями на світових біржах. Звичайно необхідність оцінки зіставності цін котирувань та цін в контрольованих операціях залишалася при цьому актуальною, як і право платника податків не використовувати котирування на тих чи інших біржах, якщо умови цих котирувань виявлялися незіставними з умовами контрольованих операцій і якщо неможливо було провести розумні котирування для приведення їх до зіставності.

Але навіть за наявності аргументів, за рахунок яких платники податків мали можливість не використовувати окремі біржові котирування, в цілому принцип пріоритетності використання бірж при застосуванні методу ПНЦ був чітко визначений. Необхідність аналізу інформації бірж для вищезазначених прикладів посилилася із запровадженням у 2018 р. Чиказькою товарною біржою фінансових ф’ючерсів на кукурудзу та пшеницю, котирування за якими відповідали ціновому аналізу агентства Platts на цю продукцію у Чорноморському регіоні. Отже, у період 2018 — 2019 рр. у платників податків, які експортували зазначені види продукції у контрольованих операціях, практично не було альтернатив застосуванню бірж у питаннях аналізу відповідності умов цих операцій принципу «витягнутої руки».

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання