Новини

Онлайн-замовлення: ФОП-кур’єр — «загальносистемник» має застосовувати РРО

04.12.2020 / 14:00

Головне управління ДПС у Львівській області повідомляє. ФОП-кур’єри при доставці продуктів харчування чи іншого замовленого товару при наданні послуг за допомогою мобільного додатка «Glovo» повинні застосовувати РРО, якщо не є платниками єдиного податку.

Детальніше: індивідуальна податкова консультація ДПС України № 4626/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 09.11.2020 р.

Відповідно до звернення товариство надає інформаційно-технологічні (інформаційно-технологічні) послуги за допомогою мобільного додатку «Glovo» (далі – Додаток) та поєднує продавців, що бажають продати свої товари (далі – Партнери), споживачів, які бажають придбати ці товари (далі – Користувачі), та кур’єрів, які від імені та в інтересах користувачів приймають замовлення за допомогою Додатку і здійснюють доставку товарів від Партнерів до Користувачів (далі – Кур’єри). При цьому всі кур’єри є фізичними особами – підприємцями, які не перебувають у трудових відносинах із Заявником.

Як тільки Користувач зарезервував через Додаток відповідний товар у Партнера (продавця), Кур’єр у Додатку приймає замовлення на доставку товару від Партнера до Користувача, отримуючи за це відповідну плату за доставку товару.

Користувач може оплатити замовлення готівкою або платіжною карткою. У разі оплати замовлення готівкою, Користувач уповноважує обраного Додатком Кур’єра, як повіреного, сплатити вартість зарезервованого Користувачем товару та доставити його на визначену Користувачем через Додаток адресу. Користувач, як довіритель, повертає Кур’єру, як повіреному, сплачені останнім грошові кошти за зарезервований Користувачем товар, та оплачує надану Кур’єром послугу адресної доставки замовленого товару.

1. Чи буде вважатись в розумінні п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу операція з повернення Кур’єру готівкових коштів, сплачених ним від імені та за рахунок Користувача за зарезервований ним товар Партнера, розрахунковою операцією, що має бути проведена через РРО?

Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Оскільки замовлений споживачем товар продавця доставляється споживачу за визначеною адресою, де Кур’єр отримає готівкові кошти, як оплату за нього, то операція з отримання Кур’єром від споживача коштів за замовлений товар буде вважатись розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265.

2. Чи необхідно в розумінні положень статей 2 та 3 Закону № 265 Кур’єру як фізичній особі – підприємцю, що діє від імені, в інтересах та за рахунок Користувача на підставі усного договору доручення, проводити розрахункові операції через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, на суму вартості товару, що повертається Користувачем (як довірителем) Кур’єру (як повіреному) в місці адресної доставки зарезервованого та придбаного через Кур’єра товару Партнера (продавця)?

Оскільки приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів покупцям фактично здійснює кур’єр, тому саме він і зобов’язаний видати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

3. Чи необхідно в розумінні положень статей 2 та 3 Закону № 265 Кур’єру як фізичній особі – підприємцю, що діє від імені, в інтересах та за рахунок Користувача на підставі усного договору доручення, проводити розрахункові операції через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, на суму вартості кур’єрських послуг з адресної доставки зарезервованого та придбаного через Кур’єра товару Партнера (продавця) на визначену Користувачем через Додаток адресу?

Якщо Кур’єр є фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, то відповідно до вимог ст. 3 Закону № 265 він має провести розрахункову операцію за надану кур’єрську послугу з адресної доставки товару Партнера через РРО та/або програмний РРО і видати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Якщо Кур’єр є фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку, у якого протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень, то відповідно до п. 61 підрозділу 10 Прикінцевих положень Кодексу він може не застосовувати РРО та/або програмний РРО при наданні кур’єрських послуг з адресної доставки товарів Партнера (продавця), проте відповідно до п. 15 ст. 3 Закону № 265 має видавати споживачу в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».