Новини

Судова практика: судові інстанції мають перевірити факт реального руху активів за всіма ланцюгами учасників схеми, з’ясувати, ким і коли вироблялись/імпортувались придбані ТМЦ та чи вироблялись/імпортувались взагалі

15.12.2020 / 14:40

Під час розгляду цієї справи Верховний Суд нагадав попереднім судовим інстанціям, що з метою дослідження фактичного придбання активів вони мають установити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, порядок здійснення розрахунків, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з’ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі. Реальність потребує з’ясування того факту, чи справді відповідні активи отримано від указаного у первинних документах контрагента та за передбаченими договірними умовами.

Проте попередні судові інстанції не перевірили факт реального руху активів за всіма ланцюгами учасників схеми, не з’ясували, ким і коли вироблялись/імпортувались придбані позивачем товарно-матеріальні цінності та чи вироблялись/імпортувались взагалі.

Оцінка правовідносин позивача та його контрагента у такому разі вимагає ретельної перевірки обставин виконання розглядуваних поставок із встановленням, де саме навантажувався та розвантажувався товар, хто безпосередньо здійснював його транспортування, здійснював прийняття товарно-матеріальних цінностей за кількістю та якістю тощо. Установлення наведених обставин є необхідним для перевірки того, чи відображають представлені платником первинні документи реальні факти господарської діяльності.

Також у зазначеному випадку необхідно дослідити технічну можливість контрагента позивача виконати спірні поставки з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів).

Слід також наголосити, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В іншому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит через відсутність належним чином оформлених первинних документів.

Отже, вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що з урахуванням повноважень касаційного суду виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

/Постанова ВС від 13.10.2020 р. у справі № 805/1855/17-а/