Новини

Податкове адміністрування: відповіді податківців на актуальні запитання платників з «гарячої лінії»

23.12.2020 / 09:00

ГУ ДПС у Луганській області на «гарячу лінію» минулого тижня надійшли такі запитання. Пропонуємо ознайомитись з відповідями.


Як заповнити додаток 8 до уточнюючої декларації для виправлення помилки у разі зазначення невірного коду КОАТУУ у розділі «Д» декларації акцизного податку?

Форма декларації акцизного податку, Порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).

Відповідно до п. 16 розділу ІІІ Порядку № 14 платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати – заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати, зокрема:

або уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8 «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» до Декларації (далі – Додаток 8));

або розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (Додаток 8), у складі звітної (звітної нової) Декларації за звітний (податковий) період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання.

У рядку Д. 1.1 розділу Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – розділ Д) Декларації у четвертій графі зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за КОАТУУ, обчислені за формою згідно з додатком 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації (п  7 розділ  ІV Порядку № 14).

Відповідно до п. 11 розділу V Порядку № 14 до уточнюючої Декларації подається додаток 8, при цьому код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ заповнюється лише у разі виправлення показників розділу Д Декларації.

Таким чином, якщо у звітній Декларації платником помилково зазначено невірний код КОАТУУ, до уточнюючої Декларації він має подати Додаток 6 з правильним кодом КОАТУУ та два Додатки 8 – до помилкового коду КОАТУУ (зі зменшенням податкового зобов’язання) та до уточненого (правильного) коду КОАТУУ (зі збільшенням податкового зобов’язання).

При виправленні помилки у разі зазначення невірного коду КОАТУУ в розділі Д Декларації у Додатку 8, зокрема, зазначається:

у рядку 4 Додатка 8, що подається до помилкового коду КОАТУУ – суми податку, які зменшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється;

у рядку 3 Додатка 8, що подається до уточненого (правильного) коду КОАТУУ – суми податку, які збільшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється.

При цьому, у разі заниження податкового зобов’язання, визначеного по кожному КОАТУУ, обчислені штраф та пеню (дані граф 5 – 7 Додатка 8) необхідно сплатити до бюджету на відповідний рахунок до подання уточнюючої Декларації.

Який порядок проведення зустрічних звірок та який документ складається за результатами її проведення?

З метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлена наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 р. № 299.

Зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Чи є штраф за несплату плати за землю вчасно, якщо пізніше було подано уточнюючу декларацію?

Якщо податкове зобов’язання з плати за землю, самостійно визначене платником в податковій декларації, не сплачено протягом строків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації зі зменшенням суми раніше нарахованого зобов’язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого у пунктом 126.1 ПКУ, з урахування загального строку затримки сплати суми податкового боргу.

Також, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суму податкового боргу нараховується пеня відповідно до норм статті 129 ПКУ.

Нагадаємо, відповідно до підпункту 14.1.175 ПКУ податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (підпункт 14.1.152 ПКУ).

Згідно з пунктом 126.1 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного, зокрема, платником податків, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 ПКУ), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (підпункт 129.1.3 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац другий пункту 129.4 ПКУ).

Яка передбачена відповідальність за відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового?

Відповідно до п. 128 прим. 1.2 ст. 128 прим. 1 Податкового кодексу України, відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 000 000 гривень.

Додатково нагадуємо, що відповідно до п. 11 розділу II Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 для реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо акцизних складів платник акцизного податку подає заяву про внесення відповідних змін. Заява надсилається контролюючому органу та приймається у порядку, встановленому для реєстрації.

Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Яка послідовність погашення податкового боргу?

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Наведена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а в разі їх недостатності – за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Кодексу у разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 статті 102 Кодексу, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Чи можна надати інформацію на письмовий запит органу ДПС в електронному вигляді через Електронний кабінет?

На письмовий запит органу ДПС суб’єкт господарювання в письмовій формі (листом) надає інформацію (документальне підтвердження) в один із таких способів:

  • особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Такий лист, що надсилається на запит органу ДПС, повинен містити:

  • номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;
  • інформацію, що запитується органом ДПС.

При цьому, платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету (п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі (абзац четвертий п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Хто є платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та повинен подавати податкову декларацію з плати за землю, якщо ФОП, що орендує земельну ділянку, уклала договір суборенди на цю земельну ділянку?

Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юридична особа (фізична особа – підприємець), що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

Нагадаємо, що відповідно до підпункту 14.1.147 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2, 288.3 ПКУ).

Згідно з частинами першою – другою статті 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Відповідно до пункту 288.6 ПКУ плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.